№ провадження 11-кп/781/141/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Іванов Д.Л.
Категорія - Розбій Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Яковлева С. В.
23.07.2013 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Яковлєвої С.В.,
суддів Лещенка Р.М., Петрової І.М..,
за участю секретаря Берневек О.А.,
прокурора Добрової Н.І.,
захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальне провадження №12012120010000041 за апеляційними скаргами обвинувачених ОСОБА_5 так ОСОБА_6 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 березня 2013 року, яким
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сланець, Миколаївської області, мадяра, громадянина України, без освіти, не одруженого, не працюючого, без постійного місця проживання та реєстрації, раніше судимого:
- 20 січня 2009 року Компаніївським районним судом Кіровоградської області за ст. 185 ч.3 КК України на 4 років позбавлення волі, 15 вересня 2012 року звільнений по відбуттю покарання;
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Жовті Води, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, без постійного місця проживання та реєстрації, такого, що не має судимість
засуджено за ч.2 ст.187 КК України на 8 років позбавлення волі, з конфіскацією майна.
ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнанні винними і засудженні за те, що 18 грудня 2012 року близько 18.30 год. в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись між будинками № 6 та № 8, розташованих по вул. 50 років Жовтня м. Кіровограда помітили ОСОБА_7, яка направлялась з сторони вул. 50 років Жовтня в напрямку пров. Сухумського м. Кіровограда з сумкою в руках, розмовляючи по мобільному телефоні.
Маючи намір на заволодіння майном останньої, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 наздогнали ОСОБА_7 біля будинку № 10, що знаходиться по пров. Сухумському м. Кіровограда де умисно, з корисливих мотивів, дерев'яними предметами, які знаходились у них, нанесли ОСОБА_7 одночасно удари в життєво важливий орган голову, які є небезпечними для її життя та здоров'я, а також по тулубу та кінцівках, спричинивши потерпілій тілесні ушкодження у вигляді ран по верхньому краю правої вушної раковини, на лобі зліва, які згідно висновку судово-медичної експертизи №1822 від 19 грудня 2012 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров'я.
В ході розбійного нападу ОСОБА_6 та ОСОБА_5 заволоділи жіночою сумкою ОСОБА_7, вартістю 105,00 грн., навушниками ( гарнітурою ), вартістю 53,35 грн. та ліхтариком, вартістью 18,60 грн., а всього заволоділи майном потерпілої ОСОБА_7 загальною вартістю 176,95 грн.
Після цього, ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зник, а ОСОБА_6 був затриманий на місці пригоди ОСОБА_8 та ОСОБА_9
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_5 просить вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання змінити, та призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі, мотивуючи тим, що він вину визнав, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину.
В апеляційній скарзі та в доповненнях до неї обвинувачений ОСОБА_6 просить вирок міськрайонного суду змінити, перекваліфікувати його дії з ч.2 ст.187 КК України на ч.2 ст.186 КК України, та призначити пом'якшити покарання, мотивуючи тим, що він тілесних ушкоджень потерпілій не наносив, а при призначенні покарання районним судом не в повній мірі враховано те, що він раніше не судимий, має хронічні захворювання.
Заслухавши доповідача, думку захисників щодо задоволення апеляцій, думку прокурора про залишення вироку суду без зміни, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 слід залишити без задоволення з таких підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, висновок суду щодо доведеності вини обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчинені нападу (розбій) з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних на законних підставах і досліджених у судовому засіданні доказах.
Суд першої інстанції, об'єктивно встановивши фактичні обставини справи, правильно кваліфікував дії засудженого ч.2 ст.187 КК України.
Порушень вимог кримінально-процесуального закону, що тягнуть за собою безумовне скасування вироку, по справі не встановлено.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_6 щодо необхідності кваліфікації його дій за ч.2 ст.186 КК України колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи і спростовуються матеріалами справи.
Так, в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 пояснювала, що удари по голові деревинними предметами їй наносили як ОСОБА_5 так і ОСОБА_6
З пояснень свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вбачається, що вони почули жіночий крик та побачили як біля гаражів двоє чоловіків били жінку.
Також вина обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.187 КК України підтверджуються і іншими доказами, дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд першої інстанції дав належну юридичну оцінку, а саме: показаннями обвинувачах ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також дослідженими судом матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом від 18 грудня 2012 року про прийняття заяви від потерпілої ОСОБА_7 про злочин, в якому вона повідомила правоохоронні органи, про те, що 18 грудня 2012 року, близько 18.30 год. невідома особа нанесла їй удари по голові дерев'яним предметом та заволоділа її сумкою, ліхтариком та гарнітурою( а.с 2-3 ); протоколом огляду місця події від 18 грудня 2012 року з фототаблицями, в ході якого напроти будинку № 10 по пров. Сухумському в м. Кіровограді у присутності ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_8 виявлені три дерев'яних предмета, якими потерпілій ОСОБА_7 були нанесені тілесні ушкодження ( а.с 4-8 ); висновком судово-медичної експертизи № 1822 19 грудня 2012 року, згідно з яким у потерпілої ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у виді ран по верхньому краю правої вушної раковини, на лобі зліва, які утворились в результаті двох травматичних дії тупим предметом ( а.с. 43); висновком судової товарознавчої експертизи № 2056 від 11 січня 2013 року, згідно з яким вартість жіночої сумки становить 105, 00 грн., ліхтарика 18,60 грн., гарнітури ( навушників ) 53, 55 грн. (а.с.48 - 53 ).
Призначаючи міру покарання обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжкого, умисного, корисливого злочину.
ОСОБА_5 раніше судимий за умисний корисливий злочин, і знову вчинив умисний, корисливий тяжкий злочин, перший наніс удар потерпілій в життєво важливий орган, який є небезпечними для її життя та здоров'я, ніде не працює, не має постійного місця проживання, ніде не зареєстрований, страждає алкоголізмом і потребує лікування. Обставини, що обтяжують покарання вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття та сприяння у розкритті злочину.
ОСОБА_6 також наносив удари потерпілій в область голови, які являються небезпечними для її життя та здоров'я, ніде не працює, не має постійного місця проживання, ніде не зареєстрований, страждає алкоголізмом і потребує лікування. Обставини, що обтяжують покарання вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття та сприяння у розкритті злочину.
Таким чином, районний суд обґрунтовано дійшов висновку, що виправлення обвинувачених можливе лише в умовах ізоляції від суспільства та призначив покарання без застосуванням ст.75 КК України, яке є необхідним та достатнім для їх виправлення. Також колегія суддів не вбачає підстав для пом'якшення обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 призначеного судом покарання із застосуванням ст. 69 КК України.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, вказані апелянтами обставини, в тому числі й щире каяття, сприяння розкриттю злочину, судом враховані при призначенні покарання, про що зазначено у вироку суду.
Зважаючи на необґрунтованість доводів апеляційних скарг, а також відсутність нових, не перевірених судом першої інстанції обставин, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності підстав для скасування вироку суду першої інстанції чи для пом'якшення обвинуваченим покарання.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів апеляційного суду
Апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 березня 2013 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - без зміни.
Судді: