79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
05.03.09 Справа № 8/121
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді
Кравчук Н.М.
суддів
Гнатюк Г.М.
Мирутенко О.Л.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехів-Цукор»(надалі ТзОВ «Радехів-Цукор») за № 7/28-юр від 28.11.2008р.
на рішення Господарського суду Львівської області від 11.11.2008р.
у справі № 8/121
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера»(надалі ТзОВ «Агросфера»), м. Дніпропетровськ
до відповідача: ТзОВ «Радехів-Цукор», с. Павлів, Радехівський район
про: стягнення 134 999,48 грн. заборгованості,
за участю учасників судового процесу:
від позивача: Цюпик О.В. -представник (довіреність № 61 від 03.01.2009р.)
від відповідача: не з'явився
Права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 28, ГПК України представнику позивача роз'яснено. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Рішенням господарського суду Львівської області від 11.11.2008р. у справі № 8/121 (суддя Гутьєва В.В.) частково задоволено позовні вимоги ТзОВ «Агросфера»до ТзОВ «Радехів-Цукор», стягнуто з ТзОВ «Радехів-Цукор»на користь ТзОВ «Агросфера»101 135,06 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 1 011,35 грн. державного мита та 88,39 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено.
Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що сума заборгованості підтверджується матеріалами справи, а доказів оплати її відповідачем не представлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТзОВ «Радехів-Цукор»подано апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції вважає незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Зокрема, скаржник зазначає, що у договорі № 209-КО сторони чітко не визначили дати оплати товару, а тому нарахування позивачем відсотків є неправомірним.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів скаржника заперечує, рішення господарського суду вважає законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив. Оскільки останній належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, доказом чого є повідомлення про вручення, колегія суддів вважає за можливе слухати справу без його участі в порядку ст.75 ГПК України.
Розглянувши подану апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Між ТзОВ «Агросфера»(продавець) та ТзОВ «Радехів-Цукор»(покупець) 15.03.2007р. було укладено договір купівлі-продажу № 209-КО та додаткова угода №1 від 26.03.2007р. до договору, відповідно до умов яких продавець зобов'язувався передати, покупець прийняти та оплатити вартість засобів захисту рослин в асортименті, кількості за ціною та за умовами поставки, передбаченими в специфікаціях до договору №1 від 15.03.2007р., №2 від 23.03.207р., №3 від 30.03.2007р., №4 від 11.04.2007р., №5 від 17.04.2007р., №6 від 26.04.2007р. та №7 від 29.05.2007р. (а.с. 11-21).
На виконання умов договору продавець на підставі видаткових накладних №220307/86 від 22.03.2007р., №260309/36 від 26.03.2007р., №260309/215 від 26.03.2007р., №20402/17 від 02.04.2007р., №40401/14 від 04.04.2007р., № 110406/17 від 11.04.2007р., №120413/13 від 12.04.2007р., №120408/17 від 12.04.2007р., №120407/17 від 12.04.2007р., №190410/17 від 19.04.2007р., №190409/17 від 19.04.2007р., №30506/17 від 03.05.2007р., №40507/17 від 04.05.2007р., №40508/17 від 04.05.2007р., №290531/17 від 29.05.2007р. поставив (а.с. 22-36), а покупець, згідно з довіреностями ЯМН №820455 від 15.03.2007р., ЯМН №820482 від 26.03.2007р., ЯМН №820520 від 11.04.2007р., ЯМН №820522 від 11.04.2007р., ЯМН №820541 від 18.04.2007р., ЯМН №821581 від 03.05.2007р., ЯМН №818177 від 21.05.2007р. отримав товар на загальну суму 1 915 692,24 грн. (а.с. 52-58).
Відповідно до вищезгаданих накладних продавцем виставлені рахунки на оплату товару (а.с. 37-51).
Відповідно до п.п.4.1., 4.2. договору та додаткової угоди №1 до договору відповідач зобов'язаний був провести оплату за поставлений товар з відстрочкою платежу і на умовах надання товарного кредиту із обов'язком сплатити позивачу загальну кінцеву вартість товару у термін до 20 календарних днів з моменту відвантаження товару згідно накладних. У випадку, якщо в зазначений термін оплата не буде проведена, у силу вступають положення про санкції, передбачені розділом 7 договору.
Оскільки, згідно банківських виписок, відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті виконав не належним чином, здійснив оплату з порушенням строків погашення наданого товарного кредиту, тому позивачем, відповідно до ч.5 ст.694 ЦК України та п.п.7.2. вказаного договору, нараховано відсотки за користуванням товарним кредитом на суму 134 999,82 грн. (а.с. 7-8).
Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та в межах строків встановлених для їх виконання.
Згідно з 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу (ч.1 ст. 694 ЦК України).
Частиною 5 ст. 694 ЦК України передбачено, що якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що перебіг строку з якого відповідач порушив умови договору щодо оплати вартості товару необхідно відраховувати через 20 днів після отримання останньої накладної. Враховуючи, що остання видаткова накладна на відвантаження товару датована 29.05.2007р. то відповідно з 19 червня 2007р. нараховуються проценти згідно умов договору.
Відповідно до розрахунку (а.с. 89), що знаходиться в матеріалах справи, заборгованість відповідача перед позивачем становить 101 135,06 грн..
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги на суму 101 135,06 грн. є документально обґрунтовані та підлягають до задоволення.
Відповідно до ст.41 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Таким чином, всупереч вимог ст.33 ГПК України відповідачем не було надано суду доказів, які б спростовували факти, викладені в позовній заяві.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому це рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись, ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -
1. Рішення господарського суду Львівської області від 11.11.2008р. у справі № 8/121 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.
3. Справу передати в місцевий господарський суд Львівської області.
Головуючий суддя Н.М. Кравчук
судді Г.М. Гнатюк
О.Л. Мирутенко