"23" березня 2009 р.
Справа № 8/2-26
Господарський суд Тернопільської області у складі
судді Гирили І.М.
Розглянув матеріали справи:
за позовом: Закритого акціонерного товариства "Фірма "Бакалія", вул. Шевченка, 70, м. Хмельницький
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро" Козівське молокопереробне підприємство "Біопродукт", вул. Богуна, 8, смт. Козова Тернопільської області
про: повернення попередньої оплати в сумі 73 532 грн. 29 коп.
За участю представників:
Позивача: не з'явився
Відповідача: не з'явився.
В судовому засіданні 26.01.09р. представнику позивача роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть справи:
Закрите акціонерне товариство "Фірма "Бакалія", вул. Шевченка, 70, м. Хмельницький, надалі позивач, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро" Козівське молокопереробне підприємство "Біопродукт", вул. Богуна, 8, смт. Козова Тернопільської області, надалі відповідач, заборгованості в загальній сумі 76 808 грн. 07 коп.
В обґрунтування позовних вимог стверджує, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за договором поставки № 342 від 01.06.2007 р., внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 64 290,30 грн., на яку відповідно до чинного законодавства було нараховано пеню в розмірі 8 807, 77 грн., 2 986,08 грн. інфляційних витрат та 3% річних в сумі 723, 92 грн. Таким чином, просить стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 76808 грн. 07 коп. В підтвердження викладеного додає договір поставки № 342 від 01.06.2007 р.; платіжні доручення: №6171 від 01.04.08р. на суму 1904,75грн., №6349 від 03.04.08р. на суму 1999,63грн., №6554 від 08.04.08р. на суму 643,84грн., №7039 від 15.04.08р. на суму 1563,88грн., №7290 від 17.04.08р. на суму 1736,84грн., №7500 від 21.04.08р. на суму 693,90грн., №7845 від 25.04.08р. на суму 2 638,88грн., №8063 від 29.04.08р. на суму 3 322,30грн., №8253 від 05.05.08р. на суму 528,23грн., №9056 від 15.05.08р. на суму 1 223,93грн., №9290 від 19.05.08р. на суму 904,89грн.. №9553 від 22.05.08р. на суму 1 795,57грн., №9774 від 26.05.08р. на суму 819,68грн., №10263 від 02.06.08р. на суму 769,54грн., №10576 від 05.06.08р. на суму 2 388,30грн., №10935 від 10.06.08р. на суму 979,21грн., №11117 від 12.06.08р. на суму 1 212,83грн., №11283 від 17.06.08р. на суму 772,31грн., №11577 від 19.06.08р. на суму 1 498,23грн., №11 731 від 23.06.08р. на суму 1 157,05грн., №12022 від 26.06.08р. на суму 2 309,73грн., №12216 від 01.07.08р. на суму 80,19грн., №12498 від 03.07.08р. на суму 1 801,85грн., №12716 від 07.07.08р. на суму 314,22грн., №12966 від 10.07.08р. на суму 2 587,76грн., №13204 від 15.07.08р. на суму 685,95грн., №14706 від 07.08.08р. на суму 31 000грн., №14941 від 11.08.08р. на суму 959,25грн., №15296 від 14.08.08р. на суму 720,93грн.; товарно-транспортні накладні; Акт звірки взаєморозрахунків № 26480 від 21.01.09р., станом на 31.12.2008 р., підписаний повноважними представниками сторін, підписи яких скріплені печатками юридичних осіб; розрахунок пені за прострочку поставки товару, розрахунок суми боргу, з урахуванням індексу інфляції, розрахунок трьох процентів річних від простроченої суми, а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Розгляд справи, призначений вперше на 11:00год. 26.01.09р. було відкладено до 11:15год. 09.02.09р., до 11:10год. 02.03.09р., та, відповідно, до 10:40год. 23.03.09р., у зв'язку із неявкою відповідача та необхідністю витребування додаткових документів, в порядку ст. 75 ГПК України.
Строк вирішення спору продовжено, в порядку передбаченому ч.3 ст. 69 ГПК України.
