Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62
Іменем України
3 лютого 2009 року Справа № 19/79/17
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтер С",
вул. Кондратюка, 1, м. Київ, 04201.
Відповідач: Приватне підприємство "Союз-Лідер", вул. Боженка, 100, м. Чернігів, 14005.
Про: стягнення заборгованості у розмірі 13081,59 грн.
Суддя Л.Р. Кочергіна
від позивача: не з'явився,
від відповідача: Кулєба Л.В., довіреність № 05/12 від 05.12.2008 року.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтер С» (далі -ТОВ «Альтер С») подано позов про стягнення з Приватного підприємства «Союз-Лідер» (далі -ПП «Союз-Лідер») 12649,12 грн. боргу за поставлений товар згідно договору № 01-673АС-0935 від 11.12.2007 року, 216,06 грн. пені, 26,78 процентів річних та 189,63 грн. інфляційних нарахувань.
В судовому засіданні 22.01.2009 року, відповідач надав відзив на позов, в якому заперечує проти позовних вимог в повному обсязі.
На думку відповідача, позивач помилково посилається на договір поставки №01/673АС-0935 від 11.12.2007 року, як на підставу позовних вимог, оскільки даний договір є неукладеним, у зв'язку із непогодженням сторонами його істотних умов, а саме: предмета поставки та ціни. Відтак, позивачем помилково нараховано відповідачу штрафні санкції на підставі договору.
Разом з тим, відповідач визнає наявність боргу перед позивачем на суму 12649,12 грн., яка виникла у зв'язку з отриманням від останнього Товару у спрощений спосіб, шляхом підписання накладних. Дана заборгованість на момент розгляду справи погашена, без пред'явлення позивачем вимоги, як то передбачено ст.530 Цивільного кодексу України. Відтак, позивач необґрунтовано просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування та проценти річних.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника відповідача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, господарський суд встановив наступне:
11 грудня 2007 року між ТОВ «Альтер С» та ПП «Союз Лідер» укладено договір поставки № 01-673АС-0935 (далі -Договір).
Відповідно до пункту 1.1. Договору, позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а останній зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах визначених у Договорі.
Доводи відповідача про те, що Договір є неукладеним, оскільки сторони не погодили його істотні умови, як то ціна та предмет поставки, спростовуються матеріалами справи.
Так, із наявних в матеріалах справи накладних №00021213 від 03.09.2008 року, №00021350 від 04.09.2008 року, №00021733 від 10.09.2008 року, №00022858 від 24.09.2008 року, №00022971 від 2509.2008 року, №00023344 від 01.10.2008 року, №00023531 від 02.10.2008 року, №00024600 від 16.10.2008 року вбачається, що в період з 03.09.2008 року по 16.10.2008 року, позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу товар на загальну суму 16044,43 грн.
Зазначені накладні містять посилання на довіреність від 01.08.2008 року, яка в свою чергу видана відповідачем на отримання відповідальними особами товару від позивача за договором АС-0935 від 11.12.2007 року.
Таким чином, надані суду накладні, є належним доказом отримання відповідачем товару від позивача на підставі Договору.
Крім того, належним чином оформленні та підписані обома сторонами накладні, містять найменування, кількість та ціну товару, отриману відповідачем по Договору.
Відтак, посилання відповідача на ту обставину, що Договір є неукладеним є необґрунтованим.
Відповідно до п. 6.1 Договору розрахунок за кожну поставлену партію товару здійснюється в безготівковому порядку з відстрочкою платежу 30 календарних днів шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.
Як вбачається з матеріалів справи, в порушення умов Договору відповідач за отриманий товар у встановлений законом термін та розмірі не розрахувався.
З матеріалів справи вбачається, що на момент пред'явлення позивачем до суду вимоги про стягнення заборгованості, оплата товару була здійснена відповідачем лише частково, на суму 3395,31 грн.
Факт наявності заборгованості підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, підписаним сторонами за період з 01.01.2008 року по 09.12.2008 року та не заперечується відповідачем.
Остаточний розрахунок за отриманий товар у розмірі 12649,12 грн. відповідач провів лише 25.12.2008 року, що підтверджується платіжним дорученням № 5597 від 25.12.2008 року.
Враховуючи наведене, у зв'язку із відсутністю предмету спору в частині стягнення 12649,12 грн. боргу, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Виходячи із змісту п.1 ст. 230 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), розмір якої може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання.
Відповідно до п. 8.2 Договору, у випадку несвоєчасної оплати за Товар Покупець сплачує Продавцю пеню за кожний день прострочки платежу, у розмірі подвійна облікова ставка НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня.
Враховуючи наведене, вимога позивача про стягнення з відповідача 216,06 грн. пені нарахованої за період з 14.11.2008 року по 10.12.2008 року є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Крім того відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.
Враховуючи наведене, позивач обґрунтовано просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 26,78 грн. за період з 14.11.2008 року по 10.12.2008 року та інфляційні нарахування в сумі 189,63 грн. за листопад 2008 року.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача, підлягає стягненню 130,74 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 193, 230, Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. 49, п. 11 ст. 80, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Припинити провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 12649,12 грн.
2. Позов задовольнити частково, стягнути з Приватного підприємства "Союз-Лідер", вул. Боженка, 100, м. Чернігів, 14005 (р/р 26008007677 в ЗАТ «Полікомбанк», МФО 353100, код ЄДРПОУ 31895563) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтер С", вул. Кондратюка, 1, м. Київ, 04201 (р/р 26001014741491 в Мінському відділенні КМФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, код ЄДРПОУ 34045180) 216,06 грн. пені, 26,78 грн. процентів річних, 189,63 грн. інфляційних нарахувань, 130,74 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Л.Р. Кочергіна
Повний текст рішення підписано: 09.02.2009 року
Суддя Л.Р. Кочергіна
09.02.09