Іменем України
13.03.09 Справа №10/381-08
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Кагітіна Л.П. судді Кагітіна Л.П. , Коробка Н.Д. , Яценко О.М.
при секретарі: Акімовій Т.М.,
за участю представників:
позивача: Бебік О.О., довіреність від 16.02.2009р. № б/н;
відповідача: не з'явився;
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Український іноваційно-будівельний альянс», м. Херсон, на рішення господарського суду Херсонської області від 16.12.2008р. у справі № 10/381-08
за позовом: Закритого акціонерного товариства “Ремонтно-будівельне управління № 12» (73009, м. Херсон, вул. Фонтанна, 7)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Український іноваційно-будівельний альянс» (73028, м. Херсон, вул. Чорноморська,18, кв. 67)
про стягнення 37016,06 грн.
Закритим акціонерним товариством “Ремонтно-будівельне управління № 12» було подано позов до господарського суду Херсонської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Український іноваційно-будівельний альянс» 37016,06 грн. заборгованості за отриманий товар (з урахуванням уточнення позовних вимог).
Рішенням господарського суду Херсонської області від 16.12.2008 року у справі №10/381-08 (суддя Александрова Л.І.) позов задоволено. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Український іноваційно-будівельний альянс» на користь Закритого акціонерного товариства “Ремонтно-будівельне управління № 12» 37016,06 грн. боргу, 370,16 грн. витрат по сплаті держмита та 115,64 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду мотивоване тим, що заявлена позивачем до стягнення сума є обґрунтованою та підтверджена відповідними доказами. Невиконання відповідачем вимоги позивача про сплату боргу за отриманий товар обумовлює стягнення заборгованості.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Український іноваційно-будівельний альянс», відповідач, не погоджуючись із прийнятим судом першої інстанції судовим актом, звернувся до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 16.12.2008 року по справі №10/381-08 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Вважає, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного судового рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, та порушено норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що господарським судом при прийнятті оскарженого рішення не прийнято до уваги доводів відповідача відносно досягнення у квітні 2007 року між сторонами усної домовленості щодо проведення розрахунків за поставлений позивачу пісок шляхом поставки відповідачу будівельних матеріалів. Вважає, що оскільки ЗАТ “РБУ № 12» не мав право здійснювати зміну умов домовленості в односторонньому порядку, направлення позивачем вимоги про сплату боргу є неправомірним. Вказує, що відповідач не заперечує проти виконання умов угоди міни і дає згоду на самовивіз позивачем піску, який належить ТОВ “Український іноваційно-будівельний альянс», на суму 37016,06 грн. У зв'язку із викладеним, на думку заявника апеляційної скарги, господарський суд першої інстанції повинен був припинити провадження по справі на підставі п.1.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із відсутністю предмета спору.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 23.01.2009 року у справі № 10/381-08 апеляційний розгляд справи призначено на 20.02.2009 року, про що сторони були повідомлені належним чином.
Закрите акціонерне товариство “Ремонтно-будівельне управління № 12» у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення господарського суду Херсонської області від 16.12.2008 року у справі №10/381-08 без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення. Вважає висновки господарського суду першої інстанції обґрунтованими, а оскаржуване рішення суду законним. Посилається на те, що факт наявності боргу за отриману продукцію є доведеним. Доводи апеляційної скарги щодо проведення бартерної угоди вважає безпідставними та не доведеними.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №316 від 19.02.2009 року справу №10/381-08 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Кагітіна Л.П. (доповідач), судді: Коробка Н.Д., Хуторной В.М., якою апеляційна скарга прийнята до розгляду.
В судовому засіданні, відкритому 20.02.2009 року, розгляд справи був відкладений до 11.03.2009р. за клопотанням заявника апеляційної скарги.
Розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 468 від 11.03.2009 року справу №10/381-08 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Кагітіна Л.П. (доповідач), судді: Коробка Н.Д., Яценко О.М., якою апеляційна скарга прийнята до розгляду.
Відповідач своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, представника в судове засідання не направив, про причину неявки суду не повідомив.
На виконання ст.64 Господарського процесуального кодексу України відповідачу направлена ухвала про відкладення розгляду справи та призначення судового засідання на 11.03.2009р., про що свідчить штамп вихідної кореспонденції Запорізького апеляційного господарського суду. Позивач у позовній заяві зазначив наступну адресу відповідача: 73009, м. Херсон, вул. Чорноморська, 18 кв. 67. Ця ж адреса вказана відповідачем і в апеляційній скарзі.
Відповідно до Роз'яснень ВАСУ № 02-5/289 від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (п. 3.6).
Зважаючи на викладене та враховуючи, що поштова кореспонденція, направлена судом на адресу відповідача до суду не поверталась, відповідач вважається належним чином повідомленим про призначення судового засідання.
Враховуючи обмеженість перегляду справи в апеляційному порядку визначеними законом процесуальними строками, достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги, відсутність перешкод у розгляді апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи та апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.
В силу ст.75 Господарського процесуального кодексу України, у випадку неподання відзиву або витребуваних судом документів, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами справи.
В судовому засіданні 13.03.2009 року представник позивача підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
За заявою представника позивача, апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів запису судового процесу.
По закінченні судового засідання, за згодою представника позивача, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до ст.99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Згідно ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Вислухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, Запорізький апеляційний господарський суд
Закритим акціонерним товариством “Ремонтно-будівельне управління № 12» було подано позов до господарського суду Запорізької області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Український іноваційно-будівельний альянс» 37016,06 грн. заборгованості за отриманий товар (з урахуванням уточнення позовних вимог).
Рішенням господарського суду Херсонської області від 16.12.2008 року у справі №10/381-08 позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Український іноваційно-будівельний альянс», не погоджуючись із прийнятим судом першої інстанції судовим актом, звернулося до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою про його скасування.
