"17" березня 2009 р.
Справа № 13-11/302-07-9224
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Разюк Г.П.
суддів: Колоколова С.І
Петров М.С.
(склад колегії суддів змінювався згідно розпоряджень голови суду №22 від 10.02.2009р. та №24 від 16.02.2009р.)
при секретарі судового засідання Ніколовій Г.П.
за участю представників сторін:
від позивача -Антоненко С.В. за довіреністю №125 від 08.01.2009р.,
від відповідача -Кульшик К.В. за довіреністю № 020/7-1077 від 30.12.2008р.; Пархоменка О.А. за довіреністю № 020/7-1080 від 30.12.2008р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської залізниці
на рішення господарського суду Одеської області від 08.01.2009 р.
по справі № 13-11/302-07-9224
за позовом скаржника
до державного підприємства «Одеський морський торговельний порт»
про спонукання укласти додаткову угоду до договору
У грудні 2007р. Одеська залізниця звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до державного підприємства /далі -ДП/ «Одеський морський торговельний порт» про спонукання останнього укласти додаткову угоду до договору № ОД/М-05-819д-НЮ від 13.12.2005р. з посиланням на положення ст. 179 Господарського кодексу України, а також вимоги Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 р. № 644 і зареєстрованих у Мінюсті України 24.11.2000 р. № 875/5096 (далі -Правила).
Рішенням господарського суду Одеської області від 31.03.2008р. у позові Одеській залізниці відмовлено, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.2008р. означене рішення скасовано, а провадження по цій справі припинено.
Постановою Вищого господарського суду України від 23.07.2008р. судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасовані, а справу направлено на новий розгляд.
За результатами нового розгляду, рішенням господарського суду Одеської області від 08.01.2009р. (суддя Панченко О.Л.) у задоволенні позовних вимог Одеської залізниці відмовлено.
Не погоджуючись з означеним вище рішенням господарського суду, Одеська залізниця звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 08.01.2009р. скасувати та припинити провадження по справі у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що суд першої інстанції не проігнорував порушення відповідачем порядку укладання додаткової угоди до договору, встановлений ст. 179 ГК України, п. 71 Статуту залізниць України та розділами 2 і 3 Правил.
Крім того, апелянт вважає, що оскільки ДП «Одеський морський торговельний порт» не повернув позивачеві у встановлений п. 3.4 вказаних вище Правил 20-денний термін підписаний проект договору, а представник Порту не прибув у встановлений Одеською залізницею термін для розгляду розбіжностей, то додаткова угода, яка є предметом судового розгляду, на думку скаржника, набрала чинності в редакції позивача.
У відзиві на апеляційну скаргу, ДП «Одеський морський торговельний порт» просило залишити рішення господарського суду Одеської області від 08.01.2009р. без змін як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу Одеської залізниці -без задоволення.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення виходячи з такого.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, між позивачем і відповідачем укладено договір № ОД/М-05-819д-НЮ від 13.12.2005 р. про обробку вагонів з вантажами, строк дії якого встановлений сторонами до 31.12.2008 р..
Згідно п. 6.8 цього договору, навантаження або вивантаження вагонів вважається закінченим з моменту готовності до забирання вагонів поданої згідно ЄТП. Про готовність до забирання вагонів Порт письмово повідомляє Станцію.
31.10.2007 р. Одеська залізниця надіслала Порту з супровідним листом 2 примірники проекту Додаткової угоди про зміну редакції пункту 6.8 і доповнення вказаного договору пунктом 6.9 та зазначила в п. 3 цієї додаткової угоди, що на підставі цих пунктів вносяться зміни до Єдиного технологічного процесу роботи ДП «Одеський морський торговельний порт», вказавши при цьому, що дане доповнення є невід'ємною частиною договору від 13.12.2005 р. № ОД/М-05-819д-НЮ.
16.11.2007р. Порт з супровідним листом за вих. 070/378 повернув проект вказаної Додаткової угоди Одеській залізниці без підпису з зазначенням в цьому листі, що Одеський порт не вбачає необхідності перегляду діючою редакції пунктів 6.8 і 6.9 вказаного договору про обробку вагонів з вантажами.
З огляду на означене, Одеська залізниця звернулась до суду з вищезазначеним позовом про спонукання Порту укласти додаткову угоду до договору № ОД/М-05-819д-НЮ від 13.12.2005р., в задоволенні якого відмовлено місцевим господарським судом.
Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Нормативно-правовими актами, що регулюють особливості та специфіку укладення договорів між залізницею і її контрагентами (підприємствами, організаціями, тощо) є Статут залізниць України та Правила обслуговування залізничних під'їзних колій.
Згідно Розділу 6 Правил «Єдиний технологічний процес», за погодженням залізниці і власника (користувача) під'їзної колії може розроблятися єдиний технологічний процес роботи під'їзної колії та станції примикання. Єдиний технологічний процес роботи під'їзної колії та станції примикання (ЄТП) повинен розроблятися з урахуванням технології роботи під'їзної колії і станції примикання, забезпечувати раціональне використання технічних засобів власника під'їзної колії і залізниці. Зміст ЄТП і порядок його розробки визначаються Методикою розробки єдиних технологічних процесів роботи під'їзних колій та станцій примикання (додаток 6).
Системний аналіз вказаних вище Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, на думку колегії суддів, свідчить про те, що цим нормативно-правовим актом встановлено не тільки порядок укладання (внесення змін) договорів про експлуатацію під'їзних колій і договорів про подачу та забирання вагонів, а й визначено Методику розробки (коригування) єдиних технологічних процесів (далі - Методика) роботи під'їзних колій і станцій примикання. Відповідно до Методики ЄТП є технологічною основою договірних відносин між залізницею і власниками під'їзних колій, що виникають при їх експлуатації і транспортному обслуговуванні, а отже його розробка (коригування) має передувати укладанню (зміні) договорів про експлуатацію під'їзних колій.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що до внесення змін до договору № ОД/М-05-819д-НЮ від 13.12.2005р., сторони, в даному випадку з ініціативи позивача, мали відкоригувати у відповідності до вимог п. 6 Правил ЄТП роботи ДП «Одеський морський торговельний порт» і станції Одеса-порт Одеської залізниці, затверджений сторонами в 2003р. /т.1,а.с.65-71/ і тільки після цього вносити відповідні зміни до договору про обробку вагонів з вантажами, а не навпаки.
Таким чином, відповідач підставно повернув не підписану Додаткову угоду до договору № ОД/М-05-819д-НЮ від 13.12.2005р. про обробку вагонів з вантажами, оскільки ця угода не є цілим договором, який відповідач повинен був би підписати відповідно до вимог п.3.4 Правил, і вона не містить жодної умови, з якою ДП «Одеський морський торговельний порт» погодився б, оскільки вона складалась лише з двох доповнених Одеською залізницею спірних пунктів 6.8 та 6.9.
Крім того, за змістом суть запропонованих позивачем змін полягає в тому, що до забирання має бути готова уся партія вагонів одночасно подана на вантажний фронт згідно ЄТП. Означене ж передбачено і чинною редакцією договору, оскільки чітко врегульовано п. 2.1 чинного ЄТП, на який посилається п.6.8 договору.
За викладених обставин, колегія суддів прийшла до висновку про те, що господарський суд законно відмовив у задоволені позову, отже апеляційна скарга Одеської залізниці не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Одеської області від 08.01.2009 р. підлягає залишенню без змін.
Згідно із ст.49 ГПК України витрати скаржника по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 99,101-105 ГПК України, колегія суддів, -
Рішення господарського суду Одеської області від 08.01.2009 року по справі № 13-11/302-07-9224 залишити без змін, а апеляційну скаргу Одеської залізниці -без задоволення.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Г.П.Разюк
Суддя С.І.Колоколов
Суддя М.С.Петров