"24" березня 2009 р.
Справа № 4/183-08-5037
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого - Величко Т.А., суддів: Бойко Л.І., Жукової А.М. при секретарі судового засідання Арбієві А.А. за участю представників сторін: від позивача - Сурков В.О.; від відповідача -не з'явився; від 3-іх осіб -Дягілєв О.В.; розглянувши апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси Міністерства оборони України на рішення господарського суду Одеської області від "17" грудня 2008 р. у справі № 4/183-08-5037 за позовом ТОВ "Вадіта" до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси Міністерства оборони України; 3-ті особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Одеська міська рада; Міністерство оборони України
про припинення права користування земельною ділянкою
(у судовому засіданні оголошувалась перерва до 24.03.2009р.)
встановив:
ТОВ “Вадіта» звернулося до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси Міністерства оборони України про припинення права КЕВ м. Одеси на користування земельною ділянкою, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Бабеля (колишня Виноградна), 34 загальною площею 24429 кв.м.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на даний час фактичним користувачем вказаної земельної ділянки являється ТОВ “Вадіта» як власник нерухомого майна -будівель військового містечка № 211 в/ч 15413-У за договором купівлі-продажу від 28.12.05р., яке розташовано на ній.
Користувачем спірної земельної ділянки пл. 24429 кв.м. по вул. Бабеля, 24 був КЕВ м. Одеси, земельна ділянки була відведена для розташування та обслуговування деревообробних майстерень деревообробного комбінату КЕВ Південного регіонального командування, які обліковувалися на балансі саме цієї установи до їх відчуження ТОВ “Вадіта». Припинення діяльності ДОК, відчуження будівель колишнього військового містечка ТОВ “Вадіта», сплата останнім земельного податку і відсутність будь-яких претензій щодо земельної ділянки зі сторони КЕВ м. Одеси свідчать про втрату останнім права користування земельною ділянкою.
Рішенням господарського суду Одеської області від 17.12.08р. (суддя Літвінов С.В.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Припинено право Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси Міністерства оборони України на користування земельною ділянкою, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Бабеля (колишня Виноградна), 34, загальною площею 24429кв.м. Стягнуто з КЕВ м. Одеси на користь ТОВ “Вадіта» 85грн. - держмита, 118грн-витрат на ІТЗ судового процесу.
Судове рішення мотивоване таким:
? в договорі купівлі -продажу від 28.12.05р. зазначена площа земельної ділянки, на якій розташовані відчужувані будівлі -24429 кв.м.;
? фактично ТОВ “Вадіта» користується спірною земельною ділянкою для обслуговування належних йому на праві власності будівель, а отже, має право на отримання в користування цієї земельної ділянки та зобов'язане оформити правовстановлюючі документи відповідно до чинного законодавства;
? деревообробний комбінат КЕВ Південного регіонального командування МОУ припинив свою діяльність з 2006р. та по теперішній час земельний податок сплачується не відповідачем, а ТОВ “Вадіта»
Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси МОУ звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду, просить його скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити.
Доводи скаржника грунтуються на такому:
? в порушення положення ст. 43 ГПК України судовий розгляд справи проводився за відсутності відповідача -КЕВ м. Одеси і було проведено у скорочений термін, без залучення до участі у справі належних сторін та без витребування належних доказів;
? не було залучено до участі у справі Міністерство оборони України та Одеську міську Раду, у віданні яких перебуває спірна земельна ділянки;
? позивачем не надано доказів звернення на адресу КЕВ м. Одеси з питанням щодо відмови від права користування земельною ділянкою в/м №211;
? відповідно до п. 2 ст. 120 ЗК України після укладення договору купівлі-продажу будівель від 28.12.05р. до ТОВ “Вадіта» переходить право користування не всією земельною ділянкою площею 24429 кв.м., а лише тією частиною земельної ділянки, на якій розміщені будівлі, а саме -площею 5972,8 кв.м. Земельна ділянка площею 18456,2 кв.м., яка не зайнята будівлями, продовжує перебувати в користуванні МО України та відноситься до земель оборони;
? питання припинення землекористування відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування, в даному випадку, Одеської міської Ради (ст. 141, 143, 144 ЗК України);
? необгрунтовано суд прийняв доводи позивача як підставу при припинення права землекористування МОУ земельною ділянкою в/м №211 -несплату земельного податку з боку КЕВ м. Одеси, оскільки відповідно до ст. 14 ЗУ “Про Збройні сили України» від 05.10.00р. № 2019-ІІІ земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, установами та організаціями Збройних Сил України є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління та звільнюються від сплати усіх видів податків, згідно законодавства про оподаткування.
З метою забезпечення правильного вирішення господарського спору ухвалою від 17.02.09р. до участі в справі за клопотанням відповідача було залучено в якості 3-іх осіб на стороні відповідача -Одеську міську Раду та Міністерство оборони України, оскільки рішення з даного спору може вплинути на їх права та обов'язки.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи ( фактичні обставини справи) на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом та заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню підлягає, виходячи з такого.
28.12.05р. між Державою України в Особі Міністерства оборони України, від імені якого діє Дочірнє Підприємство Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення “Укрспецекспорт» Державне Підприємство Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма “Укрінмаш» та ТОВ “Вадіта» було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, яке знаходиться в оперативному управлінні МОУ, що належить Державі Україна та враховується на балансі квартирно-експлуатаційного управління Південного оперативного командування МОУ і складається із будівель військового містечка № 211, які розташовані за адресою: м. Одесса, вул. Бабеля ( вул. Виноградна) 34 загальною площею 5972,8 кв.м., основною площею 5467,2 кв.м., які розташовані на земельній ділянці площею 24429 кв.м., яка знаходиться в користуванні.
Згідно довідки Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління від 24.01.07р. № 303/22/1/27, земельна ділянки, на якій розташовані нежитлові будівлі та споруди бувшого військового містечка №211, відведена рішенням виконавчого комітету Одеської міської Ради депутатів трудящихся від 19.04.46р. №296 “Про відведення земельної ділянки, яка знаходиться по вул. Виноградній поряд з ділянкою “Жилрємснаб» для деревообробних майстерень ВПС ОдВО в/ч 15413-У".
Після розформування в/ч 15413-У нежитлові будівлі та споруди бувшого в/м №211 використовувалися “Деревообробним комбінатом КЕ У ОдВО" з юридичною адресою вул. Виноградна, 34.
Як вказує позивач в позовній заяві, він звернувся до Одеського міського управління земельних ресурсів з проханням щодо оформлення відповідних документів на право користування земельною ділянкою площею 24429кв.м. по вул. Бабеля, 34 в м. Одесі.
28.12.06р. Одеським міським УЗР на адресу ТОВ “Вадіта» надіслано лист № 02-05/1915-08 із зазначенням переліку документів, надання яких необхідно для розгляду вказаного звернення. Серед необхідних документів зазначено, зокрема, згоду на вилучення основного землекористувача.
Звернення до відповідача з проханням надіслати до міського УЗР листа з відмовою від права користування земельною ділянкою, залишено останнім без задоволення.
Оскільки на даний час фактичним користувачем спірної земельної ділянки є ТОВ “Вадіта», яка протягом 3х років сплачує земельний податок з неї, а Деревообробний комбінат КЕУ Південного регіонального командування МОУ припинив свою діяльність -позивач звернувся до господарського суду з вимогами про припинення права КЕВ м. Одеси МОУ на користування земельною ділянкою по вул. Бабеля, 34 в м. Одесі пл. 24429 кв.м.
