Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 11-сс/781/180/13 Головуючий у суді І-ї інстанції
Категорія - Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів Доповідач у суді ІІ-ї інстанції ОСОБА_1
23.07.2013 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Деревінського С.М.,
суддів: Бондарчука Р.А., Гольші О.А.,
при секретарі Черненко Х.В.,
з участю прокурора - Байдака О.О.,
захисника ОСОБА_2,
підозрюваного ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіровограда дистанційно в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04 липня 2013 року.
Цією ухвалою щодо:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, середньою освітою, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, працює охоронцем в кафе «Каліфорнія» м. Кривий Ріг, зареєстрований та проживає ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, -
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 13 год. 04 липня 2013 року до 13 год. 01 вересня 2013 року.
Визначено заставу - сімдесят розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 80290 грн.
У разі внесення застави покладено на ОСОБА_3 обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/ або роботи,-
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04.07.2013 року задоволено клопотання слідчого СВ «ОЗ» СУ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_4, погоджене старшим прокурором прокуратури Кіровоградської області та щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Визначено заставу - сімдесят розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 80290 грн.
У разі внесення застави на ОСОБА_3 покладено обов'язки передбачені п.п.1-3 ч. 5 ст.194 КПК України.
Своє рішення слідчий суддя районного суду мотивував тим, що у справі наявні докази про обґрунтовану підозру ОСОБА_3 у вчинені тяжкого злочину за попередньою змовою групою осіб, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років. Також ураховано тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим, та що ОСОБА_3 не має постійного місця роботи. З урахуванням викладеного, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового слідства, а також незаконно впливати на свідків.
У апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу слідчого судді районного суду та постановити нову ухвалу, якою застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Свої доводи апелянт мотивує тим, що не має достатніх підстав для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а зазначені слідчим суддею підстави для обрання запобіжного заходу не обґрунтовані. Вказує, що він має достатньо міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, мешкає разом з матір'ю та сім'єю, позитивно характеризується, матеріальний стан задовільний, має постійний заробіток, а також на його утриманні перебувають двоє малолітніх дітей, до того ж раніше не судимий. На думку апелянта, слідчий суддя прийшов до помилкового висновку, що він може переховуватися від органів досудового слідства, впливати на хід розслідування, оскільки він добровільно з'явився до органів досудового розслідування, повністю сприяв слідству та щиро розкаявся у вчиненому. Крім того, органами досудового слідства не встановлена наявність достатніх доказів для його підозри у вчиненні даного кримінального правопорушення.
Заслухавши апелянта, його захисника, які підтримали доводи апеляції, думку прокурора, який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а
ухвалу слідчого судді без зміни, заслухавши слідчого СВ «ОЗ» СУ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_4, який підтримав доводи клопотання, дослідивши матеріали клопотання та зваживши доводи апеляції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 184 КПК України, копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши підозрюваного ОСОБА_3 та слідчого СВ «ОЗ» СУ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_4, колегія суддів встановила, що органом досудового розслідування порушені вимоги ч. 2 ст. 184 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_3 заперечував отримання від слідчого або прокурора копії клопотання про застосування до нього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою та доданих до нього матеріалів.
Незважаючи на те, що слідчий СВ «ОЗ» СУ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_4 стверджував, що виконав вимоги ч. 2 ст. 184 КПК України, однак у передбачений кримінальним процесуальним кодексом спосіб не зміг підтвердити факт вручення підозрюваному копії клопотання з доданими до нього матеріалами і таким чином спростувати доводи підозрюваного.
При розгляді клопотання про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою, слідчий суддя не звернув на це увагу, та порушуючи право підозрюваного на захист, розглянув клопотання.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді районного суду від 04.07.2013 року відносно підозрюваного ОСОБА_3 підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, а апеляція частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
З клопотання слідчого вбачається, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013120050000207.
Органом досудового слідства ОСОБА_3 оголошена підозра у тому, що він, у період з 7 травня по 6 червня 2013 року за попередньою змовою з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 систематично займався незаконною діяльністю з придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконним збутом в м. Кіровограді та м. Кривий Ріг психотропної речовини - метамфітаміну наркозалежним особам, отримуючи нетрудовий прибуток.
Дана підозра обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами, в тому числі й показаннями самого підозрюваного ОСОБА_3, згідно яких він не заперечував, що разом з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 займався незаконною діяльністю з обігу психотропної речовини - матемфітамін. При цьому, від такої діяльності отримував матеріальну вигоду (а.с. 14-15).
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши підозрюваного, його захисника, слідчого та прокурора, колегія суддів прийшла до переконливого висновку, що органом досудового розслідування ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Дана підозра ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах, які при розгляді слідчим суддею районного суду клопотання про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний не оспорював та не ставив під сумнів їх допустимість та достовірність.
До того ж в апеляційній скарзі, підозрюваний ОСОБА_3 обґрунтовуючи доводи апеляції власноруч зазначив, що винуватість у кримінальному правопорушенні визнав, щиро розкаявся.
Допустимість показань, даних як підозрюваним, ОСОБА_3 поставив під сумнів тільки під час апеляційного розгляду його скарги на ухвалу слідчого судді.
Відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_3 є тяжким, санкцією частини другої даної статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна.
ОСОБА_3 раніше не судимий, має постійне місце проживання в населеному пункті іншої області, працює, одружений, на його утриманні двоє малолітніх дітей, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, заочно навчається в учбовому закладі.
