Кіровоградської області
"18" березня 2009 р.
Справа № 5/29
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Змеула О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5/29
за позовом: відкритого акціонерного товариства "Кіровоградське підприємство "Укропткульттовари", м. Кіровоград
до відповідача: Новоукраїнського районного споживчого товариства, м.Новоукраїнка Кіровоградської області
про стягнення 2596,11 грн.
Представники сторін:
від позивача - представник Чернова В.І., довіреність б/н від 16.02.09,
від відповідача - не брав участі.
Відкрите акціонерне товариство "Кіровоградське підприємство "Укропткульттовари" звернулося до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги про стягнення з Новоукраїнського районного споживчого товариства заборгованості в розмірі 2596,112 грн., з них 2319,09 грн. основного боргу; 246,24 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та 30,78 грн. суми трьох відсотків річних.
25.02.2009 року позивач подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку із тим, що відповідач 19.02.2009 року перерахував позивачу платіжним дорученням № 24 1000 грн. суми основного боргу, тому позивач зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути: основний борг в сумі 1319,09 грн., пеню в розмірі 246,24 грн. та три відсотки річних у сумі 30,78 грн..
Також позивач 18.03.2009 року подав господарському суду заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку із тим, що відповідач 17.03.2009 року перерахував позивачу платіжним дорученням № 56 основний борг у сумі 1319,09 грн., у зв'язку із чим позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 246,24 грн. та три відсотків річних у сумі 30,78 грн.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 88851, але відзиву на позовну заяву не подав, клопотань до суду не надходило, тому на підставі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступні обставини справи.
Між відкритим акціонерним товариством "Кіровоградське підприємство "Укропткульттовари" - продавець (далі - ВАТ "КП Укропткульттовари") та Новоукраїнським районним споживчим товариством - покупець (далі - Новоукраїнське РСТ) 16.05.2007р. укладено договір купівлі-продажу № 1051 (далі - Договір).
Згідно п. 1.1. Договору Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти товар (кондитерські та бакалійні вироби) та провести оплату в термін, передбачений договором.
Пунктами 2.3., 2.4. Договору встановлено, що розрахунок за отриманий по договору товар проводиться у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування на банківський рахунок внесенням готівки в касу продавця, або передачі грошових коштів через агентів продавця.
Покупець зобов'язується провести оплату за товар протягом 6 календарних днів після отримання товару (підписання ТТН).
Моментом приймання товару є підписання сторонами (їх уповноваженими особами) ТТН (п. 3.1. Договору).
14.08.2008 року Продавцем та Покупцем підписано товарно-транспортні накладні № 47754 та № 47753 у відповідності до яких ВАТ "КП Укропткульттовари" відпущено, а Новоукраїнським РСТ отримано товар на загальну суму 2879,09 грн.
Із викладеного слідує, що позивач належним чином виконав своє зобов'язання за договором купівлі-продажу від 16.05.2007 року.
Але відповідач у порушення умов договору від 16.05.2007 року вартість отриманого товару лише 23.01.2009 року оплатив частково на суму 560,00 грн., а 1596,11 грн. не сплатив.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися (від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно п. 5.2. Договору у випадку несвоєчасної оплати за отриманий товар покупець сплачує пеню в розмірі 5% від загальної суми прострочення платежу за кожен день прострочення.
У відповідності до частин 1-2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Позивач правомірно обчислив пеню за прострочення сплати відповідачем боргу за період з 21.08.2008 року по 30.01.2009 року в сумі 246,24 грн. При цьому позивач обчислив пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період за який сплачується пеня. Розмір облікової ставки НБУ з 30.04.2008 становить 12%. Тобто, позивач на власний розсуд обчислив пеню, виходячи з меншого розміру, ніж передбачено договором від 16.05.2007, що є його правом особи, яка звернулася до суду за захистом свого цивільного права.
Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач не пред'явив до відповідача вимоги про стягнення втрат з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача за період прострочення оплати товару протягом 162 днів відповідач повинен сплатити три проценти річних, що становить 30,78 грн.
З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення 246,24 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та 30,78 грн. суми трьох відсотків річних є обґрунтованими, повністю підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Відповідач перерахував позивачу 1000 грн. та 1319,09 грн. суми основного боргу, про що свідчать платіжні доручення № 24 від 19.02.2009 року та № 56 від 17.03.2009 року, тому позивач зменшив розмір позовних вимог до 246,24 грн. пені та 30,78 грн. суми трьох відсотків річних.
У відповідності до п. "а" ст. 2 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993 № 7-93 держане мито має бути сплачене в розмірі 1 % ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 102 грн.
Позивачем при зверненні до суду з позовом, ціна якого становила 2596,11 грн., сплачено державне мито в сумі 288,00 грн., що перевищує встановлений законодавством розмір державного мита - 1% ціни позову.
За даних обставин, частина державного мита в розмірі 186,00 грн., що внесене в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21 січня 1993 року.
Державне мито справі в сумі 102,00 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, який допустив невиконання свого грошового зобов'язання перед позивачем, заборгованість сплатив після подання позову.
Керуючись ст.ст. 47, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 246,24 грн., трьох відсотків річних у сумі 30,78 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Новоукраїнського районного споживчого товариства (адреса: 27100, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Новоукраїнка, вул. Леніна, 47/5, ідентифікаційний код 017563902) на користь відкритого акціонерного товариства "Кіровоградське підприємство "Укропткульттовари" (адреса: 25014, м. Кіровоград, вул. Родникова, 88, ідентифікаційний код 01553054) пеню в розмірі 246,24 грн., три відсотки річних у сумі 30,78 грн., а також судові витрати на державне мито в сумі 102 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
Наказ видати.
Повернути відкритому акціонерному товариству "Кіровоградське підприємство "Укропткульттовари" (адреса: 25014, м. Кіровоград, вул. Родникова, 88, ідентифікаційний код 01553054) з державного бюджету (р/р 31115095700002 в ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, код 24145329, отримувач УДК у м. Кіровограді) державне мито в сумі 186,00 грн., що за платіжним дорученням № 117 від 23.01.2009р. внесене в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
Платіжне доручення № 117 від 23.01.2009 року залишається в матеріалах справи № 5/29.
Довідку видати.
Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя О.А. Змеул