Справа № 420/2706/12 22-ц/774/1467/К/13
Справа № 420/2706/12 Головуючий в 1-й станції
Провадження №22-ц/774/1467/К/13 суддя Бондарчук Г.Д.
Категорія - 37 ( ІІІ ) Суддя-доповідач - Зубакова В.П.
23 липня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Зубакової В.П.,
суддів - Остапенко В.О., Турік В.П.
при секретарі - Кузьміній Н.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2, фермерського господарства «ТРІСКАЛО», третя особа ОСОБА_6, яка дія як законний представник малолітнього ОСОБА_7, орган опіки та піклування виконавчого комітету Жовтневої районної в м.Кривому Розі ради, про визнання права власності на майно в порядку спадкування та зобов'язання вчинити певні дії.
Особи, які беруть участь у розгляді справи:
відповідач ОСОБА_2,
представник відповідачів ОСОБА_2 та фермерського господарства «ТРІСКАЛО» - Кірлаш Володимир Валентинович,
позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та їх представник ОСОБА_9,
третя особа ОСОБА_6, -
У серпні 2012 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_2, фермерського господарства «ТРІСКАЛО» (надалі - ФГ «ТРІСКАЛО») про визнання права власності на майно в порядку спадкування та зобов'язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_10, після його смерті відкрилась спадщина, із заявами про прийняття якої звернулись діти померлого: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та малолітній ОСОБА_7, від імені якого діяла законний представник ОСОБА_6
Постановою державного нотаріуса Криворізької районної державної нотаріальної контори Деркач Я.В. від 06.06.2012р. №1265/02-14 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_10 щодо ФГ «ТРІСКАЛО» з посиланням на неможливість спадкування права на участь у товариствах та права членства в об'єднаннях громадян згідно ст. 1219 ЦК України.
Посилаючись на те, що спадкова маса ФГ «ТРІСКАЛО» становить належна померлому ? частина усіх видів майна господарства, що належала йому на праві власності, спадкування частки учасника підприємницького товариства допускається, а статут ФГ «ТРІСКАЛО» та Закон України «Про фермерське господарство» не передбачає згоди решти членів фермерського господарства на вступ до нього спадкоємців померлого, просили суд: визнати за ними, за кожним, право власності в порядку спадкування за законом на 1/8 частину, що дорівнює 12,5 % цілісного майнового комплексу ФГ «ТРІСКАЛО»; визнати їх членами вказаного фермерського господарства, зобов'язавши останнє внести зміни до Статуту ФГ «ТРІСКАЛО» у зв'язку зі вступом позивачів до членів фермерського господарства та стягнути з відповідачів солідарно понесені судові витрати та витрати на правову допомогу.
Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2012 року, описки у якому виправлено ухвалою цього ж суду від 25 квітня 2013 року, позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за кожним право власності в порядку спадкування за законом на 1/8 частину, що дорівнює 12,5%, цілісного майнового комплексу фермерського господарства «ТРІСКАЛО», зареєстрованого розпорядженням Криворізької районної державної адміністрації за № 15/1 від 21 травня 1992 року.
Визнано, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 є членами фермерського господарства «ТРІСКАЛО», зареєстрованого розпорядженням Криворізької районної державної адміністрації за № 15/1 від 21 травня 1992 року, з часткою кожного у складеному капіталу та майні фермерського господарства, що дорівнює 12,5%.
Зобов'язано Фермерське господарство «ТРІСКАЛО», зареєстроване розпорядженням Криворізької районної державної адміністрації за № 15/1 від 21 травня 1992 року, внести зміни до Статуту фермерського господарства «ТРІСКАЛО», зареєстрованого 24.01.2007 року державним реєстратором Криворізької районної державної адміністрації Журавко Т.П., номер запису 12041050004000109, у зв'язку зі вступом до членів фермерського господарства «ТРІСКАЛО» ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ФГ «ТРІСКАЛО» на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 судовий збір в сумі 3219 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення його прав, як підприємця.
Так, судом не враховано положення ст. 44 ГК України щодо вільного вибору підприємцем своїх партнерів по підприємницькій діяльності.
Застосовуючи до правовідносин сторін за аналогією закону положення Закону України «Про господарські товариства» судом не враховано статтю 55 цього закону, якою передбачено, що при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв'язку зі смертю громадянина учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право до вступу до цього товариства. При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або у натуральній формі частка у майні, яка належала юридичній особі, вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника). Отже, прийом до числа учасників товариства спадкоємців померлого є право, а не обов'язком інших учасників товариства.
Крім того, згідно ч.1 ст. 10 ЦК України право участі у товариствах є особистим немайновим правом і не може окремо передаватись іншій особі. У даному випадку спадкується не право на участь у товаристві, а право на частку у статутному складеному капіталі.
