83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
19.03.09 р. Справа № 13/18
Суддя господарського суду Донецької області І.Х. Темкіжев
при секретарі судового засідання Макаровій Ю.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» м. Маріуполь
До: Державного підприємства “Донецька залізниця» м. Донецьк
про стягнення 7'005грн. 86коп.
За участю представників сторін:
від позивача: Шевелев В.Г.(за довірен. № 09/28 від 09.01.2009р.) - юрискон.;
від відповідача: Гарбузова Т.О. (за довірен. № Н-01/82 від 13.03.08р.)- юрискон.
Відкрите акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» м. Маріуполь звернулося до господарського суду з позовом до державного підприємства “Донецька залізниця» м. Донецьк про стягнення збитків, виникших у зв'язку з несхоронністю вантажу під час перевезення, в тому числі з урахуванням залізничного тарифу, у розмірі 7'005грн. 86коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на претензію № 09/1-3-33 від 15.10.2008р., комерційні акти № БН 698597/395, БН № 698596/394 від 12.08.2008р., накладну № 50474576, службову записку стосовно вартості продукції.
Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст.. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, 10.03.09р. направив суду відзив на позовну заяву, в якому просить з посиланням на ст. 24 Статуту залізниць України в позовних вимогах відмовити, оскільки вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності або неповноти відомостей, вказаних ними у накладній. Вважає, що в порушення п. 27 Правил видачі вантажу, у розрахунку позивач не врахував норму природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто яка для коксу становить 1% від маси нетто. Заперечує проти відшкодування провізної плати так як це не передбачено ст. 114 Статуту залізниць України. Крім того, позивачу потрібно довести ціну одиниці продукції. До відзиву додані оригінали актів загальної форми № 1-202, 1-201які долучені до матеріалів справи.
Представник позивача у судовому засіданні 19.03.09р. звернувся до суду з письмовим уточненням позовних вимог, у якому перерахував розмір позовних вимог з урахуванням положень п. 27 Правил видачі вантажу та просить стягнути з відповідача вартість втраченої продукції у розмірі 4'013грн. 35коп., стягнути залізничний тариф позивач не просить. Судом прийнята до уваги зміна позовних вимог, отже предметом розгляду справи є стягнення вартості втраченої продукції в розмірі 4'013грн. 35коп.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов в частині змінених позовних вимог підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до матеріалів справи, на підставі договору № 106/739-01 від 27.12.05р. вантажовідправником - ВАТ «Ясинівський коксохімічний завод» за залізничною накладною № 50474576 на адресу ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» м. Маріуполь був відвантажений кокс доменний.
Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.
За даними залізничної накладної № 50474576 на станції Кринична Донецької залізниці піввагон 56543556 був прийнятий з вагою 39,3 нетто, піввагон 56614563 був прийнятий з вагою нетто 40,7тн.
На підставі актів №№ 1-201, 1-202 загальної форми на станції призначення Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці було здійснене комісійне переважування зазначених вагонів на 150тн. електронних вагах. За результатами виявилася недостача вантажу проти даних, зазначених у залізничній накладній у вагоні 56543556 у кількості 0,9тн., у вагоні 56614563 у кількості 1,0тн. Це засвідчено в комерційних актах БН 698597/395, БН № 698596/394 від 12.08.2008р, які у відповідності до ст. 129 Статуту залізниць України є підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправників.
Також комерційним актом № БН 698597/395 зафіксовано, що вантаж прибув в технічному справному вагоні з закритими люками та дверми. Крім цього, комерційним актом з посиланням на акт загальної форми № 1-202 від 12.08.2008р. встановлений факт наявності над 1люком по ходу поїзду поглиблення 100см х на ширину вагону х 50см.
Комерційним актом № БН 698596/394 зафіксовано, що вантаж прибув в технічному справному вагоні з закритими люками та дверми. Крім цього, комерційним актом з посиланням на акт загальної форми № 1-201 від 12.08.2008р. встановлений факт наявності над 1люком по ходу поїзду поглиблення 80см х на ширину вагону х 40см.
Згідно ст. 110 Статуту та ст. 25 Закону України «Про залізничний транспорт» перевізник несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Частиною 2 ст. 23 цього Закону передбачена відповідальність залізниць за незбереження (втрату, недостачу, псування, пошкодження) прийнятого ними до перевезення вантажу у розмірі фактично завданої шкоди, якщо останні не доведуть, що втрата, недостача, псування, пошкодження відбулось не з вини залізниці. Аналогічний припис міститься у ст. 113 Статуту.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Відповідно до ч. 2 зазначеної статті недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Норми природної втрати та граничного розходження у визначені маси нетто встановлені п.27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 24.11.2000р. №862/5083.
Нестача згідно комерційного акту № БН 698597/395 складає - 900кг., акту № БН 698596/394 - 1000кг Відповідно до службової записки позивача вартість 1 тонни коксу доменного, отриманого від ВАТ «Ясинівський КХЗ» становить 3040грн.42коп. без ПДВ.
Згідно уточнення позовних вимог, що міститься в матеріалах справи, сума недостачі вантажу розрахована позивачем з урахуванням норми природної втрати вантажу, яка складає для коксу 1 % маси, зазначеної в перевізних документах, та заявлена у розмірі 4'013грн. 35коп.
Згідно ст. 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
У матеріалах справи є службова записка посадової особи позивача, де повідомляється що в серпні місяці 2008р. вартість однієї тони коксу доменного, отриманого від ВАТ «Ясинівський КХЗ» з орендованих коксових батарей № 5,6 складала 3040грн.42коп. без ПДВ та залізничного тарифу.
З огляду на вищевикладене суд вважає, що ціна вугілля за тону у розмірі 3040грн. 42коп. без ПДВ заявлена позивачем обґрунтовано.
Направлена позивачем претензія № 09/1-3-33 від 15.10.2008р. з вимогою погасити вартість недостачі відповідачем залишена без відповіді та задоволення.
Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву судом до уваги не приймаються, оскільки посилаючись на та ст. 24 Статуту залізниць України відповідач не врахував встановлені актами поглиблення над люками у спірних вагонах. Відповідно до ст..111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу вантажу у разі коли вантаж прибув у непошкодженому вагоні і якщо немає ознак втрати вантажу під час перевезення. Відповідач не довів суду, що недостача вантажу відбулася не з вини залізниці.
З огляду на викладене, з урахуванням даних, зазначених в вищенаведених комерційних актах своїх зобов'язань за договором перевезення відповідач не виконав належним чином, оскільки не забезпечив збереження довіреного йому вантажу. Факт недостачі вантажу підтверджений матеріалами справи, у зв'язку з чим суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню у розмірі 4'013грн. 35коп.
Витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.
На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 110, 113, 114, 127, 129 Статуту залізниць України, ст. ст.23, 25, 26 Закону України «Про залізничний транспорт», керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» м. Маріуполь до державного підприємства “Донецька залізниця» м. Донецьк про стягнення суми втраченої продукції задовольнити у розмірі 4'013грн. 35коп.
Стягнути з державного підприємства “Донецька залізниця» (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» (87504, м. Маріуполь, Донецька область, вул. Левченко, 1; ЄДРПОУ 00191129) суму втраченої продукції в розмірі 4'013грн. 35коп., витрати по сплаті держмита у сумі 58грн. 43коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 67грн.59коп.
У судовому засіданні 19.03.09р. оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення.
Вступну та резолютивну частину рішення оголошено 19.03.2009р.
Повний текст рішення складено і підписано 20.03.2009р.
Суддя