ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
19 березня 2009 р.
Справа № 3/129-18/15
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
Судді Гриняка Богдана Павловича
При секретарі судового засідання Томашевській А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Дочірнього підприємства "Завод якісних бетонів" Товариства з обмеженою відповідальністю "МонолітТрансБуд", вул. С.Петлюри, 10, м. Івано-Франківськ, 76005
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобуд", вул. Г. Мазепи, 179, м. Івано-Франківськ, 76000
про: стягнення заборгованості в сумі 115278 грн. 27 коп.
За участі представників:
Від позивача: Максимів І.Д., (довіреність № 1414 від 04.02.09р. )-представник
Від відповідача: не з"явились ;
09 лютого 2009р. розпорядженням голови господарського суду Івано-Франківської області
в зв"язку з перебуванням судді Фрич М.М. на лікарняному , справу № 3/129 передано на розгляд судді Гриняку Б.П.
ДП "Завод якісних бетонів" Товариства з обмеженою відповідальністю "МонолітТрансБуд" поданий позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобуд" про стягнення заборгованості за відвантажений товар в сумі 110941 грн.80 коп. , 3% річних в сумі 1230 грн.10 коп. , інфляційних витрат в сумі 3106 грн. 37 коп.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Зокрема посилається на те, що між ним та відповідачем 31 березня 2008р. укладено усний Договір купівлі - продажу товару. Однак покупець не провів повну оплату за придбану продукцію, чим порушив умови договору та допустив заборгованість в сумі 110941 грн.80 коп.
Відповідач своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, явки уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальним правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, суд, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, суд встановив , що між ДП "Завод якісних бетонів" Товариства з обмеженою відповідальністю "МонолітТрансБуд"( позивачем ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергобуд" ( відповідачем ) 31 березня 2008р. укладено усний Договір купівлі - продажу товару. При його укладанні сторонами погоджені усі істотні умови , такі як : предмет , ціна , порядок проведення розрахунків та інші умови , які необхідні для дійсності правочину та які сторони зобов"язувалися виконувати.
В судовому засіданні представник позивача пояснив, що на виконання договірних зобов"язань позивачем, відповідно до заявок відповідача, поставлено бетон товарний на суму 559 295,80 грн., що підтверджується розхідними накладними та товарно-транспортними накладними ( копії містяться в матеріалах справи).
Позивач зазначив, що у розхідних накладних ціна на товарний бетон встановлена на кожну партію товарних бетонів окремо та включає ПДВ , вартість автотранспортних послуг перевезення товарних бетонів в межах Івано-Франківської області , а також вартість сезонних добавок.
Відповідач за отриманий товар розрахувався частково в розмірі 448354 грн., в зв"язку з чим утворилась заборгованість в сумі 110941 ,80грн.
За прострочення горшового зобов»язання, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України , відповідач зобов»язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, розмір якої становить 3106,37 грн. та 3% річних від простроченої суми у розмірі 1230,10 грн.
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подання позову до суду становить 115 278,54 грн.: з яких 110941 ,80грн.- основний борг, 3106,37 грн. -інфляційні збитки та 1230,10 грн. - 3% річних.
Доказів, які б свідчили про погашення суми боргу або ж спростували доводи позивача суду не подано.
За наведених обставин, суд вважає позовні вимоги в сумі 115 278,54 грн. обґрунтованими та такими , що підлягають задоволенню.
При цьому суд виходить з наступного .
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до умов договору.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов»язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивівльного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов»язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк
( термін).
Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов»язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов»язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договорами.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судові витрати понесені позивачем, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.20, 173, 193 Господарського кодексу України, ст.33, 49,75 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задоволити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобуд", вул. Г. Мазепи, 179, м. Івано-Франківськ, 76026 ( поточний рахунок : 2600301300181 в ІФФ " Укрпромбанк" м. Івано- Франківськ , МФО 336912 , ЄДРПОУ 32360878, ІПН 323608709150) на користь Дочірнього підприємства "Завод якісних бетонів" ТзОВ "МонолітТрансБуд" вул. С. Петлюри,10, м.Івано-Франківськ ( р/р 2600100425001 в ІФФ АБ "Київська Русь", МФО 336008, код ЄДРПОУ 35276460) 115 278,54 грн. - заборгованості, 1152 ,78 грн. - витрат по сплаті державного мита та 118,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Суддя Гриняк Б.П.
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
________________ Томашевська Алла Степанівна