11.07.2013 Справа № 230/6490/13-к
№ провадження: 1-кп/230/233/2013
11 липня 2013 року Єнакіївський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Мелещенко Л.В.
при секретарі - Здебській Т.М.
за участю прокурора - Котлова А.Г.
захисника - адвоката ОСОБА_1
потерпілого - ОСОБА_2
обвинуваченого - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Єнакієве обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12013050270001347 від 01 квітня 2013 року про обвинувачення
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Єнакієве Донецької області, громадянина України, в силу ст. 89 Кримінального кодексу України не судимого, одруженого, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу України, -
ОСОБА_3 вчинив умисне кримінальне правопорушення за наступних обставин.
01 квітня 2013 року приблизно у 00 годин 30 хвилин ОСОБА_3, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, з метою перешкоджання встановленню обставин щодо заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5, наніс дільничному інспектору Єнакіївського МВ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_2, який прибув на місце події у складі слідчо-оперативної групи, удар правою рукою в область обличчя та, застосувавши фізичну силу, зіштовхнув його на сходовий марш. Діями ОСОБА_3 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: забійна рана, синець волосяної частини голови, синець обличчя, забій м'яких тканин і садно правого колінного суглоба, синець лівого колінного суглоба, садно лівої гомілки, які утворилися від дії тупих предметів, можливо в строк 01 квітня 2013 року та відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу України визнав повністю, пояснив, що він, будучи у стані алкогольного сп'яніння, наніс удар працівнику міліції, проте точні обставини він не пам'ятає, просив суд суворо його не карати, також просив визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вважає можливим визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням матеріалів кримінального провадження.
При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиції є добровільними, а також роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Крім повного визнання вини обвинуваченим, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення повністю підтверджується сукупністю досліджених та проаналізованих судом доказів, які є в матеріалах справи:
- показаннями потерпілого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, який у судовому засіданні пояснив, що 01 квітня 2013 року він чергував у складі слідчої оперативної групи, приїхав за фактом заподіяння тілесних ушкоджень до квартири, де проживає обвинувачений, оскільки було вказано, що це вчинено ОСОБА_3 Приїхавши за місцем проживання обвинуваченого, його дружина сказала, що його немає вдома, але згодом ОСОБА_3 вийшов з квартири, будучи у стані алкогольного сп'яніння, наніс йому удар в область обличчя, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має;
- даними висновку експерта № 246 від 22.05.2013 року, згідно якого виявлені у ОСОБА_2 при зверненні за медичною допомогою забійна рана, синець волосяної частини голови, синець обличчя, забій м'яких тканин і садно правого колінного суглоба, синець лівого колінного суглоба, садно лівої гомілки утворилися від дії тупих предметів, можливо в строк 01 квітня 2013 року та відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с. 21-22).
Як вбачається з наданих матеріалів, дії обвинуваченого ОСОБА_3 обґрунтовано кваліфіковані як кримінальне правопорушення, визначене ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу України, оскільки обвинувачений умисно заподіяв працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, визначене ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу України, яке згідно ст. 12 Кримінального кодексу України є злочином середньої тяжкості.
Обвинувачений ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується посередньо (а.с. 30), на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, знаходився під консультативним наглядом у психіатра з діагнозом: істеричний розлад особистості (а.с. 27), не проходив військову службу, діагноз: розлади особистості, помірно виражені з нестійкою компенсацією або компенсовані (а.с. 28), в силу ст. 89 Кримінального кодексу України судимість погашена (а.с. 29), одружений (а.с. 31), має на утриманні малолітню дитину має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 32).
Суд також враховує, що згідно акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 372 від 24.05.2013 року, ОСОБА_3 виявляє істеричний розлад особистості (істерична психопатія - в ред. МКБ-9). У період вчинення інкримінованого діяння за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період вчинення інкримінованого діяння ОСОБА_3 не перебував у тимчасово хворобливому стані, яке б позбавляло його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними В даний час ОСОБА_3 повністю усвідомлює свої дії та керує ними. У застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с. 23-26).
Обвинувачений вину визнав повністю, щиросердно розкаявся у вчиненому, сприяв встановленню істини в ході судового розгляду, що суд відносить до обставин, які пом'якшують покарання.
Обтяжуючими покарання обставинами є вчинення злочину у зв'язку з виконанням потерпілим службового обов'язку та вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за можливе призначити за скоєння даного кримінального правопорушення ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу України у вигляді обмеження волі строком на 3 (три) роки.
Цивільний позов у справі не заявлений.
Виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, а тому в силу ст. 75 Кримінального кодексу України суд вважає за необхідне обвинуваченому визначити випробувальний термін тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців з покладанням на нього обов'язків відповідно до ст. 76 Кримінального кодексу України. Саме даний вид покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення і перевиховання, запобігання вчиненню нових злочинів.
Цивільний позов у справі не заявлений.
Судові витрати у справі відсутні.
Кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди не завдано.
Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі і запобіжний захід, не обирались.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 366-371, 373-376, 395, 532, 533 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу України, та призначити покарання у вигляді обмеження волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_3 від відбуття покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 Кримінального кодексу України, а саме:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Єнакіївський міський суд Донецької області на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно ч. 6 ст. 376 Кримінального процесуального кодексу України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя Єнакіївського міського суду
Донецької області Л.В. Мелещенко