Господарський суд
Чернігівської області
14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 20, тел. 77-99-18
Іменем України
«18 »березня 2009 року Справа №17/47
За ПОЗОВОМ: Державного підприємства «Ічнянський спиртовий завод»
16703, Чернігівська область, м. Ічня, вул. Пролетарська, 20
До ВІДПОВІДАЧА: Відкритого акціонерного товариства »Племзавод Тростянець»
16742, Чернігівська область, Ічнянський район, с. Тростянець
Про стягнення 201016,23 грн.
Суддя Кушнір І.В.
Від Позивача: Човпило О.М. -юрисконсульт, довіреність №54 від 30.01.09р.
Від Відповідача: не з'явився.
Державним підприємством «Ічнянський спиртовий завод» заявлено позов до Відкритого акціонерного товариства »Племзавод Тростянець» про стягнення 201016,23грн., в тому числі 180769,99 грн. основного боргу, 7592,34 грн. пені та 12653,90грн. штрафу.
Відповідач відзив на позов не надав, явки представника в жодне з трьох судових засідань не забезпечив.
До початку судового засідання 17.03.09р. від представника Відповідача факсом надійшло клопотання про відкладення розгляду справи «для з'ясування всіх обставин справи», в якому зазначено наступне.
У зв'язку з скороченням персоналу та великим об'ємом виконуваної роботи по господарству Відповідач не зміг виконати вимогу суду про направлення до Позивача уповноваженого представника з первинною документацією для проведення взаємозвірки.
Тому на адресу Позивача був направлений лист №99 від 16.03.09р. та доданий до нього акт звірки з проханням провести згідно надісланих даних свій розрахунок та в як найкоротший термін надати відповідь. Проте, ні відповіді, ні телефонних дзвінків з приводу даного питання не надходило з боку Позивача.
Дане клопотання судом відхиляється з підстав, які викладені нижче по тексту рішення.
Враховуючи, що Відповідач не скористався своїм правом брати участь у судових засіданнях, заяв та клопотань Відповідачем суду не надано, суд приходить висновку про розгляд справи за наявними матеріалами та без участі представника Відповідача.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд,
14.09.2007 року між Державним підприємством «Ічнянський спиртовий завод» (Позивач) та Відкритим акціонерним товариством »Племзавод Тростянець» підписано акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого станом на 01.09.07р. заборгованість Відповідача становила 8689,62 грн.
Згідно накладної №64 від 23.11.07р. в рахунок погашення заборгованості Відповідачем поставлено Позивачу зерно кукурудзи на суму 7677 грн., в результаті чого залишилась заборгованість в розмірі 1012,62 грн.
За період з грудня 2007 року по серпень 2008 року Позивачем було передано Відповідачу продукцію на загальну суму, що підтверджується накладними та довіреностями:
- накладна №314 від 10.12.07р. на суму 3840 грн., довіреність ЯОИ №007270 від 10.12.07р. ;
- накладна №322 від 08.01.08р. на суму 4080 грн., довіреність ЯОИ №007289 від 08.01.08р. ;
- накладна №346 від 29.02.08р. на суму 720 грн., довіреність ЯОШ №152535 від 29.02.08р.;
- накладна №355 від 11.03.08р. на суму 1680 грн., довіреність ЯОШ №152542 від 10.03.08р. ;
- накладна №15 від 08.04.08р. на суму 10736 грн., довіреність ЯОШ №152550 від 08.04.08р. ;
- накладна №16 від 12.04.08р. на суму 10736 грн., довіреність ЯПБ №528835 від 12.04.08р.;
- накладна №17 від 15.04.08р. на суму 10736 грн., довіреність ЯПБ №528839 від 15.04.08р.;
- накладна №17-А від 16.04.08р. на суму 49969,37 грн., довіреність ЯПБ №528839 від 15.04.08р.;
- накладна №18 від 16.04.08р. на суму 8784 грн., довіреність ЯПБ №528828 від 15.04.08р.;
- накладна №19 від 25.04.08р. на суму 64600,40 грн., довіреність ЯПБ №528848 від 25.04.08р.;
- накладна №27 від 16.05.08р. на суму 11321,60 грн., довіреність ЯПБ №524574 від 01.08.08р.;
- накладна №51 від 08.08.08р. на суму 13664 грн., довіреність ЯПБ №528848 від 25.04.08р.
Відповідачем в часткове погашення заборгованості поставлено Позивачу 11110грн., що підтверджується накладною №31 від 08.02.08р.
У червні 2008 року за поставлену Відповідачем кукурудзу на суму 63431,50 грн., Позивачем сплачено платіжними дорученнями №113 від 26.06.08р. та №70 від 27.06.08р. 46379 грн. та 17052,50 грн. відповідно.
Станом на 01.10.08р. заборгованість Відповідача становила 180769,99 грн.
09.10.2008 року Позивачем була надіслана Відповідачу претензія №462 від 30.09.08р. на суму 180769,99 грн., яка була отримана останнім 14.10.08р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №312160.
Проте, Відповідач суму заборгованості не сплатив, відповіді на зазначену претензію не надав, що і стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення зазначених коштів.
Позивачем також було поставлено Відповідачу продукцію відповідно накладної №409 від 12.11.08р. на суму 4656 грн. (довіреність №25 від 11.11.08р.) та накладної №410 від 01.12.08р. на суму 8280 грн., (довіреність №36 від 01.12.08р.), проте суми за даними накладними в позовні вимоги не включені.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України:
«1.Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
2. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.»
Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):
«Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.»
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Приймаючи рішення по справі суд відмічає наступне.
Представник Відповідача в судове засідання, призначене на 12.02.09р. не з'явився.
11.02.09р. до суду від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, ознайомлення з матеріалами справи та зняття з них копій. При цьому Відповідач зазначив, що на його адресу від Позивача не надходило копії позовної заяви з усуненими недоліками та доданих до неї матеріалів.
Разом з тим, 11.02.09р., тобто до судового засідання 12.02.09р., представник Відповідача ознайомився з матеріалами справи та зняв всі необхідні йому копії.
Проте, 11.02.09р. від Відповідача факсом надійшло вже друге клопотання про перенесення розгляду справи через неможливість забезпечити явку представника, так як 12.02.09р. на 12-30 призначено розгляд іншої справи в провадженні окружного суду м.Києва.
Підтверджуючих даний факт доказів до клопотання додано не було.
Не зважаючи на це, ухвалою суду від 12 лютого 2009 року суд відклав розгляд справи та зобов'язав Позивача надіслати Відповідачу копію позовної заяви з усуненими недоліками та додані до неї матеріали до 13.02.2009р. та надати суду докази відправлення.
В судове засідання, призначене на 03.03.09р. представник Відповідача також не з'явився.
До початку судового засідання до суду від Відповідача надійшло клопотання про зобов'язання Позивача направити Відповідачу розширений акт звірки взаємних розрахунків за період в який виникла заборгованість, вказавши в ньому рух відпущених матеріальних цінностей та грошових коштів між сторонами, а також про зобов'язання Позивача уточнити позовні вимоги.
Підставою було зазначено те, що на момент надіслання клопотання у Відповідача існує дві позовні заяви Позивача з різними позовними вимогами, а саме: на суму 210016,23 грн. та 216362,88 грн.
Ухвалою суду від 03 березня 2009 року суд зобов'язав Відповідача до 11.03.2009р. направити уповноваженого представника з первинною документацією на підприємство Позивача для проведення взаємозвірки розрахунків та зобов'язав сторони на підставі первинних документів провести взаємозвірку розрахунків за весь період, за який стягується сума позовних вимог, та надати суду акт звірки. Складання акту звірки було покладено на Позивача.
До початку судового засідання 17.03.09р. від представника Відповідача факсом надійшло клопотання про відкладення розгляду справи «для з'ясування всіх обставин справи», в якому зазначено наступне.
У зв'язку з скороченням персоналу та великим об'ємом виконуваної роботи по господарству Відповідач не зміг виконати вимогу суду про направлення до Позивача уповноваженого представника з первинною документацією для проведення взаємозвірки.
Тому на адресу Позивача був направлений лист №99 від 16.03.09р. та доданий до нього акт звірки з проханням провести згідно надісланих даних свій розрахунок та в як найкоротший термін надати відповідь. Проте, ні відповіді, ні телефонних дзвінків з приводу даного питання не надходило з боку Позивача.
Дане клопотання судом відхиляється з наступних підстав.
Відповідачем не виконано вимоги суду про направлення до Позивача представника для проведення взаємозвірки і зазначену Відповідачем причину невиконання суд не може визнати поважною. При тому, що жодних доказів на підтвердження зазначеної причини суду Відповідачем не представлено.
Крім того, суд враховує, що згідно повідомлення про вручення №1193983 ухвала від 03.03.09р. отримана Відповідачем 06.03.09р.
Згідно клопотання лист з актом розрахунків Відповідачем направлений Позивачу 16.03.09р., тобто через 10 днів після отримання ухвали та за 2 дні до даного судового засідання, в той час як направити представника вимагалося до 11.03.09р. з метою своєчасного виконання вимоги суду.
При цьому, вже в клопотанні, датованому 17.03.09р., тобто наступним днем після надіслання листа та за день до судового засідання, Відповідач відзначає, що не отримав відповіді на даний лист, що враховуючи дату надіслання листа Відповідачем не є дивним.
Ні сам лист, ні акт розрахунку до клопотання про перенесення розгляду справи додані не були.
Разом з тим, з письмового пояснення представника Позивача вбачається, що в зв'язку з неявкою до 11.03.09р. представника Відповідача Позивачем 12.03.09р. було самостійно складено акт звірки та 13.03.09р. направлено Відповідачу. Копії акту та фіскальні чеки додані до пояснення.
Відповідачі Позивачу від Відповідача не надійшло.
При цьому, суд відмічає, що термін надіслання Позивачем листа на три дні більший терміну надіслання аналогічного листа Відповідачем.
Разом з тим, 17.03.09р. о 16 год. від Відповідача надійшов лист з актом розрахунку, з огляду оригіналів яких, представлених суду Позивачем, вбачається, що акт звірки самим Відповідачем не підписаний та печаткою не скріплений, на відміну знову ж таки від акту звірки Позивача, засвідченого підписом та скріпленого печаткою підприємства.
Згідно письмового пояснення представника Позивача, вивченням надісланого Відповідачем розрахунку вбачається, що до нього не включено дизпаливо, отримане по накладних №17-А від 16.04.08р. на суму 49969,37 грн., довіреність ЯПБ №528839 від 15.04.08р. та №27 від 16.05.08р. на суму 11321,60 грн., довіреність ЯПБ №524574 від 01.08.08р., які додані до позову.
Крім того, в письмовому поясненні зазначено, що в позові були вказані накладні №409 та №410 за грудень 2008 року, які додані до позову. Проте, вони не були включені до претензії №452 від 30.09.08р. і тому не були включені в загальну суму основного боргу в розмірі 180796,99грн., пред'явлену в позові.
На підставі цього, представник Позивача просить суд розглядати позов в межах саме цієї пред'явленої суми основного боргу в розмірі 180796,99грн., не враховуючи накладні №409 та №410 за грудень 2008 року, оскільки суми по них не включені в загальну суму позову.
З викладеного вбачається, що саме Позивач на відміну від Відповідача належним чином виконав вимоги суду по складанню акту розрахунку та своєчасному наданню його для ознайомлення іншій стороні.
Крім того, суд відмічає, що детальний розрахунок загальної суми позову, яка до Позивачем не була змінена, з зазначенням всіх накладних та дат сплати чи відвантажень в рахунок боргу, викладений безпосередньо в позовній заяві з доданням до нього всіх первинних документів. .
Встановлений статтею 69 Господарського процесуального кодексу України двомісячний строк розгляду справи практично вичерпаний.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що Відповідач мав достатньо часу та змоги «для з'ясування всіх обставин справи» і надання обґрунтованих та мотивованих заперечень, як шляхом вивчення позову та доданих до нього матеріалів справи, так і шляхом проведення з Позивачем взаємозвірки розрахунків в майже двомісячний період судового розгляду справи.
На підставі зазначеного, суд вважає чергове клопотання представника Відповідача про відкладення розгляду справи з доказами неналежного виконання вимог суду і за два дні до чергового судового засідання намаганням затягнути судовий процес та прийняття рішення по справі, а тому залишає його без задоволення.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доказів своєчасної повної оплати продукції по накладних, покладених в обґрунтування позову, як і обґрунтованих, мотивованих заперечень та доказів, які б спростовували викладені обставини, не надав.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що Позивачем доведено прострочення Відповідачем сплати коштів в сумі 180796,99грн. за отриманий згідно вищевказаних накладних товар (крім накладних №409 від 12.11.08р. на суму 4656 грн. та №410 від 01.12.08р. на суму 8280 грн., як до цієї суми не включені, а тому судом не розглядаються), а тому позов про в цій частині є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.4 ст.631 Цивільного кодексу України:
“Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.»
Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ:
«Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.»
Згідно ч.1 ст.216 ГКУ:
“Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 ГКУ: «Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.»
Згідно ч.1 ст.218 ГКУ:
«Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.»
Відповідно до ч.1 ст.230 ГКУ:
«Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.»
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 231 ГКУ:
« 1. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
2. У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.»
Згідно ч.2 ст.22 ГКУ:
«Суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.»
Відповідно абз.5 ч.1, ч.4 ст.63 ГКУ:
1. Залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:
· державне підприємство, що діє на основі державної власності.
4. Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий коллектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.
Згідно ч.1 ст.73 ГКУ:
«Державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.»
Згідно представленого Позивачем статуту Ічнянський спиртовий завод є Державним підприємством.
Враховуючи, що Відповідач суму заборгованості 180769,99 грн. не сплатив в термін більше тридцяти днів, Позивач обґрунтовано просить стягнути з Відповідача пеню у розмірі 7592,34 грн. за період прострочки з 21.10.08р. (8-й день з дня отримання претензії) по 02.12.08р. та штраф у розмірі 12653,90 грн.
Таким чином, заборгованість Відповідача становить 201016,23 грн., в тому числі 180769,99 грн. основного боргу, 7592,34 грн. пені та 12653,90 грн. штрафу.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу судові витрати мають бути покладені на Відповідача.
Керуючись ст.ст.525,526,530,599,610-612,625 Цивільного кодексу України, ст.ст.193,216-218,230,231 Господарського кодексу України ст.ст.22, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства »Племзавод Тростянець» (16742, Чернігівська область, Ічнянський район, с. Тростянець, код ЄДРПОУ 00489308) на користь Державного підприємства «Ічнянський спиртовий завод» (16703, Чернігівська область, м. Ічня, вул. Пролетарська, 20, код ЄДРПОУ 00375361, р/р 26005301352 в Ощадбанк 3260 м. Ічня, МФО 343068) 180769 грн. 99 коп. основного боргу, 7592 грн. 34коп. пені, 12653 грн. 90 коп. штрафу, 2010 грн. 16 коп. на відшкодування державного мита та 118 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.В. Кушнір
18.03.09