24 липня 2013 року Справа № 5016/3019/2012(6/129)
Вищий господарський суд України у складі колегії:
головуючого: суддів:Черкащенка М.М., Нєсвєтової Н.М., Студенця В.І. (доповідач),
за участю представників сторін позивача - Чаруй Г.В.; відповідача - не з'явився;
розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт"
на постанову Одеського апеляційного господарського суду
від14.05.2013
та на рішення господарського суду Миколаївської області
від12.03.2013
у справі № 5016/3019/2012 (6/129)
за позовомДержавного підприємства "Херсонський морський торговельний порт"
доТовариства з обмеженою відповідальністю виробничого об'єднання "Каскад"
простягнення 4 674,90 грн.
Державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт" (далі - ДП "Херсонський морський торговельний порт") звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого об'єднання "Каскад" (далі - ТОВ ВО "Каскад") про стягнення 4 674,90 грн.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.12.2012 порушено провадження у справі № 5016/3019/2012 (6/129) за позовом ДП "Херсонський морський торговельний порт" до ТОВ ВО "Каскад" про стягнення 4 674,90 грн.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 12.03.2013 (суддя Ткаченко О.В.) позов задоволено частково. Суд стягнув з ТОВ ВО "Каскад" на користь ДП "Херсонський морський торговельний порт" 1 260,00 грн. як безпідставно отримані грошові кошти та судові витрати. В частині стягнення 3 414,90 грн. відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Лисенко В.А., судді Журавльов О.О., Філінюк І.Г.) апеляційну скаргу ДП "Херсонський морський торговельний порт" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Миколаївської області від 12.03.2013 - без змін.
Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 та рішенням господарського суду Миколаївської області від 12.01.2013, ДП "Херсонський морський торговельний порт" подало касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати частково в частині відмови у задоволенні позову, як такі, що винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильних рішень, та задовольнити позовні вимоги в частині стягнення 3 414,90 грн.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.07.2013 касаційну скаргу прийнято до розгляду та призначено на 24.07.2013.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Господарськими судами встановлено, що між ДП "Херсонський морський торговельний порт" (замовник) та ТОВ ВО "Каскад" (підрядник) 07.07.2010 укладено договір підряду № 541 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору підрядник зобов'язується виконати капітальний ремонт покрівлі управління ДП "Херсонський морський торговельний порт", обумовлені наявністю у підрядника дозволу, атестованих фахівців і технічної бази.
Положеннями розділу 1 договору встановлено, що роботи по даному договору виконуються з матеріалів підрядника. Замовник приймає на себе зобов'язання передати підряднику всю необхідну документацію, а також погодити виконані підрядником роботи та провести за них оплату. Види, обсяги та вартість робіт підрядника визначаються у договірній ціні (додаток № 1), яка містить в собі локальний кошторис і є невід'ємною частиною даного договору.
Пунктом 3.2. договору встановлено, що виконанні підрядником роботи приймаються замовником 27 числа кожного поточного місяця зі складанням акту виконаних робіт по фактично виконаним обсягам робіт по об'єкту зі здачею їх у встановленому порядку.
Згідно п. 4.1 договору загальна сума договору становить 286 418,40 грн., в тому числі ПДВ 20% - 47 736,40 грн.
Умовами додаткової угоди № 1 від 15.11.2010 до договору внесено зміни у п. 4.1., відповідно до яких загальна сума договору та загальна вартість робіт, з урахуванням вартості матеріалів, становить 252 379,20 грн., в тому числі ПДВ - 42 063,20 грн.
Пунктом 4.2 договору визначено, що замовник щомісячно здійснює розрахунок за виконану роботу протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання акта виконаних робіт за формою КБ-2в на підставі рахунку (рахунку-фактури) підрядника.
У жовтні 2010 року ДП "Херсонський морський торговельний порт" та ТОВ ВО "Каскад" підписали акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт на суму 252 379,20 грн.
ДП "Херсонський морський торговельний порт" на виконання умов договору перерахувало на користь ТОВ ВО "Каскад" за виконані роботи грошові кошти на загальну суму 247 079,24 грн., що не заперечується замовником.
Несплачена частина коштів у сумі 5 299,96 грн. були утримані ДП "Херсонський морський торговельний порт", оскільки ТОВ ВО "Каскад" було порушено умови договору в частині несвоєчасного виконання будівельних робіт, що підтверджується актом від 01.12.2010 та актом № 0000074196 від 11.11.2010, підписаних обома сторонами.
ДП "Херсонський морський торговельний порт" 24.07.2012 складено акт в якому зазначено, що вогнезахист конструкцій підрядником виконано неякісно, дерев'яні конструкції покрівлі будівлі потребують додаткової обробки.
У серпні 2012 року ДП "Херсонський морський торговельний порт" надіслано лист ТОВ ВО "Каскад" про повернення підрядником коштів в розмірі 9 629,90 грн. за неякісно виконані підрядні роботи, із яких останнім сплачено 6 215,00 грн.
Крім того, у серпні 2012 року під час проведення перевірки актів приймання виконаних робіт № КБ-2в по капітальному ремонту покрівлі будівлі управління ДП "Херсонський морський торговельний порт" комісією Управління внутрішнього аудиту Міністерства інфраструктури України було виявлено безпідставність включення до Акту виконаних робіт витрат на відрядження директора ТОВ ВО "Каскад".
Предметом позову у даній справі є матеріально правова вимога ДП "Херсонський морський торговельний порт" до ТОВ ВО "Каскад" про сплату 3 414,90 грн. коштів за неякісно виконані підрядні роботи та 1 260,00 грн., як безпідставно отримані за відрядження директора ТОВ ВО "Каскад".
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення 3 414,90 грн. коштів за неякісно виконані підрядні роботи виходив з того, що акт від 24.07.2012 не є допустимим доказом неякісного вогнезахисного обробляння, а саме недоліком роботи, виконаної підрядником, а також те, що відповідачем повернуто у добровільному порядку певну суму коштів, не є підставою для стягнення коштів за неякісно виконані підрядні роботи. Крім того, суди попередніх інстанцій стягнули як безпідставно отримані 1 260,00 грн., оскільки, комісією виявлено безпідставність включення до акту виконаних робіт витрат на відрядження директора ТОВ ВО "Каскад".
Разом з тим, висновки судів попередніх інстанції колегія суддів вважає передчасними, з огляду на наступне.
Згідно ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.
Статтею 858 ЦК України встановлено, що якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:
1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;
2) пропорційного зменшення ціни роботи;
3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Разом з тим, суди попередніх інстанцій відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення 3 414,90 грн. за неякісно виконанні підрядні роботи, не з'ясували чи відповідають виконанні спірні роботи умовам зафіксованим у договорі, проектній документації та не визначили правову природу зазначених недоліків, встановлених ст. 853 ЦК України, зокрема, не встановили, чи могли заявлені недоліки бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки) та чи не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки).
Також, суди попередніх інстанцій, відповідно до ст. 858 ЦК України не зазначили наявності у позивача правових підстав вимагати у відповідача повернення коштів за неякісно виконані роботи.
Що стосується вимог ДП "Херсонський морський торговельний порт" в частині стягнення 1 260,00 грн., як безпідставно отримані за відрядження директора ТОВ ВО "Каскад" колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Аналіз указаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1. набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2. відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 22.01.2013 у справі № 3-69г12).
Однак, судами попередніх інстанцій залишено поза увагою та не дано оцінки правовим підставам отримання спірних коштів, зокрема, чи можуть вони бути витребувані відповідно до положень ст. 1212 ЦК України як безпідставно отримані, з огляду на те, що між сторонами у справі укладено договір підряду, а кошти які ДП "Херсонський морський торговельний порт" просить стягнути з ТОВ ВО "Каскад" отримано як оплату виконаних за договором робіт.
Отже, як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 4-7 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 111-10 ГПК України є підставою для скасування судових рішень у справі та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду (ч. 2 ст.111-5 ГПК України).
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 та рішення господарського суду Миколаївської області від 12.03.2013 у справі № 5016/3019/2012 (6/129) скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий - суддя Черкащенко М.М.
Судді: Нєсвєтова Н.М.
Студенець В.І.