Справа № 1-20/09
30 березня 2009 року м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого-судді: Ротаєнко Д.С.
при секретарі: Пугач В.І.
з участю прокурора: Мінька В.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 із ІНФОРМАЦІЯ_3 , має на утриманні одну неповнолітню дитину, не працюючого, раніше судимого ІНФОРМАЦІЯ_5 року Монастирищенським районним судом Черкаської області за ст. 286 ч. 1 КК України до 3 років обмеження волі на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 1 рік, судимість погашена, не одруженого,
за ч. 1 ст. 185 КК України,
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 року о 18 годині, з метою викрадення чужого майна та використання його в особистих цілях, автомобілями «КРАЗ» д/н НОМЕР_3 КВ під керуванням ОСОБА_2 а також автокраном НОМЕР_1 » д/н АС НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , приїхав в АДРЕСА_2 де з території узбіччя, розташованого за межами села поруч з автодорогою сполученням АДРЕСА_6 таємно здійснив викрадення ємкості місткістю 14 метрів кубічних балансовою вартістю 3000 гривень, яка належить Княжекриницькій сільській раді, після чого з місця вчинення злочину зник, спричинивши тим самим Княжекриницькій сільській раді матеріальні збитки на вище вказану суму.
ОСОБА_1 на стадії досудового та судового слідства свою вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, пояснивши при цьому, що повністю підтримує показання, дані ним на досудовому слідстві, згідно яких він показав, що приблизно місяць назад він власним автомобілем повертався з АДРЕСА_4 Проїжджаючи через АДРЕСА_3 , він виїхав за межі села в напрямку АДРЕСА_5 , і побачив, що за межами села стоїть металева бочка ємкістю близько 14000 літрів. Кому вказана бочка належить він не знав, і не здогадувався про це. При цьому у нього виникла думка, що дану бочку можна викрасти, здати на пункт прийому металобрухту та отримати за це кошти. Для того, щоб викрасти металеву бочку йому було необхідно найняти вантажний автомобіль, на який би вона помістилась, а також автомобіль-кран для того, щоб зірвати її з місця та завантажити у вантажний автомобіль. ІНФОРМАЦІЯ_5 року, приблизно в обідню пору, він поїхав в АДРЕСА_4 до свого знайомого приватного підприємця ОСОБА_4 і з ним домовився про те, що на ІНФОРМАЦІЯ_4 року він винайме для користування автомобіль «КРАЗ» терміном на 3 години. За користування вказаним автомобілем він заплатив ОСОБА_4 . гроші в сумі 400 гривень і домовився про те, що користуватись автомобілем буде на наступний день о 16 годині 30 хвилин. Хто буде керувати вказаним автомобілем він не знав, оскільки у ОСОБА_4 працюють декілька водіїв, яких він мало знає. Крім цього, він домовився з ОСОБА_3 що використає автокран «МАЗ», якого він в той час ремонтував. Вони домовились за ціну в 400 гривень, і про те, що він під'їде до нього о 16 годині 30 хвилин. ІНФОРМАЦІЯ_4 року, приблизно о 16 годині 30 хвилин, він на власному автомобілі під'їхав до території господарства ОСОБА_4 і побачив, що на нього вже чекають два автомобілі, а саме «КРАЗ» під керуванням ОСОБА_2 якого він раніше знав лише в лице, а також автомобіль-кран «МАЗ» під керуванням ОСОБА_3 Крім цього, він зустрів на території господарства свого знайомого ОСОБА_6 і попросив його допомогти виконати одну роботу. Коли той запитав у нього, що саме необхідно робити, він пояснив йому, що купив металеву бочку в АДРЕСА_3 і її необхідно забрати. Він погодився. Приїхавши до того місця, де стояла бочка, а це місце розташоване поруч з дорогою на полі, він впевнився, що їх ніхто не помітить, і після цього вказав хлопцям, що саме необхідно завантажувати в автомобіль. Також він пояснив, що бочка, яку вони мають завантажити, належить йому і він офіційно купив її в місцевому господарстві. Про те, що він викрадає бочку, вони не знали і не здогадувались. Після цього, ОСОБА_3 розклав лапи в крані і вони з ОСОБА_6 зачепили за спеціальні гаки на бочці, а кран підняв її і завантажив на кузов автомобіля «КРАЗ». Так як дана бочка була довга, вони вимушені були відкрити заднього борта в кузові автомобіля «КРАЗ». Розпочали вони завантажувати бочку о 18 годині і завершили цей процес о 18 годині 30 хвилин. В подальшому автомобіль «КРАЗ» з бочкою поїхав вперед, а вони з ОСОБА_6 допомагали крановику складати крана, так як там щось вийшло з ладу. Ремонт автомобіля зайняв приблизно до 2 годин, після чого вони виїхали з того місця і направились в сторону АДРЕСА_4 через АДРЕСА_5 На місці він розрахувався з ОСОБА_3 і заплатив йому гроші в сумі 400 гривень, як вони і домовлялись. По дорозі в АДРЕСА_4 їх зупинив автомобіль «Рено», водій якого став розпитувати його про металеву ємкість, але вказаній особі він пояснив, що ніякого відношення до викрадення металевої ємкості не має, після чого вони направились далі. Приїхали в АДРЕСА_4 приблизно о 21 годині і він побачив, що автомобіль «КРАЗ» стоїть поруч з млином тієї організації, де вони брали вказаний автомобіль. Так як в той вечір вже не було змоги здати вказану бочку на металобрухт, він вирішив її залишити на автомобілі і пізніше збути. Приїхавши в АДРЕСА_4 , ОСОБА_6 пішов додому. Наступного дня, тобто ІНФОРМАЦІЯ_6 року, він дізнався, що працівники міліції їздять по місцевих організаціях і розшукують бочку, яку він викрав. В зв'язку з цим він вирішив добровільно її віддати. Він підійшов до ОСОБА_4 і пояснив, що йому ще раз необхідно перевезти бочку, яка знаходиться на кузові автомобіля «КРАЗ», в м. Монастирище. Він надав водія на ім'я ОСОБА_7 який сів за кермо автомобіля «КРАЗ», і разом з бочкою вони поїхали до Монастирищенського РВ УМВС, де він добровільно видав бочку. Просить суворо не карати, належні висновки для себе зробив.
Крім визнання вини підсудним під час судового слідства, його вина у вчиненні злочину, доведена доказами, добутими в установленому законом порядку в ході досудового слідства, які за заявою учасників судового розгляду згідно ст. 299 КПК України в судовому засіданні, крім постанови про порушення кримінальної справи (а. с. 1), постановёёё про відмову у порушенні кримінальної справи за ч.2 ст.185 КК України відносно ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_5 . ОСОБА_6 ОСОБА_1 (а.с.74-79), та характеризуючих даних особу підсудного, не досліджувались, оскільки ні фактичні обставини справи, ні розмір шкоди ними не оспорюються.
Суд, з'ясувавши, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи не має сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснює положення Закону про те, що у випадку розгляду справи у відповідності до ст. 299 КПК України вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Оцінюючи зібрані у справі докази, в їх сукупності, в результаті повного, всебічного та об"єктивного дослідження їх в судовому засіданні, суд вважає, пред"явлене обвинувачення доведеним.
Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Призначаючи підсудному покарання, суд виходить з характеру та ступеня суспільної небезпечності та тяжкості вчиненого злочину, характеристики підсудного, яка за місцем проживання є позитивною.
Обставинами, що пом"якшують покарання підсудного, суд визнає з'явлення зі зізнанням, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку та усунення заподіяної шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.
Враховуючи те, що підсудним вчинено злочини середньої тяжкості, він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, але судимість погашена, із врахуванням обставин, що пом'якшують покарання, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, і находить за можливе призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах ст.69-1 КК України, оскільки, є підстави для її застосування , звільнивши його від відбування покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов»язки. Суд, що підстав для застосування відносно нього іншого виду покарання, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 185 КК України, та ст.69 КК України не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити за ч.1 ст.185 КК України покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
Керуючись ст.ст.75-76 КК України засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов»язки, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки, поклавши на засудженого такі обов»язки:
Не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи,
Повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання,
Періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
.
Речові докази:
автокран « НОМЕР_4 » д. н. АС НОМЕР_2 який передано під схоронну розписку власнику Почтаренко Сергію Олександровичу, залишити у його власності, звільнивши від розписки;
автомобіль « НОМЕР_5 » д. н. 058 - 20 КВ, який передано під схоронну розписку власнику Шовковському Леоніду Анатолійовичу, залишити у його власності, звільнивши від розписки;
металеву ємкість об'ємом 14 метрів кубічних, яку передано на зберігання сільській раді АДРЕСА_3 залишити у їх власності.
Міру запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області протягом 15 діб з дня проголошення через Монастирищенський районний суд.
Суддя: Д. С. Ротаєнко