Справа № 819/1574/13-a
"17" липня 2013 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
Головуючого судді Жука А.В.
при секретарі судового засідання: Порплиці Т.В.
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Трінька-Яворської Т.І.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу
за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємець ОСОБА_3
до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Тернопільській області
про скасування постанови та рішень, -
Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспекції з питань захисту прав споживачів у Тернопільській області про скасування постанови про накладення фінансових санкцій №034 від 23.05.2013 та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №034/2 від 30.05.2013.
16 липня 2013 року позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій ФОП ОСОБА_3 додатково просить скасувати рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №034/1 від 30.05.2013.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з мотивів, викладених в позовній заяві, вказала, що оскаржувані постанова та рішення прийняті всупереч вимогам чинного законодавства, а саме Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції". Також зазначила, що позивачем самостійно було прийнято рішення про зняття з продажу іграшкової продукції, яка не відповідає державним стандартам, ще 17.05.2013 на підставі акту перевірки. Просила позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, надала пояснення аналогічні викладеним в письмовому запереченні на адміністративний позов, просила в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При розгляді справи, суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення принципам, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.
Відповідно до плану перевірок з ринкового нагляду на ІІ квартал 2013 року, затвердженого начальником інспекції з питань захисту прав споживачів у Тернопільській області 19.03.2013 та погодженого головою Держспоживінспекції України 22.03.2013 суб'єкт господарювання - ФОП ОСОБА_3 (магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1", АДРЕСА_1) було включено до переліку суб'єктів господарювання, які підлягають перевірці.
24 квітня 2013 року посадовими особами відповідача було вручено продавцю ФОП ОСОБА_3 повідомлення про проведення перевірки №45 від 24.04.2013, про що свідчить підпис продавця ОСОБА_4 на розписці про отримання повідомлення про проведення перевірки (а.с. 25).
14 травня 2013 року на підставі направлення на проведення перевірки №40 від 13.05.2013 посадовими особами інспекції з питань захисту прав споживачів у Тернопільській області було проведено було здійснено планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 на предмет перевірки характеристик іграшок та одягу дитячого, про що складено акт перевірки характеристик продукції №000034 від 14.05.2013. (а.с. 27-28).
Під час здійснення перевірки було встановлено порушення п. 32 Технічного регламенту безпеки іграшок, затвердженого постановою КМ України №901 від 08.10.2008, а саме: на іграшці та (або) її етикетці відсутній Національний знак відповідності та ідентифікаційний номер органу з оцінки відповідності.
З вказаним актом ФОП ОСОБА_3 був ознайомлений та отримав один примірник, зауваження щодо проведеної перевірки та складеного акту у ФОП ОСОБА_3 були відсутні, що підтверджується його особистими підписами на акті перевірки.
На підставі акту перевірки було складено протокол №034 від 14.05.2013 про виявлене(і) порушення вимог статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та статті 15 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", а саме розповсюдження продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, а саме іграшок, на яких або на їх етикетці відсутній Національний знак відповідності та ідентифікаційний номер органу з оцінки відповідності, що є порушенням, передбаченим п. 1 ч. 3 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".
Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 ознайомившись з протоколом про виявлені порушення №034 від 14.05.2013 вказав, що порушення зазначені в акті перевірки будуть виправлені, що засвідчується його особистим підписом на протоколі (а.с. 29).
Вимоги до безпеки іграшок, процедуру оцінки їх відповідності таким вимогам, установлює правила маркування, а також введення в обіг іграшок як імпортованих, так і вітчизняного виробництва, їх продажу і безкоштовного розповсюдження (далі - введення іграшок в обіг) визначені Технічним регламентом безпеки іграшок, затвердженим постановою КМ України №901 від 08.10.2008.
Відповідно до п. 32 Технічного регламенту безпеки іграшок на іграшку та (або) її етикетку (паковання) наноситься національний знак відповідності та ідентифікаційний номер органу з оцінки відповідності згідно з державним реєстром таких органів.
Приписами ч. 1 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" визначено, що суб'єкти господарювання за порушення цього Закону несуть згідно з законами України цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.
Пунктом 1) ч. 3 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" встановлено, що до розповсюджувача застосовуються штрафні санкції у разі розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, - у розмірі від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двохсот до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок застосування штрафних санкцій визначено ч. 5 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", відповідно до якої справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або заступниками таких керівників у межах їх компетенції. Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, перераховуються до Державного бюджету України. Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадовими особами органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складається протокол, який разом із поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, передається посадовим особам, уповноваженим розглядати такі справи. Керівник чи заступник керівника органу ринкового нагляду розглядає справу протягом 15 днів з дня отримання відповідних документів. Рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою. Суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.
23 травня 2013 року начальником інспекції з питань захисту прав споживачів у Тернопільській області за результатами розгляду справи винесено постанову про накладення штрафних санкцій №034 від 23.05.2013, відповідно до якої на ФОП ОСОБА_3 за порушення п. 1) ч. 3 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" накладено штрафну санкцію в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 4250,00 гривень (а.с. 33).
Проаналізувавши доводи сторін, дослідивши докази наявні в матеріалах справи суд приходить до внутрішнього переконання, що постанова про накладення штрафних санкцій №034 від 23.05.2013 винесена начальником інспекції з питань захисту прав споживачів у Тернопільській області на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано та із з'ясуванням всіх обставин що мають суттєве значення для справи, а твердження представника позивача про допущені під час перевірки порушення порядку проведення таких перевірок, спростовуються наявними у справі доказами, зокрема актом перевірки №000034 від 14.05.2013 та протоколом про виявлені порушення №034 від 14.05.2013, з яких вбачається, що під час проведення заходу контролю ФОП ОСОБА_3 не заперечував щодо виявлених порушень та зобов'язувався їх усунути самостійно.
За наведених обставин суд приходить до переконання, що постанова про накладення штрафних санкцій №034 від 23.05.2013 винесена правомірно, з дотриманням вимог чинного законодавства, в зв'язку з чим відсутні підстави для її скасування, а отже позов в цій частині до задоволення не підлягає.
Що стосується позовних вимог про скасування рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №034/2 від 30.05.2013 та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №034/1 від 30.05.2013, суд зазначає наступне.
Статтею 30 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" визначено, що обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом:
1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно з частинами першою і третьою статті 29 цього Закону);
2) тимчасової заборони надання продукції на ринку.
Обмеження надання продукції на ринку, визначені у пункті 1 частини першої цієї статті, застосовуються органами ринкового нагляду у випадках, передбачених цим Законом, якщо існує можливість приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. Зазначені обмеження можуть застосовуватися до продукції, що надається на ринку, у тому числі тієї, що зберігається на складах виробників (імпортерів), та/або продукції, що перебуває у споживачів (користувачів).
Приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами здійснюється за місцем проживання (місцезнаходженням) споживачів (користувачів) або за місцезнаходженням розповсюджувачів, виробників (імпортерів) чи підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт продукції, а також в інших місцях, у яких можливо здійснити таке приведення. Суб'єкти господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції зобов'язані співпрацювати між собою з метою приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами.
Приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами здійснюється за рахунок суб'єкта господарювання, внаслідок дій чи бездіяльності якого продукція стала такою, що не відповідає встановленим вимогам.
Тимчасова заборона надання продукції на ринку застосовується органами ринкового нагляду у разі прийняття ними рішення про:
1) відбір зразків продукції для проведення їх експертизи (випробування) - на строк проведення експертизи (випробування);
2) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами - на строк дії відповідного обмеження.
Тимчасова заборона надання продукції на ринку запроваджується одночасно з прийняттям рішень, зазначених у цій частині.
Органами ринкового нагляду у випадках, передбачених Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", можуть також застосовуватися обмеження введення в обіг або розповсюдження продукції.
Порядок прийняття рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів визначений статтею 33 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".
Зокрема, зазначеними положеннями закону визначено, що обмежувальні (корегувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду.
Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів можуть бути прийняті, зокрема, за результатами проведених органами ринкового нагляду перевірок характеристик продукції (крім перевірок, що проводяться відповідно до статті 26 цього Закону), у тому числі перевірок, що проводяться на підставі повідомлень митних органів про призупинення митного оформлення продукції відповідно до частини шостої статті 38 цього Закону.
Будь-який захід щодо обмеження чи заборони надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання, що вживається відповідно до цього Закону або Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", має бути пропорційним рівню загрози відповідної продукції суспільним інтересам. У рішенні про застосування обмеження чи заборону надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання мають бути зазначені підстави його застосування.
У рішенні органу ринкового нагляду про заборону чи обмеження надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу або її відкликання зазначаються:
1) обґрунтування підстав прийняття такого рішення;
2) конкретні обмежувальні (корегувальні) заходи та пов'язані з ними дії, що має виконати, суб'єкт господарювання, до якого застосовуються такі заходи;
3) потреба у вжитті відповідних обмежувальних (корегувальних) заходів щодо всього обсягу продукції певної марки (моделі, артикулу, модифікації) або її окремих партій чи серій;
4) строк виконання рішення;
5) способи, порядок і строки оскарження суб'єктом господарювання цього рішення;
6) строк повідомлення відповідним суб'єктом господарювання органу ринкового нагляду про виконання рішення.
До прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів орган ринкового нагляду надає (надсилає) суб'єкту господарювання, щодо якого передбачається прийняти рішення, проект відповідного рішення з пропозицією надати в письмовій формі свої пояснення, заперечення до проекту рішення, інформацію про вжиття ним заходів, спрямованих на запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам, усунення невідповідності продукції, що є предметом проекту рішення, встановленим вимогам.
Суб'єкт господарювання, якого стосується проект рішення, має право надати (надіслати) органу ринкового нагляду свої пояснення, заперечення та/або інформацію до проекту такого рішення протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту. Цей строк може бути продовжено органом ринкового нагляду за обґрунтованим клопотанням відповідного суб'єкта господарювання.
Як встановлено в судовому засіданні, 17.05.2013 інспекцією з питань захисту прав споживачів у Тернопільській області на адресу ФОП ОСОБА_3 було надіслано проект рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 15.05.2013 відповідно до якого застосовується обмежувальний (корегувальний) захід у вигляді: "відповідно до п. 5 ст. 30 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" надання вищевказаної продукції на ринку тимчасово забороняється до приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами" (а.с. 35) та проект рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 15.05.2013 відповідно до якого застосовується обмежувальний (корегувальний) захід у вигляді: "відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" вимагаю вжити заходів щодо приведення вищезазначеної продукції у відповідність із встановленими вимогами" (а.с. 36).
Вказані проекти рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів були направлені на адресу ФОП ОСОБА_3 17.05.2013, що підтверджується світлокопією касового чека поштового відділення №7282 (а.с. 37) та отримані ФОП ОСОБА_3 28.05.2013, що підтверджується роздруківкою з офіційної веб - сторінки УДППЗ "Укрпошта" розділ "Пошук поштових відправлень" (а.с. 60).
30 травня 2013 року інспекцією з питань захисту прав споживачів у Тернопільській області було прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №034/1 у вигляді тимчасової заборони надання вищезазначеної продукції на ринку до приведення її у відповідність із встановленими вимогами із строком виконання до 12.06.2013 та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №034/2 з вимогою вжиття заходів щодо приведення вищевказаної продукції у відповідність із встановленими вимогами із строком виконання до 12.06.2013 (а.с. 38-39), які були направлені на адресу позивача 01.06.2013 (а.с. 40) та отримані останнім 03.06.2013 (а.с. 61).
Вказані обставини не заперечуються сторонами у справі, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та показами допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_5, який безпосередньо проводив перевірку ФОП ОСОБА_3, здійснював підготовку проектів рішень та рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, а також надсилання вказаних проектів та рішень на адресу позивача.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки позивачем проекти рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 15.05.2013 отримано лише 28.05.2013, а рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №034/1, №034/2 були винесені відповідачем 30.05.2013, ФОП ОСОБА_3 був позбавлений визначеного нормами ч. 12 ст. 33 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" права на подання протягом 10 робочих днів з дня отримання проекту рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів надати (надіслати) органу ринкового нагляду свої пояснення, заперечення та/або інформацію до проекту такого рішення.
За наведених обставин, суд вважає, що оскаржувані рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів були винесені всупереч вимог Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", порушують надане Законом право на захист прав та охоронюваних інтересів, в зв'язку з чим підлягають до скасування, а позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на ту обставину, що позивач - ФОП ОСОБА_3 після проведення перевірки та до отримання проектів рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 15.05.2013 (до 28.05.2013) самостійно усуну виявлені в ході перевірки порушення, які зафіксовані актом №000034 від 14.05.2013 та протоколом про виявлені порушення №034 від 14.05.2013, шляхом прийняття рішення про зняття товару з продажу, що підтверджується актом від 17.05.2013 (а.с. 53).
Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Разом з тим, відповідачем - інспекцією з питань захисту прав споживачів у Тернопільській області не надано достатніх та беззаперечних доказів, щодо правомірності винесення оскаржуваних рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №034/1 та № 034/2 від 30.05.2013, проте правомірність їх винесення спростована наданими позивачем поясненнями та доказами.
Проаналізувавши наявні матеріали та обставини справи, подані сторонами докази, а також норми що діяли на час правовідносин, що були предметом розгляду у даній справі суд прийшов до внутрішнього переконання про безпідставні, необґрунтованість та протиправність оскаржуваних рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №034/1 та №034/2 від 30.05.2013, в зв'язку з чим позов підлягає до часткового задоволення, а рішення про застосування обмежувальних (корегувальних) заходів №034/1 та №034/2 від 30.05.2013 підлягають до скасування. В іншій частині позову на думку суду слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 35,70,71,79,86,128,153,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів №034/1 від 30.05.2013 та рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів №034/2 від 30.05.2013, винесені Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Тернопільській області відносно фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_2).
3. В решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
(постанова виготовлена в повному обсязі 22.07.2013)
Головуючий суддя Жук А.В.
копія вірна
Суддя Жук А.В.