Справа № 2-110/09
10 лютого 2009 року Ленінський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - Парахіної Є.В.,
при секретарі - Куцолап І.Г., Сторчак Ю.Г., Салівон В.І.,
адвоката - Рябоконь О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Полтавської міської ради, треті особи - Управління з питань містобудування та архітектури виконкому Полтавської міської ради, Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру, Управління житлово-комунального господарства виконкому Полтавської міської ради, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у зв'язку з порушенням права власності, -
В липні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у зв'язку з порушенням права власності, посилаючись на те, що є власницею 3/56 житлового будинку АДРЕСА_1 Рішенням виконкому Полтавської міської ради від 30.06.1965 року НОМЕР_1 було передбачено вилучення земельної ділянки із садиби по АДРЕСА_1 та в зв'язку з тим, що будівництво нового п'ятиповерхового будинку створить складні умови проживання мешканцям спірного домоволодіння, визнано за необхідне передбачити його знос, проте це здійснено не було. 25.05.2005 року рішенням НОМЕР_2 виконком Полтавської міської ради погодив розташування житлової забудови за рахунок знесення будинку АДРЕСА_1 , в зв'язку з чим на ОСОБА_2 покладено обов'язок по відселенню мешканців з вказаного будинку та виплаті компенсації протягом року. Будинок перебуває в стані інтенсивного руйнування та є непридатним для постійного проживання, в зв'язку з чим вона вимушена наймати житло, розмір же компенсації, яку зможе запропонувати забудовник, є надто малим, крім того, руйнування будинку сталось внаслідок прийняття рішення органами місцевої влади в 1965 році, що призвело до порушення права власності позивача. Виходячи з вищенаведеного просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 150000 грн., а також в рахунок відшкодування моральної шкоди 50000 грн.
В судовому засіданні позивачка та її представник адвокат Рябоконь О.В. позовні вимоги підтримали, просили задовольнити в повному обсязі з підстав, вказаних в позовній заяві.
Представник відповідача виконкому Полтавської міської ради в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження факту завдання діями виконкому Полтавської міської ради матеріальної шкоди та вчинення дій відносно майна позивачки, що мали б наслідком порушення її права власності. Посилання ж на те, що право власності ОСОБА_1 порушено прийняттям виконкомом Полтавської міської ради рішення від 30.06.1965 року НОМЕР_1 не є переконливими, зважаючи на те, що право власності у позивача виникло через 30 років після цього в 1995 році й навіть з цього часу та до 2001 року будь-яких звернень від неї та інших співвласників домоволодіння з приводу порушення виконавчим комітетом права власності не надходило. Виходячи з вищенаведеного, беручи до уваги, що позивачем не доведено існування причинного зв'язку між руйнуванням частини житлового будинку, що перебуває у власності позивачки ОСОБА_1 , та діями виконкому Полтавської міської ради, як не конкретизовано якими саме діями відповідача порушено право власності безпосередньо позивача, не обґрунтовано розмір завданої матеріальної та моральної шкоди, та не доведено й факт її заподіяння, позовні вимоги є безпідставними. Крім того, ОСОБА_1 з 2003 року перебуває на обліку при виконкомі Полтавської міської ради в зв'язку з проживанням у ветхому будинку та включена до пільгового списку, рішенням Полтавської міської ради від 28.10.2008 року ОСОБА_2 як забудовника території, де розташований будинок, співвласником якого є ОСОБА_1 , зобов'язано вирішити згідно з чинним законодавством питання знесення житлового будинку по АДРЕСА_1 з вирішенням питання щодо відселення мешканців та виплати компенсації.
Просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі за безпідставністю.
Представники третіх осіб Управління з питань містобудування та архітектури виконкому Полтавської міської ради, Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру, Управління житлово-комунального господарства виконкому Полтавської міської ради в судовому засіданні заперечували проти позову, просили в його задоволенні відмовити в повному обсязі.
Представник третьої особи ОСОБА_2 до суду не з'явилась, не повідомивши про причини неявки.
Суд, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.11.1995 року, виданого державним нотаріусом Третьої Полтавської державної нотаріальної контори, є власницею 3/56 частини будинку АДРЕСА_1 Відповідно до записів паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 . зареєстрована в НОМЕР_4 по АДРЕСА_1 в м. Полтаві.
Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду по АДРЕСА_1 в м. Полтаві, виготовленого КП "Полтавське міжміське бюро технічної інвентаризації" станом на 22.08.1995 року, ступінь зносу житлового будинку літ. "А-1" 1870 року забудови складає 65 %.
З технічного висновку від 15.10.2001 року НОМЕР_5 виготовленого представником Полтавської філії "НДІпроектреконструкція", вбачається, що в результаті проведеного обстеження технічного стану житлового будинку АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_1 і ОСОБА_3 . встановлено: будинок одноповерховий на декілька квартир, побудований в 1870 році. Вхід в житлову кімнату через кухню. Квартира НОМЕР_6 у нежитловому стані, як і суміжні квартири. Газо- і електропостачання відключене від зовнішніх мереж. Загальний знос конструктивних елементів обслідуваного житлового будинку АДРЕСА_1 складає 79 %. Стан будинку - "ветхий".
Рішенням виконкому Ленінської районної у м. Полтаві ради НОМЕР_7 від 23.10.2001 року затверджено акт встановлення придатності для проживання в житлових будинках, наданий районною комісією, прийнято рішення вважати ветхим, що не підлягає капітальному ремонту 3/56 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 АДРЕСА_1 , що належить гр. ОСОБА_1 Загальний знос конструктивних елементів житлового будинку згідно технічного висновку інституту "НДІпроектреконструкція" складає 79 %.
Відповідно до витягу з рішення виконкому Полтавської міської ради народних депутатів НОМЕР_8 від 19.11.2003 року ОСОБА_1 взята на квартирний облік при місцевій раді складом сім'ї 1 чоловік з 19.11.2003 року в зв'язку з проживанням у ветхому будинку та включена до пільгового списку "ветхі будинки" під НОМЕР_9 .
30.06.1965 року виконавчим комітетом Полтавської міської Ради народних депутатів було прийнято рішення НОМЕР_1 , яким відділу капітального будівництва дозволено провести будівництво 5 поверхового 70 квартирного кооперативного жилого будинку ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_1 в тому числі відповідно до пп. "з" п. 1 за рахунок вилучення земельної ділянки площе. 1076 кв.м із садиби по АДРЕСА_1 зі знесенням 5 вбиралень. В п. 2 рішення встановлено поскільки розміщення нового 5-поверхового 70-квартирного будинку ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_1 - створює складні умови проживання громадянам садиби по АДРЕСА_1 а також громадянам, які будуть жити в новому будинку, вважати за необхідне передбачити знос жилого будинку по АДРЕСА_1 після закінчення будівництва 70-квартирного жилого будинку в 1968-1969 роках.
Разом з тим, питання щодо зносу житлового будинку АДРЕСА_1 , в м. Полтаві не вирішувалось органами виконавчої влади до цього часу. При цьому, суду не надано позивачем доказів на підтвердження існування в період з 1969 року по 2001 рік звернень від співвласників вказаного домоволодіння з приводу порушення їх права власності діями органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
З наданих позивачем копій листів органів місцевої влади за 1983 рік, адресованих співвласникам будинку АДРЕСА_1 в м. Полтаві, вбачається, що приводом до скарг було порушення функціонування каналізаційної системи, заявникам керівництвом виконкому Ленінської районної Ради народних депутатів м. Полтави, Полтавської МСЕС роз'яснювались причини виходу з ладу цієї системи та вказувались відповідальні за підтримання її в належному стані особи - кооперативи ІНФОРМАЦІЯ_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_3
25.05.2005 року виконкомом Полтавської міської ради прийнято рішення НОМЕР_2 , яким погоджено розташування житлової забудови в м. Полтаві, в тому числі по парному боці АДРЕСА_2 за рахунок знесення амортизованих житлових будинків, нежитлових приміщень, господарських споруд. Відповідно до п. 3.8 вказаного рішення зобов'язано забудовника ОСОБА_2 оформити згідно з чинним законодавством документи на вилучення земельних ділянок, відселення мешканців з житлових будинків та виплату компенсацій за будівлі, що підлягають знесенню, в тому числі і за приміщення, які є комунальною власністю. Термін дії вказаного рішення встановлено в один рік.
Рішенням Полтавської міської ради "Про продовження ОСОБА_2 терміну дії дозволу на комплексну забудову по парному боці АДРЕСА_2 " від 20.06.2006 року встановлено чинність рішення терміном п'ять років.
28.10.2008 року Полтавської міською радою прийнято рішення, яким внесено зміни до рішення ради від 20.06.2006 року, п. 2.1, 2.3 доповнено словами "терміном виконання до 01.04.2009 року", ОСОБА_2 зобов'язано вирішити згідно з чинним законодавством питання знесення житлового будинку по АДРЕСА_1 . Чинність рішення - один рік.
Як встановлено в ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
В ході судового розгляду справи не встановлено переконливих доказів на підтвердження обмеження чи то порушення права власності ОСОБА_1 на частину житлового будинку АДРЕСА_1 в м. Полтаві з боку органів виконавчої влади м. Полтави.
Статтею 56 Конституції України встановлено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Вказана норма права узгоджується з положеннями ст. 440 ЦК України (1963 року), якою передбачено, що шкода, заподіяна особі або майну громадянина, а також шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законодавством Союзу РСР.
Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" НОМЕР_10 від 27.03.1992 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Твердження позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні про те, що діями виконкому Полтавської міської ради порушено її право власності на частину житлового будинку по АДРЕСА_1 в м. Полтаві, об'єктивно не підтверджуються зібраними по справі доказами.
Так, позивачем не доведено в ході розгляду справи факту вчинення виконкомом Полтавської міської ради будь-яких протиправних дій відносно її власності, які б могли мати наслідком погіршення технічного стану належної їй частини житлового будинку.