Проте ураховуючи серйозність висунутої проти нього підозри, що свідчить про суспільну небезпеку підозрюваного, як особи та тяжкість покарання, що загрожує у разі доведеності його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, дає колегії суддів підстави з певною вірогідністю стверджувати, що підозрюваний може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, навіть за таких обставин.
При цьому, колегія суддів враховує, що ОСОБА_3 підозрюється у незаконному обігу психотропних речовин, яким займався не один, а разом із співучасниками і такою діяльністю були охоплені міста різний областей. Скритність, приховування цієї діяльності та причетності до незаконного обігу психотропних речовин підозрюваного ОСОБА_3 було виявлено, як пояснила сторона обвинувачення, лише шляхом застосування негласних слідчих (розшукових) дій.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляції про відсутність ризику переховування ОСОБА_3 від органів досудового розслідування, про це також суду вказав і слідчий, який звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу.
Аналізуючи викладене в сукупності та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що є всі підстави вважати про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 177 КПК України.
Тому доводи апеляційної скарги про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та не обґрунтованості підозри, спростовуються вище наведеним.
З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до переконливого висновку про задоволення клопотання слідчого, та необхідність застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України не зможуть забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а також запобігти ризику, передбаченому п. 5 ст.177 КПК України, а у такому випадку не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.
Таким чином, в даному кримінальному провадженні наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до особистої свободи ОСОБА_3
Отже, застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за обставин цієї справи та серйозністю висунутої проти нього підозри з урахуванням встановленого ризику, на думку колегії суддів, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який просить застосувати до ОСОБА_3 сторона захисту, на переконання колегії суддів не досягне мети застосування запобіжних заходів, визначеної у ст. 177 КПК України. До того ж колегія суддів ураховує, що підозрюваний проживає в населеному пункті іншої області, це унеможливить здійснювати належний і дійовий контролю за його поведінкою.
Разом з цим, колегія суддів враховує вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України і при застосуванні запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою, визначає ОСОБА_3 заставу в розмірі сімдесят мінімальних заробітних плат, що становить 80 290 грн., яка не є непомірною для підозрюваного та здатна забезпечити виконання підозрюваним обов'язків, передбачених кримінальним процесуальним кодексом.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_3 обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду в залежності від стадії кримінального провадження за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту м. Кривий Ріг без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/ або роботи.
Попередити підозрюваного ОСОБА_3, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернута в дохід держави та зарахується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Під час апеляційного розгляду підозрюваний ОСОБА_3 заявив колегії суддів, що на виклик слідчого з'явився в м. Кіровоград 26.06.2013 року. Однак, до 27.06.2013 року його без складання протоколу про затримання утримували на подвір'ї підрозділу міліції УБОЗу, під охороною працівників спецпідрозділу «Сокіл». У подальшому показання від нього як підозрюваного були отримані під психологічним тиском.
В матеріалах клопотання є протокол про затримання ОСОБА_3 за підозрою у вчинення злочину, датований 04.07.2013 року (а.с.21-22) та протокол його допиту як підозрюваного, датований 27.06.2013 року.
Проте із зазначених процесуальних документів не можливо встановити де утримувався ОСОБА_3 в період з 26.06.2013 року по 04.07.2013 року та добровільність дачі ним показань, як підозрюваного від 27.06.2013 року.
Таким чином, обставини затримання, законність утримання ОСОБА_3 під вартою в період з 26.06.2013 року до 04.07.2013 року та отримання від нього показань як підозрюваного від 27.06.2013 року відповідно до положень ст. 206 КПК України підлягають перевірки, шляхом зобов'язання начальника УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_9 та старшого прокурора відділу прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_10 організації її проведення та прийняття відповідного процесуального рішення.
Водночас, колегія суддів зазначає, що сам факт проведення перевірки з приводу законності затримання і утримання під вартою без дозволу слідчого судді Самойленка З.Г., отримання від нього показань як підозрюваного, не ставить під сумнів колегії суддів обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та наявність встановленого судом ризику.
З огляду на викладене колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги підозрюваного ОСОБА_3 та застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
На підставі викладеного та керуючись статтями 336, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04 липня 2013 року, щодо підозрюваного ОСОБА_3 скасувати та постановити нову ухвалу.
Клопотання слідчого СВ «ОЗ» СУ УМВС України УМВС України в Кіровоградській області, ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу, задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 13 год. 04 липня 2013 року до 13 год. 01 вересня 2013 року.
Визначити заставу - сімдесят розмірів мінімальної заробітної плат, що становить 80 290 грн.
Застава має бути внесена на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме на депозитний рахунок апеляційного суду Кіровоградської області № 37315016001090, код ЄДРПОУ 02894616, МФО 823016, банк отримувача ГУДКСУ у Кіровоградській області, призначення платежу - застава за ОСОБА_3.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_3 обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду в залежності від стадії кримінального провадження за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту м. Кривий Ріг без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/ або роботи.
Попередити підозрюваного ОСОБА_3, що при невиконанні покладених на нього обов'язків, застава буде звернута в дохід держави та зарахується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 206 КПК України зобов'язати начальника УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_9 та старшого прокурора відділу прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_10 організувати проведення перевірки з прийняттям відповідного процесуального рішення стосовно обставин затримання, законності утримання ОСОБА_3 під вартою за період з 26.06.2013 року по 04.07.2013 року та отримання від нього показань як підозрюваного від 27.06.2013 року.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_11 ОСОБА_12