Колегія суддів, заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи, застосування норм матеріального та процесуального права при винесені оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, в силу наступного:
Як свідчать матеріали справи, Закритим акціонерним товариством “Ремонтно-будівельне управління № 12» було здійснено поставку товару (цемент) Товариству з обмеженою відповідальністю “Доріс» - правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю “Український іноваційно-будівельний альянс» на загальну суму 49548,06 грн., що підтверджується видатковими накладними:
- №РН-000391 від 30.08.2007р. на суму 7140,00 грн.;
- №РН-000406 від 15.10.2007р. на суму 37848,06 грн.;
- №РН-000461 від 15.10.2007р. на суму 3040,00 грн.;
- №РН-000474 від 29.10.2007р. на суму 1520,00 грн.
В свою чергу, ТОВ “Доріс» було поставлено позивачу пісок на загальну суму 24333,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000094 від 30.04.2007р. на суму 3800,00 грн., №РН-0000164 від 31.05.2007р. на суму 8000,00 грн., №РН-0000315 від 30.08.2007р. на суму 7940,00 грн., №РН-0000351 від 30.09.2007р. на суму 4592,00 грн.
Вартість отриманого позивачем піску частково оплачена в сумі 11800,00 грн. Згідно банківських виписок з особового рахунку позивача, на розрахунковий рахунок ТОВ “Доріс» перераховано суми з призначенням платежу - за пісок: 12.04.2007р. - 1400,00 грн., 24.04.2007р. -2400,00 грн., 31.05.2007р. - 8000,00 грн. Сума 12532,00 грн. - залишок заборгованості за отриманий пісок, зарахована позивачем в рахунок вартості поставленого відповідачу цементу.
Таким чином, в порядку ч.2 ст.601 Цивільного кодексу України, позивач зарахував власне зобов'язання на суму 12532,00 грн. в рахунок зменшення заборгованості відповідача.
Відповідачем зобов'язання щодо оплати залишку вартості отриманого цементу не виконані, в зв'язку з чим 02.10.2008 року позивач направив на адресу ТОВ “Український іноваційно-будівельний альянс» вимогу про сплату боргу, отримання якої уповноваженим представником відповідача 06.10.2008р. підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. № 1262146.
Згідно двосторонньо підписаного акту звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 01.07.2008р. заборгованість відповідача за отриманий товар складає 37816,06 грн.
З урахуванням уточнення позовних вимог, сума заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений цемент складає 37016,06 грн.
У відповідності до положень статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 205 ЦК України).
Стаття 207 ЦК України закріплює, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки. Обов'язки позивача полягають у поставці товару відповідачу, а обов'язки відповідача - прийняти товар та оплатити його вартість.
Згідно зі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними вважаються умови, які є необхідними і достатніми для укладення договору. Перелік істотних умов безпосередньо залежить від виду конкретного договору.
В даному випадку, у видаткових накладних, стягнення вартості отриманого товару за якими є предметом спору, міститься назва продукції, одиниця виміру, кількість, ціна та вартість товару, тобто всі необхідні відомості.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.
Згідно статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Тобто, якщо строк виконання зобов'язання не вказаний, чи визначений моментом пред'явлення вимоги, боржнику надається пільговий семиденний термін для виконання зобов'язання від дня пред'явлення вимоги. Така вимога була направлена на адресу відповідача листом 02.10.2008р., отримання якої уповноваженим представником відповідача 06.10.2008р. підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. №1262146.
Проте, відповідачем зобов'язання щодо оплати товару не виконані, докази оплати вартості поставленої продукції відсутні.
Заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 37016,06 грн. доведена видатковими накладними та актом звірки взаємних розрахунків.
Таким чином, аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 37016,06 грн. є обґрунтованими.
Відповідач, проти наявності заборгованості не заперечує, але в апеляційній скарзі вказує на те, що у квітні 2007 року між сторонами було досягнуто усної домовленості щодо проведення розрахунків за поставлений позивачу пісок шляхом поставку відповідачу будівельних матеріалів, і за цих обставин направлення позивачем вимоги про сплату боргу вважає неправомірним, оскільки позивач не мав право здійснювати зміну умов усної домовленості в односторонньому порядку.
Позивач проти досягнення усної домовленості про бартер заперечує, вказує, що будь-яких відповідей відповідача на вимогу про сплату боргу з посиланням на усну домовленість не отримував.
Так, ТОВ “Доріс» - правонаступником якого є відповідач, було поставлено позивачу пісок на загальну суму 24333,00 грн., з яких 11800,00 грн. було оплачено позивачем грошовими коштами, а залишок суми в розмірі 12532,00 грн. зарахована позивачем в рахунок вартості поставленого відповідачу товару. Будь-які інші відомості щодо поставки позивачу піску відсутні. Відсутні також докази наявності між сторонами усної домовленості про погашення відповідачем заборгованості шляхом поставки (самовивозу) позивачем піску.
Слід також зазначити, що посилання на усну домовленість між сторонами про бартер не звільняє відповідача від обов'язку сплати вартості отриманого товару.
На підставі зазначеного, колегія суддів вважає, що господарський суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду по цій справі.
Таким чином, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
Судові витрати за позовом (державне мито в сумі 370,16 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 115,64 грн.) правомірно присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача.
Державне мито за апеляційною скаргою відноситься на заявника апеляційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Український іноваційно-будівельний альянс», м. Херсон, залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Херсонської області від 16.12.2008 року у справі №10/381-08 залишити без змін.
Головуючий суддя Кагітіна Л.П.
судді Кагітіна Л.П.
Коробка Н.Д. Яценко О.М.