ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/11666/13 22.07.13
За позовом Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ»
До Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова
компанія «ОРАНТА»
про стягнення 41 110, 30 грн.
Суддя Картавцева Ю.В.
Представники:
від позивача Чередніченко Г.О. - представник (дов. № 12/2013 від 10.01.13)
від відповідача не з'явився
Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» про стягнення страхового відшкодування, яке було сплачено страхувальнику відповідно до договору добровільного страхування транспортних засобів № 218781 серії АТК від 12.07.2012 р. в розмірі 41 110, 30 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним за договором добровільного страхування транспортних засобів № 218781 серії АТК від 12.07.2012 р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою страхувальника автомобіля "Volkswagen Polo", державний номер ВТ 7267 АТ - Прокопенко Л.І., а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1187, 1188 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб - автомобіль "ВАЗ-2101", державний номер 42718 ХО, за участю якого скоєно ДТП, водій якого Шахман І.А., визнаний винним у її скоєні, застрахований у ВАТ НАСК «ОРАНТА» згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/7606753, позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 41 110, 30 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.06.2013 р. порушено провадження у справі №910/11666/13 та призначено справу до розгляду на 08.07.2013 р.
В судове засідання 08.07.2013 р. представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Натомість 08.07.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача заперечення на позовну заяву, у якій відповідач частково заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у запереченнях.
Зокрема, відповідач зазначає, що згідно Звіту авто товарознавця № 105/10-12 від 04.11.2012 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з врахування коефіцієнту фізичного зносу становить 30 332,91 грн., враховуючи цей звіт, як належний доказ суми відшкодування, та франшизу за полісом АВ/7606753 в розмірі - 0 грн., відповідач не заперечує проти стягнення страхового відшкодування в розмірі - 30 332,91 грн.
Суд, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання 08.07.2013 р. представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 22.07.2013р., про що виніс відповідну ухвалу від 08.07.2013р.
У судовому засіданні 22.07.2013р. представник позивача не заперечив проти задоволення позовних вимог згідно заперечень відповідача, а саме, щодо стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 30 332,91 грн.
Представник відповідача в судове засідання 22.07.2013р. повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.
За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 22.07.2013 р., запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.
Після повернення з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 22.07.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -
12.07.2012 р. між ПАТ «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ» та Прокопенко Л.І. був укладений договір добровільного страхування транспортних засобів № 218781 серії АТК від 12.07.2012 р. предметом якого є страхування транспортного засобу "Volkswagen Polo", державний номер ВТ 7267 АТ.
Згідно з довідкою ВДПС м. Херсон, 05.10.2012 р. у м. Херсон по вул. Нефтянників сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Volkswagen Polo", державний номер ВТ 7267 АТ, що належить Прокопенко Л.І. та знаходився під її керуванням, та автомобіля "ВАЗ-2101", державний номер 42718 ХО, що на момент ДТП перебував під керуванням Шахман І.А.
ДТП сталася в результаті порушення водієм Шахман І.А. Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Комсомольського районного суду м. Херсона від 21.11.2012 р.
05.10.2013 до ПАТ «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ» звернувся Страхувальник із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов Договору страхування є страховим випадком.
Відповідно до звіту № 105/10-12 від 04.11.2012 року про оцінку матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Volkswagen Polo", державний номер ВТ 7267 АТ, вартість відновлювального ремонту автомобіля "Volkswagen Polo", державний номер ВТ 7267 АТ з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу становить 30332,91 грн.
ПАТ «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ» на підставі Страхового акту від 12.11.2012 р., враховуючи звіт № 105/10-12 від 04.11.2012 року про оцінку матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Volkswagen Polo", державний номер ВТ 7267 АТ, здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 37104,66 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №35321 від 15.11.2012р. та № 40332 від 28.12.2012 р. Також, частину страхового відшкодування в розмірі 4005,64грн. відповідно до Розпорядження №005506 від 14.11.2012р. було зараховано у сплату неоплаченої частини страхової премії шляхом взаємозаліку з Херсонською філією АТ «Просто-Страхування».
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У ч. 2 зазначеної статті вказано, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Таким чином, між винною та потерпілою особами виникло зобов'язання з відшкодування заподіяної майнової шкоди.
Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача як особи, що виплатила страхувальнику розмір страхового відшкодування за Договором, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль "ВАЗ-2101", державний номер 42718 ХО, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю "Volkswagen Polo", державний номер ВТ 7267 АТ, належить Шахман І.А.
Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Вина водія який керував автомобілем "ВАЗ-2101", державний номер 42718 ХО, підтверджується постановою Комсомольського районного суду м. Херсона від 21.11.2012 р.
Однак, цивільно-правова відповідальність Шахман І.А. в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля "ВАЗ-2101", державний номер 42718 ХО, була застрахована в ВАТ НАСК «Оранта» на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс АВ/7606753).
Пунктом 36.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Volkswagen Polo", державний номер ВТ 7267 АТ відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АВ/7606753), а до ПАТ «Просто-Страхування» як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування транспортних засобів № 218781 серії АТК від 12.07.2012 р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Шахман І.А. як особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно звіту № 105/10-12 від 04.11.2012 року про оцінку матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Volkswagen Polo", державний номер ВТ 7267 АТ, вартість відновлювального ремонту автомобіля "Volkswagen Polo", державний номер ВТ 7267 АТ з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу становить 30332,91 грн.
За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АВ/7606753) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000,00 грн., франшиза - 00,00 грн.
Згідно зі статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Суд відзначає, що розмір витрат, які відшкодовуються відповідачем обмежено, зокрема статтею 29 Закону, а саме в даному випадку, вартістю матеріального збитку з врахуванням зносу згідно зі звітом експерта, а не фактичним розміром заподіяної шкоди, а відтак підстав для покладення на відповідача відповідальності за фактичні витрати в розмірі виплати позивачем страхового відшкодування страхувальнику немає.
Отже, позовні вимоги у розмірі 10 777,39 грн. (41 110,30 грн. - 30 332,91 грн. = 10777,39 грн.) не підлягають задоволенню.
Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.
Враховуючи визначені полісом АВ/7606753 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 30 332,91 грн., а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно зі статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання.
За таких обставин, заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають задоволенню частково.
Судові витрати позивача про сплату судового збору відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна Страхова компанія "Оранта" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д; ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ" (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10; ідентифікаційний код 24745673) шкоду в розмірі 30 332 (тридцять тисяч триста тридцять дві) грн. 91 коп. та судовий збір у розмірі 1 269 (одна тисяча двісті шістдесят дев'ять) грн. 46 коп.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення
складено 26.07.2013 р.
Суддя Ю.В. Картавцева