29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"03" березня 2009 р.
Справа № 20/216
за позовом відкритого акціонерного товариства "ВГП", м. Львів в особі Луцької філії відкритого акціонерного товариства "ВГП", м. Луцьк
до відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Адвіс", м. Хмельницький
про стягнення 140523,32 грн.
Суддя Гладій С. В.
Представники сторін:
позивача - Пастернак А. І. за довіреністю № 718 від 25.12.2008 р.. за довіреністю від 04.11.2008 р.;
відповідача - Дунець А. І. за дорученням № 777 від 09.01.2009 р.;
за участю прокурора відділу прокуратури області Шкадько В. В.
У судовому засіданні 25.02.2009 р. оголошувалась перерва до 03.03.2009 р.
У відповідності до ч. 2. ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 03.03.2009 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору:
Позивач - відкрите акціонерного товариства "ВГП", м. Львів в особі Луцької філії відкритого акціонерного товариства "ВГП", м. Луцьк звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Адвіс", м. Хмельницький 140523,32 грн. заборгованості, в т. ч. 83839,30 грн. основного боргу, 3558,92 грн. пені, 54125,10 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.
Дана заборгованість, як вказує позивач, виникла внаслідок не повної оплати відповідачем отриманої згідно договору купівлі-продажу № 36 (87К) від 26.02.2008 р. за накладними № ХМ-001895 від 23.10.2008 р., № ХМ-001865 від 23.10.2008 р., № ХМ-001932 від 31.10.2008 р., № ХМ-001979 від 12.11.2008 р., № ХМ-002003 від 18.11.2008 р., № ХМ-002029 від 21.11.2008 р. металопродукції.
У судовому засіданні 03.03.2009 р. повноважний представник позивача надав суду клопотання про зменшення позовних вимог в частині основного боргу, у якому у зв'язку із частковою сплатою заборгованості у розмірі 33772,64 грн. відповідачем, позивач просить суд стягнути з відповідача 107747,42 грн. заборгованості, в т. ч. 50063,40 грн. основного боргу, 3558,92 грн. пені, 54125,10 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.
Дане уточнення судом прийнято.
Представник відповідача у засіданнях суду, відзиві на позовну заяву № 107 від 24.02.2009 р. та клопотанні №123 від 03.03.2009 р. позовні вимоги визнає частково, вказуючи на часткову сплату суми основного боргу.
Розглядом наявних матеріалів справи встановлено:
26.02.2008 р. між відкритим акціонерним товариством "ВГП", м. Львів в особі Луцької філії відкритого акціонерного товариства "ВГП", м. Луцьк (постачальник) та відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Адвіс", м. Хмельницький (покупець) укладено договору купівлі-продажу № 36 (87К), за яким постачальник зобов'язується передати у встановлений у даному договорі термін у власність покупця металопродукцію - товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов цього договору. Ціна, загальна кількість, асортимент та розгорнута номенклатура товару, що поставляється за цим договором визначається у специфікаціях, рахунках-фактурах постачальника, які є невід'ємними частинами цього договору, та/або видаткових накладних. Факт поставки товару за цінами, загальною кількістю, асортиментом, сортаментом та номенклатурою, зазначеними у рахунках-фактурах та/або видаткових накладних, або факт оплати рахунку-фактури означає взаємну згоду постачальника і покупця з умовами поставки та умовами оплати товару (якщо вони не вказані у рахунку-фактурі постачальника), ціною, загальною кількістю, сортиментом та номенклатурою, зазначеними у рахунках-фактурах та/або видаткових накладних, а також є підтвердженням факту отримання покупцем від постачальника рахунку-фактури для оплати товару, який постачальник поставляє/поставив (пункти 1.1.-1.3. договору).
Сторони домовились про те, що, якщо товар було відпущено без попередньої оплати - то покупець зобов'язаний оплатити вартість товару протягом 10 календарних днів від дати поставки товару, якщо інше не зазначено у рахунку-фактурі. У випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочи. За прострочення строків оплати товару, встановлених в цьому договорі та додатках до нього, покупець, на вимогу постачальника, сплачує постачальникові пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки (пункти 2.6., 2.10., 5.2).
На виконання умов договору позивачем (постачальником) за накладними № ХМ-001895 від 23.10.2008 р., № ХМ-001865 від 23.10.2008 р., № ХМ-001932 від 31.10.2008 р., № ХМ-001979 від 12.11.2008 р., № ХМ-002003 від 18.11.2008 р., № ХМ-002029 від 21.11.2008 р. на підставі довіреностей № 136 від 23.10.2008 р., № 101 від 16.10.2008 р., № 101 від 16.10.2008 р., № 166 від 29.10.2008 р., № 236 від 18.11.2008 р., № 249 від 20.11.2008 р. передано, а відповідачем (покупцем) прийнято металопродукцію на загальну суму 83836,04 грн., проте оплату вартості останньої у встановлений договором термін у повному об'ємі не здійснено.
Зокрема, відповідно до прийнятого судом уточнення суми позовних вимог, основний борг відповідача склав 50063,40 грн.
Враховуючи прострочення виконання зобов'язання відповідачем, позивачем на суму основного боргу 82839,30 грн., станом на 23.12.2008 р., проведено нарахування 3558,92 грн. пені та 54125,10 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.
Оскільки суму заборгованості відповідачем у добровільному порядку сплачено не було, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача грн. 107747,42 грн. заборгованості, в т. ч. 50063,40 грн. основного боргу, 3558,92 грн. пені, 54125,10 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається наступне:
Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків передбачених ст. 11 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16.01.2003 р. (ЦКУ) є договори або інші правочини. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 611 ЦКУ). Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629).
Згідно статті 509 ЦКУ зобов'язання виникають з договору. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона боржник повинна вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦКУ).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦКУ).
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦКУ).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦКУ).
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 р. (ГКУ) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відтак, правовідносини, що виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими і відповідно до ст. 1 ГКУ є предметом його регулювання.
Згідно ст. 193 ГКУ, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним сином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання відповідно до укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 36 (87К) від 26.02.2008 р., а саме за накладними № ХМ-001895 від 23.10.2008 р., № ХМ-001865 від 23.10.2008 р., № ХМ-001932 від 31.10.2008 р., № ХМ-001979 від 12.11.2008 р., № ХМ-002003 від 18.11.2008 р., № ХМ-002029 від 21.11.2008 р. на підставі довіреностей № 136 від 23.10.2008 р., № 101 від 16.10.2008 р., № 101 від 16.10.2008 р., № 166 від 29.10.2008 р., № 236 від 18.11.2008 р., № 249 від 20.11.2008 р. передано відповідачу, у свою чергу відповідачем прийнято металопродукцію на загальну суму 83836,04 грн., проте оплату вартості останньої у встановлений договором термін у повному об'ємі не здійснено. У зв'язку з чим основний борг відповідача за договором склав 50063,40 грн. (згідно уточнення суми позовних вимог).
Доказів повної сплати суми основного боргу суду не подано.
Виходячи із вищенаведеного, позовні вимоги в частині стягнення 50063,40 грн. основного боргу є обґрунтованим, підтвердженим матеріалами справи і належними доказами та підлягають задоволенню.
Враховуючи прострочення виконання зобов'язання відповідачем, позивачем на суму основного боргу 82839,30 грн. (станом на 23.12.2008 р.), проведено нарахування пені та відсотків за користування чужими грошовими коштами (з 03.11.2008 р. по 22.01.2009 р.), що відповідно склали 3558,92 грн. та 54125,10 грн.
При цьому, відповідно до проведеного судом розрахунку пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 03.11.2008 р. по 22.01.2009 р., розмір пені склав 3384,47 грн.
Зважаючи на викладене, позовні вимоги в частині стягнення 3384,47 грн. пені та 54125,10 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами є обґрунтованими, підтвердженим матеріалами справи і належними доказами та підлягають задоволенню. У позові в частині стягнення 174,45 грн. (3558,92 грн. - 3384,47 грн.) пені належить відмовити.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на викладене, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов відкритого акціонерного товариства "ВГП", м. Львів в особі Луцької філії відкритого акціонерного товариства "ВГП", м. Луцьк до відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Адвіс", м. Хмельницький про стягнення 107747,42 грн. грн. задоволити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Адвіс" (м. Хмельницький, вул. Чорновола, 88, код 00498431) на користь відкритого акціонерного товариства "ВГП", м. Львів в особі Луцької філії відкритого акціонерного товариства "ВГП" (м. Луцьк, вул. Лазо, 5, код 33462967) 50063,40 грн. (п'ятдесят тисяч шістдесят три гривні 40 копійок) основного боргу, 3384,47 грн. (три тисячі триста вісімдесят чотири гривні 47 копійок) пені, 54125,10 грн. (п'ятдесят чотири тисячі сто двадцять п'ять гривень 10 копійок) відсотків за користування чужими грошовими коштами, 1075,73 грн. (одна тисяча сімдесят п'ять гривень 73 копійки) витрат по оплаті державного мита та 117,81 грн. (сто сімнадцять гривень 81 копійка) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
У позові в частині стягнення 174,45 грн. пені відмовити.
Суддя
Віддрук. 3 прим.:
1 -до справи,
2 -позивачу,
3 -відповідачу.
Повний текст рішення виготовлено 10.03.2009 р.