79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
23.03.09 Справа № 2/102
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Д.Новосад
суддів О.Михалюк
Г.Мельник
розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ “Галкомплект», м. Львів, № б/н від 22.01.09
на рішення господарського суду Львівської області від 26.12.08
у справі № 2/102
за позовом: Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств “Авіокон проект», м. Львів
до відповідача: ТзОВ “Галкомплект», м. Львів
про стягнення 160 528, 13 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Рісний М.Б. -представник (довіреність № б/н від 25.01.06);
від відповідача: Асташкін А.В. -представник (довіреність № б/н від 20.01.09); Гринчук В.З. -представник (довіреність № б/н від 20.01.09).
Права та обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України, роз'яснено.
Відводів складу суду не поступило.
Рішенням господарського суду Львівської області від 26.12.08 у справі № 2/102 (суддя А. Мазовіта) позовні вимоги Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств “Авіокон проект» до ТзОВ “Галкомплект» про стягнення 160 528, 13 грн. задоволено: стягнено з відповідача на користь позивача 78 290, 60 грн. боргу, 21 518, 71 грн. пені, 18 482, 16 грн. втрат від інфляції, 2 806, 46 грн. 3% річних, 1 605, 30 грн. державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 39 430, 20 грн. основного боргу провадження припинено.
З даним рішенням не погоджуються відповідач - ТзОВ “Галкомплект», оскаржив його в апеляційному порядку з підстав недоведеності обставин, які мають значення для справи, а також порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального права. Зокрема, скаржник посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем виникла з 30.12.07, оскільки у довідці про вартість виконаних підрядних робіт відсутні відомості, які дозволяють визначити момент в часі, коли цю довідку було складено чи підписано. Окрім того, на думку відповідача, суд першої інстанції помилково залишив поза увагою ту обставину, що відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 ГК України пеня за прострочку виконання зобов'язань може бути стягнута лише за шість місяців, натомість судом задоволені вимоги позивача про стягнення пені за період 10 місяців і 24 дні.
На підставі наведеного скаржник просить рішення господарського суду Львівської області від 26.12.08 у справі № 2/102 скасувати.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.02.09 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 23.02.09.
20.02.09 скаржником також подано заяву про зменшення розміру штрафних санкцій, в якій просить зменшити розмір нарахованої відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, пені, яка підлягає до стягнення на 50 відсотків.
Позивач - Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств “Авіокон проект» -проти доводів скаржника заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, рішення господарського суду Львівської області від 26.12.08 у справі № 2/102 вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, в задоволенні апеляційної скарги - відмовити. Зокрема, позивач зазначає, що що строк оплати виконаних робіт за договором № 087.07 від 24.10.07 є чітко встановлений у п. 3.4. вказаного договору, а тому виконані роботи повинні були бути оплачені відповідачем до 29.12.07. У зв'язку з про строчкою сплати боргу позивачем нарахована відповідачу пеня, інфляційні втрати та 3 % річних в порядку ст. 625 ЦК України.
Розгляд апеляційної скарги відкладався на 12.03.09 з підстав, викладених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 23.02.09.
В судовому засіданні 12.03.09 оголошено перерву до 23.03.09.
В судових засіданнях представники сторін підтримали свої доводи та заперечення, викладені, відповідно, в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.
Розглянувши апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, заслухавши пояснення представників сторін в судових засіданнях, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Львівської області від від 26.12.08 у справі № 2/102 слід залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги - відмовити.
При цьому колегія суддів виходила з наступного:
Як вірно встановлено господарським судом Львівської області, 24.10.07 між ТзОВ «Галкомплект»та МНВАП «Авіокон проект»укладено договір підряду № 087.07, предметом якого, згідно п.п. 1.1, 1.2, є виконання робіт по влаштуванню димовидалення торгового центру «Арсен»по вул. Патона-Ряшівська у м.Львові. Загальна вартість робіт визначена сторонами у п. 3.1. Договору і становить 497 833, 20 грн.
08.11.07 сторонами укладено додаткову угоду № 1, якою передбачено виконання додаткового обсягу робіт у зв'язку з внесеними змінами до проектних рішень. Вартість додаткового обсягу робіт становить 19 887, 60 грн.
Згідно п.п. 2.5, 3.2, 3.4 договору підряду № 087.07 документом, що підтверджує приймання виконаних робіт сторони визначили підписану Підрядником та затверджену Замовником довідку про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3. Порядок проведення розрахунків за виконані роботи передбачений сторонами в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника. Остаточний розрахунок за виконані роботи Замовник проводить протягом 10-ти календарних днів з моменту затвердження ним форми КБ-3.
Колегія суддів зазначає, що факт виконання позивачем робіт і прийняття їх відповідачем на підставі вищезазначеного договору підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року, складеною за формою КБ-3, підписаною сторонами 19.12.07, копія якої наявна в матеріалах справи.
Твердження скаржника, викладене ним в апеляційній скарзі, про те, що з даної довідки не вбачається дати її підписання, на думку суду апеляційної інстанції, є помилковими, оскільки навпроти підписів сторін на довідці передбачено графи для заповнення дати підписання довідки. Такою датою є 19.12.07. Колегія суддів наголошує, що відповідачем не представлено суду жодного належного, в розумінні ст. 34 ГПК України, доказу на підтвердження того, що вказана у довідці форми КБ-3 дата (19.12.07) не відображає моменту в часі, коли ця довідка була фактично складена і підписана.
Таким чином, обов'язок щодо оплати виконаних робіт виник у відповідача, з врахуванням положень п. 3.4. Договору, з 19.12.07. Крім того, 11.11.08 (тобто після пред'явлення позивачем позову до суду) відповідач звернувся до позивача з листом, у якому визнав суму заборгованості у розмірі 117 720, 80 грн. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність тверджень відповідача про те, що строк оплати виконаних робіт по договору підряду № 087.07 у відповідача не настав.
Необґрунтованими є також твердження апелянта про порушення судом першої інстанції норм матеріального права в частині незастосування положень ч. 6 ст. 232 ГК України щодо обмеження періоду, за який може бути стягнута пеня, до шести місяців.
Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У п. 4.3. Договору № 087.07 сторони визначили: «У випадку порушення Замовником строків, вказаних у пп. 3.3., 3.4. цього Договорру, останній сплачує Підряднику, на його вимогу, пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення».
Позивачем додано до позовної заяви розрахунок пені, з якого вбачається, що пеня нарахована за період 10 місяців і 24 дні від суми простроченого платежу та відповідно до ст. 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нарахлвується пеня.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем правомірно здійснено нарахування пені за період 10 місяців і 24 дні, оскільки обмеження стягнення пені за період шість місяців, встановлене ч. 6 ст. 232 ГК України, діє лише у випадках, коли інше сторонами не визначено у договорі. Натомість у п. 4.3. Договору сторони на власний розсуд та з власної волі визначили інший строк нарахування пені, аніж той, що встановлений ч. 6 ст. 232 ГК України -«за кожен день прострочення».
Вказана позиція підтверджена також постановою Вищого господарсього суду України від 21.12.06, прийнятою у справі № 13/397, в якій, зокрема, зазначено, що правомірною є позиція судів щодо стягнення пені за період до одного року (з врахування строків позовної давності, встановлених у п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України) у випадку, якщо у договорі передбачено інший строк нарахування пені, ніж той, що визначений ч. 6 ст. 232 ГК України, -«за кожен день прострочення».
У п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України передбачено, що розмір неустойки (штрафу, пені) може бути зменшено судом у виняткових випадках.
За наслідками дослідження обставин справи суд апеляційної інстанції не вбачає достатніх виняткових підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, стягнутих рішення суду першої інстанції, оскільки розмір вказаних сум є незначним порівняно з сумою основного боргу скаржника, негайної добровільної сплати значної частини боргу апелянтом після подання позивачем позовної заяви не відбулось, борг апелянта зумовлений тривалим періодом прострочки оплати виконаних робіт, апелянтом не було доведено в судовому засіданні, що його борг зумовлений простроченням позивача чи іншими його протиправними діями. Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що скаржник не звертався з заявами про зменшення розміру штрафних санкцій до суду першої інстанції і не обґрунтував суду поважних причин такого незвернення.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що на підставі встановлених фактичних обставин, судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано норми чинного матеріального та процесуального законодавства, що регулює спірні правовідносини, на підставі чого обґрунтовано задоволено позовні вимоги Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств “Авіокон проект» в частині стягнення з ТзОВ «Галкомплект»78 290, 60 грн. боргу, 21 518, 71 грн. пені, 18 482, 16 грн. втрат від інфляції та 2 806, 46 грн. 3% річних.
Інші посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є безпідставними, документально не обгрунтованими, такими, що не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, належним чином досліджені судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення, а відтак скаржник, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 26.12.08 у справі № 2/102 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційні скарзі, належним чином досліджені судом першої інстанції, висновків господарського суду Львівської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою, у відповідності до ст. 104 ГПК України, для скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст. ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -
1. Рішення господарського суду Львівської області від 26.12.08 у справі № 2/102 залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
2. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.
3. Матеріали справи скеровуються до господарського суду Львівської області.
Головуючий-суддя Д.Новосад
Суддя О.Михалюк
Суддя Г.Мельник