25 липня 2013 року Справа № 905/1343/13-г
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - суддіДерепи В.І.,
суддів :Бондар С.В., Грека Б.М., - (доповідача у справі)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального автотранспортного підприємства 052810
на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 03.06.13
у справі№905/1343/13-г
господарського судуДонецької області
за позовомКомунального автотранспортного підприємства 052810
доПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" в особі структурного підрозділу НП Краматорські РЕМ" ОП "Центральні ЕМ"
прозміну умов договору
за участю представників від:
позивачаДушенко А.А. (дов. від 01.10.12)
відповідачаЄпішев О.В. (дов. від 22.01.13)
Комунальне автотранспортне підприємство 052810 звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" в особі структурного підрозділу НП Краматорські РЕМ" ОП "Центральні ЕМ" про зміну умов договору в частині викладення п.3 додатку №5 до договору від 17.03.09 №51 про поставку електроенергії у наступній редакції: "Споживач до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електроенергії за фактичними показами засобів обліку електроенергії, на підставі виставленого Постачальником рахунку"; а також встановлення в п.9.5 договору строку його дії до 31.12.13.
Рішенням господарського суду Донецької області від 08.02.13 (суддя Зекунов Е.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.06.13 (колегія суддів у складі: головуючий-суддя Стойка О.В., судді: Діброва Г.І., Чернота Л.Ф.), в частині внесення змін до п.9.5 Договору від 17.03.09 №51 провадження припинено, зважаючи на клопотання позивача від 26.03.13 на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України. В іншій частині позовних вимог відмовлено з посиланням на ст.ст.33, 34 ГПК України та на недоведеність статусу позивача, як підприємства ЖКГ та того, що виконання діючої редакції договору у майбутньому позбавить позивача того, на що він розраховував при вчиненні правочину.
Не погоджуючись із судовими актами у справі, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові акти скасувати та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині викладення п.3 Додатку № 5 договору 17.03.09 №51 у редакції запропонованій скаржником. Позиція судів, на думку скаржника, є помилковою, оскільки апеляційним судом встановлено, що позивач на підставі статуту і довідки ЄДРПОУ є комунальним підприємством. Цією ж постановою встановлено, що рішенням виконкому Краматорської міської ради від 06.10.10 №650 позивача призначено виконавцем комунальної послуги з вивозу побутових відходів у м. Краматорську.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 17.03.09 сторони уклали договір №51 про постачання електроенергії та додатки до нього (а.с.10-27). Згідно з п.9.1 договору усі зміни та доповнення до нього оформлюються письмово, підписуються уповноваженими особами та скріпляються печатками обох сторін. Пункт 9.5 договору сторони прийняли в наступній редакції: "Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 20___ року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов". Відповідно до спірного п.3 додатку №5 до договору (укладений 17.03.09 - а.с. 24-27), споживач до 25 числа поточного розрахункового періоду здійснює попередню оплату за активну електричну енергію, яка буде спожита в наступному розрахунковому періоді, на підставі виставленого Постачальником рахунка. На теперішній час договір є діючим, на його підставі відповідачем поставляється електроенергія на об'єкти позивача, яка останнім споживається та оплачується.
27.11.12 позивач листом вих. №1518-04 направив відповідачу пропозицію про перегляд умов договору в частині умов здійснення розрахунків, згідно додатку №5, а також уточнення строку дії, вказаного в п.9.5 договору №51від 17.03.09 (а.с.30).
Листом від 21.12.12 вих. № 1987 (від 24.12.12 (вх. №3653) відповідач відповів, що порядок розрахунків у формі передплати за активну електроенергію узгоджено з обох сторін, він не суперечить діючому законодавству та ПКЕЕ. Щодо уточнення строку дії договору зазначив, що відповідно до п.9.5 договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну сторонами не буде заявлено про припинення його дії. Крім того, сторони узгодили договірні величини до кінця 2013 року, тобто дія договору на поставку електроенергії вважається продовженою до 31.12.13 (а.с.31).
Листами від 26.12.12, від 11.01.13 АТП знов звернулося до відповідача з вимогою про перегляд умов договору щодо внесення змін (а.с.32-34), на що останній листом від 21.01.13 вих. №112 залишив позицію про відмову у зміні умов договору не змінною.
14.03.13 сторони уклали додаткову угоду до договору №51 згідно якої п.9.5 був прийнятий у наступній редакції: "Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.13. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов".
