73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
19.03.2009 Справа № 13/19-09
Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна АЗС"
до Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен банк "Аваль" в особі Херсонської обласної дирекції відкритого акціонерного товариства "Райффайзен банк "Аваль"
про стягнення збитків в розмірі 59033,36 грн,
за участі представників:
позивача -Щербини О.Л. (представника за дорученням);
відповідача -Подгрушко О.В. (представника за дорученням),
ТОВ «Фортуна АЗС» звернулося до суду з вимогами, спрямованими до відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Херсонської обласної дирекції, про стягнення 59033,36 грн збитків, які полягають в різниці курсів національної валюти України по відношенню до долара США на міжбанківському валютному ринку станом на 3 та 28 листопада 2008 року, відрахованої від суми 276000 грн. Зокрема, позивач вказує, що він 03.11.2008 р. перерахував відповідачу 276000 грн для придбання іноземної валюти -доларів США за курсом 6,00 грн за 1 долар, а саме на купівлю 46000 дол. США, проте останній відмовив у придбанні, у зв'язку з чим позивач був змушений вдруге звертатися до відповідача про купівлю валюти 27.11.2008 р. за курсом 7,20 грн за 1 долар. На думку позивача, відповідач порушив умови укладених між ними правочинів, а саме: Генеральної кредитної угоди № 010/04-02/1885 від 12.12.2007 р. з додатковою угодою № 1 від 20.05.2008 р.; Кредитного договору № 010/04-02/1885-1 до Генеральної кредитної угоди № 010/04-02/1885 від 12.12.2007 р. з додатковими угодами до неї № 1 від 20.05.2008 р. та № 2 від 26.11.2008 р.; а також Договору № 03/03/44 на здійснення розрахунково-касового обслуговування від 04.09.2007 р., які зобов'язували його виконувати заявки позивача щодо купівлі іноземної валюти. В якості правової підстави заявлених вимог позивач посилається на положення статей 526, 611 та 623 Цивільного кодексу України, а також 174, 193, 216-218, 224, 225 Господарського кодексу України.
Відповідачем зазначені вимоги не визнаються. Свою позицію відповідач обґрунтовує : по-перше -відсутністю у позивача права на дострокове повернення кредиту станом на 03.11.2008 р., оскільки у відповідності до пунктів 1.1., 3.6. та 6.1. Кредитного договору № 010/04-02/1885-1 від 12.12.2007 р. зобов'язання по поверненню кредиту виникло лише 11.12.2008 р., що виключало можливість купівлі валюти для погашення кредиту станом на 03.11.2008 р.; по-друге -ненаданням позивачем Банку відповідної заяви про купівлю іноземної валюти, а та яка знаходиться в матеріалах справи від 03.11.2008 р. не має в собі відмітки Банку про її отримання банком до виконання, що суперечить пункту 1 глави 3 розділу ІІ постанови Національного банку України № 281 від 10.08.2005 р.; по третє -відсутністю вини банку у виникненні збитків.
Розгляд справи розпочато в судовому засіданні 19 лютого з оголошенням перерв до 10 та 19 березня поточного року.
Крім викладеного з матеріалів справи слідує, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Фортуна АЗС» та відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», інтереси якого представляли його Херсонська обласна дирекція та Центральне Каховське відділення Херсонської обласної дирекції, існували правовідносини на підставі укладених договорів: 1) Генеральної кредитної угоди № 010/04-02/1885 від 12.12.2007 р. (а.с. 19-21) з додатковою угодою № 1 від 20.05.2008 р. (а.с. 22); 2) Кредитного договору № 010/04-02/1885-1 до Генеральної кредитної угоди № 010/04-02/1885 від 12.12.2007 р. (а.с. 23-26) з додатковими угодами до неї № 1 від 20.05.2008 р. (а.с. 27) та № 2 від 26.11.2008 р. (а.с. 28-29); 3) а також Договору № 03/03/44 на здійснення розрахунково-касового обслуговування від 04.09.2007 р. (а.с. 30-33).
Зокрема, згідно до умов Генеральної кредитної угоди № 010/04-02/1885 від 12.12.2007 р. (зі змінами та доповненнями) відповідач, виступаючи в якості кредитора, зобов'язався надавати позивачу, як позичальнику, кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених в кредитних договорах, укладених в межах цієї угоди.
В свою чергу, між сторонами укладено Кредитний договір № 010/04-02/1885-1 до Генеральної кредитної угоди № 010/04-02/1885 від 12.12.2007 р., відповідно до пункту 1.1. якого відповідач зобов'язався відкрити позивачу відновлювальну мультивалютну кредитну лінію, тобто надати кредит в іноземній валюті, який останній зобов'язався повернути до 11.12.2008 р. Так, на підставі цього договору відповідач видав позивачу кредит в розмірі 139000 доларів США.
Поряд з цим, між сторонами також укладено договір № 03/03/44 на здійснення розрахунково-касового обслуговування від 04.09.2007 р., за умовами якого відповідач відкрив позивачу поточні рахунки в національній та іноземній валютах та зобов'язався здійснювати його розрахунково-касове обслуговування. Права та обов'язки сторін за цим договором свідчать, що він за своєю юридичною природою є договором банківського рахунка, оскільки відповідає приписам статті 1066 ЦК України, за якою за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, котрі йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
В період дії цих договорів позивач звернувся до відповідача із заявою про купівлю іноземної валюти № 9 від 03.11.2008 р. (а.с. 34), а саме 46000 доларів США за курсом купівлі -6,00 грн за 1 долар та на загальну суму 276000 грн. В якості підстави для купівлі валюти позивач зазначив: «погашення кредиту згідно кредитного договору № 010/04-02/1885-1 від 12.12.2007 р.». За змістом заяви позивач доручив відповідачу придбати валюту на вказаних умовах та перерахувати інші обов'язкові платежі пов'язані з такою купівлею.
Для придбання валюти позивач надав для виконання банку платіжні доручення: № 685 від 03.11.2008 р. на суму 276000 грн (а.с. 35) -безпосередньо для купівлі валюти; № 686 від 03.11.2008 р. на суму 1380 грн (а.с. 36) -сплата обов'язкового збору до Пенсійного фонду; та № 687 від 03.11.2008 р. на суму 690 грн (а.с. 37) -сплата комісійних банку. Крім того, позивач листами № 42 та 43 від 03.11.2008 р. (а.с. 38, 39) звернувся до відповідача з пропозицією про прийняття 276000 грн в якості суми для придбання іноземної валюти для погашення кредиту в розмірі 46000 доларів США.
В свою чергу, банком були прийняті, а саме проведені по банку лише платіжні доручення, а також вказані листи. При цьому заява позивача банком не проведена та повернута позивачеві. Вказані обставини вбачаються з відповідних відміток банку на платіжних дорученнях, а також відповіді, наданої банком позивачу листом за вихідним № 04-01/5402 від 05.11.2008 р. (а.с. 40), в якому відповідач поінформував, що комерційним банкам заборонено здійснювати купівлю іноземної валюти з метою дострокового виконання зобов'язань по укладеним кредитним угодам, що слідує з пункту 4.4. постанови Національного банку України від 11.10.2008 р. Водночас, вказані в платіжних дорученнях суми не були перераховані банком на транзитний особовий рахунок позивача № 29006288, що слідує з виписки з особового транзитного рахунку за період з 01.11.2008 р. по 18.02.2009 р. (а.с. 99-101).
В подальшому позивач вдруге звернувся до відповідача із заявою про купівлю іноземної валюти № 12 від 27.11.2008 р. (а.с. 41), зазначивши в ній про доручення банку придбати 39000 доларів США за курсом 7,20 грн за 1 долар на загальну суму 280800 грн з метою погашення кредиту за договором № 010/04-02/1885-1 від 12.12.2007 р. До заяви позивач також надав платіжні доручення № 718 від 27.11.2008 р. на суму 280800 грн (а.с. 42) -безпосередньо для купівлі валюти; № 719 від 27.11.2008 р. на суму 1404 грн (а.с. 43) -сплата обов'язкового збору до Пенсійного фонду; та № 720 від 27.11.2008 р. на суму 702 грн (а.с. 44) -сплата комісійних банку. Ці платіжні документи проведені банком та виконані, що підтверджується обома сторонами.
Враховуючи викладені обставини суд вважає, що правовідносини по придбанню іноземної валюти виникли між сторонами на підставі договору № 03/03/44 на здійснення розрахунково-касового обслуговування від 04.09.2007 р., оскільки інші договори передбачають лише порядок надання та сплати кредиту, а не сам порядок придбання валюти для погашення такого кредиту. Разом з тим, підставою для такого придбання є кредитний договір № 010/04-02/1885-1 від 12.12.2007 р.
В зв'язку з таким висновком суд зазначає, що порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України встановлені Положенням про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженим постановою Правління Національного банку України № 281 від 10.08.2005 р. Зокрема, згідно до пункту 1 глави 3 «Купівля, обмін іноземної валюти за операціями, пов'язаними з рухом капіталу» розділу ІІ «Підстави для купівлі, обміну іноземної валюти» названого Положення резиденти мають право купувати, обмінювати іноземну валюту з метою виконання зобов'язань за кредитними операціями та платежами за цими операціями (проценти, комісійні винагороди, неустойки тощо) в іноземній валюті за кредитними договорами (договорами позик). Така купівля здійснюється на підставі (серед інших) таких документів: 1) заяви про купівлю іноземної валюти; 2) оригіналу кредитного договору (договору позики), що підтверджує потребу виконання резидентом зобов'язань в іноземній валюті (включаючи проценти, комісійні винагороди, неустойки тощо), та його копії.
Безпосередньо порядок оформлення та подання клієнтами до уповноважених банків заяв про купівлю іноземної валюти та їх виконання встановлені розділом ІV «Оформлення та подання клієнтами до уповноважених банків заяв про купівлю іноземної валюти або банківських металів і заяв про продаж іноземної валюти або банківських металів та їх виконання» названого Положення.
Так, відповідно до пункту 1 глави 1 цього розділу «Порядок оформлення заяв про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів» заяви про купівлю іноземної валюти заповнюються українською мовою за зразками, наведеними в додатках 1 -4 до Положення, або за довільною формою із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 3 і 4 цієї глави. Згідно до пункту 2 цієї глави заява про купівлю іноземної валюти приймається уповноваженим банком до виконання протягом 90 днів, починаючи з дня її оформлення.
У відповідності до глави 2 вказаного розділу ІV «Порядок подання клієнтом до уповноваженого банку заяв про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів та їх виконання» клієнт подає заяви про купівлю іноземної валюти до уповноваженого банку, що його обслуговує, не менше ніж у двох примірниках. В свою чергу відповідальний виконавець уповноваженого банку, що обслуговує клієнта, на всіх примірниках заяв про купівлю іноземної валюти, що прийняті для виконання, проставляє в правому верхньому куті дату надходження цих документів до уповноваженого банку, що обслуговує клієнта, засвідчуючи її підписом та відбитком штампа уповноваженого банку, що обслуговує клієнта. Відповідальний виконавець уповноваженого банку, що обслуговує клієнта, після виконання заяв про купівлю іноземної валюти у правому нижньому куті проставляє дату виконання, засвідчуючи її підписом та відбитком штампа уповноваженого банку, що обслуговує клієнта. Уповноважений банк, що обслуговує клієнта, приймає до виконання заяву про купівлю іноземної валюти після подання клієнтом документів, які є підставою для купівлі іноземної валюти. Порядок повернення уповноваженим банком, що обслуговує клієнта, без виконання оформлених заяв про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів визначається в договорах банківського рахунку.
В даному випадку з матеріалів справи слідує, що на заявці про купівлю іноземної валюти № 9 від 03.11.2008 р. відмітка банку про її прийняття відповідальним працівником відсутня, що вказує на відсутність самого зобов'язання банку виконувати її, тобто купувати іноземну валюту в розмірі 46000 доларів США за курсом 6,00 грн на загальну суму 276000 грн. Ця обставина також свідчить про недоведеність тверджень позивача про відмову банку від виконання заяви від 03.11.2008 р.
Суд також зазначає, що розділом V «Відповідальність суб'єктів ринку за порушення вимог цього Положення»названого вище Положення встановлено, що за порушення вимог, установлених розділами I -III цього Положення, банки несуть відповідальність згідно зі статтею 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 “Про систему валютного регулювання і валютного контролю», а за порушення вимог, установлених розділом IV цього Положення, банки несуть відповідальність згідно зі статтею 73 Закону України “Про банки і банківську діяльність». Тобто у випадку наявності порушення відповідальність банків пов'язана лише із застосуванням до них заходів впливу з боку Національного банку України. А тому суд доходить до висновку, що відшкодування завданих збитків власним клієнтам у випадку невиконання чи неналежного виконання приписів цього Положення банком, лежить у площині цивільних правовідносин, які виникають на підставі договірних зобов'язань.
Зокрема, за статтею 623 ЦК України, на яку посилається позивач як на підставу стягнення збитків, визначено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Оскільки відшкодування збитків є мірою відповідальності, воно застосовується, за загальним правилом, за наявності вини несправного боржника, що передбачено статтею 614 того ж Кодексу, за якою особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини. Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини.
В даному випадку позивач вказує, що протиправною поведінкою є відмова відповідача від виконання наданої йому заяви на купівлю іноземної валюти. Проте, з таким твердженням суд не погоджується, оскільки укладеним між сторонами договором про розрахунково-касове обслуговування (пункт 2.3.2 договору) банк взяв на себе зобов'язання здійснювати розрахункові операції по рахунку відповідно до вимог чинного законодавства України та цього договору, а тому відсутність на заявці про купівлю іноземної валюти № 9 від 03.11.2008 р. відмітки банку про її прийняття вказує на відсутність самого зобов'язання банку її виконувати, що є наслідком висновку про відсутність протиправної поведінки банку при виконанні зобов'язань за договором про розрахунково-касове обслуговування. Поряд з цим, суд зазначає, що відповідачем не доведено підстав відсутності названої відмітки банку саме з вини банку.
При цьому суд не приймає до уваги посилання сторін на строки і порядок дострокового погашення кредиту за кредитним договором, оскільки правовідносини сторін, які мали місце 03.11.2008 р. на думку суду виникли з договору на розрахунково-касове обслуговування.
За таких обставин, позовні вимоги є необґрунтованими, у зв'язку з чим судові витрати покладаються на позивача.
На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України,
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя М.К. Закурін