Господарський суд
Чернігівської області
14000,м.Чернігів телефон канцелярії
проспект Миру, 20 77-99-18
Іменем України
17 березня 2009 року Справа № 12/43
Позивач: Відкрите акціонерне товариство Чернігівський ремонтно-механічний завод "Жовтневий молот", пр. Миру, 194, м. Чернігів, 14037
Відповідач: Акціонерний комерційний банк "Імексбанк"
65039, м. Одеса, проспект Гагаріна, 12-а
в особі Чернігівського регіонального відділення АКБ "Імексбанк", пр-т Перемоги, 62, м. Чернігів, 14000,
Предмет спору: про зобов"язання прийняти предмет застави 606218,13 грн.
Суддя Л.М.Лавриненко
Представники сторін:
позивач: не з"явився
відповідач: Тєлєгін А.О. довіреність № 121108 від 12.01.2008 представник
Позивачем подано позов про зобов"язання відповідача прийняти предмет застави, згідно Договору застави товарів в обігу № 011-08-Ф/1 від 21.01.2008 року.
Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, але позивач повноважного представника в судове засідання не направив, документів, витребуваних ухвалою суду від 10.03.2009 року суду не надав.
Представником відповідача було подано письмове клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, яке задволено судом.
Представник відповідача в судовому засіданні заявив усне клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задовлено судом.
В поданому 19.02.2009 року відзиві на позовну заяву, відповідач посилається на те, що звернення стягнення на предмет застави є правом банку, і порядок стягнення визначний п. 21 договору застави.
До початку судового засідання від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв»язку з відрядженням представника та неможливістю явки в судове засідання.
Представник відповідача проти відкладення розгляду справи заперечував і згоди на продовження строку розгляду справи не надав.
Клопотання позивача про відкладення розгляду справи судом відхилено, оскільки відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору два місяці, і він може бути продовжений за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони , погодженим з другою стороною. Позовна заява надійшла до суду 20.01.2009р. Двох місячний термін вирішення спору спливає 20.03.09р. Відповідач згоди на продовження терміну вирішення спору по даній справі не надав.
Повноважним представником юридичної особи є керівник підприємства, який має право, а не зобов»язаний уповноважувати іншу особу на представлення інтересів сторони в суді. Докази неможливості явки керівника в судове засідання позивач суду не надав.
Також ухвалою суду від 10 березня 2009р. сторони були попереджені, що не з'явлення в судове засідання повноважного представника не перешкоджає розгляду справи по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника відповідача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ст. 1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
21.01.2008 року між сторонами було укладено генеральну угоду факторингу № 011-08-Ф з регресом.
Відповідно до п. 1.1. Генеральної угоди факторингу № 011-08-Ф з регресом від 21.01.2008 року, предметом даної Угоди є здійснення Фактором факторингу дебіторської заборгованості (прав вимоги) Клієнта по відношенню до третіх осіб, перелік яких наведений в додатку № 1 Угоди (дебітори), за зобов'язаннями наведеними в додатках -реєстрах до Угоди (права вимоги).
Пунктом 1.2. Угоди передбачено, що під факторингом за даною угодою розуміється придбання Фактором у Клієнта Прав вимог та здійснення їх адміністрування, на умовах визначених Угодою та додатками до неї.
Згідно п.п.1.3.-1.4. Генеральної угоди факторингу № 011-08-Ф з регресом від 21.01.2008 року, факторинг за даною Угодою здійснюється на умовах регресу -зобов'язання Клієнта у разі не виконання або не повного виконання відповідними Дебіторами перед Фактором своїх зобов'язань, що випливають з Прав вимог, здійснити їх зворотній викуп.
До факторингу за даною Угодою приймаються Права вимоги оплати грошових коштів за поставку автозапчастин до вантажних автомобілів та сільхозтехніки, механізму зворотного ходу до автопогрузчиків, комплектуючих до залізничних вузлів, нитки технічної, з терміном остаточного виконання не пізніше двох календарних днів з дати складання відповідних рахунків-фактур та товарно-транспортних накладних, з лімітом максимальної суми поточної заборгованості за Правами вимоги до 400 000 грн. Банк має право встановлювати окремі ліміти максимальної суми заборгованості на кожного окремого Дебітора.
Пунктом 7.3 Генеральної угоди факторингу № 011-08-Ф з регресом від 21.01.2008 року сторони визначили , що ця угода набирає чинності з дати його укладення та діє до 20 січня 2009р.
Крім того, пунктом 1.6. Генеральної угоди факторингу № 011-08-Ф з регресом від 21.01.2008 року, сторони погодили, що у якості забезпечення виконання Клієнтом своїх зобов'язань щодо здійснення зворотного викупу Права вимоги (регресу) у випадках та порядку, визначених даною Угодою, Сторони укладають Договір застави товарів в обігу № 011-08-Ф/1 від 21.01.2008 року, за яким в заставу передаються запчастини до автомобілів, спеціальний інструмент загальною заставною вартістю 606 218 грн. 13 коп.
На виконання п. 1.6. Генеральної угоди факторингу № 011-08-Ф з регресом від 21.01.2008 року, 21.01.2008 року сторони уклали Договір застави товарів в обігу № 011-08-Ф/1, предметом якого є надання Заставодавцем (ВАТ Чернігівський ремонтно-механічний завод «Жовтневий молот») в заставу товарів в обороті, опис якого зазначений в п. 5. Договору, в забезпечення виконання своїх зобов»язань перед Заставодержателем (Акціонерним комерційним банком "Імексбанк"), в силу чого Заставодержатель має вищий пріоритет (переважне право) в разі невиконання Заставодавцем зобов'язань, забезпечених заставою та (або) невиконання Заставодавцем зобов'язань перед цим договором, одержати задоволення за рахунок переданого в заставу товару в обороті переважно перед іншими кредиторами Заставодавця та (або) Позичальника.
Відповідно до п. 2. Договору застави товарів в обігу № 011-08-Ф/1, за цим Договором заставою забезпечується виконання зобов'язань позичальника, що випливають з Генеральної угоди факторингу № 011-08-Ф з регресом від 21.01.2008 року, з:
- погашення зобов'язань щодо здійснення зворотного викупу права вимоги (регресу) у випадках та порядку, визначених Генеральною угодою факторингу № 011-08-Ф від 21.01.2008 року максимальний Ліміт за яким дорівнює 400 000 грн., що надається у термін по 20.01.2009 року;
- сплати відсотків за користування Факторингом у розмірі та на умовах визначених Генеральною угодою факторингу № 011-08-Ф від 21.01.2008 року;
- сплати комісій пені, штрафу у порядку та розмірі визначених Генеральною угодою факторингу № 011-08-Ф від 21.01.2008 року.
Згідно п. 5. Договору застави товарів в обігу № 011-08-Ф/1, в забезпечення виконання Заставодавцем зобов'язань за Генеральною угодою факторингу № 011-08-Ф від 21.01.2008 року, Заставодавець надав в заставу товари в обороті згідно Додатку № 1 до цього Договору. Предмет належить Заставодавцю на праві власності.
Пунктом 8 Договору застави товарів в обігу № 011-08-Ф/1, сторони визначили, що вартість предмету застави складає 606 218 грн. 13 коп.
Як вбачається із наданого відповідачем розрахунку, заборгованість позивача по кредиту складає 319881 грн 38 коп, по відсотках -20314 грн 71 коп.
У відповідності до ст..546 Цивільного кодексу України, застава є одним із видів забезпечення виконання зобов»язання.
Статтею 572 Цивільного кодексу України визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Статтею 20 Закону України «Про заставу»передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не було виконано.
У відповідності до статті 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Частиною 1 ст. 590 Цивільного кодексу України встановлено , що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду , якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави визначений ст. 591 Цивільного кодексу України.
Частинами 6,7 ст. 20 Закону України «Про заставу» також визначено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.
Пунктом 20 Договору застави товарів в обігу № 011-08-Ф/1 сторони визначили, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється у випадках, передбачених п.п. 14.6., 14.8.1., 14.8.2., 14.8.3., 14.9 Договору, здійснюється відповідно до чинного законодавства України та Договору застави.
Пунктом 21 Договору застави товарів в обігу № 011-08-Ф/1 передбачено, що Заставодержатель має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет застави: 1). Передача предмету застави у власність Заставодержателя в рахунок виконання забезпечених предметом застави зобов'язань., 2). Продаж Заставодержателем предмету застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.
В силу ст. 20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.
З урахуванням вищезазначеного, суд доходить висновку , що звернення стягнення на предмет застави, в разі невиконання боржником взятого на себе зобов»язання є виключним правом , а не обов»язком заставодержателя. Порядок звернення стягнення на заставне майно визначений ст.ст. 590,591. Цивільного кодексу, ст..ст. 20-26 Закону України «Про заставу» та умовами укладеного між сторонами договору застави товарів в обігу № 011-08-Ф\1 від 21.01.08р. А тому вимоги позивача щодо зобов»язання відповідача прийняти предмет застави порушують право Заставодержателя на вибір ним на свій розсуд способу захисту порушеного його права, а також не відповідають вимогам Цивільного кодексу України, Закону України «Про заставу» та умовам укладеного між сторонами Договору застави товарів в обігу № 011-08-Ф/1 від 21.01.08р.
Керуючись ст. ст. 16, 20, 546, 572, 589,590, 591,1077 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 20 Закону України «Про заставу», ст.ст. 22, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
СУДДЯ Л.М. Лавриненко
17.03.09