Справа № 643/4971/13-ц
Пр. № 2/643/2589/2013
18.07.2013 року Московський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Зінченко Ю.Є.
при секретарі Колтур Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення порядку користування жилим приміщенням, яке належить на праві приватної власності, суд -
Позивачі звернулася до суду з позовом, в якому зазначили, що шляхом обміну квартир сторонами по справі була отримана двокімнатна ізольована квартира жилою площею 29,4 кв.м., загальною площею 46,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1. Вказана квартира була приватизована на трьох осіб - позивачів та відповідача, розмір частки у праві спільної власності складає 1/3 частку за кожним співвласником, таким чином на частку кожного зі співвласників приходиться по 9,8 кв.м. жилої площу спірної квартири. 17.03.2010 року шлюб з відповідачем був розірваний. Оскільки частки позивачів у праві власності на квартиру складають 2/3, то ним належить 19,6 кв.м., проте кімнати такої площі в квартирі немає, а порядок користування склався такий, що відповідач займає кімнату 14,1 кв.м., а позивачі по справі користуються кімнатою розміром 15,3 кв.м., місця загального користування знаходяться у спільному користуванні. Відповідач створює позивачам нестерпні умови для проживання, обмежує їх в користуванні квартирою, привів співмешканку з дитиною, які почувають себе господарями квартири. Будь-яка пропозиція вирішити спір мирним шляхом викликає у відповідача агресію. Вони пропонують відповідачу продати квартиру та купити окреме житло, проте відповідач не погоджується, оскільки його все влаштовує. Позивачі бажають сплачувати комунальні послуги за свою житлову площу самі, без конфліктів з відповідачем. Просять позов задовольнити, визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 та виділити в користування позивачам кімнату площею 15,3 кв.м., відповідачу виділити в користування кімнату площею 14,1 кв.м., місця загального користування - кухню, туалет, ванну кімнату, комірчину - залишити в спільному користуванні.
В судовому засіданні позивачі позов підтримали у повному обсязі та пояснили, що визначення порядку користування в квартирі їм необхідно для продажу своєї частки квартири та сплати комунальних платежів за свою площу. Просили позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі та пояснив, що дійсно між ними склався порядок користування квартирою, він зараз живе з новою дружиною та дитиною в своїй кімнаті і має на це право, дана квартира придбана не шляхом обміну, як вказали позивачі, а квартира раніше належала його родичці, а потім після вселення вона була приватизована на всіх. Просив в задоволенні позову відмовити.
Суд, дослідивши надані докази в їх сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно свідоцтва про народження, свідоцтва про розірвання шлюбу, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірваний 17.03.2010 року, від шлюбу вони мають сина ОСОБА_2 (а.с. 4,9).
Згідно копії довідки про склад сім'ї, сторони по справі зареєстровані та постійно мешкають в спірній квартирі (а.с. 11). Крім того сторонами визнано, що з відповідачем в кімнаті мешкає, але не зареєстрована інша жінка та дитина, ця обставина визнана сторонами і не підлягає доказуванню відповідно ст. 61 ЦПК України.
Згідно свідоцтва про право власності на житло, квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1 на праві спільної власності по 1/3 частині за кожним.
Згідно ч.1 ст. 64 ЖК України, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки.
Згідно ч. 4 ст. 64 ЖК України, якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.
Згідно ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно ст. 156 ЖК України, члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Згідно технічного паспорту на квартиру, квартира АДРЕСА_1 є двокімнатною, житлова площа 29,4 кв.м., у томі числі 1-а кімната 15,3 кв.м., 2-а кімната 14,1 кв.м, кухня площею 6 кв.м., вбиральні 1,2 кв.м., ванної кімнати 2,1кв.м., коридору 6,8 кв.м., вбудованої шафи 0,6 кв.м. (а.с. 14).
За таких обставин, згідно часток співвласників, на кожного з них приходиться у жилій площі квартири 29,4 : 3 = 9,8 кв.м. На частку позивачів приходиться 19,6 кв.м. Позивачі просять виділити їм в користування кімнату площею 15,3 кв.м., тобто відступлення по жилій площі відповідно до часток у власності є значним, для позивачів площа менше на 4,3 кв.м., а для відповідача більше на 5,5 кв.м.
Згідно ч. 2, 3 ст. 50 ЖК України, при наданні жилих приміщень не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими за дев'ять років, крім подружжя. Не допускається також заселення квартири, збудованої для однієї сім'ї, двома і більше сім'ями або двома і більше одинокими особами, за винятком випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 54 цього Кодексу.
Таким чином, суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивачів не підлягають задоволенню, оскільки при визначенні порядку користування є значне відступлення від часток у власності. Крім того, позивачі є дорослими особами різної статі та проживання їх в одній кімнаті порушуватиме нормальний спосіб життя, не даватиме можливість влаштовувати особисте життя кожному з них.
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, суд вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 50, 64, 150, 156 ЖК України, ст.ст. 317,319,391 Цивільного кодексу України, ст. 3,4,11,15,60,88,209,212-215 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення порядку користування жилим приміщенням, яке належить на праві приватної власності - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Зінченко Ю.Є.