В судовому засіданні 26.01.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та звернувся до суду з письмовим клопотанням (отримано та зареєстровано канцелярією суду 26.01.2009р. за вх. № 8611(н)) про подальший розгляд справи без його участі, за наявними у справі документами.
Разом з тим, в засідання 09.02.2009 року, в порядку ст. 22 ГПК України, позивач звернувся до суду із заявою №395 від 05.02.2009р. (отримано та зареєстровано канцелярією суду 09.02.09р. за вх. №23) про зміну предмету позову, а саме просить стягнути з ТзОВ «Агро»Козівське молокопереробне товариство «Біопродукт»76 808 грн. 07 коп. в повернення сплаченої ним суми попередньої оплати вартості товару., з яких: 64 290,30 грн. -сплачена позивачем сума попередньої оплати, 8 807, 77 грн. - пеня, 2 986,08 грн. - інфляційні втрати та 723,92 грн. - 3% річних.
Окрім цього, 25.02.09р. позивач надав уточнений розрахунок суми позовних вимог та, в порядку ст. 22 ГПК України, звернувся до суду із заявою від 23.02.09р. за №563 (отримано та зареєстровано судом за вх. №9581 25.02.09р.) про зменшення суми позовних вимог. Просить стягнути з відповідача 73 532грн. 29 коп., з яких: 64 290,30грн. -сплачена сума попередньої оплати, 3 467,32грн. - інфляційні втрати, 438,58грн. -3%річних та 5 336,09грн. - пеня.
В силу ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
З огляду на наведене, суд приймає заяви позивача про зміну предмету позову та зменшення позовних вимог, як такі, що подані у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України.
Відтак, предметом позову є стягнення з відповідача 73 532 грн. 29коп. в повернення сплаченої суми попередньої оплати товару, з яких: 64 290,30грн. - сплачена позивачем сума попередньої оплати, 3 467,32грн. - інфляційні втрати, 438,58грн. 3% річних та 5 336,09 грн. - пеня.
Відповідач явки уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку ст. 64 ГПК України, про що свідчать повідомлення про вручення відповідачу поштових відправлень (ухвал суду від 06.01.09р., 26.01.09р., від 09.02.09р. та від 02.03.09р.), які знаходяться в матеріалах справи.
Проте, зважаючи на те, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, справа розглядається без участі повноважного представника відповідача відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача в судовому засіданні 26.01.2009р., оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:
01 червня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро»Козівське молокопереробне підприємство «Біопродукт», яке надалі іменується Постачальником, та Закритим акціонерним товариством фірмою «Бакалія», яке надалі іменується Покупцем, був укладений Договір поставки товару №342, за умовами якого, Постачальник зобов'язався передавати, а Покупець -прийняти і вчасно оплачувати товари в кількості, асортименті та по ціні згідно накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.
Умовами укладеного договору сторони обумовили порядок поставки товару та порядок здійснення розрахунків за нього. Так, зокрема відповідно до п.п. 2.1-2.2 розділу 2 Договору, поставка товару здійснюється в порядку відвантаження його зі складу Постачальника або з доставкою до складу Покупця. Днем поставки вважається дата здачі товару транспортній організації у випадку відвантаження його зі складу Постачальника, а при здачі на склад Покупця чи Постачальника -дата оформлення товарної накладної. Право власності на товар та ризики випадкової загибелі, знищення або пошкодження товару переходять до Покупця в момент підписання його уповноваженим представником товарної накладної. Дострокова поставка допускається.
Відповідно до п.п 3.1 Договору, покупець оплачує вартість кожної партії поставленого товару на протязі 3 (трьох) календарних днів від дня поставки товару.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. 265 Господарського кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним и використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу ст. ст. 11, 629 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань. А також, є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, за період з 01.04.08р. по 14.08.08р., ЗАТ «Фірма «Бакалія»перерахувала ТзОВ «Агро»КМПП «Біопродукт»кошти на загальну суму 69 013,67грн.
