Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/2451/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Український В.В.
Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу
Доповідач Мурашко С. І.
Іменем України
23.07.2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Мурашка С.І.
суддів - Сукач Т.О., Фомічова С.Є.
при секретарі - Савченко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кіровограді цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на заставне майно, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 червня 2013 року і
У березні 2013 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 та просило в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KGZWAN79680595 від 12.06.2008 року в сумі 6842,32 доларів США, що за курсом становить 54670,17 грн., вилучити у ОСОБА_2 та передати в заклад банку предмет застави: автомобіль ІЖ, модель: 2715, рік випуску: 2008, тип ТЗ: легковий авто, №кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, з комплектом ключів та свідоцтвом про реєстрацію зазначеного автомобіля (технічним паспортом).
Також, звернути стягнення на предмет застави, зазначений автомобіль, шляхом його продажу банком, з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з наданням повноважень на отримання дублікату свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого, зі зняттям автомобіля з обліку в органах ДАІ по свідоцтву про реєстрацію транспортного засобу або його дублікату для його подальшої реалізації, а також надання банку всіх повноважень необхідних для здійснення продажу та зняття автомобіля з обліку в органах ДАІ.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем укладеного кредитно-заставного договору № КGZWAN79680595, від 12.06.2008 року, між банком та ОСОБА_2, відповідно до якого останній отримав кредит в сумі 13873,95 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 15% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 11.06.2016 року.
В рахунок забезпечення зобов'язання за кредитним договором, відповідач передав в заставу належний йому автомобіль ІЖ-2715, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Не належне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором кредиту призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 22.01.2013 року становить: 6842,32 доларів США, що складається з: 5403,21 доларів США - заборгованості за кредитом; 733,10 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 97,57 доларів США - заборгованість по комісіям за користування кредитом; 252,82 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором а також штрафи відповідно до умов кредитного договору; 31,29 доларів США - штраф ( фіксована частина); 324,34 доларів США - штраф (процентна складова).
Оскільки добровільно сплатити заборгованість за кредитом відповідач не бажає, є підстави передати автомобіль в заклад банку та звернути на нього стягнення.
Рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 червня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права та просить ухвалити нове рішення про задоволення позову.
В суді апеляційної інстанції представник ПАТ КБ «ПриватБанк» Бистров С.А. підтримав апеляційну скаргу з посиланням на викладені в ній обставини, відповідач заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.
Відповідач вважає, що кредит він погасив в повному обсязі, якщо для розрахунків брати курс долара США до гривні на час укладання кредитного договору, 12.06.2008 року, який становив трохи більше чотирьох гривень за один долар США.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, у відповідності до вимог ст.303 ЦПК України, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно п.1 Додаткової угоди № 1 від 27.12.2011 року, суму заборгованості, що виникла в період з дати надання позивачу кредиту до дати підписання Додаткової угоди, зменшується на 25,56 доларів США, а саме: відсотки у розмірі 0,00 доларів США, комісія у розмірі 0,00 доларів США, пеня у розмірі 54,56 доларів США.
Відповідно до п.3 Додаткової угоди, п.17.1 кредитного договору змінено та зазначено нову дату погашення кредиту, а саме: 10.06.2016 рік.
Додаткова угода №1, від 27.12.2011 року, до кредитного договору № KGZWAN79680595 від 12.06.2008 року за формою та змістом відповідає законодавчо встановленим вимогам і підписана сторонами.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду, якою змінено умови надання кредиту та дату погашення боргу, а також надано додатковий графік погашення кредиту, який не фігурує в матеріалах позовної заяви.
Суд виходив із засад змагальності цивільного судочинства, меж судового розгляду, обов'язку сторін щодо доказування та подання доказів і роз'яснив позивачу про можливість звернення до суду з вимогою до відповідача за невиконання умов додаткової угоди .
Однак, з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу застави, згідно зі статтею 572 ЦК України, кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.
Частинами першою та сьомою статті 20 Закону України «Про заставу» передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.
Звернення стягнення на предмет застави відповідно до статті 590 ЦК України здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону, положеннями якої передбачено такий спосіб звернення стягнення на предмет застави як продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.
Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що актами цивільного законодавства України надано право сторонам договору самим обирати спосіб та порядок врегулювання спірних питань щодо виконання умов договору, зокрема заставодержатель має право на власний розсуд обрати спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, у тому числі і продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.