Укладення сторонами додаткової угоди від 14.03.13 стало підставою для звернення позивача до суду із заявою про відмову від позову в частині зміни умов договору до пункту 9.5. договору від 17.03.09 №51 у зв'язку з відсутністю предмету спору. Судами припинено провадження у справі в цій частині. Судові акти в цій частині не оскаржуються, тому судом касаційної інстанції не перевіряються та підлягають залишенню без змін.
Судові акти в частині відмови викладення п.3 додатку №5 Договору від 17.03.09 №51 в редакції позивача мотивовані не доведенням позивачем, що на момент укладання п.3 додатку №5 він мав статус підприємства ЖКГ, яке надає послуги щодо забезпечення комунально-побутових потреб населенню. Окрім того не доведено, що виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів передчасними, враховуючи наступне.
Загальний порядок внесення змін до договору передбачений ст.ст.651, 652 ЦК України, за приписами яких, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
До даних правовідносин поставки електроенергії застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та ЗУ "Про електроенергетику" та ПКЕЕ.
Абзацом 3 п.6.6 ПКЕЕ визначено, що підприємства житлово-комунального господарства та підприємства, які надають послуги щодо забезпечення комунально-побутових потреб населення, в межах наданих населенню послуг, установи та організації, які фінансуються з державного та/або місцевого бюджету, здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електроенергії один раз за фактичними показами засобів обліку електроенергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання або купівлю-продаж електроенергії. За наявності фінансової можливості та за погодженням з постачальником електроенергії зазначені підприємства, установи та організації можуть здійснювати попередню оплату вартості заявленого обсягу споживання електроенергії.
Матеріали справи свідчать, що позивач має статус комунального автотранспортного підприємства, що створено з метою утримання території міста в нормальному санітарно-епідеміологічному стані та покращення його благоустрою (п.2.1 статуту КАТП 052810, в редакції від 24.04.12 та довідка ЄДРПОУ від 04.10.12 АБ №460371 - а.с.28). Рішенням виконкому Краматорської міськради від 06.10.11 №650 підтверджується факт надання "комунальним спеціалізованим підприємством КАТП 052810 послуг по вивезенню побутових відходів у комунальному та відомчому житловому фонді населення
(додаток 1), для підприємств, установ і організацій (додаток 2) (а.с.29, 113-120).
Тому суд касаційної інстанції вважає, що при винесенні судових актів, судами не враховано що скаржник має статус підприємства, яке надає послуги щодо забезпечення комунально-побутових потреб населення, а саме: вивезення побутових відходів населення, і враховуючи вимоги абз.2, 3 п.6.6 ПКЕЕ, має беззаперечне право на здійснення повної оплати вартості обсягу спожитої електроенергії один раз за фактичними показами засобів обліку електроенергії на початок періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання або купівлю-продаж електроенергії.
Зважаючи на суттєву зміну обставини за договором від 17.03.09 №51, якою є прийняття рішення виконкомом Краматорської міськради від 06.10.11 №650, за приписами якого позивач тепер є виконавцем комунальної послуги по вивезенню побутових відходів населення м. Краматорська, судам слід було належно оцінити обґрунтованість вимог щодо зміни порядку оплати договору за поставку електроенергії, викладенням п.3 Додатку №5 до договору від 17.03.09 №51.
За таких обставин Вищий господарський суд позбавлений можливості ухвалити рішення по суті спору в оскаржуваній частині (в частині відмови в позові), так як не всі обставини справи є з'ясованими, а відтак, спір стосується не правозастосування, а встановлення обставин справи, що не відноситься до компетенції Вищого господарського суду України. Тому ухвалені у справі судові акти в частині відмови в позові підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд в цій частині до місцевого господарського суду.
При новому розгляді, суду слід з'ясувати наведені в цій постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм, та доводам сторін належну правову оцінку та ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Під час нового розгляду справи суду слід врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, підтвердженими в судовому засіданні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Комунального автотранспортного підприємства 052810 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Донецької області від 08.02.13 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.06.13 у справі №905/1343/13-г скасувати в частині відмови в позові. Справу в цій частині направити на новий розгляд до господарського суду Донецької області. В решті рішення господарського суду Донецької області від 08.02.13 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.06.13 у справі №905/1343/13-г залишити без змін.
Головуючий - суддя В. І. Дерепа
Судді С. В. Бондар
Б. М. Грек