83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
23.03.09 р. Справа № 38/251
Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.
при секретарі судового засіданні Зікєєвої Л.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕГІДА» м.Запоріжжя
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Донецький металургійний завод» м. Донецьк
про стягнення 39 241,87 грн.
за участю
представників сторін:
від позивача: Мірошниченко І.В. гол. юрисконсульт юр відділу за дов. № 7 від 19.01.2009р.
від відповідача: не з'явився
Суть спору:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “ЕГІДА» м. Запоріжжя, звернувся до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Донецький металургійний завод» м. Донецьк про стягнення заборгованості за поставлену продукцію у сумі 38 475,00 грн., 3% річних у розмірі 189грн.74коп., інфляційних у розмірі 577грн.13коп., а всього 39241,87 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір № 5500007488 від 14.03.2008р.
15.01.2009р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 09.01.2009р. № 14/4-20/12, відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство “Донецький металургійний завод» м. Донецьк значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 00191164) як юридична особа та знаходиться за адресою:83062, м. Донецьк, Ленінський район, вул. Івана Ткаченка, 122, який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.
Відповідач надіслав суду відзив від 14.01.2009 № 17/18, в якому проти позову заперечує, посилаючись на наступне.
У порушення п.6 укладеного договору до теперішнього часу рахунок на оплату поставленої продукції позивач не представив, про що відповідач вказував у відзиві на претензію № 17/11в від 13.11.2008р.
Згідно п.8 договору оплата за кожну узгоджену партію постачаємої продукції здійснюється по факту поставки продукції на підставі рахунку, який виставляє постачальник у строк не пізніше 90 календарних днів з моменту отримання покупцем платіжної вимоги -доручення (рахунку).
Враховуючи те, що строк оплати за укладеним договором не наступив, нарахування позивачем інфляційних та 3% річних є необґрунтованим.
29.01.2009р. позивач надіслав доповнення до позовної заяви від 23.01.2009р. № 002, які судом розглянуті. прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.
Зокрема, у поясненнях позивач зазначив, що відповідно до п.6 договору № 5500007488 приймання продукції по кількості і якості проводиться у відповідності з вимогами інструкцій П-6 і П-7, якими чітко передбачено, що у разі відсутності ряду документів, в тому числі рахунку-фактури, покупцем повинен складатися акт із зазначенням документів, які відсутні. Підтверджень факту складання такого акту відповідачем не надано.
Перевірку товаросупроводжувальних документів та їх комплектності здійснював фахівець відділу електрообладнання Бєляков М.В., який шляхом накладання резолюції на власний екземпляр товарної накладної, підтвердив відповідність товаросупроводжувальних документів та надав дозвіл на оприбуткування товару на склад.
Відповідач надіслав суду доповнення до відзиву від 12.02.2009р. № 17/18-1, в яких зауважив, що одночасно із видатковою накладною № РН-0000012 від 21.07.2008р. позивачем була надана податкова накладна № 118 від 21.07.2008р., в якій вказані реквізити та найменування іншого підприємства - філії “Металургійний комплекс» ЗАТ “Донецьксталь» - металургійний завод». Пізніше позивачем була надана належним чином оформлена податкова накладна № 118 від 21.07.2008р. Даний факт, на думку відповідача, свідчить про допущену недбалість позивача при оформленні супровідних документів.
Ухвалою від 20.02.2009р. суд продовжив строк вирішення спору на 1 місяць до 24.03.2009р.
Розгляд справи відкладався у зв»язку з неявкою сторін у судове засідання та необхідністю представлення витребуваних судом документів.
У судовому засіданні 23.03.2009р. суду надали пояснення експедитори відповідача Бєляков М.В. та Гончаренко Ю.І., які судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.
У судовому засіданні сторони надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.
Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд
14.03.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ЕГІДА» (за договором - постачальник, далі - позивач) та Відкритим акціонерним товариством “Донецький металургійний завод» (за договором - покупець, далі - відповідач) було укладено договір поставки № 5500007488, згідно якого постачальник зобов»язувався поставити, а покупець прийняти та сплатити продукцію, найменування, технічні умови, одиниці виміру, кількість, ціна, сума та строк поставки якої визначені у п.1 вказаного договору.
Згідно п.6 договору разом із продукцією постачальник зобов»язувався надати наступні документи: сертифікат якості або технічний паспорт, рахунок-фактуру на оплату, товарно-транспортні документи.
Абзацем другим того ж пункту встановлено, у разі затримки у наданні або не представленні вказаних документів, постачальник відшкодовує покупцю всі понесені у зв»язку з цим витрати та сплачені штрафи. Приймання продукції за кількістю та якістю здійснюється згідно з вимогами інструкцій П-6, П-7.
Сума за договором складає орієнтовно з урахуванням ПДВ 38 475,00 грн. ( п.7 договору).
Оплата за кожну узгоджену партію постачаємої продукції здійснюється по факту поставки продукції на підставі рахунку, який виставлений постачальником у строк не пізніше 90 календарних днів з моменту отримання покупцем платіжної вимоги-доручення (рахунку) ( п.8 договору).
Строк дії договору до 30.12.2008р. ( п.15 договору)
Договір підписаний сторонами у встановленому порядку та скріплений печатками підприємств.
Суд вважає договір поставки № 5500007488 від 14.03.2008р. укладеним згідно вимог ст.638 ЦК України.
Відповідно до умов договору 21.07.2008р. позивачем була поставлена відповідачу продукція на суму 38 475,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000012, яка була отримана, що підтверджено довіреністю серії НБІ № 900904/293 від 17.07.2008р., виданою на ім»я Гончаренко Ю.І.
Разом з поставленою продукцією відповідачу повинні були бути надані документи згідно п.6 укладеного договору.
Позивач наполягає на тому, що постачальником разом з товаром бути надані покупцю всі необхідні товаросупроводжувальні документи, в т.ч. рахунок-фактура на оплату поставленої продукції та податкова накладна № 118 від 21.07.2008р. на суму 38 475,00 грн. з ПДВ. Претензій щодо кількості, якості та комплектності як поставленого товару, так і товаросупроводжувальних документів від відповідача не надходило.
На претензію позивача від 21.10.2008р. щодо погашення заборгованості, відповідач відповів відмовою, посилаючись на порушення позивачем п.6 договору та те, що відповідачем рахунок на оплату поставленої продукції не отриманий.
Не погоджуючись з цим, позивач звернувся до суду та просить суд стягнути з відповідача заборгованість по оплаті за поставлену продукцію у сумі 38 475,00 грн., інфляційні у сумі 577,13 грн. та 3% річних у сумі 189,74 грн.
Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір поставки № 5500007488 від 14.03.2008р., видаткову накладну № РН-0000012 від 21.07.2008р., довіреність серії НБІ № 900904/293 від 17.07.2008р., рахунок-фактуру “СФ-050 від 21.07.2008р., податкову накладну № 118, претензію від 21.10.2008р. № 21/10-336,, відповідь на претензію від 13.11.2008р., доповнення до позовної заяви від 23.01.2009р. № 002, правовстановлюючі документи тощо.
Відповідач посилається на відзив на позовну заяву від 14.01.2009р.№17/18., доповнення до відзиву, пояснення Бєлякова М.В, та Гончаренко Ю.І., правовстановлюючі документи тощо.
Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, тому судом при розгляді справи застосовані ці норми, бо суд не має право самостійно змінювати предмет або підстави позову.
Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. ( п. 1 ст. 193 ГК України).
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.
Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.
Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Сторони узгодили за договором, що приймання продукції буде здійснено за вимогами інструкцій П-6 та П-7.
Зокрема, п.12 Інструкції П-6 встановлено, що прийомка продукції за кількістю здійснюється за транспортними та супроводжувальними документами (рахунку-фактурі, специфікації, опису, упакованими ярликам та ін.) відправника (виробника). Відсутність вказаних документів або деяких з них не зупиняє прийомку продукції. В даному випадку складається акт про фактичну наявність продукції та в акті вказується, які документи відсутні.
Аналогічні вимоги передбачені п.14 Інструкції П-7.
З пояснень головного спеціаліста відділу обладнання підприємства відповідача Бєлякова М.В. вбачається, що акт про фактичну наявність документів не складався, хоча був відсутній рахунок-фактура, а в податковій накладній була допущена помилка щодо назви підприємства відповідача.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Крім того, слід зазначити, що відповідачу з претензією був направлений рахунок-фактура, але претензія була відхилена з посиланням на те, що рахунок відповідачем не отриманий.
Суд вважає, що відповідач належним чином не дотримався умов укладеного договору ( п.6 договору), а відтак його заперечення судом відхиляються як безпідставні та не підтверджені відповідними доказами.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що вимога позивача про стягнення боргу у сумі 38 475,00 грн. є доказаною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).
Отже, на підставі наведеного суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення інфляційних за період з 20.10.2008р. по 19.12.2008р. у сумі 577,13 грн. та 3% річних за цей же період в сумі 189грн.74коп. є такими, що підлягають задоволенню.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 526, 530, 625, 692 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕГІДА» м. Запоріжжя, до Відкритого акціонерного товариства “Донецький металургійний завод» м. Донецьк про стягнення заборгованості за поставлену продукцію у сумі 38 475,00 грн., 3% річних у розмірі 189грн.74коп., інфляційних у розмірі 577грн.13коп., а всього 39 241,87 грн. задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Донецький металургійний завод» м. Донецьк (83062, м. Донецьк, вул. І. Ткаченко, 122, ЄДРПОУ 00191164) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕГІДА» м. Запоріжжя ( 69006, м. Запоріжжя, Північне шосе, б.3-В, ЄДРПОУ 30594631) заборгованість за поставлену продукцію у сумі 38 475,00 грн., 3% річних у розмірі 189грн.74коп., інфляційні у розмірі 577грн.13коп., а всього 39 241,87 грн., держмито в сумі 392грн.42коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.
Рішення оголошено у судовому засіданні 23.02.2009року.
Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя
Надруковано 3 примірника:
1 - до справи
2 - сторонам у справі