Не знайшов підтвердження в суді й факт існування причинного зв'язку між прийняттям Полтавською міською радою та виконкомом Полтавської міської ради рішень в 1965, 2005, 2006 та 2008 роках й наслідками у вигляді погіршення технічного стану житлового будинку АДРЕСА_1 в м. Полтаві, як не обґрунтовано позивачем ОСОБА_1 й розміру завданої матеріальної шкоди.
Відповідно до положень ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 151 ЖК України встановлено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
Згідно ст. 177 ЖК України громадяни зобов'язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об'єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під'їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках і в інших місцях загального користування.
Позивачем ОСОБА_1 не доведено в судовому засіданні факту належного виконання своїх обов'язків як власника житлового будинку щодо його утримання та забезпечення схоронності.
Між тим, з матеріалів справи вбачається, що виконкомом Полтавської міської ради вжито всіх можливих заходів в межах наданих чинним законодавством повноважень з метою забезпечення відновлення прав ОСОБА_4 . як власника житлового будинку, який визнано ветхим, в тому числі шляхом постановки позивачки на квартирний облік. Крім того, Полтавською міською радою в жовтні 2008 року прийнято рішення, яким забудовника ОСОБА_2 зобов'язано вирішити питання про знесення житлового будинку по АДРЕСА_1 та встановлено скорочені строки порівняно з положеннями рішення ради від 20.06.2006 року в частині складення плану відселення мешканців та виготовлення списків приміщень і споруд, що підлягатимуть знесенню при комплексній забудові та розширенні АДРЕСА_3 до 01.04.2009 року.
Відповідно ж до положень ст. 43 ЖК України жилі приміщення громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, надаються в порядку черговості, в зв'язку з чим виконком Полтавської міської ради не може нести відповідальність за те, що з 2003 року по теперішній час ОСОБА_1 не забезпечена житлом.
В ст. 12 Закону України "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду" НОМЕР_11 від 22.12.2006 року встановлено, що реалізація інвестиційних проектів комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду здійснюється за умови попереднього і повного відшкодування вартості власникам жилих приміщень втрат шляхом надання за їх згодою іншого житла або грошової компенсації. Власникам нежилих приміщень надається за їх згодою інше рівноцінне нежиле приміщення або грошова компенсація. Відселення власників (наймачів) жилих (нежилих) приміщень будинків, що реконструюються, здійснюється за умови згоди цих власників (наймачів) відповідно до договорів, які інвестор-забудовник укладає з кожним власником (наймачем) цих приміщень.
Виходячи зі змісту вищенаведеної норми, питання забезпечення житлом при здійсненні комплексної забудови або виплати компенсації покладається на забудовника, яким в даному випадку є ОСОБА_2 та яким на час розгляду справи не порушено визначені рішенням Полтавської міської ради від 20.06.2006 року терміни вирішення зазначених питань.
Доводи позивача ОСОБА_1 про порушення її права власності внаслідок прийняття 30.06.1965 року виконавчим комітетом Полтавської міської Ради народних депутатів рішення НОМЕР_1 є безпідставними, зважаючи на те, що право власності на частину житлового будинку АДРЕСА_1 в м. Полтаві вона набула через 30 років після цього - в 1995 році. При цьому, факт, що права інших та попередніх співвласників зазначеного домоволодіння були порушені й вони заявляли про це, в ході судового розгляду справи не доведено, а сама ОСОБА_1 почала заявляти про порушення права власності лише в 2001 році.
Крім того, відповідно до положень ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, тобто спадкування не є обов'язком особи і здійснюється виключно за її волевиявленням. При цьому, на час прийняття спадщини в 1995 році ОСОБА_1 було достовірно відомо, що житловий будинок, до складу якого входить спадкове майно, побудований в 1870 році і потребує додаткових зусиль для підтримання його належного технічного й санітарного стану від неї як власника. Крім того, з технічних документів вбачається, що за період з 1995 року до дня прийняття виконкомом Полтавської міської ради 19.11.2003 року рішення про визнання власності ОСОБА_1 ветхим будинком його технічний стан істотно погіршився.
Враховуючи викладене, беручи до уваги, що позивачем не надано суду жодних доказів вчинення виконкомом Полтавської міської ради будь-яких протиправних винних дій відносно власності ОСОБА_1 , як не доведено існування причинного зв'язку між прийнятими відповідачем рішеннями та наслідками у вигляді непридатності до проживання житлового будинку АДРЕСА_1 в м. Полтаві, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Враховуючи викладене, беручи до уваги, що позивачкою ОСОБА_1 в судовому засіданні не доведено факт завдання їй матеріальної шкоди відповідачем, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню, й позовні вимоги про відшкодування завданої їй моральної шкоди.
А тому позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 61, 130, 213-215 ЦПК України, ст. 56 Конституції України, ст. ст. 319-322, 1166, 1186 ЦК України, ст. 43, 151, 177 ЖК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" НОМЕР_10 від 27.03.1992 року, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням протягом 20 днів після цього апеляційної скарги.
Суддя Ленінського районного
суду м. Полтави Є.В. Парахіна