15 липня 2013 року м. Київ К/9991/69027/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Моторного О.А.,
Суддів Борисенко І.В.,
Кошіля В.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.07.2012
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2012
у справі № 2а-7995/12/2670
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна мережа «Технікс Трейдінг»
до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.07.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2012, задоволено позовні вимоги: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 11.05.2012 № 005991504.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем камеральної перевірки декларації позивача з податку на додану вартість, складений акт перевірки від 20.04.2012 № 575/15-4, яким встановлено, що за результатами співставлення даних реєстрів отриманих та виданих податкових накладних та інформації з Єдиного державного реєстру податкових накладних, виявлено відсутність в Єдиному реєстрі наступних податкових накладних, включених позивачем до складу податкового кредиту: № 535 від 01.02.2012, отриманої від ТОВ «Прексім Д» на суму ПДВ 41 670,00 грн., № 3005 від 01.02.2012, отриманої від ТОВ «Прексім Д» на суму ПДВ 25 000,00 грн., № 916 від 01.02.2012, отриманої від ТОВ «Юг-Контракт» на суму ПДВ 40 550,00 грн. та № 407 від 01.02.2012, отриманої від ТОВ «Юг-Контракт» на суму ПДВ 43 750,00 грн., чим ТОВ «Торгівельна мережа «Технікс Трейдінг» порушило п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.
На підставі акта перевірки, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 11.05.2012 № 005991504, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 147 176,00 грн. та застосовано штрафні санкції в суму 36 794,00 грн.
Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового Кодексу України, виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п. 201.6 ст. 201 податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).
Згідно із абз. 2 п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Однак, судами встановлено відсутність відомостей з приводу повідомлення позивача про наявність у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних розбіжностей, які встановлені податковим органом за результатами даних співставлення даних реєстрів отриманих та виданих податкових накладних та інформації з Єдиного державного реєстру податкових накладних.
Пунктом 201.7 ст. 201 визначено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередні оплата (аванс).
Таким чином, з урахуванням того, що матеріалами справи у повній мірі підтверджено факт отримання позивачем податкових накладних № 535 від 01.02.2012, отриманої від ТОВ «Прексім Д» на суму ПДВ 41 670,00 грн., № 3005 від 01.02.2012, отриманої від ТОВ «Прексім Д» на суму ПДВ 25 000,00 грн., № 916 від 01.02.2012, отриманої від ТОВ «Юг-Контракт» на суму ПДВ 40 550,00 грн. та № 407 від 01.02.2012, отриманої від ТОВ «Юг-Контракт» на суму ПДВ 43 750,00 грн., оформлених у відповідності із нормами чинного законодавства, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту зазначених податкових накладних, а, відтак, і про неправомірність прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення від 11.05.2012 № 005991504.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - відхилити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.07.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2012 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний
Судді(підпис) І.В. Борисенко
(підпис) В.В. Кошіль