83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
11.03.09 р. Справа № 39/19
Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіній Н.С.
при секретарі Бахрамовій А.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “МАСЛО ТРЕЙД» м. Дніпропетровськ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРБУДТРАНС» с. Михайлівка
про стягнення 21973 грн. 78 коп.
За участю представників сторін
від позивача Калиницька І.А. - за довіреністю;
від відповідача не з'явився;
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “МАСЛО ТРЕЙД» м. Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРБУДТРАНС» с. Михайлівка, про стягнення заборгованості 21973 грн. 78 коп., яка складається з основного боргу в сумі 20000грн.28коп., інфляції в сумі 788грн.03коп., пені в сумі 1185грн.47коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки № 25.01/08-02 від 25.01.2008 р., протокол розбіжностей від 25.01.2008 р. до договору поставки № 25.01/08-02 від 25.01.2008 р., накладні видаткові № 08/2118 від 12.08.2008 р., № 08/2256 від 27.08.2008 р., № 08/2389 від 09.09.2008 р., довіреності серії ЯПК № 753532 від 12.08.2008 р., № 753568 від 27.08.2008 р., № 753600 від 08.09.2008 р., лист № 17-11/08-1 від 17.11.2008 р., рахунки № 08/2286 від 11.08.2008 р., № 08/2431 від 27.08.2008 р., № 08/2575 від 08.09.2008 р.
За клопотанням відповідача, слухання справи згідно ухвал суду від 12.02.2009 р. та від 24.02.2009 р. двічі відкладалося, проте відповідач свого представника для участі в судовому засіданні не направив, витребуваних судом документів та доказів не надав, заявлені позовні вимоги не спростував.
Суд вважає за можливе в порядку ст. 75 ГПК України розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки наявні матеріали справи надають можливість належним чином провести кваліфікацію спірних юридичних правовідносин.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.
25.01.2008 р., між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “МАСЛО ТРЕЙД» м. Дніпропетровськ (Постачальник), та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “УКРБУДТРАНС» с. Михайлівка (Покупець), укладено договір поставки № 25.01/08-02, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
Договір укладено з протоколом розбіжностей, у відповідності з яким змінено та прийнято в редакції Покупця п. 3.4, 6.1, 6.2, 9.5, 9.7 Договору, п. 5.2 Договору виключений.
Згідно даного Договору Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Покупця продукцію, а Покупець зобов'язався прийняти продукцію та оплатити її на умовах цього Договору.
Ціна, кількість, асортимент продукції, що поставляється визначаються за згодою сторін у накладних (специфікаціях), які є невід'ємною частиною Договору (п. 1.3 Договору).
Найменування продукції, що поставляється, за визначенням п. 1.2 Договору, мастильні матеріали торгових марок “Mobil» та “Esso».
На виконання умов Договору позивач згідно видаткових накладних № 08/2118 від 12.08.2008 р., № 08/2256 від 27.08.2008 р., № 08/2389 від 09.09.2008 р., поставив відповідачеві Продукцію на загальну суму 36229грн.92коп.
Поставлену згідно зазначених видаткових накладних Продукцію на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯПК № 753532 від 12.08.2008 р., № 753568 від 27.08.2008 р., № 753600 від 08.09.2008 р., прийнято уповноваженими особами відповідача, що підтверджується підписом останніх на вказаних накладних.
Представлені в обґрунтування позовних вимог видаткові накладні, так само як і зазначені в них рахунки-фактури безпосередньо не містять посилань на договір поставки № 25.01/08-02 від 25.01.2008 р., проте з огляду на відсутність між сторонами інших, окрім тих що виникли з договору поставки № 25.01/08-02 від 25.01.2008 р., правовідносин з поставки мастильних матеріалів торгових марок “Mobil» та “Esso», про що представником позивача надані письмові пояснення, суд доходить висновку, що поставка продукції за видатковими накладними № 08/2118 від 12.08.2008 р., № 08/2256 від 27.08.2008 р., № 08/2389 від 09.09.2008 р. відбулася в межах саме договору поставки № 25.01/08-02 від 25.01.2008 р.
З приводу відсутності визначених п. 2.1 Договору письмових заявок, представником позивача також надані письмові пояснення, згідно яких останній повідомляв, що поставка продукції за Договором здійснювалася на підставі усних замовлень відповідача, погоджених в телефонному режимі.
Статтею 688 ЦК України передбачено, що Покупець зобов'язаний повідомити Продавця про порушення умов Договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару у в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. При отриманні товару Покупцем не подавалося жодних зауважень щодо неналежності виконання Продавцем свого зобов'язання щодо поставки (стосовно якості, недостачі, строків тощо). Виходячи зі змісту статей 688 та 690 ЦК України, а також пункту 29 Положення про поставки товарів народного споживання, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.88 року № 888, поставлені без згоди Покупця товари, від яких Покупець відмовився, повинні прийматися ним за відповідальне зберігання.
Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача з якістю, кількістю та асортиментом поставленої Продукції, не надано доказів відмови від цієї Продукції та прийняття її у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що Покупець погодився з поставкою Продукції, переданої йому за видатковими накладними № 08/2118 від 12.08.2008 р., № 08/2256 від 27.08.2008 р., № 08/2389 від 09.09.2008 р.
На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачеві товару на суму 36229грн.92коп., тобто обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов Договору.
У відповідності до п. 4.3 Договору Покупець здійснює оплату за поставлену конкретну партію Продукції протягом (тридцяти) календарних днів з моменту її поставки. Фактом поставки вважається прийняття Покупцем даної партії продукції за накладною.
Проте, прийняті на себе за договором обов'язки відповідач належним чином не виконував, вартість поставленого за вказаними видатковими накладними товару згідно виставлених позивачем рахунків сплатив частково, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 20000грн.28коп.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доказів оплати заборгованості на суму 20000грн.28коп. не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині не оспорював, пояснив, що з огляду на фінансовий стан підприємства не мав змоги виконати умови договору у повному обсязі.
Наразі на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем на суму 20000грн.28коп. залишилось не виконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
За таких обставин, враховуючи те, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи та відповідачем не спростована, позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
За умовами п. 6.2 Договору (в редакції протоколу розбіжностей) у випадку невиконання або неналежного виконання однією зі сторін своїх зобов'язань за цим Договором , винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від загальної кількості невиконаного або несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Перевіривши вимогу позивача стосовно стягнення пені в сумі 1185грн.47коп., нарахованої за період з моменту виникнення права вимоги по 25.12.2008 р., беручи до уваги, що представлений позивачем розрахунок не суперечить вимогам статей 231-232 ГК України та статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», з огляду на прострочення відповідачем виконання грошового обов'язку, вимоги позивача в цій частині суд вважає такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі положень наведеної вище правової норми позивачем заявлено до стягнення суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Розмір втрат від інфляційних процесів за період з вересень-листопад 2008 р., за розрахунком позивача складає 788грн.03коп.
Арифметично перевіривши представлений позивачем розрахунок позовних вимог в цій частині, з огляду на наявність заборгованості, суд дійшов висновку, що вимоги позивача стосовно стягнення інфляції в сумі 788грн.03коп., також підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача.
На підставі ст.ст. 520, 523, 525, 526, 614, 625 та 655-697, 712 ЦК України, ст. ст. 173,193, 264-271 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 47, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “МАСЛО ТРЕЙД» м. Дніпропетровськ - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРБУДТРАНС» с. Михайлівка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МАСЛО ТРЕЙД» м. Дніпропетровськ основний борг в сумі 20000грн.28коп., пеню в сумі 1185грн.47коп., інфляційну складову в сумі 788грн.03коп., витрати за державним митом в сумі 219грн.74коп., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.00коп.
В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Морщагіна Н.С.