01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
16.03.2009 № 17/399
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів:
за участю секретаря судового засідання:
представників сторін:
позивача: Саліхов О.О. (дов. від 19.07.08 б/н);
відповідача: Єрмак О.В. (дов. від 10.01.09 № 10/09),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Київське будівельне підприємство №5"
на рішення Господарського суду м.Києва від 21.01.2009
у справі № 17/399 (суддя
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Сімплекс"
до Закритого акціонерного товариства "Київське будівельне підприємство №5"
про стягнення 108996,20 грн.
за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства “Київське будівельне
підприємство № 5»
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство»
"Сімплекс»
про стягнення 51551, 90 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.01.09 первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство»Сімплекс» задоволено частково.
Стягнуто з Закритого акціонерного товариства “Київське будівельне підприємство № 5» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство»Сімплекс» 86999 грн. 60 коп. основного боргу, 870 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині первісного позову відмовлено.
Зустрічні позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “Київське будівельне підприємство № 5» задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство»Сімплекс» на користь Закритого акціонерного товариства “Київське будівельне підприємство № 5» 8770 грн. збитків у вигляді витрат по відновленню пориву оптико-волокнистого кабелю, 102 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині зустрічного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач за первісним позовом звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині стягнення з Закритого акціонерного товариства “Київське будівельне підприємство № 5» 86999 грн. 60 коп. основного боргу та задовольнити вимоги Закритого акціонерного товариства “Київське будівельне підприємство № 5» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство»Сімплекс» неустойки за невиконання зобов'язання в сумі 41279 грн. 90 коп.
Скарга мотивована тим, що позивачем було порушено процедуру здачі-приймання виконаних робіт - не повідомлено відповідача про готовність цих робіт до здачі в такому вигляді, в якому б можливо було їх прийняти належним чином.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення без змін, а скаргу - без задоволення.
Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
08.10.07 між Закритим акціонерним товариством “Київське будівельне підприємство № 5» (далі-відповідач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство»Сімплекс» (далі-позивач, виконавець) було укладено договір № 22-10/07 СМ на виконання робіт з прокладання тепломережі від існуючої теплової камери до хірургічного корпусу інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського по вул. Амосова, 10 в Солом'янському районі м. Києва.
Згідно з п. 2.1. вказаного вище договору загальна вартість робіт, передбачених договором становить 171999, 60 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 28666, 60 грн. Вартість робіт, передбачена п. 2.1., може бути змінена за письмовою згодою сторін у випадку зміни обсягу та складу робіт, прийняття законодавчих, нормативних актів та інших обставин, які можуть вплинути на вартість робіт.
Пунктом 2.2. договору від 08.10.07 № 22-10/07 СМ передбачено, що зміни вартості робіт оформлюються шляхом укладання додаткової угоди до цього договору, яка має бути невід'ємною його частиною.
Виконавець зобов'язується приступити до виконання робіт протягом 3-х днів з дати отримання авансу та завершити роботи до 20 листопада 2007 року з правом дострокового виконання (п. 3.1. договору від 08.10.07 № 22-10/07 СМ).
У відповідності до п. п. 4.1.2., 4.2.1. зазначеного договору замовник зобов'язаний оформляти акти виконаних робіт КБ-2в на протязі трьох діб з моменту їх отримання, а виконавець зобов'язаний виконати роботи у відповідності до цього договору, згідно затвердженої документації, державних будівельних норм і правил, відповідно до погодженої сторонами документації та здати у встановленому порядку замовнику завершені роботи.
Також між сторонами було укладено протокол узгодження договірної ціни на виконання робіт з прокладання тепломережі від існуючої теплової камери до хірургічного корпусу інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського по вул. Амосова, 10, договірну ціну розраховано в поточних цінах станом на 07.10.07 та локальний кошторис від 07.10.07 № 6-1-1.
З довідки Київської регіональної дирекції ВАТ “Райффайзенбанк Аваль» від 28.07.08 № 39/1958, яка знаходиться в матеріалах справи, вбачається, що 12.10.07 Закрите акціонерне товариство “Київське будівельне підприємство № 5» перерахувало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство»Сімплекс» аванс в сумі 85000,00 грн.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач посилається на те, що підрядні роботи виконані ним повністю, але відповідач акт приймання виконаних підрядних робіт № КБ-2в та довідку про вартість цих робіт № КБ-3 не підписав і не повідомив про це.