Однак, відповідач свої зобов'язання по поставці позивачу товару виконав лише частково, на суму 5 321,04грн. Крім того, станом на 01.04.08р. за відповідачем рахувався борг по поставці продукції на суму 597,67грн. (належним чином засвідчені копії платіжних доручень про перерахування коштів, товарно -транспортних накладних на поставку продукції знаходяться в матеріалах справи).
Таким чином, станом не день розгляду спору в суді відповідачем недопоставлено ЗАТ «Фірмі «Бакалія» товару на загальну суму 64 290,30грн.
Факт отримання коштів відповідачем не заперечено у встановленому законом порядку, як і не надано суду належних та обґрунтованих доказів спростування доводів позивача (клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, зареєстровано канцелярією суду 02.03.09р. за вх. №48, що було підставою для відкладення розгляду справи в судовому засіданні 02.03.2009р.).
Окрім того, про факт визнання заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 64290,30 грн. свідчить і долучений до матеріалів справи Акт звірки взаємних розрахунків між сторонами по справі № 26480 станом на 31.12.2008р., який підписаний уповноваженими представниками сторін без заперечень, підписи яких скріплені печатками юридичних осіб 22.01.2009р.
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
В силу ст. 670, ч.2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно вимог ст.ст.32,33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
За даних обставин, суд визнає правомірними та задовольняє вимоги позивача про стягнення з відповідача 64 290,30 грн. в повернення суми попередньої оплати.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 ст. 625 ЦК України).
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З огляду на наведене, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3 467,32грн. інфляційних витрат та 480,85 грн. річних,за період з 10.10.2008 року по 31.12.2008 року включно.
В силу ч.2 ст. 530, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки умовами укладеного договору сторони не передбачили терміну поставки товару у випадку проведення попередньої оплати, а претензія №2160 про повернення перерахованих коштів направлена на адресу відповідача 03.10.2008р., тому суд, розглянувши наданий позивачем розрахунок та враховуючи приписи ч. 2 ст. 530 ЦК України, вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 467грн. 32 коп. інфляційних витрат та 438,58 грн. 3% річних, нарахованих за період з 10.10.2008 року по 31.12.2008р.
Статтею 209 ЦК України встановлено, що особа, яка не виконала зобов'язання або виконала його неналежним чином несе майнову відповідальність на умовах, передбачених законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до ст. 610,611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
В силу статей 546-551 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пеня, як неустойка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч.2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Позивачем до матеріалів справи долучений розрахунок, згідно з яким позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, нараховану за період з 10.10.2008р. по 31.12.2008р., в розмірі 0,1% від вартості простроченого поставкою товару за кожен день прострочки в сумі 5336,09 грн.
Однак, згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.
За таких обставин, враховуючи положення Господарського кодексу України та вимоги Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно яких пеня нараховується в розмірі, встановленому умовами договору, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені частково, а саме нарахованої за період з 10.10.2008р. по 31.12.2008 р. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на суму 3499,32 грн. (розрахунок додається).
Позов в частині стягнення 1836,77 грн. пені задоволенню не підлягає, оскільки пеня в цій частині нарахована без врахування вимог та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.
Згідно ст. 49 ГПК України державне мито та судові витрати позивачу відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 32-34, 43, 44, 49, 69, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро" Козівське молокопереробне підприємство "Біопродукт", вул. Богуна, 8, смт. Козова Тернопільської області (ідентифікаційний код 34553695) на користь Закритого акціонерного товариства "Фірма "Бакалія", вул. Шевченка, 70, м. Хмельницький (ідентифікаційний код 01553416):
- 64 290 (шістдесят чотири тисячі двісті дев'яносто) грн. 30 коп. в повернення попередньої оплати;
- 3499 (три тисячі чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 32 коп. пені;
- 438 (чотириста тридцять вісім) грн. 58 коп. трьох процентів річних;
- 3 467 (три тисячі чотириста шістдесят сім) грн. 32 коп. втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів;
- 716 (сімсот шістнадцять) грн. 95 коп. в повернення сплаченого позивачем державного мита;
- 115 (сто п'ятнадцять) грн. 05 коп. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1836,77 грн. пені -відмовити.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).
5. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
6. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття, через місцевий господарський суд.
Суддя І.М. Гирила