"17" березня 2009 р. Справа № 06/491
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Анісімова І.А., секретаря судового засідання Мараксіної О.І.
у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка,307
за участю представників сторін
від позивача : Одудовський С.В. - за довіреністю,
від відповідача: Дрянов В.М. - за довіреністю,
розглядає справу:
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Шаргородський маслозавод"
до Відкритого акціонерного товариства "Канівський маслосирзавод"
про стягнення 169 479 грн. 66 коп.
Заявлено вимогу про стягнення -169 479 грн. 66 коп., у тому числі: 126 035 грн. 60 коп. борг у вигляді неоплаченої відповідачем вартості продукції, 43 444 грн. 06 коп. пені за період з 14.11.08р. по 05.02.09р.
До прийняття рішення по справі позивач подав заяву від 17.03.2009р. якою уточнив позовні вимоги та просить стягнути 21 196 грн. 56 коп., у тому числі: 8 038 грн. 65 коп. пені, 1 004 грн. 83 коп. річні та 12 153 грн. 08 коп. інфляційні. В задоволенні позовних в сумі 126 035 грн. 60 коп. основного боргу просить припинити провадження, оскільки спір врегульований самими сторонами, а від стягнення частини пені в сумі 35 405 грн. 41 коп. відмовився.
Відповідач відзивом на позов та його представник в судовому засіданні проти пені, річних, інфляційних в сумі 21 196 грн. 56 коп. не заперечує. Поставка молоко продукції здійснювалася на підставі договору № 38-КП/07 від 27.11.2007р. В стягненні основного боргу в сумі 126 035 грн. 60 коп. просить припинити провадження у справі, оскільки кошти перераховані.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з врахуванням поданої заяви від 17.03.2009р.
Заслухавши представників сторін, дослідивши усі обставини, перевіривши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
27.11.2007р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 38-КП/07.
У відповідності з цим договором Продавець (позивач) зобов»язується продавати Покупцю (відповідачу) молоко коров»яче, що відповідає за якістю чинним стандартам, технічним умовам та санітарним вимогам, а Покупець зобов»язується прийняти та оплатити продукцію на умовах даного договору.
Згідно п. 3.3 договору розрахунок за прийняте молоко Покупець проводить шляхом його оплати протягом одного банківського дня.
Згідно п. 4.2 договору за несвоєчасне проведення розрахунку за прийняте молоко Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,1% від суми платежу за кожен день затримки платежу.
Позивач виконав умови договору повністю, відпустив відповідачу молоко у 2008 році згідно накладних (накладні додаються до позовної заяви) на загальну суму 1 907 720 грн. 44 коп.
Відповідач свої зобов'язання по договору належним чином не виконав. Оплату отриманого молока провів частково в сумі - 1 781 684 грн. 84 коп.
Згідно розрахунку позивача, на день подання позову, недоплата становить -126 035 грн. 60 коп.
Розрахунок позову відповідачем не оспорено. Факт отримання товару підтверджено накладними.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
За таких обставин, позивач на підставі договору, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань“ від 22.11.1996 року та ст.. 625 ЦК України, вправі вимагати стягнення з відповідача cуму основного боргу, пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який стягується пеня, річні, інфляційні.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З цією нормою кореспондуються і приписи ст. 193 ГК України, що визначають загальні умови виконання господарських зобов'язань.
В частині стягнення 126 035 грн. 60 коп. основного боргу спір врегульований самими сторонами шляхом перерахування коштів (заява від 26.02.09р.) після подання позову, тому провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню, відсутній предмет спору п. 1.1. ст. 80 ГПК України.
В частині стягнення пені в сумі 35 405 грн. 41 коп. позивач відмовився від позову і відмова прийнята господарським судом, тому провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню, п. 4 ст. 80 ГПК України. Господарський суд роз»яснив наслідки відповідних процесуальних дій.
Згідно уточненого розрахунку від 17.03.2009р. позивач просить стягнути пеню в сумі 8 038 грн. 65 коп., річні в сумі 1 004 грн. 83 коп., інфляційні в сумі 12 153 грн. 08 коп.
Таким чином, вимоги позивача відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, тому підлягають задоволенню частково у сумі 21 196 грн. 56 коп. (8 038 грн. 65 коп. пеня + 1 004 грн. 83 коп. річні + 12 153 грн. 08 коп. інфляційні). В задоволенні решти позовних вимог в сумі 161 441 грн. 01 коп. (борг, частина пені) провадження слід припинити.
Стаття 32 ГПК України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких, господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.
В статті 33 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Рішення прийнято на підставі тих документів, які є у справі.
За таких обставин, суд вважає позов доведеним, тому позовні вимоги слід задовольнити частково.
Судові витрати: витрати по сплаті держмита в сумі 1 472 грн. 32 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 102 грн. 51 коп. покласти на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.49,п.1-1, п.4 ст. 80, ст.82 ГПК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Канівський маслосирзавод" м. Канів, вул. Леніна, 195, Черкаської області, код 00447830 на користь Відкритого акціонерного товариства "Шаргородський маслозавод" м. Шаргород, вул. Леніна, 284, Вінницької області, код 00444576 - 8 038 грн. 65 коп. пеня, 1 004 грн. 83 коп. річні, 12 153 грн. 08 коп. інфляційні, 1 472 грн. 32 коп. витрат по сплаті держмита, 102 грн. 51 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В задоволенні решти позовних вимог в сумі 161 441 грн. 01 коп. (основний борг, частина пені) провадження припинити.
Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Суддя І.А.Анісімов
Рішення підписано 17.03.2009р.