17 березня 2009 р.
№ 38/179
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.- головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом», м. Київ (далі -Компанія)
на рішення господарського суду міста Києва від 07.08.2008 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2008
зі справи № 38/179
за позовом Антимонопольного комітету України, м. Київ (далі -АМК)
до Компанії
про стягнення 100 000 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача -Ахтімірової М.Г.,
відповідача -Мамонова Д.В.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
Позов було подано про стягнення суми штрафу та пені у зв'язку з порушенням Компанією законодавства про захист економічної конкуренції.
Рішенням господарського суду міста Києва від 07.08.2008 (суддя Власов Ю.Л.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2008 (колегія суддів у складі: Андрієнко В.В. -головуючий, судді Буравльов С.І. і Вербицька О.В.), позов задоволено повністю: з Компанії стягнуто в доход державного бюджету України штраф у сумі 50 000 грн. та пеню в сумі 50 000 грн., а також суму судових витрат. У прийнятті зазначених рішення та постанови попередні судові інстанції з посиланням на приписи Закону України “Про захист економічної конкуренції» (далі -Закон) виходили з обґрунтованості позовних вимог.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Компанія просить скасувати оскаржувані рішення та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи, а провадження в останній припинити. Скаргу з посиланням на статтю 60 Закону, статтю 4 і пункт 13 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України, статті 80 і 105 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано прийняттям цих судових рішень з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- 04.12.2007 АМК було прийнято рішення № 681-р “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (далі -рішення № 681-р), згідно з яким:
дії енергокомпаній, зокрема, Компанії -позивача у справі, що полягають у прийнятті відповідними членами Ради ОРЕ Тимчасових порядків на засіданнях Ради ОРЕ від 19.05.2005 (протокол № 2), від 14.06.2005 (протокол № 4), від 22.09.2005 (протокол № 9) якими протягом червня - листопада 2005 року надавалися переваги під час розподілу навантаження енергогенеруючим компаніям ТЕС, енергоблоки яких працюють на вугіллі “антрацитової» групи, під час включення до диспетчерського графіка навантаження ДП “Енергоринок», перед енергоблоками ТЕС, які працюють на вугіллі “газової групи», зокрема ТОВ “Східенерго», визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50, частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 6 Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються умов реалізації товару (електроенергії), що призвели до обмеження конкуренції;
відповідно до частини другої статті 52 Закону за зазначене порушення на Компанію накладено штраф 50 000 грн., який підлягає сплаті у двомісячний строк з дня отримання цього рішення;
- рішення № 681-р отримано Компанією 21.12.2007;
- рішення № 681-р у встановленому порядку не скасовувалося, недійсним не визнавалося та набрало законної сили;
- Компанія накладеного на неї штрафу на час вирішення спору з даної справи місцевим господарським судом не сплатила;
- розгляд чи перегляд судом справи про визнання рішення № 681-р недійсним не здійснювався.
Причиною спору в даній справі стало питання про наявність або відсутність підстав для стягнення господарським судом штрафу згідно з рішенням № 681-р, а також пені у зв'язку з несплатою цього штрафу.
Відповідно до частини першої статті 48 Закону за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органами АМК приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.
Згідно з приписами статті 56 Закону:
- рішення органів АМК надається для виконання шляхом, зокрема, надсилання (частина перша);
- рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання (частина друга);
- особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (частина третя);
- за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України (частина п'ята);
- у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку (частина сьома).
Попередні судові інстанції, з'ясувавши, що: рішення № 681-р надіслане АМК на адресу Компанії і одержане нею; це рішення набрало законної сили, а передбачений ним штраф Компанією в установлений Законом строк не сплачено, в зв'язку з чим має місце прострочення сплати штрафу, - дійшли обґрунтованого та заснованого на законі висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Заперечення скаржника пов'язані виключно з невпідвідомчістю, на його думку, даної справи господарського суду, оскільки остання, як він вважає, є адміністративною. Відповідні доводи не беруться Вищим господарським судом України до уваги з урахуванням такого.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. А за приписами частини другої статті 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.
Відповідно ж до частини першої статті 60 Закону рішення органів АМК оскаржуються до господарського суду.
Це стосується й розгляду справ за позовами органів Антимонопольного комітету України про стягнення з суб'єктів господарювання сум штрафів та пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства, оскільки таке стягнення здійснюється згідно саме з рішеннями відповідних органів, прийнятими на підставі приписів Закону. Водночас і пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.
Аналогічну правову позицію викладено в пункті 1 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.10.2008 № 04-5/247 “Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства»
У пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 № 3.2-2005 також зазначено: “Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції» встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів АМК до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)».
Отже, спір у цій справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами ГПК України.
Визначених законом підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.
Керуючись статтями 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Рішення господарського суду міста Києва від 07.08.2008 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2008 зі справи № 38/179 залишити без змін, а касаційну скаргу державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» -без задоволення.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов