91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
12.03.09 Справа № 6/33
Суддя Василенко Т.А., розглянувши матеріали за позовом
Дочірнього підприємства “Луганський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України»,
м. Луганськ
до Комунального підприємства “Краснодонське шляхово-експлуатаційне управління», м. Краснодон Луганської області
про стягнення 163 251 грн. 98 коп.
за участю представників сторін:
від позивача -Янченко А.М., дов. № 01/09 від 08.01.09; Крупнік О.М., дов. № 25/09 від 05.01.09;
від відповідача -не прибув;
Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 114 475 грн. 00 коп., 3% річних та інфляційних нарахувань у сумі 5 885 грн. 50 коп., пені у сумі 10 417 грн. 23 коп. та штрафу 7% в сумі 8 013 грн. 25 коп.
Суд вважає за необхідне визначити, що у відповідача була фактична можливість з'явитися до судового засідання та надати відповідні заперечення або пояснення з приводу заявлених до нього вимог. Останній, цим правом не скористався, відзив на позовну заяву не надав, в судові засідання не з'явився, але про дату та час їх проведення був повідомлений належним чином. В той же час, відповідачем до суду надані статутні документи, а також докази укладення та виконання договору № 6 від 03.06.08. Окрім цього, відповідачем надані звірені розрахунки на суму 167 624 грн. 02 коп. Приймаючи до уваги викладене, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача, в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.
В той же час, позивачем до суду надана заява про збільшення розміру позовних вимог, за якою позивач збільшує суму основного боргу та просить стягнути борг в сумі 138 936 грн. 00 коп., решта вимог залишена без змін.
Відповідно до ст. 22 ГПК України суд приймає зазначену заяву до розгляду, у зв'язку з чим, позовними вимогами слід вважати: стягнути з відповідача заборгованість у сумі 138 936 грн. 00 коп., 3% річних та інфляційні нарахування у сумі 5 885 грн. 50 коп., пеню у сумі 10 417 грн. 23 коп. та штраф 7% в сумі 8 013 грн. 25 коп.
Дослідивши матеріали справи та приймаючи до уваги, що:
03.06.08 між ДП «Луганський облавтодор»(позивач по справі) та КП «Краснодонське шляхово -експлуатаційне управління»був укладений договір № 6, за умовами якого «Замовник»(відповідач у справі) доручає, а «Виконавець»(позивач у справі) приймає на себе зобов'язання з поточного ремонту доріг в м. Краснодон.
Згідно пункту 1.2. договору у редакції додаткової угоди № 1 від 25.12.08 загальна вартість послуг за договором складає 138 936 грн. 00 коп.
Розділом 4. договору визначено що, відповідач оплачує надані позивачем послуги на підставі акта по формі № КБ-2в і довідки № КБ-3 підписаних повноважними представниками сторін.
Пунктом 5.3. договору сторони узгодили що, оплата за фактично виконані роботи здійснюється протягом місяця після виконання послуг.
На виконання умов договору, позивач здійснив для відповідача певні роботи на загальну суму 138 936 грн. 00 коп., які останній у повному обсязі не оплатив, у зв'язку з чим, залишилась заборгованість на вказану суму. Оскільки вказана сума відповідачем в добровільному порядку не сплачена, позивач звернувся до суду із даним позовом, за яким окрім основного боргу просить стягнути 3% річних і інфляційні нарахування у сумі 5 885 грн. 50 коп., пеню у сумі 10 417 грн. 23 коп. та штраф 7% в сумі 8 013 грн. 25 коп.
Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів оплати заборгованості не надав.
Оцінивши матеріали справи та доводи представників позивача у їх сукупності, суд, прийшов до наступного.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як свідчать матеріали справи, в тому числі акти приймання виконаних робіт, довідки, підписані повноважними представниками позивача і відповідача без доповнень та зауважень, позивачем на виконання умов договору № 6 від 03.06.08 були виконанні відповідні роботи на загальну суму 138 936 грн. 00 коп., які відповідач не оплатив, у зв'язку з чим залишилась заборгованість на вказану суму.
Приймаючи до уваги, що сума основного боргу у розмірі 138 936 грн. 00 коп. підтверджена матеріалами справи та не оспорена відповідачем, позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.
Щодо стягнення з відповідача 3% відсотків річних за період з 01.09.08. по 30.11.08. в сумі 893 грн. 50 коп. та інфляційних за вказаний період в сумі 4 992 грн. 00 коп. слід визначити наступне.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.
Тобто, в разі невиконання умов договору, щодо виконання грошового зобов'язання позивач вправі нарахувати відповідачу інфляційні та 3% річних.
Матеріалами справи підтверджено що, позивач виконав для відповідача певні роботи, які останній не оплатив. Сторонами було підписано акти виконаних робіт № 4 від 25.08.08 і № 6 від 30.12.08 на загальну суму 138 936 грн. 00 коп. Умовами договору передбачено що, оплата виконаних робіт повинна бути здійснення протягом місяця з дати підписання актів виконаних робіт. Оскільки відповідач припустив прострочку виконання грошового зобов'язання у позивача виникло право стягнення та 3 % річних. Інфляційні позивачем нараховані вірно, а 3% річних за вказаний період повинні складати 853 грн. 85 коп.
З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних слід задовольнити, а 3 % річних стягнути на користь позивача в сумі 853 грн. 87 коп.
Щодо нарахування та стягнення з відповідача за період з 01.09.08 по 30.11.08 пені у розмірі 0.1 % в сумі 10 417 грн. 23 коп. та 7% штрафу в сумі 8 013 грн. 25 коп. слід визначити наступне.
Пунктом 6.1 договору передбачено що, за неналежне виконання зобов'язань за договором винна сторона сплачує пеню у розмірі однієї облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Позивачем пеня та штраф нараховані у розмірах та на підставі ст. 231 ГК України.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексу визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойка у вигляді пені -нарахування, які здійснюються у відсотках від суми невиконаного або несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Разом з цим, відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Тобто, як було вказано вище сторони домовилися про певну відповідальність за невиконання умов договору.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагенту і визначення умов договору.
В даному випадку, сторони в договорі передбачили певну відповідальність за неналежне виконання зобов'язань за договором і тому повинні виконувати узгоджені ними умови.
Виходячи з наведених вище положень законодавства, слід визначити що, пеня позивачем нарахована невірно і повинна рахуватися відповідно до п.6.1. договору, у зв'язку з чим, пеня за період з 01.09.08 по 30.11.08 складає 3 453 грн. 15 коп.
Тобто, позовні вимоги в частині стягнення пені слід задовольнити частково в сумі 3 453 грн. 15 коп., в решті вимог щодо пені слід відмовити.
Разом з цим, слід визначити, що умовами договору не передбачено стягнення з відповідача 7% штрафу. В той же час, у п. 3 “Прикінцевих положень» Господарського кодексу України (далі -прикінцеві положення) зазначено, що Кабінету Міністрів України необхідно визначити суб'єкти господарювання, що належать до державного сектора економіки.
Проте, на час розгляду справи Кабінетом Міністрів України такі суб'єкти господарювання не визначені.
Крім того, у п. 5 Прикінцевих положень зазначено, що положення Господарського кодексу України щодо відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності, а також за порушення господарських зобов'язань, чинні до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, стосовно відповідальності учасників господарських відносин, застосовуються у разі, якщо вони пом'якшують відповідальність за вказані порушення.
Стягнення з відповідача штрафу у заявленій в позові сумі не пом'якшує його цивільну відповідальність.
За таких обставин, у задоволенні вимог щодо стягнення 7 % штрафу слід відмовити.
Водночас з наведеним слід зазначити що, відповідачем позовні вимоги не були ані визнані, ані оспорені, лише наданий акт станом на 23.02.09, за яким головні бухгалтера визначили загальну суму на користь Краснодонського РАД в сумі 167 624 грн. 02 коп. Вказаний акт не несе в собі відомостей щодо підстав виникнення зазначеної суми, посилань на відповідні договори, або акти. Окрім цього, акт не підписаний керівниками позивача та відповідача.
У даному випадку, вказаний вище акт звірення свідчить тільки про стан розрахунків між сторонами на певну дату, оскільки він є документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Так, вказаний акт з боку відповідача підписаний лише головним бухгалтером і не підписаний керівником.
Згідно ч. 7 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства: забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.
Тобто, наведене вище свідчить про те, що головному бухгалтеру не надано права визнання або невизнання боргу, він лише фіксує цей факт у відповідних документах.
Крім того, визнання боргу є дією, яка тягне за собою певні цивільно-правові наслідки, у тому числі і переривання строку позовної давності. А відтак визнання боргу має бути викладено у певній формі, яка б не допускала розбіжностей при тлумаченні.
В даному випадку визнання боргу та інших санкцій з боку відповідача не було.
З огляду на викладене, позовні вимоги слід задовольнити частково і стягнути з відповідача на користь позивача борг в сумі 138 936 грн. 00 коп., інфляційні нарахування в сумі 4 992 грн. 00 коп., 3 % річних в сумі 853 грн. 87 коп., пеню в сумі 3 453 грн. 15 коп., у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Відповідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно обґрунтовано заявлених та задоволених вимог.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Краснодонське шляхово -експлуатаційне управління», м. Краснодон Луганської області, вул. Макаренко, б.22, код 05472695, на користь Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Луганськ, вул. Лінія залізниці, б.9, код 319956774, борг в сумі 138 936 грн. 00 коп., інфляційні нарахування в сумі 4 992 грн. 00 коп., 3 % річних в сумі 853 грн. 87 коп., пеню в сумі 3 453 грн. 15 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 482 грн.35 коп., та на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу в сумі 107 грн. 14 коп., видати наказ позивачу.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання - 16.03.2009.
Суддя Т.А.Василенко
Помічник судді Т.В.Шкуть