79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
18.03.09 Справа № 4/135
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючої-судді Дубник О.П.
суддів Процика Т.С.
Слуки М.Г.
При секретарі судового засідання Ніколайчук С.В.
розглянув апеляційну скаргу колективного підприємства (далі КП) «Нівелір» від 18.12.08р. №24
на рішення господарського суду Львівської області від 23.10.2008р.
у справі №4/135 (8/54)
за позовом КП «Нівелір», м.Львів
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Бізнес центр «Український капітал»», м.Львів
про стягнення 47043,40 грн. неправомірно отриманих грошових коштів та 1,60 грн. відшкодування моральної шкоди
за участю представників
від позивача -Мещеулов В.І. - директор, Луців С.М. -представник (дов. у справі);
від відповідача -Мудрак Р.Б.- представник (дов. у справі).
Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 09.02.09р.
Представниками сторін заявлено клопотання про відмову від технічної фіксації судового процесу.
Права та обов'язки згідно ст.22 ГПК України роз'яснено, заяв про відвід суддів не поступало.
Рішенням господарського суду Львівської області від 23.10.2008р. у справі №4/135 (8/54) (суддя Гриців В.М.) в задоволенні позову КП «Нівелір»до ТзОВ «Бізнес центр «Український капітал»»про стягнення 47043,40 грн. неправомірно отриманих грошових коштів та 1,60 грн. відшкодування моральної шкоди відмовлено повністю.
Рішення судом мотивовано ст.ст.19, 124 Конституції України, ст.1166 Цивільного кодексу України, ст.ст.4-5, 33, 34, 91, 107, 112 Господарського процесуального кодексу України, на підставі яких місцевим господарським судом зроблено висновок про безпідставність позовних вимог, оскільки позивачем не доведено факту завдання йому відповідачем шкоди та приниження його ділової репутації.
Зокрема, суд першої інстанції вважає, що фактично позивач бажає, щоби при вирішенні даного спору суд переглянув рішення господарського суду Львівської області від 26.04.-15.05.06р. у справі №1/271-26/69, яке у встановленому законом порядку набрало законної сили та виконане.
З підстав, зазначених в апеляційній скарзі, КП «Нівелір»оскаржило рішення суду, як прийняте з порушенням норм матеріального права, зокрема ст.129 Конституції України, стверджуючи про невідповідність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду, фактичним обставинам справи; ненадання судом правової оцінки порушенням з боку відповідача прав позивача, зазначених у п.п.1, 2 стор.2 та у п.2 стор.3 позовної заяви.
Крім того, апелянт зазначає, що для об'єктивного вирішення даного спору суд першої інстанції повинен був всебічно і повно дослідити наявний між сторонами предмет спору по роботах з мурування перегородки електрощитової, оскільки, на думку апелянта, трактування судів з цього приводу по справах №1/271-26/69 та №1/613-26/198 діаметрально протилежні, та встановити істину: чи зазначена вище робота виконувалась поза межами контракту №51, чи входила до об'ємів робіт по цьому ж контракту.
Враховуючи вищевикладене, апелянт просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.
Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, судом встановлено наступне:
КП «Нівелір»подало позов про стягнення на його користь з ТзОВ «Бізнес центр «Український капітал»»неправомірно отриманих грошових коштів в сумі 47043,40 грн. та 1,60 грн. моральної шкоди.
КП «Нівелір»у позовній заяві стверджує про порушення його прав, передбачених ст.20 ГК України, ТзОВ «Бізнес центр «Український капітал»», яке зловживало своїми правами і моральними засадами через подання неправдивої інформації, яка вплинула на рішення суду по справі №1/271-26/69, внаслідок чого позивачу завдано матеріальної шкоди в сумі 47043,40 грн., яка підлягає стягненню, на думку позивача, на підставі ст.1166 ЦК України, та моральної шкоди, вираженої у принижені ділової репутації, що оцінюється в сумі 1,60 грн. на підставі ст.23 ЦК України.
Судом першої інстанції встановлено, що предметом даного спору є 47043,40 грн., які стягнені з позивача на користь відповідача на виконання рішення господарського суду Львівської області від 26.04.-15.05.06р. у справі №1/271-26/69, яке набрало законної сили, і яким частково задоволено позов ТзОВ «Бізнес центр «Український капітал»»до КП «Нівелір»та стягнуто з відповідача на користь позивача 46509 грн. неустойки, 485,09 грн. державного мита, 69,31 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу, всього 47 043,40 грн.
З матеріалів справи вбачається, що вищевказане рішення суду двічі переглядалося за нововиявленими обставинами і ухвалами господарського суду Львівської області від 10.11.06р. та 22.01.08р., які набрали законної сили, залишено без змін.
Постановою ДВС у Залізничному районі міста Львова від 17 листопада 2006 року відкрито виконавче провадження з виконання наказу №1/271-26/69, виданого господарським судом Львівської області 10 листопада 2006 року, про стягнення з КП "Нівелір" на користь ТзОВ "Бізнес центр "Український капітал" 47043,40 грн.
Постановою Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ від 17 жовтня 2008 року виконавче провадження з виконання наказу №1/271-26/69 закрито у зв'язку зі сплатою боржником стягуваної суми.
Згідно з ст.4-5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.
Відповідно до вимог ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі собою, яка її завдала.
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (ч. 1 с.23 ЦК України).
Зокрема, згідно ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Докази, в розумінні ст.34 ГПК України, які б підтверджували завдану відповідачем позивачу матеріальну та моральну шкоду у справі відсутні.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.ЗЗ ГПК України).
З огляду на викладене вище, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність вимог позивача, які не доведенні належними доказами.
Таким чином, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.103, 105 ГПК України,
Львівський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 23.10.08р. у цій справі -без змін.
2. Судові витрати покласти на позивача.
3. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена згідно ст.ст.107, 109 ГПК України.
4. Справу повернути в місцевий господарський суд.
Головуюча-суддя О.П. Дубник
суддя Т.С.Процик
суддя М.Г.Слука
Постанова підписана 20.03.2009р.