ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
№ 39/48
23.02.09
За позовом Дочірнього підприємства “Лакталіс-Україна»
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вестер Україна»
про стягнення 228187,77 грн.
Суддя Гумега О.В.
Представники:
Від позивача: Мошковська Є.М. (довіреність № б/н від 02.10.2008р.)
Від відповідача: не з'явилися.
Дочірнє підприємство “Лакталіс-Україна» (позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вестер Україна» (відповідача) про стягнення 228187,77 грн. заборгованості за договором поставки № 2302 УКР 2008 від 01.03.2008 року. Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу в розмірі 213489,63 грн., пені в розмірі 8813,69 грн., інфляційних збитків в розмірі 4782,74 грн., трьох відсотків річних в розмірі 1101,71 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог вказаного договору позивач поставив відповідачу товар, проте, відповідач в порушення умов договору зобов'язання по оплаті поставленого товару виконав лише частково. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом цієї справи.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.01.2009р. порушено провадження у справі № 39/48 та призначено справу до розгляду на 26.01.2009р.
Ухвалою суду від 26.01.2009р., відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 23.02.2009р.
Відповідач у судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку.
В судовому засіданні, призначеному на 23.02.2009р., за згодою представника позивача оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва
01.03.2008 року між Дочірнім підприємством “Лакталіс-Україна» (позивачем) і Товариством з обмеженою відповідальністю “Вестер Україна» (відповідачем) укладено договір поставки № 2302 УКР 2008, відповідно до п. 1.1. якого постачальник (позивач) зобов'язався передати (поставити) в обумовлені строки другій стороні, а покупець (відповідач) -прийняти товар та оплатити його.
Відповідно до умов договору поставки № 2302 УКР 2008 від 01.03.2008р. сторони встановили, що оплата товару здійснюється шляхом безготівкового розрахунку на протязі 10 банківських днів з дня отримання товару покупцем (п. 9.7.).
Позивач зазначає, що ним на виконання умов договору поставки № 2302 УКР 2008 від 01.03.2008р. було поставлено відповідачу товар згідно товарно-транспортних накладних (копії в матеріалах справи). Проте, доказів того, що товар було поставлено відповідачу саме на виконання умов договору поставки № 2302 УКР 2008 від 01.03.2008р. суду надано не було.
Строк виконання зобов'язання відповідача у товарно-транспортних накладних зазначений не був, у зв'язку із чим 04.11.2008р. позивач направив відповідачу претензію за вих. № 126 з вимогою сплатити суму заборгованості.
Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Відповідно до наданої позивачем разом з матеріалами позовної заяви ксерокопії претензії, відповідач отримав зазначену претензію згідно відмітки - 04.11.2008р. вх. № 105. Отже, термін виконання зобов'язання відповідачем був визначений датою з 04.11.2008р. по 11.11.2008 року.
Відповідач залишив претензію без відповіді та задоволення.
Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач товар за товарно-транспортними накладними прийняв, але зобов'язання по оплаті поставленого позивачем товару виконав лише частково.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 213489,63 грн.
Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 213489,63 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 8813,69 грн., інфляційних збитків в розмірі 4782,74 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 1101,71 грн.
Пунктом 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України). В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Пунктом 10.2. договору поставки № 2302 УКР 2008 від 01.03.2008р. передбачено, що за прострочення оплати отриманого товару, покупець зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення.
У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Проте, оскільки позивачем не надано суду доказів, що поставка товару за товарно-транспортними накладними здійснювалася на виконання умов договору поставки № 2302 УКР 2008 від 01.03.2008р., а відповідно до п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 8813,69 грн. необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми інфляційних збитків в розмірі 4782,74 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 1101,71 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
У відповідності із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову -на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 2193,74 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 113,44 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вестер Україна» (04112, м. Київ, вул. Ризька, 8-А; код ЄДРПОУ № 35073676; рахунок № 26005074011501 в ВАТ “Сведбанк» в м. Харкові, МФО 300164), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Дочірнього підприємства “Лакталіс-Україна» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12; код ЄДРПОУ № 25593656; рахунок № 26002002429000 в АТ “Каліон банк Україна» м. Києва, МФО 300379) 213489,63 грн. (двісті тринадцять тисяч чотириста вісімдесят дев'ять гривень 63 коп.) основного боргу, 4782,74 грн. (чотири тисячі сімсот вісімдесят дві гривні 74 коп.) інфляційних збитків, 1101,71 грн. (одну тисячу сто одну гривню 71 коп.) три відсотки річних, 2193 (дві тисячі сто дев'яносто три) грн. 74 коп. держмита та 113 (сто тринадцять) грн. 44 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
2. Видати наказ.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Гумега О. В.
Дата підписання
повного тексту рішення: 27.02.2009р.