Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"17" березня 2009 р. Справа № 35/42-09
вх. № 1368/5-35
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Соловйова Д.В., дов. б/н від 09.02.2009р.
1-го відповідача - не з'явився
2-го відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом Іноземного підприємства "Торговий дім "ХЗШВ", м. Харків
до 1.Приватної Фірми "Орнатус" м. Харків
2. Приватного підприємства "Союз-Лідер", м.Чернігів
про стягнення 217459,46 грн.
Позивач (Іноземне підприємство «Торговий дім «ХЗШВ») звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з першого відповідача (Приватної фірми «Орнатус») 700,00 грн. основного боргу, з другого відповідача (Приватного підприємства «Союз - Лідер») 210300,00 грн. основного боргу, 556,92 грн. 3% річних, 4455,40 грн. пені, 1607,78 грн. інфляційних втрат, та стягненню з відповідачів на користь позивача витрат по сплаті держмита та за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між позивачем та другим відповідачем 22.10.2008р. укладено договір поставки №01/551, згідно з яким позивач поставив другому відповідачу товар на суму 231000,00 грн., який другим відповідачем було сплачено частково, а саме в сумі 20000,00 грн. Оскільки зобов'язання другого відповідача по сплаті коштів за поставлений товар закінчився 24.01.2009р., позивач просить суд стягнути на його користь з другого відповідача 210300,00 грн. та відповідно до п.8.3. Договору та ст.625 Цивільного кодексу України 4455,40 грн. пені, 556,92 грн. 3% річних та 1607,78 грн. інфляційних втрат.
Також між позивачем та першим відповідачем було укладено договір поруки №571-09 від 10.12.2008р., відповідно до якого перший відповідач зобов'язався солідарно відповідати перед другим відповідачем в частині здійснення оплати за поставлений товар. Після закінчення строку, встановленого даним договором поруки щодо оплати товару, позивачем було направлено першому відповідачу вимогу про виконання договору поруки, яка була залишена першим відповідачем без відповіді, тому позивач просить суд стягнути на його користь з першого відповідача 700,00 грн. боргу за договором поруки.
Представник позивача в судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому воно приймається судом та підлягає задоволенню.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі. Надав клопотання про долучення додаткових документів, яке судом приймається та задовольняється.
Представники відповідачів у призначене судове засідання не з"явились, про причину неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи був повідомлені належним чином.
Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази,а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між позивачем та відповідачем 22.10.2008р. було укладено договір поставки №01/551, відповідно до п.1.1. якого позивач зобов'язався в порядку та в строки, встановлених даним договором передавати у власність, а покупець (другий відповідач) прийняти та оплатити на умовах даного договору товар.
Відповідно до п.1.3. Договору сторони затверджують «Протокол узгодження» (Додаток №2), що визначає асортимент, кількість, ціни за одиницю товару та «Умови торгівлі», що є невід'ємними частинами Договору.
Судом встановлено, що сторонами не було укладено «Протокол узгодження», що підтверджує представник позивача, однак зобов'язання позивача щодо поставки товару та часткової оплати другим відповідачем товару свідчить про узгодження між сторонами умов поставки товару, а саме асортименту, кількості та ціни за одиницю товару.
Згідно додатку №1 до договору поставки №01/551 від 22.10.2008р. «Умови торгівлі» другий відповідач оплачує товари за кожну поставлену партію в безготівковому порядку впродовж 45 календарних днів (з відстрочкою платежу) за умови вчасного надання належним чином оформлених податкових та товарних накладних.
Окрім того, 22.10.2008р. між позивачем та другим відповідачем була укладена додаткова угода №1 до спірного договору поставки, згідно якої сторони погодили зміни до договору поставки та виклали у наступній редакції п.6.1.: «Розрахунок здійснюється за кожну поставлену партію товару в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, в строк передбачений додатком №1 до даного Договору»
Пунктом 5.1. Договору вказано, що позивач постачає товар за ціною, визначеній у «Протоколі узгодження» та вказується в накладних за одну одиницю.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконував умови договору належним чином, а саме поставив другому відповідачу товар на загальну суму 231000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №ХЗШ316.16.11.2008/506/а від 16.11.2008р. на суму 69901,44 грн. та №ХЗШ562.08.12.2008/501/а від 08.12.2008р. на суму 161098,56 грн. та надав всі документи, передбачені п.4.6. спірного Договору поставки, а саме податкову накладну від 16.11.2008р. та від 08.12.2008р., товаро - транспортна накладна серії 01 АААФ №549723 від 16.11.2008р. та серія 01 АААО №902223 від 08.12.2008р., сертифікат відповідності серії ДЕ №683441 та додаток до нього серії ГД №290980, сертифікат №Б №870, №238, №874, №876, №881.
Відповідно до ч.1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частина 2 цієї статті встановлює правило застосування до договору поставки загальних положень про купівлю - продаж.
Згідно ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. При таких обставинах, суд приходить до висновку, що граничний строк оплати за видатковою накладною від 16.11.2008р. настав 31.12.2008р., за видатковою накладною від 08.12.2008р. - 22.01.2009р.
Як вбачається із матеріалів справи, другий відповідач частково виконав зобов'язання за поставлений товар, що підтверджується копією банківської виписки від 04.02.2009р., відповідно до якої другий відповідач перерахував позивачу 20000,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 210300,00 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
Окрім того, між позивачем та першим відповідачем було укладено договір поруки №573-09 від 10.12.2008р., відповідно до п.1.1. якого поручитель (перший відповідач) зобов'язується солідарно відповідати перед кредитором (позивачем) за виконання зобов'язання другим відповідачем, що виникли з договору поставки №01/551 від 22.10.2008р., укладеного між кредитором і боржником, по сплаті товару, що поставлений боржнику відповідно до видаткової накладної №ХЗШ562.08.12.2008/501/а від 08.12.2008р. Пунктом 2.3. договору поруки строк виконання зобов'язання за основним договором - до 24 січня 2009р. Пункт 3.1. договору поруки встановлює, що перший відповідач відповідає перед кредитором за виконання другим відповідачем зобов'язання за основним договором у сумі, що дорівнює 700,00 грн., а також за відшкодування позивачу збитків та за сплату неустойки.
Відповідно до п.5.1. Договору поруки у разі невиконання другим відповідачем своїх зобов'язань за основним договором позивач має право звернутися до першого відповідача з вимогою про виконання таких зобов'язань.
На виконання зазначеного пункту позивачем було направлено першому відповідачу вимогу про виконання договору поруки за вих.№97/09 від 02.02.2009р. про виконання умов договору, відповідь на яку позивач не отримав.
Відповідно до ч.1 ст.554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
При таких обставин, враховуючи сплив строку виконання зобов'язань за договором поставки, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з першого відповідача на користь позивача 700,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що перший відповідач зобов'язаний сплатити 700,00 грн., які є основним боргом за спірним договором поставки, тому позовні вимоги підлягають задоволенню, а спірна сума стягненню з першого відповідача на користь позивача.
Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь з другого відповідача пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.8.3. Договору поставки у випадку несвоєчасної оплати товару, другий відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5% від простроченої суми коштів за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня.
За розрахунками позивача, другий відповідач зобов'язаний сплатити пеню за порушення строків оплати товару в сумі 4455,40 грн., судом дане нарахування перевірно та встановлено наступне, що воно не суперечить чинному законодавству, є обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а спірна сума стягненню з другого відповідача на користь позивача.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунками позивача, другий відповідач повинен сплатити інфляційні втрати за прострочення грошового зобов'язання в сумі 1607,78 грн. та 3% річних у розмірі 556,92 грн., це нарахування перевірено судом та встановлено, що інфляційні втрати за період з 02.01.2009р. по 19.02.2009р. становлять 2217,37 грн., тому позовні вимоги в частині стягнення з другого відповідача на користь позивача 1607,78 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню.Нарахування 3% річних у розмірі 556,92 грн. судом перевірено, та встановлено, що позивачем правильно визначено граничний строк оплати та нараховано 3% річних, тому вимога в цій частині підлягає задоволенню повністю.
Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме підлягає стягнення з першого відповідача на користь позивача 700,00 грн. основного боргу, а з другого відповідача на користь позивача - 210300,00 грн. основного боргу, 556,92 грн. 3% річних, 1607,78 грн. інфляційних втрат, 4455,40 грн. пені. Витрати по сплаті держмита та за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу слід віднести солідарно на відповідачів пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.44,49,82-85 ГПК України, суд:
Клопотання позивача про залучення додаткових документів - задовльнити.
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватної фірми «Орнатус» (61125, м.Харків, вул. Малом'ясницька,9/11, п/р №26001016814333 в відділенні №2 ВАТ «Укрексімбанк», м.Харків, МФО 351618, код ЄДРПОУ 24136224, ІПН 241362220386) на користь Іноземного підприємства «Торговий Дім «ХЗШВ» (61124, м.Харків, пр. Гагаріна, буд. 167/1, п/р №26006301000322 у ХФ ВАТ «ВТБ Банк», м.Харків, МФО 350631, код ЄДРПОУ 34861034, ІПН №348610320320) 700,00 грн. основного боргу, 7,00 грн. держмита та 1,18 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з Приватного підприємства «Союз - Лідер» (14005, м.Чернігів, вул.Боженка, 100, р/р №26008007677 Полікомбанк, м.Чернігів, МФО 353100, код ЄДРПОУ 31895563, ІПН №318955625265) на користь Іноземного підприємства «Торговий Дім «ХЗШВ» (61124, м.Харків, пр. Гагаріна, буд. 167/1, п/р №26006301000322 у ХФ ВАТ «ВТБ Банк», м.Харків, МФО 350631, код ЄДРПОУ 34861034, ІПН №348610320320) 210300,00 грн. основного боргу, 556,92 грн. 3% річних, 1607,78 грн. інфляційних втрат, 4455,40 грн. пені, 2169,20 грн. держмита та 116,82 грн. витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення підписано 17.03.2009р.
Суддя