Матеріалами справи підтверджується, що на підставі укладеного між сторонами по справі кредитно-заставного договору № КGZWAN79680595 від 12.06.2008 року ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 11227,25 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15 % річних, з кінцевим терміном повернення 11.06.2013 року. З метою виконання зобов'язань за п.3.4 позичальнику відкрито кредитну лінію в розмірі 2646,72 доларів США (а.с.13-22).
В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором відповідач надав у заставу належний йому автомобіль ІЖ-2715, реєстраційний номер НОМЕР_1.
27 грудня 2011 року між сторонами укладено додаткову угоду №1, до кредитного договору № КGZWAN79680595 від 12.06.2008 року, якою суму заборгованості, а саме пені, що виникла в період з дати надання позичальнику кредиту до дати підписання додаткової угоди, зменшено на 54,56 доларів США.
Крім того, п.17.1 Договору викладено в новій редакції, що загальний розмір кредиту становить 11307,18 доларів США, процентна ставка 15% річних, дата погашення 10.06.2016 року. З метою виконання зобов'язань за п.3.4 позичальнику відкрито кредитну лінію у розмірі 2756,65 доларів США (а.с.90).
Через невиконанням зобов'язань за кредитно-заставним договором, 29.11.2012 року на адресу відповідача направлено повідомлення, що у зв'язку з порушенням зобов'язань за вказаним кредитним договором прострочена заборгованість складає 1494,09 доларів США (а.с.9,10).
Відповідачу також поставлено вимогу, що у разі несплати простроченої заборгованості у термін не пізніше 30 календарних днів з дати одержання повідомлення, на підставі ст.1050 ЦК України та умов договору, повернути суму кредиту в повному обсязі, нараховані проценти, комісії та штрафні санкції, а також попереджено про намір банку звернути стягнення на предмет застави шляхом продажу або будь-яким іншим чином, передбаченим договором або законом.
Згідно розрахунку заборгованості за договором, станом на 22.01.2013 року заборгованість становить 6842,32 доларів США, що складається з: 5403,21 доларів США - заборгованості за кредитом; 733,10 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 97,57 доларів США - заборгованість по комісіям за користування кредитом; 252,82 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором а також штрафи відповідно до умов кредитного договору; 31,29 доларів США - штраф (фіксована частина); 324,34 доларів США - штраф (процентна складова) (а.с.5-7).
Відповідно до умов кредитно- заставного договору (п.12.2.6), якщо протягом строку, вказаного у статті 12.2.5, Позичальник не усунув Подію Дефолту, він зобов'язаний негайно повернути суму кредиту в повному обсязі, виплатити винагороди, проценти за користування кредитом, виконати усі інші грошові зобов'язання за договором у повному обсязі, а Банк має право, за своїм вибором, здійснити одну або декілька з наступних дій, в тому числі звернути стягнення на предмет застави в порядку, визначеному у статті 13 договору, застосувати будь-який спосіб захисту своїх прав, дозволений законодавством України.
Відповідно до п.13.9 договору, за вибором Банку звернення стягнення на предмет застави може здійснюватися у судовому порядку відповідно до розділу ІV Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та умов цього договору.
Частиною другою статті 575 ЦК України визначено, що закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особі.
Поняття закладу, права та обов'язки заставодержателя при закладі визначені розділом ІV Закону України «Про заставу».
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги в частині передачі автомобіля в заклад та звернення на нього стягнення в рахунок заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.
Разом з тим, позовні вимоги в частині надання банку повноважень на отримання дублікату свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та зняття на підставі нього з реєстраційного обліку автомобіля, задоволенню не підлягають, так як такі вимоги не ґрунтуються на Законі та умовах договору.
Так, як позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягнення понесені відповідачем судові витрати в розмірі 820, 05 грн.
Оскільки суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, прийшов до висновків, які не відповідають обставинам справи, а також допустив порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, що відповідно до п.1, п.3 та п.4 ч.1ст.309 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.
Рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 червня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KGZWAN79680595 від 12.06.2008 року в сумі 6842,32 доларів США, що за курсом становить 54670,17 грн., вилучити у ОСОБА_2 та передати в заклад публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» предмет застави:
- автомобіль ІЖ, модель: 2715, рік випуску: 2008, тип ТЗ: легковий авто, №кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, з комплектом ключів та свідоцтвом про реєстрацію зазначеного автомобіля (технічним паспортом).
Звернути стягнення на предмет застави: автомобіль ІЖ, модель: 2715, рік випуску: 2008, тип ТЗ: легковий авто, №кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом продажу зазначеного автомобіля публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», з початковою ціною 49000 грн., з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 820, 05 грн. судових витрат.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі 20 днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: