23 липня 2013 року м. Київ К/9991/49935/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Суддя-доповідач:Вербицька О.В.
Судді: Костенко М.І.
Маринчак Н.Є.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2011 р.
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012 р.
у справі № 2а-7270/11/2070
за позовом Приватного підприємства «Бест Трейд Продакшен»
до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,
Приватне підприємство «Бест Трейд Продакшен» (далі - позивач, ПП «Бест Трейд Продакшен») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Московському районі м. Харкова) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2011 р. позов задоволено. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова від 16.03.2011 р. № 0000342302/0, від 16.03.2011 р. № 0000352302/0, від 17.03.2011 р. № 0000911702/0, від 06.06.2011 р. 0000352302/2, від 06.06.2011 р. № 0000342302/2, від 08.06.2011 р. № 0001691702.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012 р. постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2011 р. залишено без змін.
У касаційній скарзі ДПІ у Московському районі м. Харкова, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2011 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Московському районі м. Харкова проведена документальна планова виїзна перевірка ПП «Бест Трейд Продакшен» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 р., за результатами якої складено акт № 475/23/35244527 від 25.02.2011 р.
Як вбачається з акта перевірки, між ПП «Бест Трейд Продакшен» та ТОВ «НЕО-Х» був укладений договір поставки товару № 010810/1 від 01.08.2010 р., згідно якого ПП «Бест Трейд Продакшен» придбало у ТОВ «НЕО-Х» овес та просо на загальну суму 674 433,07 грн. (без ПДВ) та включило цю суму до складу валових витрат, на думку податкового органу безпідставно тому, що фактично товарно - матеріальні цінності від ТОВ «НЕО-Х» не були отримані. Це призвело до порушення п. 5.1, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями, та в результаті чого занижено податок на прибуток за 3 квартал 2010 на суму 168 609,00 грн. Крім того, ПП «Бест Трейд Продакшен» завищило суми амортизаційних відрахувань за 3 квартал 2010 у розмірі 10217 грн., що призвело до порушення п.п. 8.3.1, 8.3.2 п. 8.3 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за 3 квартал 2010 на суму 2554,25 грн.
Крім того, між ПП «Бест Трейд Продакшеїт» та ПП «Україна-Китай», ФО-П ОСОБА_6, ФО-П ОСОБА_7, ПП «Компанія «Агро Вєк», ТОВ «АПО Харківцукорзбут», ТОВ «Капітал Агро ТПК» були здійснені операції, які призвели, на думку податкового органу, до безпідставного віднесення ПП «Бест Трейд Продакшен» до складу податкового кредиту суми ПДВ, що призвело до порушення п. п. 7.2.3, п. 7.2, п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та занижено податок на додану вартість за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 р. на загальну суму 40 635,00 грн. Крім того, по вищевказаному договору поставки товару № 010810/1 від 01.08.2010 р. на загальну суму 674 433,07 грн. (крім того ПДВ - 134886,69 грн.) між ПП «Бест Трейд Продакшен» та ТОВ «НЕО-Х» було включено цю суму до складу податкового кредиту, на думку податкового органу безпідставно тому, що фактично товарно-матеріальні цінності від ТОВ «НЕО-Х» не були отримані, що призвело до порушення п. п. 7.2.3, п. 7.2, п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», та занижено податок на додану вартість у серпні-вересні 2010р. на суму 134 886,69 грн.
Також по договору поставки № 010810/1 від 01.08.2010 р. підзвітна особа ПП «Бест Трейд Продакшен» ОСОБА_10 отримала, на думку податкового, додаткове благо через те, що нібито не внесла до каси ТОВ «НЕО-Х» 409 064,84 грн., що призвело до порушення п.п. 4.2.9 п.4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого перевіркою донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 61 494,73 грн.
На підставі акта перевірки та за результатами адміністративного оскарження, податковим органом були прийняті податкові повідомлення рішення від 16.03.2011 р. № 0000342302/0, від 16.03.2011 р. № 0000352302/0, від 17.03.2011 р. № 0000911702/0, від 06.06.2011 р. 0000352302/2, від 06.06.2011 р. № 0000342302/2, від 08.06.2011 р. № 0001691702.
Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до положень статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Згідно з частиною 2 статті 215 цього Кодексу якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого правочину недійсним не вимагається.
Судами попередніх інстанцій встановлено, між позивачем та ТОВ «НЕО-Х» було укладено договір поставки товару № 010810/1 від 01.08.2010 р., відповідно до умов якого позивачу було поставлено товар, а саме овес, просо. Згідно п. 4.1 договору поставки від 01.08.2010 року постачання товару здійснювалося автотранспортом постачальника.
