Справа № 11/774/1143/13 Головуючий в 1інстанції
Категорія ч.1 ст. 162, ч.3 ст. 187 КК України Крохмалюк І.П.
Доповідач Алькова С.М.
Іменем України
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді: Алькової С.М.
Суддів: Зайцева В.В., Власкіна В.М.
При секретарі : Омельницькій А.Ю.
За участю прокурора: Голоти С.В.
розглянула 25 липня 2013 року у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальну справу по апеляції прокурора, який приймав участь при розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_2 на вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2013 року.
Цим вироком:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Дніпропетровська, українець, громадянин України, освіта середня, не одружений, не військовозобов'язаний, не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимий: - 14.04.2003 року Новомосковським районним судом за ч.3 ст. 185, ст. 229-6, ч.2 ст. 309, ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі; - 09.12.2008 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнився 03.11.2011 року по відбуттю покарання,
засуджений: - за ч.1 ст. 162 КК України до 1 року обмеження волі;
- за ч.3 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі, з конфіскацією майна з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі..
Як випливає з вироку суду, ОСОБА_2, засуджений за вчинення злочину при наступних обставинах.
09.07.2012 року біля 03.00 годин ОСОБА_2 сумісно з особою, кримінальна справа у відношенні якого виділена в окреме провадження, знаходився поблизу будинку АДРЕСА_1, де побачив на другому поверсі будинку квартири НОМЕР_1 на кухні відкрите вікно, після чого у ОСОБА_2 виник умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном.
Реалізуючи свій злочинний умисел, цього ж дня, тобто 09.07.2012 року близько 03.20 годин ОСОБА_2 вступив в злочинну змову з особою, кримінальна справа у відношенні якого виділена в окреме провадження, після чого, діючи по раніше спланованому плану, реалізуючи свій злочинний умисел до кінця, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_2 з особою, кримінальна справа у відношенні якого виділена в окреме провадження, шляхом вільного доступу через незаперте вікно проникли до квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3, де, діючи за єдиним наміром, направленим на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, ОСОБА_2, утримуючи в праві руці предмет, схожий на ніж, спільно з особою, кримінальна справа у відношенні якого виділена в окреме провадження, увійшли до кімнати, де спали господарі вказаної квартири: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які в цей час прокинулися та стали з'ясовувати обстановку, що склалася в їх квартирі. В цей час ОСОБА_2, почувши розмови останніх, від свого наміру не відмовився, і з особою, кримінальна справа у відношенні якого виділена в окреме провадження, продовжили свої дії. ОСОБА_2 із зазначеним предметом у руці попрямував у бік ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які лежали на дивані, яким, з метою припинення їх опору надалі, наказав сховатися під ковдрою і не розмовляти, зразу ж наказав особі, кримінальна справа у відношенні якого виділена в окреме провадження, у разі надання опору з боку господарів квартири, стріляти в голову, при цьому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 сприйняли загрозу з боку ОСОБА_2 та особи, кримінальна справа у відношенні якого виділена в окреме провадження, як реальну та побоюючись за своє життя і здоров'я, залишилися лежати на дивані в кімнаті без руху, спостерігаючи за злочинними діями ОСОБА_2 та особи, кримінальна справа у відношенні якого виділена в окреме провадження. В той же час, ОСОБА_2 разом з особою, кримінальна справа у відношенні якого виділена в окреме провадження, виказуючи погрози на адресу ОСОБА_3 та ОСОБА_4, повністю попереджуючи можливість чинити ними опір, знаходячись в приміщенні вищезгаданої квартири, стали обстежувати всі меблі та майно, вибірково складаючи їх в знайдену ними в квартирі дорожню сумку, вартістю 100 грн.
Таким чином ОСОБА_2 та особа, кримінальна справа у відношенні якого виділена в окреме провадження, скоїли напад на подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в ході якого заволоділи майном останніх, а саме: мобільним телефоном «Нокія 6300», вартістю 600 грн.; 2 мобільними телефонами «Нокія 1100», вартістю 200 грн. кожний, всього на суму 400 грн.; кухонним ножем, вартістю 150 грн.; розкладним ножем ручної роботи, вартістю 250 грн.; розкладним ножем, вартістю 40 грн.; чоловічими «Боксерами», вартістю 50 грн.; сонцезахисними окулярами, вартістю 200 грн.; шортами жіночими «Adidas», вартістю 100 грн.; двома ліхтариками, загальною вартістю 100 грн.; жіночими духами «Еклайд», вартістю 300 грн.; чоловічою туалетною водою «Avon», вартістю 100 грн.; гелевим дезодорантом «Menen spidstik», вартістю 20 грн.; зв'язкою ключів, вартістю 100 грн.; електробритвою фірми «Pfilips», вартістю 700 грн.; цифровим фотоапаратом «Samsung», вартістю 1400 грн.; ноутбуком (планшетом) «Samsung», вартістю 4.000 грн.; чоловічою шкіряною сумкою, вартістю 100 грн.; чоловічим спортивним костюм «Adidas», вартістю 600 грн.; багатофункціональними пасатижами, вартістю 10 грн.; грошовими коштами в сумі 12.600 доларів США, що згідно курсу НБУ за 100 доларів дорівнює 799.3 грн.; грошовими коштами в сумі 10.000 грн., після чого ОСОБА_2 та особа, кримінальна справа у відношенні якої виділена в окреме провадження, з місця скоєння злочину втекли, спричинивши потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 127 320 грн.
В апеляції:
- прокурор, який приймав участь при розгляді справи судом першої інстанції, вважає вирок суду незаконним, просить його скасувати через невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, внаслідок його м'якості, постановити свій вирок, яким призначити засудженому ОСОБА_2 покарання: - за ч.1 ст. 162 КК України у виді 1 року обмеження волі; за ч.3 ст. 187 КК України у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити засудженому покарання у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Свої апеляційні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що при постановці вироку суд першої інстанції не врахував тяжкість вчинених засудженим злочинів, помилково вказав на те, що одне з вчинених ним злочинів відноситься до тяжких злочинів. Однак ОСОБА_2 вчинив два умисні злочини, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії невеликої тяжкості та особливо тяжкого злочинів, також судом не в повній мірі врахована особа засудженого , який є особою, раніше судимою за вчинення умисних корисливих злочинів, суспільно-корисною працею не займається, за місцем проживання характеризується негативно, як особа, схильна до вчинення злочинів, крім того, суд не врахував ту обставину, що засуджений ОСОБА_2 своєї вини у вчиненому злочині, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України не визнав, та спричинений потерпілим збиток не відшкодував.
- в доповненнях до апеляції прокурор просить скасувати вирок, справу направити на новий судовий розгляд у зв»язку з істотними порушеннями вимог кримінально-процесального закону та через невідповідність призначеного покарання тяжкості скоєного злочину та особі засудженого.
- засуджений ОСОБА_2, не оспорюючи доведеності вини та кваліфікації його дій за злочин, передбачений ч.1 ст. 162 КК України, вважає вирок суду незаконним та необґрунтованим, таким, що не відповідає фактичним обставинам справи і постановлений з неправильним застосуванням норм кримінального закону, а саме кваліфікації складу злочину, просить перекваліфікувати його дії із ст. 187 ч. 3 на ст. 185ч.3 КК України та зменшити йому призначене покарання. Зазначає, що він вчиненив злочин, передбачений ч.3 ст. 185 КК України, до інкримінованого йому розбою він не має ніякого відношення. Крім того, в судовому процесі не з'ясовані істотні протиріччя показів потерпілих, які вони давали на досудову слідстві та змінили їх у судову слідстві. Також звертає увагу на те, що суд не врахував, що на його утриманні перебуває малолітня дитина.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який частково підтримав доводи своїх апеляцій просить скасувати вирок суду та справу направити на новий судовий розгляд , засудженого ОСОБА_2 ,який підтримав доводи своїх апеляцій, вивчивши матеріали справи в сукупності з доводами апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора та засудженого підлягають частковому задоволенню, а вирок-скасуванню з наступних підстав.
В обгрунтування винності засудженого ОСОБА_2, суд послався на свідчення самого засудженого ОСОБА_2 ,який підтвердив факт крадіжки у ОСОБА_5 та ОСОБА_4, при цьому вказавши, що родині ОСОБА_4 ніякими предметами не погрожував, скоїв у них крадіжку речей сам; свідчення потерпілих ОСОБА_4, що підтвердили факт розбійного нападу на їх сім'ю, при цьому вказавши, що у нападників був ніж і їх було двоє; на протокол огляду від 11.07.2012р. чоловічої сумки вилученої у ОСОБА_2 , в якій було знайдено два мобільних телефона, 5 купюр доларів США номіналом по 100 доларів \т. 1 а.с. 40-41\; відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_2 \ 1 а.с. 103-108\ ; відтворення обстановки та обставин події з участю Семеміт \ т.1 а.с. 114-120\ ; протоколи впізнання предметів \ т. 1 а.с. 125\, ножів \ т.1 а.с. 129-130\ ; речовими доказами по справі \ т. 1 а.с. 132,135,137\ ; протокол огляду квартири ОСОБА_5 \ т. 2 а.с. 6-7\ ; покази потерпілої ОСОБА_5 ; відтворення обстановки та обставин події від 28.09.2012р. з участю ОСОБА_2 \ т.2 а.с. 58-61\ ; н6а висновки експертиз \ т. 2 а.с. 29-32, 44-45, 50, 155-157 , т. 1 а.с. 144-148\.
Відповідно до вимог ст. 323 КПК України, оцінка судом доказів повинна грунтуватися на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст. 334 КПК України в мотивувальній частині вироку судом повинні бути викладені докази, на яких грунтуються висновки суду про винність засудженого із зазначенням мотивів, з яких суд відхиляє інші докази.
В порушення зазначених вимог закону, наведені у вироку судом докази не відповідають матеріалам кримінальної справи і протоколу судового засідання.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за скоєння злочинів, передбачених ст.ст. 162 ч.1 \ епізод від 07.07.2012г. \ та за ст. 187 ч.3 \ епізод від 09.07.2012г. \ КК України.
Однак, в мотивувальній частині вироку відсутнє формулювання обвинувачення стосовно ОСОБА_2 по епізоду від 07.07.2012г. відносно потерпілої ОСОБА_6 , хоча за даним епізодом ОСОБА_2 визнаний винним і він був засуджений до 1 року обмеження волі з конфіскацією майна.
Одною з умов постанови законного і обгрунтованого вироку є відповідність його мотивувальної частини матеріалам справи, дослідженим в ході судового розгляду.
У даному вироку мотивувальна частина не відповідає матеріалам справи та висновкам суду, викладених у вироку, що є підставою для скасування вироку.
Такі порушення вимог кримінально-процесуального закону є істотним і виключають можливість винесення судом першої інстанції законного вироку. А тому вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, який необхідно провести відповідно до вимог законодавства з винесенням законного рішення у справі.
При новому розгляді суду першої інстанції також необхідно досліджувати і перевірити інші доводи, зазначені в апеляціях.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365,366 КПК України \ в редакції 1960 року \, п. 11 Розділу Х1 «Перехідних положень» Кримінального процесуального кодексу України в редакції закону від 13 квітня 2012 р. № 4652-У1, колегія суддів, -
Апеляцію прокурора, засудженого ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2013 р. у відношенні ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2. залишити утримання під вартою.
Судді: