Рішення від 23.03.2009 по справі 7/47пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.09 Справа № 7/47пн.

За позовом Стахановської виробничої дільниці товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Екологічна ініціатива», м. Алмазна Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганськвода»в особі Стахановського департаменту, м. Стаханов Луганської області

про зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Т. Л. Калашник

в присутності представників:

від позивача -Кліментовський Ю.В., довіреність № 108 від 20.08.08;

від позивача -Жукова Є.В., довіреність № 36 від 18.03.09;

від відповідача -Шепіль Ю.М., довіреність № 2 від 01.10.08.

Суть спору: позивачем заявлена вимога про зобов'язання відповідача провести коректування даних бухгалтерського обліку без урахування плати за послуги по водовідведенню.

Відповідач відзив суду не надав. У судовому засіданні проти позову заперечив.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається зокрема на те, що між сторонами у справі укладений договір про водопостачання та водовідведення від 01.01.06 за № 398, умовами п.4.3. якого передбачено, що позивач скидає стічні води в каналізаційну систему відповідача через окремий випуск з обладнанням контрольним колодязем, зазначеним в акті балансового розмежування. Актами балансового розмежування передбачено, що позивач не приєднаний до каналізаційної мережі відповідача. Починаючи з вересня 2008 року відповідач безпідставно почав виставляти рахунки, які передбачають оплату не тільки водопостачання, а й водовідведення. Внаслідок цього у позивача утворилась заборгованість. Позивач до системи каналізації відповідача не приєднаний, тому послугами по водовідведенню не користується і виставлення відповідних рахунків є безпідставним. Позивач неодноразово звертався до відповідача з відповідними листами, але відповіді не отримав. Таким чином позивач вважає, що відповідачем порушено його права та з посиланням на ст.ст. 178-181 ЦК України звернувся до суду з цим позовом.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечив.

Оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають у державі.

За змістом ст.ст. 1, 21 ГПК України господарські суди розглядають справи за участю підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Згідно ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім випадків, визначених у цій статті. Стаття 12 ГПК України містить вичерпний перелік спорів, які не підлягають розгляду господарським судом, до них відносяться спори, про приватизацію державного житлового фонду; спори, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спори про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спори, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інші спори, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів. Даний спір між позивачем і відповідачем не підпадає під жодну з перелічених підстав, а відтак підлягає розгляду господарським судом.

Згідно статті 41 ГПК України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Одним з елементів позову є предмет позову. Предмет позову -матеріально правова вимога, заявлена позивачем у суд до відповідача відносно усунення допущеного відповідачем порушення права позивача. Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, якими способами захисту цивільних прав та інтересів здійснюється усунення допущеного відповідачем порушення права позивача, а саме:

- визнання права;

- визнання правочину недійсним;

- припинення дії, яка порушує право;

- відновлення становища, яке існувало до порушення;

- примусове виконання обов'язку в натурі;

- зміна правовідношення;

- припинення правовідношення;

- відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

- відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

- визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб;

- суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України також визначено, якими способами захисту прав та інтересів здійснюється усунення допущеного відповідачем порушення права позивача, а саме:

- визнання наявності або відсутності прав;

- визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

- відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

- припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

- присудження до виконання обов'язку в натурі;

- відшкодування збитків;

- застосування штрафних санкцій;

- застосування оперативно-господарських санкцій;

- застосування адміністративно-господарських санкцій;

- установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

- іншими способами, передбаченими законом.

Таким чином, господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає статті 1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер. Аналогічну правову позицію викладено у Постановах Верховного суду України від 13.07.04 у справі № 10/732 та від 14.12.04 у справі № 6/11. Проте захист таких інтересів повинний вчинюватись у спосіб передбачений законодавством, у тому числі процесуальним.

Предмет позову, а саме вимога про зобов'язання відповідача провести коректування даних бухгалтерського обліку без урахування плати за послуги по водовідведенню, не відповідає встановленим законом або договором способам захисту порушеного права чи інтересу, оскільки він не кореспондується з нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України. Це питання повинно вирішуватись в процесі розгляду спору про право матеріальне, зокрема про стягнення з позивача, як споживача за договором, вартості наданих послуг.

Заявлена позивачем вимога про зобов'язання відповідача провести коректування даних бухгалтерського обліку без урахування плати за послуги по водовідведенню не призводить до поновлення порушеного права і не може бути самостійним предметом позову. Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення, ця вимога повинна опиратися на підставу позову. В підставу позову не можуть входити такі обставини, які виступають доказами у справі, зокрема данні бухгалтерського обліку та складення рахунків на оплату. З ними закон не пов'язує виникнення, зміни чи припинення прав або обов'язків. Вони лише підтверджують наявність чи відсутність юридичних фактів, які входять в підставу позову.

За вказаних обставин у задоволенні позову слід відмовити з віднесенням судових витрат на позивача згідно ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 41, 12, 21, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Дата підписання рішення -27.03.09.

Суддя Т. Л. Калашник

Попередній документ
3259134
Наступний документ
3259136
Інформація про рішення:
№ рішення: 3259135
№ справи: 7/47пн
Дата рішення: 23.03.2009
Дата публікації: 01.04.2009
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Луганської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Інший позадоговірний немайновий спір