Господарський суд, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, погоджуючись з доводами позивача послався на те, що фактично ТОВ “Вадіта» користується спірною земельною ділянкою для обслуговування належних йому на праві власності будівель, а отже має право на отримання в користування цієї земельної ділянки та зобов'язане оформити правовстановлюючі документи відповідно до чинного законодавства України. Також суд, як на одну із підстав припинення землекористування, послався, зокрема, на систематичну несплату відповідачем земельного податку або орендної плати.
З обґрунтованістю висновків суду погодитися не можна.
Ст. 141 ЗК України визначені підстави припинення права користування земельною ділянкою, а саме:
а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;
б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених ЗК;
в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ, організацій;
г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;
ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
д) систематична несплата земельного податку або орендної плати
Добровільна відмова -це самостійне волевиявлення власника земельної ділянки або землекористувача, яке пов'язане із небажанням подальшої експлуатації належної йому на праві власності або праві користування земельної ділянки.
Добровільна відмова від права постійного користування земельною ділянкою відбувається на користь власника землі. Процедура такої відмови складається із заяви землекористувача на ім'я власника землі про добровільну відмову від права постійного користування земельною ділянкою і прийняття рішення власником земельної ділянки про припинення права постійного користування земельною ділянкою; повідомлення органів державної реєстрації про припинення права постійного землекористування.
В якості самостійної підстави передбачено вилучення земельної ділянки у випадках, зазначених Земельним Кодексом України. Серед таких випадків ЗКУ передбачає: вилучення для суспільних та інших потреб. Порядок вилучення земельних ділянок та система державних органів, які вправі їх вилучати, передбачені ст. 149 ЗКУ.
Припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій, як підстава припинення права користування земельною ділянкою, пов'язана із неможливістю подальшої діяльності відповідного підприємства, установи або організації як юридичної особи, у зв'язку з чим остання не може виконувати свої юридичні обов'язки та реалізувати суб'єктивні права. Припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій відбувається у випадку їх ліквідації або реорганізації.
Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється в судовому порядку з підстав, вказаних в ст. 143-144 ЗК України, у разі: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; неусунення допущених порушень законодавства в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів та інших підстав.
Зазначений в ст. 141 ЗК України перелік є вичерпним, тобто, інші юридичні факти, які не перелічені в цій статті, не можуть розглядатися в якості підстав припинення права користування земельною ділянкою.
Підстави та порядок припинення права користування земельними ділянками, визначені ст. 141, 143, 144 ЗК України і вирішення питання припинення землекористування з цих підстав відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування, яким надано повноваження розпоряджатися землями територіальних громад.
ТОВ “Вадіта» за договором купівлі-продажу від 28.12.05р. стало власником будівель військового містечка №211 в/ч 15413-У, які розташовані в м. Одеса, вул. Бабеля, 34 загальною площею 5972,8 кв.м., і які розташовані на земельній ділянці площею 24429 кв.м.
Відповідно до п.1 ст. 120 ЗК України, при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування -на підставі договору оренди.
Ст. 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначних цим Кодексом.
Ст. 12 ЗК України визначає повноваження сільських, селищних, місцевих Рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад.
Змістом ст. 124 ЗК України, якою регулюється порядок передачі земельних ділянок в оренду, передбачено, що особа, яка бажає одержати земельну ділянку в оренду із земель державної чи комунальної власності, подає у відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування заяву (клопотання у порядку, визначеному ст. 118, 123 цього Кодексу). Тобто, волевиявлення майбутнього орендаря щодо укладення договору оренди реалізується шляхом подання відповідної заяви. При цьому ч. 1 вказаної норми встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комерційній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Таким чином, волевиявлення відповідного органу як орендодавця в такому випадку здійснюється у формі рішення такого органу і лише реалізується шляхом укладення договору оренди.
Доказів звернення до відповідних органів місцевого самоврядування з питання оформлення землекористування ТОВ “Вадіта» не надано.
Як зазначив під час розгляду апеляційної скарги представник Одеської міської Ради, питання припинення права користування спірною земельною ділянкою з підстав, вказаних ст. 141 ЗК України не розглядалось, будь-яких звернень з цього питання від зацікавлених осіб, в т.ч. від ТОВ “Вадіта» не надходило. Також представник звернув увагу на відсутність документів, підтверджуючих розмір земельної ділянки, яка надавалась в користування відповідачу.
Як вбачається із наданої позивачем архівної копії рішення виконавчого комітету Одеської міської Ради д/т від 19.04.46р., для будівництва деревообробних майстерень ВПС ОдВО в/ч 15413-У відведено земельну ділянку площею 1,75га. П. 3 рішення зобов'язано міськкомунвідділ оформити відведення земельної ділянки договором орендного безоплатного користування після надання узгоджених проектів.
Згідно з ч. 1 ст 77 ЗК землями оборони визначаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності в/ч, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій ЗС України, інших військових формувань, утворених відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до вимог ст. 125 ЗК України, використання земель оборони, в т.ч. в господарських цілях, можливе лише за умов, коли межі земельних ділянок встановлені в натурі ( на місцевості), суб'єкти землекористування одержали документи, що посвідчують право на них та здійснена їх державна реєстрація.
Будь-які документи, окрім вказаного рішення виконкому Одеської міської Ради, щодо оформлення права землекористування за деревообробними майстернями ВПС ОдВО, в/ч 15413-У, військовим містечком №211, деревообробним комбінатом КЕУ ОдВО -відсутні.
Документи, які посвідчують право постійного користування відповідачем спірної ділянки, оформлені відповідно до вимог земельного законодавства, також відсутні.
Ні Міністерство оборони України, ні КЕВ м. Одеси не надали документального обгрунтування законності перебування у їх віданні земельної ділянки пл. 24429 кв.м. по вул. Бабеля (колишня Виноградна), 34, віднесення її до земель оборони.
Згідно ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських прав за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушень.
Докази, в чому саме полягає порушене право позивача з боку КЕВ в м. Одесі -ТОВ “Вадіта» не надано.
Способи захисту прав юридичних осіб, які є користувачами земельних ділянок, передбачені ч. 3 ст. 152, ст. 212 ЗК України.
До них належать: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом способів.
Обраний позивачем спосіб захисту свого порушеного права не передбачений чинним законодавством.
Господарський суд, розглянувши справу, не встановив, які саме права позивача є порушеними відповідачем та підлягають захисту.
Встановлення таких обставин є суттєвим для визначення передбаченого законом способу захисту порушених прав, а відтак, і для вирішення спору по суті.
Господарський суд, в даному випадку, безпідставно, всупереч визначеному законом порядку припинив право землекористування КЕВ м. Одеси та МО України на земельну ділянку площею 24429кв.м. при відсутності правовстановлюючих документів у відповідача на спірну земельну ділянку, тобто, при відсутності доказів наявності такого права.
Щодо несплати відповідачем земельного податку, як підставу для припинення землекористування, то це питання не відноситься до компетенції ТОВ “Вадіта» і вирішується лише за участю відповідних органів, які контролюють нарахування і сплату земельного податку, а тому взято до уваги господарським судом безпідставно.
Колегія суддів зазначає, що в порушення вимог ст. 32, 33, 34 ГПК України, господарський суд при відсутності доказів, які б підтверджували обгрунтованість вимог позивача, всупереч нормам матеріального права, які чітко регламентують процедуру вирішення питання припинення землекористування, задовольнив позовні вимоги, в зв'язку з чим рішення суду підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 99,101,103-105 ГПК України
колегія суддів постановила:
Рішення господарського суду Одеської області від 17.12.08р. у справі № 4/183-08-5037 -скасувати, в позові відмовити.
Стягнути з ТОВ “Вадіта» на користь Квартирно- експлуатаційного відділу м. Одеси -42грн. 50коп. - держмита за апеляційне провадження.
Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.
Постанова в порядку ст.105 Господарського Процесуального Кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Т.А. Величко
судді : Л.І. Бойко
А.М. Жукова