Іменем України
"12" березня 2009 р.
справа № 5020-9/010
За позовом Малого приватного підприємства «Діксі» (99038, м. Севастополь, вул. Колобова, 2)
до Приватного підприємства «Моноліт» (99011, м. Севастополь, пер. Панорамний, 1-а)
про стягнення 38968,60 грн.,
Суддя Рибіна С.А.
Представники сторін:
позивача Самоходов Ігор Ігоревич, представник, довіреність б/н від 29.01.2009;
відповідача -не з'явився.
Мале приватне підприємство «Діксі» (далі -МПП «Діксі») звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Приватного підприємства «Моноліт» (далі ПП «Моноліт») про стягнення 38968,60 грн., з яких: 38610,00 грн. - сума основного боргу та 358,60 грн. -3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем договірних зобов'язань, норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Відповідач явку уповноважених представників у судові засідання 17.02.2009 та 12.03.2009 не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, вимоги суду не виконав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно. Факт отримання відповідачем судових документів підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №9477060 (а.с.35).
В судовому засіданні 12.03.2009 позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 28968,60 грн.
Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.
Справа розглядається за відсутністю відзиву на позовну заяву та витребуваних у відповідача судом документів, за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
01.09.2008 між МПП «Діксі» (Продавець) та ПП «Моноліт» (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу №18 (далі -Договір).
Відповідно до пункту 1.1 Договору Покупець зобов'язується сплатити та прийняти, а Продавець в порядку та на умовах діючого Договору передати у власність Покупця паливно-мастильні матеріали (бензин, дизельне паливо) (далі - Паливо), у кількості та вартістю, згідно рахунків на загальну суму, відповідно накладних.
Згідно пункту 2.1 Договору Покупець зобов'язаний протягом 20 календарних днів з моменту фактичного отримання Товару здійснити оплату шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця.
У пункті 2.6 Договору встановлено, що перехід права власності та ризиків на паливо (його частину) відбувається з моменту його фактичного відвантаження в тару Покупця.
15.09.2009 відповідач надіслав на адресу позивача лист, в якому просить відвантажити дизельне паливо -10000 літрів, бензин А-95 -200 літрів, бензин А-92 -1000 літрів та гарантує здійснити оплату за поставлений товар в строк до 06.10.2008 (а.с.9).
Позивач в повному обсязі задовольнив вимоги відповідача, а саме: 15.09.2008 та передав відповідачу паливно-мастильні матеріали на суму 74210,00 грн. (у тому числі ПДВ - 12368,33 грн.), що підтверджується видатковою накладною №611 від 15.09.2008 (а.с.11), довіреністю №714518 від 15.09.2008 (а.с.12) та виставив рахунок №597 від 15.09.2008 (а.с.10).
Відповідач зобов'язання по оплаті поставленої позивачем продукції у встановлений Договором термін до 06.10.2008 виконав не у повному обсязі, в результаті чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 38610,00 грн., яку сторони зафіксували в акті звірки взаєморозрахунків станом на 15.01.2009 та відповідач визнав у листі від 19.12.2008 (а.с.14,15).
Дані обставини спричинили звернення МПП «Діксі» з даним позовом до господарського суду.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В процесі розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути суму основного боргу в розмірі 28610,00 грн.
Докази погашення відповідачем суми заборгованості за поставлену МПП «Діксі» продукцію ПММ відповідно до уточнень до позову у розмірі 28610,00 грн. на день прийняття рішення відсутні.
Таким чином, відповідачем належним чином не виконано зобов'язання за Договором №18 від 01.09.2009, тому заявлена сума основної заборгованості у розмірі 28610,00 грн. підлягає стягненню з нього.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 358,60 грн. за відповідний період прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 Цивільного кодексу України).
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищевикладеного, нараховані позивачем на суму простроченої заборгованості 3 % річних у сумі 358,60 грн. перевірені судом та визнані такими, що підлягають стягненню.
У відповідності зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита і витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Моноліт» (99014, м. Севастополь, Камишове шосе, буд. 12, ідентифікаційний код 20687772, п/р 2600001300388 в СФ ТОВ «УкрПромБанк», МФО 384834) на користь Малого приватного підприємства «Діксі» (99038, м. Севастополь, вул. Колобова, 2, ідентифікаційний код 23011302, п/р 26004035668100 у АКІБ "Укрсиббанк", МФО 351005) 29476,29 грн., з яких: 28610,00 грн. - основний борг, 358,60 грн. -3% річних, 389,69 грн. - витрати по сплаті державного мита та 118,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Копії рішення надіслати сторонам.
Суддя підпис С.А. Рибіна
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84
Господарського процесуального кодексу України
і підписано 17.03.2009.
Розсилка:
1. МПП «Діксі» (99038, м. Севастополь, вул. Колобова, 2)
2. ПП «Моноліт» (99011, м. Севастополь, пер. Панорамний, 1-а)
3. ПП «Моноліт» (99014, м. Севастополь, Камишове шосе, 12)
4. Справа
5. Наряд