"19" березня 2009 р. Справа № 09/433
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М.,
при секретарі Мирошниченко Б.В., за участю представник позивача Бакатанов В.Г. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг", м. Київ до приватного сільськогосподарського підприємства "Яблуневий сад", с. Яблунів Канівського району Черкаської області про стягнення 90048,49 грн., -
Заявлено позов, у якому позивач просить стягнути з відповідача 90048,49 грн., у тому числі: 71747,40 грн., заборгованості за поставлений товар згідно договору поставки №Ап-05-0205 від 19 серпня 2008 року та додаткових угод до нього, 2925,16 грн. пені, 1828,38 грн. 15% річних, 12040,86 грн. штрафу та 1506,69 грн. збитків за встановленим індексом інфляції.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання вдруге не направив, не повідомивши про причини, хоча був повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення уповноваженій особі відповідача Кравець 10.02.2009 року.
На підставі ст. 75 ГПК України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивач, судом встановлено наступне.
19 серпня 2008 року сторони уклали договір поставки №Ап-05-0205 (далі -Договір) відповідно до якого Продавець (позивач у справі) зобов'язався передати у власність Покупцю (відповідач у справі) засоби захисту рослин (далі - товар) вартістю 2085,00 грн., а відповідач зобов'язався сплатити позивачу вартість товару не пізніше 22.08.2008 року (п.п.1.1, 2.1 Договору).
Також сторони визначили, що за бажанням Покупця кількість та асортимент товару може бути збільшені, що оформлюється додатковою угодою, в якій визначається кількість та асортимент Товару, що підлягає поставці та строк оплати.
10 вересня 2008 року сторони уклали Додаткову угоду №Ап-05-0205ДС1, з ціною угоди 16560,00 грн. (строк оплати до 19.09.2008 року в сумі 1821,60 грн., до 01.10.2008 року в сумі 14738,40 грн.).
15 вересня 2008 року сторони уклали Додаткову угоду №Ап-05-0205ДС2, з ціною угоди 43920,00 грн. (строк оплати до 20.11.2008 року).
01 жовтня 2008 року сторони уклали Додаткову угоду №Ап-05-0205ДС3, з ціною угоди 4600,00 грн. (строк оплати до 01.11.2008 року).
06 жовтня 2008 року сторони уклали Додаткову угоду №Ап-05-0205ДС4, з ціною угоди 18300,00 грн. (строк оплати до 01.11.2008 року).
07 жовтня 2008 року сторони уклали Додаткову угоду №Ап-05-0205ДС5, з ціною угоди 2883,00 грн. (строк оплати до 01.11.2008 року).
09 жовтня 2008 року сторони уклали Додаткову угоду №Ап-05-0205ДС6, у якій домовились зменшити кількість товару на 10120,00 грн.
14 жовтня 2008 року сторони уклали Додаткову угоду №Ап-05-0205ДС7, з ціною угоди 2044,40 грн. (строк оплати до 01.11.2008 року).
На виконання умов Договору та додаткових угод до нього позивач поставив відповідачу товар, на загальну суму 80272,40 грн., що підтверджується видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, довіреностями на отримання товару представниками відповідача Видай В.Д. і Гвоздик.М.М.
Відповідач отримав товар, але його вартість сплатив частково, в сумі 8525,00 грн., що підтверджується банківськими виписками. Заборгованість відповідача перед позивачем становить 71747,40 грн.
Відповідно до п.5.2 Договору покупець (відповідач у справі) за несвоєчасну оплату товару відповідно до діючого законодавства сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.
У пункті 5.4 Договору сторони домовились, що у випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених п.2.1 Договору, більше ніж 30 днів Покупець додатково сплачує відповідачеві штраф у розмірі п'ятнадцяти відсотків від ціни договору. Згідно п.5.5 Договору сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, і встановили її у розмірі п'ятнадцяти відсотків.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.
Договір, укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором поставки.
Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України (далі -ГК України). Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст.264 ГК України основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим кодексом, іншими законодавчими актами.
Згідно ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Сторонами договору поставки можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у пунктах 1, 2 частини другої статті 55 цього Кодексу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Враховуючи обставини справи, приписи ГК України, зокрема, ст.264-271 ГК України суд вважає, що до правовідносин між позивачем та відповідачем, не врегульованих цим Кодексом, підлягають застосуванню відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.
Позивач (постачальник за договором) свої зобов'язання виконав, відповідач (покупець за договором) товар прийняв, але зобов'язання з оплати за товар виконав частково. Залишилось не виконаним договірне господарське зобов'язання з оплати за товар в сумі 71747,40 грн., з розрахунку 80242,40 грн. поставлено -8525,00 грн. сплачено.
Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Згідно з частиною 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Отже, позивачем обґрунтовано нараховані штрафні санкції у вигляді 2925,16 грн. договірної пені та 12040,86 грн. договірного штрафу. Розмір суми штрафних санкцій перевірено судом і він відповідає обставинам справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У договорі сторони збільшили розмір процентів, тому позивач обґрунтовано нарахував відповідачу 1828,38 грн. 15% річних та 1506,69 грн. збитків за встановленим індексом інфляції.
З огляду на викладене, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 71747,40 грн., заборгованості за поставлений товар, 2925,16 грн. пені, 1828,38 грн. 15 % річних, 12040,86 грн. штрафу, 1506,69 грн. збитків за встановленим індексом інфляції, а всього 90048,49 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати понесені останнім при поданні позову, а саме 900,48 грн. в рахунок оплати державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 1018,48 грн.
Позивач платіжним дорученням №23 від 20.01.2009 року сплатив державне мито в сумі 1003,00 грн., що перевищує розмір, встановлений Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито», тому відповідно до ст. 47 ГПК України та ст. 8 Декрету позивачу підлягає поверненню надлишково сплачене державне мито в сумі 102,52 грн. (1003,00 грн. -900,48 грн.).
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства "Яблуневий сад", Черкаська область, Канівський район, с. Яблунів, вул. Колгоспна, 1, ідентифікаційний код 32342775 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг", м. Київ, пр. Возз'єднання, 15, ідентифікаційний код 30262667 - 71747,40 основного боргу, 2925,16 грн. договірної пені, 1828,38 грн. договірних процентів, 12040,86 грн. договірного штрафу, 1506,69 грн. інфляційних, 1018, 48 грн. судових витрат.
Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг", м. Київ, пр. Возз'єднання, 15, ідентифікаційний код 30262667 з Державного бюджету України державне мито в сумі 102,52 грн., яке сплачено платіжним дорученням №23 від 20.01.2009 року, у зв'язку із внесенням у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Суддя Н.М.Курченко
Повний текст рішення підписаний 23 березня 2009 року.