79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА
04.03.09 Справа № 3/204
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді Мельник Г.І.
суддів: Новосад Д.Ф.
Михалюк О.В.
розглянувши апеляційне подання заступника Хустського міжрайонного прокурора № 2295 вих. від 24.11.2008 року
на рішення господарського суду Закарпатської області від 29.09.2008 року
у справі № 3/204
за позовом: Хустського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ізянської сільської ради, с. Іза Хустського району
до відповідача: Агровиробничого підприємства «Ділоліс», с. Іза Хустського району
за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос», с. Іза Хустського району
про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю серії РЗ № 182076, виданого АВП «Ділоліс»24.12.2003 року,
За участю представників:
від Хустської міжрайонної прокуратури: не з'явився;
від прокуратури Львівської області: Рогожнікова Н.Б. -прокурор відділу (посвідчення № 148 від 30.11.2007 року);
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Деметрадзе Т.Р. (довіреність № 15 від 15.01.2009 року);
від третьої особи: не з'явився,
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 27.12.2006 року у справі № 3/204, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.03.2007 року, позовні вимоги задоволено повністю. Постановою Вищого господарського суду України від 20.06.2007 року у даній справі рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області. Ухвалою Верховного Суду України від 16.08.2007 року у справі № 3/204 відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду вищевказаної постанови Вищого господарського суду України.
В результаті нового розгляду справи рішенням господарського суду Закарпатської області (суддя Л.С. Журавчак) від 29.09.2008 року у справі № 3/204 в позові відмовлено.
Хустський міжрайонний прокурор з постановленим рішенням не погодився, вніс апеляційне подання, в якому просить його скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити, оскільки вважає дане рішення незаконним та таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства. При цьому, покликається на те, що Пристая І.І., перебуваючи на посаді Ізянського сільського голови, умисно з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, підписав та завірив круглою печаткою Ізянської сільської ради завідомо підроблене рішення виконкому № 30 від 05.05.2004 року про оформлення права власності на адміністративне приміщення сільської ради по вул. Центральній, 93 в с. Іза, хоча таке рішення виконавчим комітетом сільради не приймалося. Дана обставина, на думку скаржника, підтверджується вироком Хустського районного суду від 16.10.2007 року, який набрав законної сили. Зазначає, що рішення суду не може бути підставою для виготовлення та видачі державного акту на право приватної власності на землю, в обґрунтування чого посилається на вимоги ст. ст. 12, 116 та 125 Земельного кодексу України. Крім того, не погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність факту порушення прав та законних інтересів держави в особі територіальної громади с. Іза з огляду на те, що в судовому засіданні було встановлено, що орган місцевого самоврядування позбавлено адміністративної будівлі, в якому він розташований та здійснює свою діяльність, що на думку скаржника, свідчить про порушення прав та законних інтересів територіальної громади с. Іза.
Відповідач -Агровиробниче підприємство «Ділоліс»у відзиві на апеляційне подання покликається на те, що позивачем не надано суду доказів перебування спірної земельної ділянки у комунальній чи державній власності. Вважає, що обвинувальний вирок, на який посилається позивач в апеляційному поданні, не стосується спірних правовідносин та не служить доказом перебування спірної земельної ділянки у комунальній власності на момент її передачі АВП «Ділоліс». Зазначає, що обставини справи, на які посилається прокурор в апеляційному поданні, не відповідають дійсності, натомість вважає, що АВП «Ділоліс»здійснює своє право власності на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться по вул. Центральній, 93 в с. Іза, у законний спосіб та відповідно до вимог чинного законодавства. На підставі наведеного просить рішення господарського суду Закарпатської області від 29.09.2008 року у справі № 3/204 залишити без змін, апеляційне подання - без задоволення.
Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2009 року та 11.02.2009 року.
Представник третьої особи в судове засідання жодного разу не з'явився, поштова кореспонденція, адресована Сільськогосподарському ТзОВ «Колос», повертається до Львівського апеляційного господарського суду. Згідно довідок органу поштового зв'язку директор Сільськогосподарського ТзОВ «Колос»помер. Однак, з урахуванням обставин даної справи поштові конверти разом з повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції, адресовані третій особі і повернуті органами поштового зв'язку, є належними доказами виконання Львівським апеляційним господарським судом обов'язку щодо повідомлення даного учасника судового процесу про вчинення судом відповідних процесуальних дій.
Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання також не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 396370.
Враховуючи наведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційного подання у відсутності представників позивача та третьої особи за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.
Розглянувши апеляційне подання та відзив на нього, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, а також представника позивача, дані в судовому засіданні 21.01.2009 року, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про порушення місцевим господарським судом вимог законодавства та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
При цьому колегія виходила з наступного.
Аналізом документальних доказів у справі колегією встановлено, що державним актом на право приватної власності на землю серії РЗ № 182076, виданим 24.12.2003 року Ізянським сільським головою, посвідчено право приватної власності Агровиробничого підприємства «Ділоліс», с. Іза Хустського району на земельну ділянку площею 0,1502 га, передану йому для обслуговування приміщень. Згідно відмітки державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 27317. Хоча листом № 1113 від 11.08.2006 року, адресованим Хустському міжрайонному прокурору, Хустський районний відділ земельних ресурсів повідомив, що вищевказаний державний акт не пройшов державної реєстрації, оскільки реєстраційний номер 27317 в книзі реєстрації відсутній (а. с. 100, Т. І).
В подальшому до цього акту були внесені зміни в частині розміру земельної ділянки,
який збільшено на 0,4498 га, внаслідок чого загальна площа переданої у приватну власність відповідачу земельної ділянки склала 0,60 га.
Згідно вказаного державного акту підставою для набуття відповідачем у приватну власність спірної земельної ділянки була ухвала господарського суду Закарпатської області від 04.11.2003 року у справі № 1/319 (6/136). Даною ухвалою затверджено мирову угоду, укладену між АВП «Ділоліс»та Сільськогосподарським ТзОВ «Колос»20.10.2003 року в процесі виконання судового рішення у справі № 1/319 (6/136), за умовами якої погашення заборгованості боржником Сільськогосподарським ТзОВ «Колос»здійснюється шляхом передачі у власність стягувача АВП «Ділоліс»адмінбудинку, розташованого по вул. Центральній, 93 у с. Іза Хустського району вартістю 81000 грн. та «Весільного залу»по вул. Раковського, б/н в с. Іза Хустського району вартістю 51400 грн., що належать боржнику на праві власності.
Умову про передачу будівель разом із земельними ділянками, необхідними для їх обслуговування, мирова угода від 20.10.2003 року та ухвала господарського суду Закарпатської області від 04.11.2003 року у справі № 1/319 (6/136) не містять. Даного факту не заперечує представник відповідача в судовому засіданні.
Поряд з цим, з'ясуванням доказів у справі колегією встановлено, що рішенням 13 сесії 23 скликання Ізянської сільської ради від 02.12.1999 року АТО «Нарцис»були передані у колективну власність і постійне користування майно та землі для ведення сільськогосподарського виробництва (в т. ч. адмінбудинок та земля, необхідна для його обслуговування). На підставі цього рішення АТО «Нарцис»видано державний акт на право колективної власності на землю 1-ЗК № 000063 від 10.12.1999 року, яким підтверджено право колективної власності Агроторгового об'єднання «Нарцис»на 1068,6 га землі, переданої для ведення сільськогосподарського виробництва.
Дана обставина підтверджується також листом начальника Хустського районного відділу земельних ресурсів від 23.11.2006 року № 1535, адресованим Ізянському сільському голові, яким повідомлено, що згідно проекту роздержавлення земель колективного сільськогосподарського підприємства АТО «Нарцис»(матеріали 1996 року) на території Ізянської сільської ради земельна ділянка в контурі 1678 площею 0,4 га під будівлями рахувалась в колективній власності АТО «Нарцис», інформацією щодо передачі цієї земельної ділянки іншим землекористувачам відділ земельних ресурсів не володіє (а. с. 63, Т. І).
Відповідно до п. 6 рішення звітних зборів уповноважених працівників АТО «Нарцис»від 10.02.2000 року колективне агроторгове об'єднання «Нарцис»реформоване в сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Колос»на засадах приватної власності на землю та майно і орендних відносин з правонаступництвом по всіх господарських, майнових та фінансових зобов'язаннях.
Актом прийому-передачі від 16.02.2000 року комісія по реформуванню АТО «Нарцис»провела передачу земельних ділянок, а Сільськогосподарське ТзОВ «Колос»прийняло земельні ділянки, що закріплені за об'єктами, будівлями, спорудами згідно Державного акту на право колективної власності на землю № 000063 від 10.12.1999 року, в тому числі спірну земельну ділянку площею 0,60 га під адмінбудинком в с. Іза Хустського району (а. с. 49, Т. І). Крім того, 16.02.2000 року Ізянським сільським головою, землевпорядником Ізянської сільської ради та представником Сільськогосподарського ТзОВ «Колос»посвідчено акт, яким встановлено існуючі та передано на зберігання представнику Сільськогосподарського ТзОВ «Колос»межові знаки прийнятих об'єктів у натурі, на місцевості.
Проаналізувавши вимоги законодавства, що діяло у період виникнення спірних правовідносин, колегією встановлено, що Земельний кодекс Української РСР від 18.12.1990 року, чинний на момент створення Сільськогосподарське ТзОВ «Колос», встановлював три форми власності: державну, колективну і приватну.
Суб'єктами права колективної власності на землю згідно ст. 5 цього кодексу були колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Розпорядження земельними ділянками, що перебували у колективній власності громадян, здійснювалося за
рішенням загальних зборів колективу співвласників.
Однак, з моменту набрання чинності Земельним кодексом України від 25.10.2001 року у правовому регулюванні земельних відносин відбулися зміни. Так, згідно ст. 80 нового Кодексу суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи -на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, -на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, -на землі державної власності.
У відповідності до вимог ст. ст. 125-126 чинного Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.
З наведеного вбачається, що у зв'язку із введенням в дію нового Земельного кодексу України Сільськогосподарське ТзОВ «Колос»повинно було у встановленому цим кодексом порядку переоформити право власності на належні йому землі (в тому числі на спірну земельну ділянку), які були передані йому АТО «Нарцис»по акту прийому-передачі від 16.02.2000 року, шляхом виготовлення відповідних правовстановлюючих документів, чого ним зроблено не було. При цьому, слід зазначити, що господарський суд Закарпатської області, затверджуючи мирову угоду від 20.10.2003 року, укладену між Сільськогосподарським ТзОВ «Колос»та АВП «Ділоліс», не досліджував можливість, необхідність чи правомірність передачі у власність останнього спірної земельної ділянки.
Одночасно, аналізом матеріалів справи колегією встановлено, що 21.02.2007 року прокуратурою Закарпатської області порушено кримінальну справу стосовно Ізянського сільського голови Пристая І.І. за ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 366 КК України (а. с. 160, Т. І). Вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 15.10.2007 року Пристая І.І. засуджено за ч. 2 ст. 367 КК України (службова недбалість) із застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки (а. с. 220-223, Т. І).
Даним вироком, зокрема, встановлено, що Пристая І.І., перебуваючи на посаді Ізянського сільського голови, неналежно виконуючи свої службові обов'язки, не перевіривши наявність оригіналу рішення підписав та завірив круглою печаткою Ізянської сільської ради рішення виконкому № 30 від 05.05.2004 року про оформлення права власності на адміністративне приміщення сільської ради по вул. Центральній, 93 в с. Іза за АВП «Ділоліс», хоча таке рішення в протоколі зазначеного засідання виконавчого комітету відсутнє; на підставі цього рішення 08.10.2004 року господарським судом Закарпатської області постановлено рішення, яким зобов'язано Хустське державне підприємство технічної інвентаризації провести дії по видачі АВП «Ділоліс»свідоцтва про право власності на будівлю адміністративного будинку, вартість якого складає 81644 грн., та здійснити його реєстрацію; 27.10.2004 року Хустським державним підприємством технічної інвентаризації оформлено право власності АВП «Ділоліс»на належне Ізянській сільській громаді 4/25 адмінприміщення сільради, чим спричинено інтересам Ізянської сільської ради матеріальної шкоди.
Згідно вимог ч. 3 ст. 35 ГПК України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.
З наведених обставин справи вбачається, що право власності АВП «Ділоліс»на 4/25 адмінприміщення, розташованого по вул. Центральній, 93 у с. Іза Хустського району Закарпатської області, оспорювалося в судовому порядку, докази прийняття виконавчим комітетом Ізянської сільської ради рішення про оформлення права власності на це приміщення за АВП «Ділоліс»в матеріалах справи відсутні і відповідачем колегії такі також не надано. Одночасно, з матеріалів справи та з пояснень представника позивача в судовому засіданні колегією встановлено, що іншу частину приміщень цього адмінбудинку займає Ізянська сільська рада, яка вважає, що АВП «Ділоліс»незаконно оформило право власності на 4/25 належного їй адмінприміщення. Відтак, зважаючи на те, що спірна земельна ділянка площею 0,60 га, призначена для обслуговування вищевказаного адмінбудинку, розташованого по вул. Центральній, 93 у с. Іза Хустського району Закарпатської області, колегія вважає, що в даному випадку всупереч твердженням місцевого господарського суду прокурор довів факт порушення прав та законних інтересів територіальної громади с. Іза Хустського району Закарпатської області та необхідність судового захисту цих прав та інтересів, а висновки суду першої інстанції в цій частині не відповідають матеріалам та дійсним обставинам справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент передачі у власність АВП «Ділоліс»адмінбудинку, розташованого по вул. Центральній, 93 у с. Іза Хустського району) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування -на підставі договору оренди, які в даному випадку не укладалися.
При цьому, варто зазначити, що згідно вимог законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, перехід до особи права власності на нерухоме майно не було підставою для автоматичного переходу до цієї особи права власності на земельну ділянку, необхідну для обслуговування нерухомого майна.
Крім того, відсутність у Сільськогосподарського ТзОВ «Колос»документа, що посвідчує право власності на спірну земельну ділянку, унеможливлювало оформлення передачі цієї земельної ділянки у власність АВП «Ділоліс».
Таким чином, зважаючи на викладені обставини справи, колегія дійшла висновку про відсутність визначених земельним законодавством підстав для набуття відповідачем права власності на земельну ділянку площею 0,60 га, розташовану по вул. Центральній, 93 у с. Іза Хустського району Закарпатської області. А тому вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а оскаржуваний державний акт на право приватної власності на землю серії РЗ № 182076 від 24.12.2003 року слід визнати недійсним як такий, що виданий з порушенням чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства.
Отже, з огляду на викладене вище, оцінивши докази в їх сукупності, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про скасування рішення господарського суду Закарпатської області від 29.09.2008 року у справі № 3/204 як такого, що прийняте з порушенням вимог законодавства та за невідповідності висновків, викладених у цьому рішенні, обставинам справи, та прийняття нового рішення про задоволення позову. Інші доводи апелянта, зазначені в апеляційному поданні, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не розцінюються колегією як такі, що мають суттєве значення для вирішення даного спору, а тому до уваги не приймаються.
Керуючись ст. ст. 99,101,103,104,105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційне подання заступника Хустського міжрайонного прокурора № 2295 вих. від 24.11.2008 року задоволити.
2. Рішення господарського суду Закарпатської області від 29.09.2008 року у справі № 3/204 скасувати та прийняти нове рішення. Позов задоволити. Визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії РЗ № 182076, виданий АВП «Ділоліс»24.12.2003 року.
3. Судові витрати по розгляду справи покласти на відповідача.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
5. Матеріали справи повернути господарському суду Закарпатської області.
Головуючий-суддя Г.І. Мельник
Суддя Д.Ф. Новосад
Суддя О.В. Михалюк