За результатами виконання вищевказаного договору, були складені належним чином оформлені видаткові накладні, податкові накладні, квитанції до прибуткових касових ордерів.
Як вбачається з матеріалів справи, сировина, яка придбавалась у постачальників, перероблялася на виробничих потужностях позивача.
Відповідно до договорів оренди нежитлових приміщень, орендовані приміщення позивачем використовувалися для переробки сільськогосподарської продукції, на обладнанні, що було позивачем орендовано відповідно до договорів оренди обладнання.
Крім того, в рахунок оплати за отриманий товар позивачем через підзвітну особу директора ПП «Бест Трейд Продакшен» ОСОБА_10 було внесено до каси ТОВ «НЕО-Х» готівкові кошти, що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів, звітами про використання коштів, наданих під звіт.
Також, як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ПП «Україна-Китай», ФО-П ОСОБА_6, ФО-П ОСОБА_7, ПП «Компанія «Агро Вєк», ТОВ «АПО Харківцукорзбут», ТОВ «Капітал Агро ТПК» було укладено договори купівлі-продажу, відповідно до яких контрагентами позивачу було поставлено товар, а саме: просо, овес, ячмінь, горох, пшеницю, мішки поліпропіленові.
За результатами виконання вищевказаних договорів, були складені належним чином оформлені видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, звіти про використання коштів під звіт, квитанції до прибуткових касових ордерів.
Отже, вищезазначені господарські операції позивача з ТОВ «НЕО-Х», ПП «Україна-Китай», ФО-П ОСОБА_6, ФО-П ОСОБА_7, ПП «Компанія «Агро Вєк», ТОВ «АПО Харківцукорзбут», ТОВ «Капітал Агро ТПК» мали реальний характер.
Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Отже, право платника податку на податковий кредит виникає, якщо ним у звітному періоді сплачені суми податку на додану вартість у ціні товару (послуг), який придбавається у продавця, та наявності належним чином оформленої податкової накладної.
З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит за спірний період на підставі виданих ТОВ «НЕО-Х», ПП «Україна-Китай», ФО-П ОСОБА_6, ФО-П ОСОБА_7, ПП «Компанія «Агро Вєк», ТОВ «АПО Харківцукорзбут», ТОВ «Капітал Агро ТПК» податкових накладних.
Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
У відповідності до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.
Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (підпункт 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).
Отже, враховуючи те, що господарські операції між позивачем та його контрагентом - ТОВ «НЕО-Х» за договором поставки мали реальний характер, тому витрати понесені позивачем в рахунок оплати поставленого товару правомірно віднесені останнім до валових витрат спірного періоду.
Крім того, як вбачається з акта перевірки, ПП «Бест Трейд Продакшен» завищено суми амортизаційних відрахувань за 3 квартал 2010 у розмірі 10 217,00 грн., що, на думку контролюючого органу, призвело до порушення п.п. 8.3.1. 8.3.2 п. 8.3 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Разом з тим, в акті не вказано, по яким саме об'єктам груп 2 та 3 основних фондів не вірно визначена підприємством сума амортизаційних відрахувань з нормою амортизації відповідно 10 та 6 відсотків. Через відсутність зазначеної розшифровки, в акті перевірки не можливо конкретизувати та ідентифікувати, в чому саме полягають порушення, виявлені податковим органом в частині завищення амортизаційних відрахувань.
Згідно п. 6 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України 22.12.2010 р. № 984, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Пунктом 5.2. розділу 3 вказаного Порядку визначено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні, пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.
Таким чином, колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що висновки акта про завищення ПП «Бест Трейд Продакшен» суми амортизаційних відрахувань за 3 квартал 2010 у розмірі 10 217,00 грн., а відповідно і висновки акта про заниження податку на прибуток в цій частині на 2 554,25 грн., є необґрунтованими.
Також, як встановлено судами, на виконання договору поставки товару № 010810/1 від 01.08.2010 р., укладеного позивачем з ТОВ «НЕО-Х», в рахунок оплати за отриманий товар позивачем було внесено до каси ТОВ «НЕО-Х» готівкові кошти через підзвітну особу директора ПП «Бест Трейд Продакшен» ОСОБА_10 При цьому факт внесення коштів до каси ТОВ «НЕО-Х» підтверджено квитанціями до прибуткових касових ордерів, а також звітами про використання коштів, наданих під звіт.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що висновки податкового органу щодо отримання підзвітною особою ОСОБА_10 від позивача додаткового блага у сумі 409964,84 грн. є безпідставними.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні податкові повідомлення-рішення є неправомірними.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.
За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2011 р. та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012 р. залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби відхилити.
2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2011 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012 р. залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач О.В. Вербицька
Судді М.І. Костенко
Н.Є. Маринчак