Справа № 192/1208/13-к
Провадження № 1-кп/192/82/13
Іменем України
"25" липня 2013 р. смт.Солоне
СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - судді Трещової Н.М.,
при секретарі Тищенко Ю.В.,
за участю прокурора Єрзаулова С.С.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
потерпілої ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу відносно
ОСОБА_1, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт.Солоне Солонянського району Дніпропетровської області, де зареєстрований АДРЕСА_1, фактично мешкає у АДРЕСА_2 громадянина України, що має неповну середню освіту, непрацюючого, неодруженого, невійськовозобов'язаного, раніше засудженого:
- 29.07.2010 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська за ч.1 ст.289, 69 КК України до 2 років обмеження волі, звільненого 17 лютого 2011 року від покарання постановою Самарського районного суду м.Дніпропетровськ від 9.02.2011 року умовно-достроково на 10 місяців;
- 23.10.2012 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки з іспитовим строком 2 роки,
обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
9 квітня 2013 року в період часу з 22-ї до 23-ї години ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, зірвавши навісний замок на дверях, проник до приміщення господарської будівлі ОСОБА_2 в АДРЕСА_3 усередені якої знаходиться погріб.
Знаходячись у вказаному приміщенні, ОСОБА_1 розібрав та демонтував перекриття погрібу, з якого зняв металеві вироби:
4 швелери, розміром 25х25 см, довжиною 1 метр, вартістю 200 гривень, 4 труби, діаметром по 100 мм, довжиною 1 метр, вартістю 120 гривень, лист, розміром 1х1,2 метра вартістю 100 гривень.
Демонтувавши перекриття погрібу, ОСОБА_1 спустився у погріб, звідки викрав 60 кг картоплі на суму 180 гривень, яку набрав у мішок, завдавши потерпілій шкоду на загальну суму 600 гривень.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в пред"явленному йому обвинуваченні визнав повністю та своїми показаннями підтвердив вказані обставини скоєного ним злочину.
Пояснив, що подвір»я потерпілої заходиться за 5 будинків від місця його проживання. Йому було відомо, що станом на 9 квітня 2013 році господарів вдома не було. 9 квітня 2013 року вночі він прийшов у двір з метою викрадення металевих виробів. На місці він знайшов металеву трубу, зірвав нею кріплення навісного замка господарської будівлі, виготовленої з листів шиферу, та зайшов усередину, де був погріб. Він витяг з перекриття погрібу 4 швелери, 4 труби та металевий лист. З погріба він вкрав мішок картоплі. Усе викрадене він переніс до себе додому. Наступного дня він разом з ОСОБА_3 відвіз металеві вироби в с.Новопокровка Солонянського району Дніпропетровської області та продав ОСОБА_4.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні показала, що 9 квітня 2013 року вона навідала свої подвір»я у селі Павлівка, де все було в порядку. 10 квітня 2013 року вона виявила, що замок на дверях господарської будівлі був зірваний. Перекриття погрібу було розібране, з нього зникли металеві вироби, а з погребу зникла частина картоплі. Про крадіжку вона через свою родичку повідомила до міліції. У той же день опергрупа міліції прибула на місце події та проводила процесуальні дії. ОСОБА_1 пообіцяв їй відшкодувати шкоду.
Оскільки обставини справи ніким не оспорюються, суд, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та потерпілої, в порядку ч.3 ст.349 КПК України, ухвалив визнати недоцільним дослідження інших доказів.
Суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 в таємному викраденні чужого майна (крадіжці) з проникненням у приміщення, скоєному повторно, його діяння кваліфікуються за ч.3 ст.185 КК України.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який характеризується задовільно, на обліку у лікаря-нарколога чи психіатра не перебуває; обставини справи, які пом»якшують покарання: обвинувачений повністю визнав свою вину, своїми показаннями сприяв встановленню істини у справі, що свідчить про його щире каяття.
ОСОБА_1 вчинив злочин в період випробувального терміну, тому йому має бути призначено покарання у виді реального позбавлення волі з частковим приєднанням невідбутого покарання за попереднім вироком за правилами ст.71 КК України.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 не ухилявся від явки до суду, відсутні відомості про вчинення ним нових злочинів, немає достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підсудний може вчинити дії, передбачені частиною першою статті 177 КК України, тому суд не убачає підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.71 КК України частково приєднати невідбуте покарання за вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 23.10.2012 року, остаточно за сукупністю вироків призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 4(чотири) роки 2 місяці з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.
Строк покарання рахувати з моменту фактичного виконання вироку.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області через Солонянський районний суд протягом 30 діб з дня його проголошення.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий: суддя