Статтею 526 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Матеріали справи свідчать, що акт приймання виконаних підрядних робіт на суму 173352,00 грн. та довідка про їх вартість були надіслані відповідачу для підписання, що підтверджується листом позивача від 18.07.08 № 2008/07/18 та поштовим повідомленням про вручення від 25.07.08. Відповідач вказаний вище акт та довідку не підписав і будь-яких письмових зауважень щодо якості та виявлених недоліків у виконаній роботі виконавцеві не надав.
З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що виконані підрядні роботи були прийняті замовником без зауважень, а тому у відповідача існує обов'язок щодо оплати виконаних на його замовлення підрядних робіт.
Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
При розрахунку позовних вимог позивач керувався загальною вартістю договору 171999, 60 грн. За виконані підрядні роботи з урахуванням сплаченого авансу сума заборгованості становить 86999, 60 грн.
Приймаючи до уваги викладене вище, є всі підстави стверджувати, що вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 86999, 60 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні стягнення з відповідача інфляційних втрат, 3% річних та штрафу, які нараховані за період з 06.06.08 по 05.08.08, з огляду на наступне.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з п. 6.3. договору від 08.10.07 № 22-10/07 СМ остаточні розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником протягом 10 днів після підписання акту з урахуванням перерахованого авансу. Судом першої інстанції було встановлено, що акт № КБ-2в та довідка № КБ-3 були одержані замовником для їх підписання 28.07.08. Отже, відповідач є таким, що прострочив платіж з 07.08.08, через 10 днів після одержання акту та довідки.
Твердження позивача, що відповідач отримав акт та довідку 26.05.08 і період прострочення повинен відраховуватись з 06.06.08, не приймаються судом до уваги, оскільки не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.
Наданий позивачем розрахунок штрафу не відповідає приписам чинного законодавства, оскільки штраф обчислюється у відсотках, і розмір цих відсотків має бути визначений сторонами у договорі або законом. Всупереч зазначеному, позивач розраховував штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, розмір якої переглядається (змінюється) та встановлюється постановою Національного банку України.
Відповідачем було подано зустрічну позовну заяву.
В обґрунтування зустрічних вимог відповідач просить стягнути з позивача неустойку за невиконання зобов'язання в сумі 41279 грн. 90 коп. та витрати по відновленню пориву оптико-волокнистого кабелю в сумі 10272 грн.
Якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 852 ЦК України).
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідач в зустрічному позові вказує на те, що позивач під час виконання підрядних робіт з прокладання тепломережі від існуючої теплової камери до хірургічного корпусу інституту фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського по вул. Амосова, 10 пошкодив оптико-волокнистий кабель, що не заперечується і позивачем.
Відновлення цього кабелю було здійснено за рахунок відповідача. В матеріалах справи знаходиться платіжне доручення від 05.02.08 № 28 з якого вбачається, що розмір вказаних вище витрат становить 8770, 00 грн., інших доказів в обґрунтування заявлених вимог не надано.
Вимоги відповідача в частині стягнення з позивача 41279 грн. неустойки у вигляді штрафу за порушення підрядником строків виконання робіт не підлягають задоволенню, оскільки подвійна облікова ставка є величиною, що змінюється залежно від її періоду застосування і тому не може застосовуватися для розрахунку штрафу.
Пунктом 7.3. договору від 08.10.07 № 22-10/07 СМ встановлено, що у разі несвоєчасного виконання договору до винної сторони застосовуються штрафні санкції у розмірі не нижче подвійної облікової ставки НБУ.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Сторонами за договором не було визначено ні розміру, ні порядку нарахування штрафу, а посилання відповідача на п. 7.3. договору колегією суддів до уваги не приймається, оскільки подвійна облікова ставка є величиною, що змінюється залежно від періоду її застосування, і тому не може застосовуватися для розрахунку штрафу.
Враховуючи викладене вище, зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно, доводи апеляційної скарги є такими, що не дають підстав для скасування прийнятого у справі судового рішення.
За таких умов рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.09 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.09 у справі №17/399 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Матеріали справи №17/399 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
24.03.09 (відправлено)