Постанова від 16.03.2009 по справі 9/257-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2009 Справа№ 9/257-08(1/308-07)

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді -Тищик І.В. (доповідач)

суддів -Чимбар Л.О., Чоха Л.В.

при секретарі -Пруднікова Г.В.

за участю представників

позивача: Річко І.В.

відповідача: Козятинський І.П.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2008р. у справі № 9/257-08 (1/308-07)

за позовом концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Дніпропетровської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, м. Дніпропетровськ

до відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго», м. Дніпропетровськ

про стягнення 47 755,13 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2007р. позивач звернувся до господарського суду з позовом до ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» про стягання 47 755,13 грн., що складаються з суми переплати за електричну енергію у розмірі 46483,22 грн., інфляційних втрат у сумі 653,55 грн. та відсотків річних у розмірі 618,36грн.

За результатами розгляду справи судами першої, апеляційної та касаційної інстанції справу передано на новий розгляд до місцевого суду.

За результатами нового розгляду справи рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2008 року у справі № 9/257-08 (1/308-07) (суддя Подобєд І.М.) позовні вимоги задоволенні у повному обсязі.

Вмотивовуючи рішення, господарський суд дійшов висновку про те, що відповідач, зараховуючи протягом 2006 року суму переплати за електричну енергію в рахунок існуючої заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію з найдавнішим терміном виникнення неправильно застосував п. п. 4.1, 4.4 договору № 549 від 06.06.2002р. та п. 6.5 Правил користування електричною енергією.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову. При цьому скаржник посилається на те, що судом при ухваленні рішення не надано пріоритету спеціальному законодавству, а саме, приписам ч.2 п. 6.5 Правил користування електричною енергією, відповідно до яких постачальнику електричної енергії надано право зараховувати кошти споживача електричної енергії в погашення існуючої заборгованості.

Позивач у запереченнях на апеляційну скаргу вважає доводи, викладені у апеляційній скарзі необґрунтованими, а висновки господарського суду правомірними та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

Про час та місце судового засідання сторони повідомлені належним чином.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, 06.06.2002р. між ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» (Енергопостачальник) та ДП «Дніпропетровський обласний радіотелевізійний передавальний центр»(Споживач), правонаступником якого є Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, був укладений договір про постачання електричної енергії за №549, відповідно до якого сторони зобов'язалися: позивач -постачати електричну енергію у визначених договором обсягах, відповідач - оплачувати фактично спожиту електричну енергію згідно з діючою ціною, визначеною договором у порядку, встановленому п. 4.2 договору.

На виконання умов договору згідно з виставленими Енергопостачальником рахунками протягом січня-вересня 2006р. позивачем здійснювалася щомісячна передоплата електричної енергії в розмірі заявленого обсягу її споживання; сума авансових платежів за вказаний період становила 395 612,40 грн.; вартість фактично спожитої електроенергії становила 349 129,18грн.; відповідно, переплата склала 46 483,22грн.

Суму переплати у розмірі 43 403,75 грн. відповідачем було зараховано в погашення заборгованості позивача за судовим рішенням від 30.01.2001р. у справі №9/131.

Позивач вважає неправомірними дії відповідача з зарахування суми попередньої оплати в рахунок заборгованості за судовим рішенням та вимагає повернення надмірно сплачених коштів у повному обсязі.

Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням, використанням електричної енергії регулюються Законом України «Про електроенергетику», у відповідності з приписами ст. 12 якого розроблені Правила користування електричною енергією (надалі-ПКЕЕ), затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. № 28 та зареєстровані в Мінюсті України 02.08.1996р. за №417/1442. Ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) і дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Вказаними Правилами встановлено, що постачання електричної енергії здійснюється виключно на підставі договорів про постачання/купівлю-продаж електричної енергії (п.п.1.3), визначено порядок укладення таких договорів (п.5), порядок розрахунків за користування електричною енергією (п. 6) тощо.

Підпунктом 6.1 вказаних Правил передбачено, що розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються відповідно до умов договору і подальшими приписами цього пункту конкретизується проведення відповідних розрахунків.

З дослідження приписів пункту 6 ПКЕЕ у сукупності убачається, що останнім регламентуються права та обов'язки сторін безпосередньо в межах договору: і оплата електричної енергії у формі попередньої оплати у розмірі заявленого обсягу споживання електричної енергії (п.п.6.6), і погашення заборгованості шляхом реструктуризації останньої, і зарахування коштів в рахунок існуючої заборгованості (п.п.6.5) та інше.

Натомість матеріалами справи посвідчується, що відповідачем у відповідності з приписами п. 6.5 Правил користування електричною енергією переплату грошових коштів за щомісячними авансовими платежами по договору №549 було віднесено в рахунок погашення заборгованості позивача за рішенням арбітражного суду у справі №9/331.

Вказані дії відповідача не узгоджуються з приписами чинного законодавства в силу наступного:

- відповідно до ч. 2 п.6.5 ПКЕЕ кошти споживача від перевищення суми платежу постачальник електричної енергії має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості за договірними зобов'язаннями;

- заборгованість позивача перед відповідачем утворилася за договором №1146 від 01.09.1998р.;

- прийняттям арбітражним судом рішення у справі №9/331 про стягнення заборгованості у позивача припинилися зобов'язання за договором №1146 та виникли зобов'язання за відповідним виконавчим документом-наказом арбітражного суду;

- порядок виконання судових рішень визначений не Правилами користування електричною енергією, які були застосовані відповідачем, а нормами процесуального права - ст. 1151 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 1151 (що діяла у спірний період) та ст. 116 ГПК України, рішення арбітражного суду виконуються в порядку, встановленому цим Кодексом та Законом України "Про виконавче провадження", тобто, через органи Державної виконавчої служби.

Наказ арбітражного суду від 30.01.2001р. у справі №9/331 у встановленому законодавством порядку відповідач до виконання не пред'являв, пропозицію боржника (позивача) про добровільне виконання наказу (т.І, а.с.128-130) не прийняв, що посвідчується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

У 2006 році (п'ять років поспіль) на погашення заборгованості за вказаним наказом арбітражного суду відповідачем були скеровані грошові кошти, що були надмірно сплачені позивачем за споживання електричної енергії за період з січня по вересень 2006 року, однак, чинним законодавством стягувачам (яким являється відповідач) не надано право виконання наказів суду самостійно та на власний розсуд.

Норми Закону України «Про виконавче провадження» виключають можливість здійснення відповідачем заліку боргу позивача за спожиту електроенергію за 1999-2000р. за рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області від 30.01.2001 року.

За вказаних обставин залік коштів, проведений відповідачем без достатніх правових підстав, не може бути прийнятий до уваги.

Правовідносини сторін, як убачається з матеріалів справи, випливають з договору поставки. Відповідно до ч. 2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Сума попередньої оплати за договором №549 у розмірі 46483,22 грн. являється надмірно перерахованою і підлягає поверненню позивачу. Факт переплати позивачем грошових коштів за щомісячними авансовими платежами у період січень-вересень 2006 року підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Згідно ч.2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Вимога про повернення суми переплати, заявлена позивачем 02.04.07р. (т.І, а.с.20-21), у встановлений чинним законодавством строк (до 09.04.07р.) відповідачем виконана не була.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України сума боргу підлягає сплаті з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Термін прострочення платежу з 10.04.2007р. по 12.07.2007р. дорівнює 94 дням; сума боргу з урахуванням індексу інфляції за квітень та травень 2007р. становить 46 762,12грн. (інфляційні втрати - 278,90грн); 3% річних за вказаний період становлять 359,13грн.

Обчислення позивачем інфляційних втрат та відсотків річних починаючи з 01.02.07р. являється безпідставним, оскільки на зазначену позивачем дату у відповідача не виникло обов'язку зі сплати спірної суми.

За викладених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у сумі 47 121,25грн. (46483,22 + 278,90 + 359,13).

З огляду на викладене апеляційну скаргу належить задовольнити частково, рішення господарського суду - змінити, витрати по справі покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2008 року у справі № 9/257-08(1/308-07) змінити, виклавши абзаци перший та другий резолютивної частини у наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» на користь Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення суму 46483,22 грн. основного боргу, 278,90 грн. інфляційних втрат, 359,13 грн. трьох процентів річних, 694,44грн. витрат на державне мито та 116,47грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.»

Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий І.В. Тищик

Судді: Л.О.Чимбар

Л.В. Чоха

Попередній документ
3256924
Наступний документ
3256926
Інформація про рішення:
№ рішення: 3256925
№ справи: 9/257-08
Дата рішення: 16.03.2009
Дата публікації: 01.04.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії