"16" липня 2013 р. м. Київ К/800/6120/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.,
Суддів: Вербицької О.В., Приходько І.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2013 року
у справі №2а-6694/12/2670
за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська незалежна телерадіокомпанія «Заграва» (надалі - ПАТ «УНТ«Заграва»)
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби (надалі - ДПІ у Шевченківському районі м.Києва)
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
У травні 2012р. позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Києва №008542303 від 28.11.2011р.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 27.09.2012р. у задоволенні позову було відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013р. рішення суду першої інстанції було скасовано та прийнято у справі нове рішення, яким позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Києва №008542303 від 28.11.2011р.
Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом проведено позапланову виїзну перевірку позивача щодо взаємовідносин з ТОВ «СКБ Сухіна», ТОВ «Контракт Індастрі», ТОВ «Леард», ТОВ «Альфара» за період з 01.01.2008р. по 30.08.2011р., про що складено акт від 14.11.2011р. №2389/23-03/23153143.
Висновками зазначеного акта, зокрема, вказано на порушення позивачем п.п.7.4.5, п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «СКБ «Сухіна» всього на суму 116667,00грн.
На підставі вище зазначено акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0008542303 від 28.11.2011р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 11697,00грн., з яких 11696,00 грн., - за основним платежем, а 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Так, в ході судового розгляду справи встановлено, що 26.05.2008р. позивачем до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва був поданий уточнюючий додаток 5 до податкової декларації з ПДВ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», згідно якого відображено операції з придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту на суму 116667,00 грн. від ТОВ «СКБ «Сухіна», період виписки податкової накладної - квітень 2005р.
При цьому, листом від 03.09.2012р. вих. №0309 позивач повідомив суд першої інстанції, що не має можливості надати для огляду суду первинні документи (договір, рахунок, накладні, виписки банку), підтверджуючі взаємовідносини позивача з ТОВ «СКБ «Сухіна» за 2005 рік, оскільки такі документи втрачені.
Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції чинній на час корегування позивачем податкової звітності з ПДВ, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
В той же час, приписами п.п. 15.1.1 п.15.1 ст.15 вказаної норми Закону за винятком випадків, визначених п.п. 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Матеріали справи свідчать, що позивачем уточнюючий розрахунок було подано 26.05.2008р., а ДПІ у Шевченківському районі м. Києва оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято лише 28.11.2011р., тобто зі спливом 3 років і 5 місяців з дня фактичного подання декларації, що виключає можливість контролюючого органу самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків, а платника, відповідно, звільняє від такого податкового зобов'язання.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.
Отже, судом апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ О.В. Вербицька
___________________ І.В. Приходько