Відповідачем ОСОБА_2 не оспорювалося право позивачів на спадкування за законом частки майна ФГ «ТРІСКАЛО», однак він не згоден з розміром часток, право власності на які просили визнати позивачі, у зв'язку з чим просив суд першої інстанції призначити судово-економічну експертизу. Крім того, судом не враховано, що третя особа по справі ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до позивачів по даній справі з вимогою про встановлення проживання із спадкодавцем ОСОБА_10 однією сім'єю та визнання за нею права власності на частку майна ФГ «ТРІСКАЛО», що є підставою для зупинення провадження у справі згідно п. 4 ст. 201 ЦПК України.
Крім того, позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 працюють у ФГ «ТРІСКАЛО» на різних посадах на умовах трудового договору, які не були розірвані на час ухвалення оскаржуваного рішення суду, а тому відповідно до ст. 3 ЗУ «Про фермерське господарство» не можуть бути його членами.
В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивачів ОСОБА_9 зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, відхиливши апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги і заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_10 (а.с.11), після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому за життя майно, у тому числі у вигляді частки, що належала ОСОБА_10 у фермерському господарстві «ТРІСКАЛО» (а.с. 28-35)
Заповіту померлий ОСОБА_10 за життя не склав.
Єдиними спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_10 в порядку ст. 1261 ЦК України є його доньки ОСОБА_3 та ОСОБА_5, а також сини ОСОБА_4 та малолітній син ОСОБА_7 (а.с.12-14), які в установленому законом порядку прийняли спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_10, що сторонами не оспорюється.
Постановою державного нотаріуса Криворізької районної державної нотаріальної контори Деркач Я.В. від 06.07.2012 року № 1265/02-14, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 як законному представнику малолітнього ОСОБА_7, було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_10 щодо ФГ «ТРІСКАЛО», у зв'язку з тим, що статутом ФГ «ТРІСКАЛО» не передбачений порядок оформлення спадкових прав у випадку смерті власника (одного із співвласників) на вищевказане фермерське господарство (цілісного майнового комплексу або його частини), а також відсутні частки, які внесені до складеного капіталу господарства в натурі, що в свою чергу унеможливлює визначити майно, яке належить фермерському господарству на момент його створення за результатами його діяльності та правовий режим майна осіб, які ведуть фермерське (селянське) господарство (а.с.27).
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання права власності на спадкове майно, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, дав їм належну правову оцінку та встановивши факт прийняття ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та малолітнім ОСОБА_7 спадщини після смерті ОСОБА_10, правильно прийшов до висновку про визнання за ними права власності на цілісний майновий комплекс ФГ «ТРІСКАЛО» в розмірі 1/8 частини.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.
Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого (ст. 1261 ЦК України).
Згідно ч.1 ст. 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкоємець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.
Судом встановлено, що заповіту ОСОБА_10 за життя не склав, тому, з огляду на положення ч. 1 ст. 1278 ЦК України, частки спадкоємців у спадковому майні є рівними.
У видачі свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям померлого ОСОБА_10 нотаріусом відмовлено, що унеможливлює вирішення питання про визнання права власності на частку в спадковому майні у встановленому законом позасудовому порядку, визначеному главами 88, 89 ЦК України, а тому заявлені позовні вимоги про визнання права власності на спадкове майно підлягають задоволенню в судовому порядку.
Аналогічне положення викладено в абз. 2,3 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування».
Вирішуючи питання щодо частки майна ФГ «ТРІСКАЛО», яка входить до складу спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_10, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, суд першої інстанції, правомірно керуючись ч. 2 ст. 370 ЦК України та п. п. 1.2., 2.7., 5.1. Статуту ФГ «ТРІСКАЛО», виходив з того, що частки у складеному капіталі та майні ФГ «ТРІСКАЛО» його власників ОСОБА_10 та ОСОБА_2 є рівними та становлять по 1/2 частині кожного.
Відповідно до п. 2.11. Статуту ФГ та з урахуванням ч. 1 ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство» успадкування господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону. Ця стаття містить відсилочну норму, яка встановлює, що спадкування здійснюється відповідно до закону. Таким законом, який містить спеціальні норми та регулює відносини у сфері спадкування, є Цивільний кодекс України, який набув чинності 1 січня 2004 року.
Термін «цілісний майновий комплекс» тлумачиться в ст. 22 Закону України «Про фермерське господарство», якою передбачено, що цілісний майновий комплекс включає в себе: майно, передане до складеного капіталу; не розподілений прибуток; майнові та інші зобов'язання господарства.
Правовідносини зі спадкування частки у фермерському господарстві аналогічні до припинення членства у фермерському господарстві з інших підстав. Відповідно до Закону України «Про фермерське господарство», член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються Статутом фермерського господарства.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що спадкову масу відносно спадкування ФГ «ТРІСКАЛО» становить належна померлому ? частина усіх видів майна господарства, що належала йому на праві власності на момент смерті ОСОБА_10, а частки кожного зі спадкоємців, що прийняли спадщину становлять відповідно (1/2 х 1/4) = 1/8 частина кожного, що становить 12,5% ФГ «ТРІСКАЛО» як єдиного майнового комплексу.
Задовольняючи позовні вимгоги в частині визнання ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 членами ФГ «ТРІСКАЛО» з часткою кожного у складеному капіталу та майні фермерського господарства, що дорівнює 12,5%, та про зобов'язання ФГ «ТРІСКАЛО» внести зміни до Статуту ФГ «ТРІСКАЛО» у зв'язку зі вступом до членів фермерського господарства «ТРІСКАЛО» ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд першої інстанції виходив з того, що обмеження щодо можливості переходу частки учасника ФГ «ТРІСКАЛО» до його спадкоємців, зокрема які б полягали у наданні іншими учасниками згоди на перехід частки в порядку спадкування, чинним законом та Статутом не передбачено.
При цьому, судом першої інстанції не враховано, що право на участь у фермерському господарстві не успадковується, так як, згідно зі статтею 1219 Цивільного кодексу України право на участь у товариствах і право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їхніми установчими документами, не успадковується.
Після отримання свідоцтва на право на спадщину особа-спадкоємець має звернутись до фермерського господарства із заявою про прийняття до членів фермерського господарства з передачею спадкоємцю прав спадкодавця на частку в майні фермерського господарства, або із заявою про виділення частки з майна фермерського господарства.
31.07.2012 року позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до ФГ «ТРІСКАЛО» з нотаріально посвідченими заявами про включення їх до членів ФГ з частками, належними кожному з них як спадкоємцям померлого ОСОБА_10 в розмірі 12,5% у складеному капіталі та майні господарства (а.с. 52-54).
Листом фермерського господарства «ТРІСКАЛО» від 03.08.2012 року за підписом Голови ФГ «ТРІСКАЛО» - ОСОБА_10 позивачам було повідомлено про те, що останній не заперечує проти включення їх до членів ФГ «ТРІСКАЛО» за умови надання ними належним чином оформлених документів про право власності на майно господарства як спадкоємців в розмірі 12,5 % (а.с. 55).
Згідно ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем ОСОБА_10, як Головою ФГ «ТРІСКАЛО», не порушено прав позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо включення до їх до членів ФГ «ТРІСКАЛО», оскільки на момент надання заяв останні не мали свідоцтва про право на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_13, у вигляді частки, що належала ОСОБА_10 у ФГ «ТРІСКАЛО».
Зважаючи на те, що звернення до суду за захистом прав, які ще не порушено, цивільним процесуальним законодавством не передбачено, колегія суддів вважає такі вимоги передчасними, доводи апеляційної скарги обгрунтованими, а тому скасовує рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 членами ФГ «ТРІСКАЛО» з часткою кожного у складеному капіталу та майні фермерського господарства, що дорівнює 12,5%, та про зобов'язання ФГ «ТРІСКАЛО» внести зміни до Статуту ФГ «ТРІСКАЛО» у зв'язку зі вступом до членів фермерського господарства «ТРІСКАЛО» ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин справи судом першої інстанції, що потягло за собою порушення норм процесуапльного права та невірне застосування норм матеріального права, й ухвалює нове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.
В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.2,4 ч.1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2012 року в частині визнання, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 є членами фермерського господарства «ТРІСКАЛО», зареєстрованого розпорядженням Криворізької районної державної адміністрації за № 15/1 від 21 травня 1992 року, з часткою кожного у складеному капіталу та майні фермерського господарства, що дорівнює 12,5%, та у частині зобов'язання Фермерське господарство «ТРІСКАЛО», зареєстрованого розпорядженням Криворізької районної державної адміністрації за № 15/1 від 21 травня 1992 року, внести зміни до Статуту фермерського господарства «ТРІСКАЛО», зареєстрованого 24.01.2007 року державним реєстратором Криворізької районної державної адміністрації Журавко Т.П., номер запису 12041050004000109, у зв'язку зі вступом до членів фермерського господарства «ТРІСКАЛО» ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2, фермерського господарства «ТРІСКАЛО» про визнання ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 членами фермерського господарства «ТРІСКАЛО» з часткою кожного у складеному капіталу та майні фермерського господарства, що дорівнює 12,5%, та про зобов'язання Фермерське господарство «ТРІСКАЛО» внести зміни до Статуту фермерського господарства «ТРІСКАЛО» у зв'язку зі вступом до членів фермерського господарства «ТРІСКАЛО» ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: