Рішення від 13.03.2009 по справі 4/29

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.09 Справа № 4/29

Розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного підприємства " КІР", м. Харцизьк Донецької області

до Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор " Відкритого акціонерного товариства " Державна акціонерна компанія " Автомобільні дороги України ",

м. Луганськ

про стягнення 76297 грн. 72 коп.

Суддя: Батюк Г.М.

За участю секретаря судового засідання: Чех Т.М.

У присутності представників сторін:

від позивача -Алонзов О.С., пасп. серія ВВ № 288607 від 28.01.98;

Іващенко В.Й., дов. б/н від 24.02.09;

від відповідача -Крупнік О.М., дов. № 25/09 від 05.01.09;

Янченко А. М., дов. № 26/09 від 05.01.09.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу за договором № 109 від 16.03.06 в розмірі 63419 грн.27 коп., неустойки в сумі 7839 грн. 66 коп., 3% річних в сумі 979 грн. 96 коп., інфляційних нарахувань в сумі 4058 грн. 83 коп. та просить стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката у сумі 2500 грн. 00 коп.

Представник позивача надав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог від 13.03.09,в порядку ст. 22 ГПК України, та просить суд стягнути з відповідача на його користь: суму основного боргу за договором № 109 від 16.03.06 в розмірі 63419 грн.27 коп., пені в сумі 7693 грн. 49 коп., 3% річних в сумі 977 грн. 28 коп., інфляційних нарахувань в сумі 4058 грн. 83 коп.

Представник позивача, заявою в порядку 22 ГПК України, зданою у засідання суду 13.03.09, відмовляється від позовних вимог в частині стягнення з відповідача, пені в сумі 7893 грн. 49 коп.( з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) та правової допомоги в сумі 2500 грн., повідомивши суд, що з наслідками відмови від позову в цій частині ознайомлений.

Суд приймає відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 7893 грн. 49 коп. ( з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) та правової допомоги в сумі 2500 грн.00 коп.

Відповідач відзивом на позовну заяву, зданим у засіданні суду 13.03.09, вимоги позову визнав частково у сумі основного боргу.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд -

ВСТАНОВИВ:

Заяви позивача щодо зменшення розміру позовних вимог підлягають до задоволення.

Позовними вимогами слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу за договором № 109 від 16.03.06 в розмірі 63419 грн.27 коп., пені в сумі 7693 грн. 49 коп., 3% річних в сумі 977 грн. 28 коп., інфляційних нарахувань в сумі 4058 грн. 83 коп. (з урахуванням заяв щодо зменшення розміру позовних вимог) та просить стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката у сумі 2500 грн. 00 коп.

Новою ціною позову вважати: вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу за договором № 109 від 16.03.06 в розмірі 63419 грн.27 коп., пені в сумі 7693 грн. 49 коп., 3% річних в сумі 977 грн. 28 коп., інфляційних нарахувань в сумі 4058 грн. 83 коп. (з урахуванням заяв щодо зменшення розміру позовних вимог) та просить стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката у сумі 2500 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем (далі-«Продавець») та відповідачем (далі -«Покупець») було укладено договір № 109 від 16.03.06, за умовами якого «Продавець»зобов'язується передати у власність, а "Покупець" зобов'язується прийняти і сплатити за товар (п.1. 1 договору).

Згідно п.2.3 договору, строк оплати: на протязі тридцяти днів з моменту поставки товару на склад «Покупця»(відповідача у справі).

Відповідно до п.2.4 договору, строк поставки: на протязі десяти днів з дня отримання поставщиком рознарядки від «Покупця».

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 291142 грн. 01 коп., що підтверджується видатковими накладними, довіреностями (а.с.25-34,36-40) .

Факт передачі позивачем та приймання відповідачем товарів, підтверджується підписами уповноваженої особи відповідача на вищезазначених видаткових накладних за якими була здійснена поставка товару.

Відповідач умови вказаного договору щодо оплати за поставлений товар виконав частково в сумі 140 000 грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами справи (а.с.43-45), а залишок заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 63419 грн.27 коп.

Заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар за договором № 109 від 16.03.06 складає 63419 грн.27 коп.

Відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»№ 543/96-ВР від 22.11.1996, позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 7693 грн. 49 за період з 02.08.08 по 02.02.09 (з урахуванням заяви щодо зменшення розміру позовних вимог).

Відповідно п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків, які відповідно склали 3% річних за період з 02.08.08 по 05.02.09 в сумі 977 грн. 22 коп., інфляційні нарахування за період з серпня 2008р. по січень 2009р. в сумі 4058 грн. 83 коп. (з урахуванням заяви щодо зменшення розміру позовних вимог).

Відповідач не виконав умови договору № 109 від 16.03.06, тому позивач звернувся до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 63419 грн.27 коп., пені в сумі 7693 грн. 49 коп., 3% річних в сумі 977 грн. 28 коп., інфляційних нарахувань в сумі 4058 грн. 83 коп.

Відповідач відзивом на позовну заяву розмір позовних вимог визнав частково у сумі основного боргу.

Оцінивши доводи сторін у їх сукупності, суддя вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення частково, з огляду на наступне.

Позивач звернувся до господарського суду з даною позовною заявою про стягнення з відповідача суми основного боргу за договором № 109 від 16.03.06 в розмірі 63419 грн.27 коп., пені в сумі 7693 грн. 49 коп., 3% річних в сумі 977 грн. 28 коп., інфляційних нарахувань в сумі 4058 грн. 83 коп. (з урахуванням заяв щодо зменшення розміру позовних вимог) та просить стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката у сумі 2500 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд вважає, договір № 109 від 16.03.06 укладений між позивачем та відповідачем, за своєю правовою природою слід вважати договором купівлі -продажу.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Разом з цим, відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як свідчать матеріали справи, між сторонами у справі був укладений договір № 109 від 16.03.06, згідно якого позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 291142 грн. 01 коп., що підтверджується видатковими накладними, довіреностями (а.с.25-34,36-40), але відповідач умови договору не виконав, оплату за поставлений товар провів частково в сумі 140 000 грн. 00, тому залишок заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар за вказаним договором складає 63419 грн.27 коп.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар за договором № 109 від 16.03.06 - 63419 грн.27 коп., нарахована обґрунтовано, підтверджена матеріалами справи, у тому числі актом звірення взаємних розрахунків станом на 15.01.08, який підписаний сторонами у справі без доповнень та зауважень, скріплені печатками їх підприємств, відповідачем не оспорений та підлягає стягненню з відповідача.

Представником позивача надана до суду заява, зданою у засідання суду 13.03.09,в порядку ст. 22 ГПК України, відмовляється від позовних вимог в частині стягнення з відповідача, пені в сумі 7893 грн. 49 коп.( з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) та правової допомоги в сумі 2500 грн.00 коп. та повідомляє суд, що з наслідками відмови від позову в цій частині ознайомлений.

Таким чином, відповідно до ст. 78 ГПК України, суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від даного позову в цій частині, оскільки це право позивача, передбачено ст. 22 ГПК України, ця відмова не суперечить чинному законодавству та не порушує ні чиї права та охоронювані законом інтереси.

За таких підстав, провадження по справі в частині стягнення з відповідача пені в сумі 7893 грн. 49 коп. та правової допомоги в сумі 2500 грн.00 коп., підлягає припиненню на підставі п.4 ст.80 ГПК України.

3% річних за період з 02.08.08 по 05.02.09 в сумі 977 грн. 22 коп., інфляційні нарахування за період з серпня 2008р. по січень 2009р. в сумі 4058 грн. 83 коп. (з урахуванням заяви щодо зменшення розміру позовних вимог), нараховані позивачем, відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, обґрунтовано і підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

За таких обставин, позовні вимоги слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволенню частково, а саме: вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 63419 грн.27 коп., 3% річних в сумі 977 грн. 28 коп., інфляційних нарахувань в сумі 4058 грн. 83 коп. (з урахуванням заяв щодо зменшення розміру позовних вимог) та підлягають стягнення з відповідача, з віднесенням на нього судових витрат.

Також, слід звернути увагу позивача на те, що, що діючим законодавством не передбачено повернення державного мита у разі зміни або уточнення позовних вимог позивачем ( зменшення розміру позовних вимог).

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, витрати по держмиту та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.525, 526, 610,611, 625, 629, 692 ЦК України, ст.ст.173, 193, 218 ГК України, ст.ст. 22,44,49, п.4 ст.80,82,84,85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства " Державна акціонерна компанія " Автомобільні дороги України ", м. Луганськ, вул.лінія залізниці,9, код ЄДРПОУ 31995774 на користь Приватного підприємства "КІР", м. Харцизьк Донецької області, вул. Вокзальна,47/9, код ЄДРПОУ 22023208, заборгованість за поставлений товар в сумі 63419 грн.27 коп., 3% річних в сумі 977 грн. 28 коп., інфляційних нарахувань в сумі 4058 грн. 83 коп., державного мита в сумі 684 грн. 55 коп., та 105 грн. 87 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У решті позову провадження у справі припинити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Дата підписання рішення: 17.03.09

Суддя Г.М.Батюк

Попередній документ
3258461
Наступний документ
3258463
Інформація про рішення:
№ рішення: 3258462
№ справи: 4/29
Дата рішення: 13.03.2009
Дата публікації: 01.04.2009
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Луганської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію