ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 29/540
04.03.09
За позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант»
до Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національний Банк України
про стягнення 4 235 606,56 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Представники сторін:
від позивача -
Грідін В.В., представник за дов. б/н від 29.10.2008;
від відповідача -
не з'явився.
третя особа -
Рудаєва Л.В., нач. відділу, дов. №18-208/3874-16084 від 18.11.2008.
На розгляді Господарського суду м. Києва знаходиться справа №29/540 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-Гарант»(далі -Позивач) до Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра»(далі -Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національний банк України (далі -Третя особа) про стягнення 4 235 606,56 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.11.2008 порушено провадження у справі №29/540 (суддя Усатенко І.В.).
Розгляд справи відкладався.
Розпорядженням заступника Голови Господарського суду м. Києва №2 від 06.02.2009, в зв'язку з перебуванням судді Усатенко І.В. на лікарняному та з метою уникнення затягування розгляду справу №29/540 передано для подальшого розгляду судді Сташківу Р.Б.
Позовні вимоги мотивовані наступним:
- 28.07.2008 між сторонами укладено договір №10-15/987Д/1/2008 строкового банківського вкладу (депозиту), відповідно до умов якого, Позивачем було перераховано грошові кошти в сумі 1 000 000 грн. на вкладний рахунок в Центральному відділенні філії ВАТ КБ «Надра»Одеське РУ строком на 89 днів;
- 29.07.2008 між сторонами укладено договір №2320080729100/ДЗ строкового банківського вкладу (депозиту), відповідно до умов якого, Позивачем перерахував грошові кошти в сумі 100 000 грн. на вкладний рахунок в відділенні №23 філії ВАТ КБ «Надра»Кіровоградське РУ строком на 87 днів;
- 23.07.2008 між сторонами укладено договір №6 строкового банківського вкладу (депозиту) , відповідно до умов якого, Позивачем було перераховано 100 000 грн. на вкладний рахунок в Чернігівській філії ВАТ КБ «Надра»строком на 90 днів;
- 31.07.2008 між сторонами укладено договір №1 строкового банківського вкладу (депозиту), відповідно до умов якого Позивачем було перераховано 3 000 000 грн. строком на 6 міс. і три дні;
Однак, Відповідач, в порушення зобов'язань взятих на себе за договорами зазначеними вище, суми вкладів, у передбачені строки не повернув, а відтак, Позивач просив стягнути грошову суму 4 200 000 грн., 35 606,56 грн. неустойки та покласти на Відповідача судові витрати.
Позивач неодноразово, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) подав уточнення позовних вимог.
15.01.2009 Позивач, у зв'язку з частковим поверненням суми депозитного вкладу за договорами, уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з Відповідача на його користь грошову сумі в розмірі 3 000 000 грн. внесені ТДВ СК «Альфа-Гарант»як депозитний вклад на рахунок №26522005639004 в Центральному відділенні філії ВАТ КБ «Надра»Київське РУ, відповідно до договору №1 строкового банківського вкладу (депозиту) від 31.07.2008, неустойку в сумі 192 064,67 грн. та покласти на Відповідача судові витрати.
Відповідач письмових заперечень проти позову, в порядку ст. 59 ГПК України не подав, проте, пояснив, що його дії ґрунтуються на наступних обставинах.
Постановою НБУ №319 «Про додаткові заходи щодо діяльності банків»(далі -Постанова №319), яку прийнято в межах повноважень на виконання покладених на НБУ Законами України «Про Національний Банк України»та «Про банки і банківську діяльність»завдань, а саме п. 2.5 Постанови, банкам України заборонено дострокове повернення вкладникам депозитних вкладів, до закінчення терміну таких вкладів.
У ході проведення судового засідання 04.03.2009 Третя особа надала додаткові пояснення на позовну заяву та зазначила, що Постановою Правління НБУ від 10.02.2009 №59 у ВАТ КБ «Надра»призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік, з 10.02.2009 до 10.02.2009 та з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану ВАТ КБ «Надра»введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 10.02.2009 до 10.08.2009, а відтак враховуючи вимоги ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»зобов'язання ВАТ КБ «Надра»перед Позивачем згідно з укладеними депозитними договорами можуть бути виконані після закінчення дії мораторію.
При цьому, третя особа пояснила, що відповідно до Постанови №319, з метою закріплення позитивних тенденцій у діяльності банків та забезпечення подальшої стабільності їх роботи, керуючись ст. 99 Конституції України, ст.ст. 7, 55 Закону України «Про Національний банк України», ст.ст. 66,67 Закону постановою Правління НБУ від 04.12.2008 №413 «Про окремі питання діяльності банків»визнано такою, що втратила чинність Постанову №319.
Отже, постановою №319 та Постановою 413 НБУ вказав банкам необхідність вжиття заходів щодо недопущення дострокового повернення вкладів згідно депозитних договорів.
03.03.2009 до загального відділу суду від Відповідача надійшло клопотання, відповідно до якого останній просив відкласти розгляд даної справи.
Розглянувши у судовому засіданні дане клопотання, заслухавши думку представника Позивача, який проти задоволення цього клопотання заперечував та Третьої особи, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
- розгляд справи за заявою Відповідача вже відкладався;
- у разі наявності наміру надати обґрунтовані заперечення на позовну заяву чи додаткові докази, відповідач мав можливість їх надати у письмовій формі через канцелярію суду до дати судового засідання;
- у разі неможливості участі певного представника, Відповідач не був позбавлений можливості уповноважити іншу особу на представництво його інтересів у засіданні суду (направити іншого свого юриста).
За таких обставин, відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
28.07.2008 між Позивачем (Вкладник) та Відповідачем (Банк) укладено договір №10-15/987Д/1/2008 строкового банківського вкладу (депозиту) (далі -Договір від 28.07.2008), відповідно до п. 1.1 якого Вкладник перераховує на вкладний рахунок №26526002461001 в Центральному відділенні філії ВАТ КБ «Надра»Одеське РУ, МФО 328975, відкритий у відповідності з договором про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку №10-15/312/Д/2007 від 04.09.2007, грошові кошти в сумі 1 000 000 грн.
Згідно п. 1.2. Договору від 28.07.2008 датою повернення вкладу є 24 жовтня 2008 року.
Відповідно до п.2.2 Договору від 28.07.2008 сторонами погоджено, що в день закінчення строку вкладу визначеному в п.1.2 цього Договору, Банк повертає Вкладнику суму вкладу на його поточний рахунок зазначений в р.8 цього Договору.
29.07.2008 між Позивачем (Вкладник) та Відповідачем (Банк) укладено договір №2320080729100/ДЗ строкового банківського вкладу (депозиту) (далі -Договір від 28.07.2008), за яким Вкладник перераховує на вкладний рахунок №26520023100001 в відділенні №23 філії АТ КБ «Надра»Кіровоградське РУ, МФО 323624, відкритий у відповідності з договором про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку №2320080317100/Д від 17.03.2008, грошові кошти в сумі 100 000 грн.
Відповідно до п.1.2 Договору від 29.07.2008 строк вкладу 87 днів. Дата повернення вкладу -24.10.2008.
Відповідно до п.2.2 Договору від 29.07.2008 сторонами погоджено, що після закінчення строку вкладу визначеному в п.1.2 цього Договору, протягом 1 (одного) дня, Банк повертає Вкладнику суму вкладу на його поточний рахунок зазначений в п.8 цього Договору.
23.07.2008 між Позивачем (Вкладник) та Відповідачем (Банк) укладено договір №6 строкового банківського вкладу (депозиту) (далі -Договір від 23.07.2008), відповідно до п.1.1 якого Вкладник перераховує на вкладний рахунок №26526100019001 в Чернігівській філії ВАТ КБ «Надра», МФО 353627, відкритий у відповідності з договором про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку №2006/05/18-01 від 18.12.2006, грошові кошти в сумі 100 000 грн.
Відповідно до п.1.2 Договору від 23.07.2008 строк вкладу 90 днів. Дата повернення вкладу -21.10.2008.
Відповідно до п.2.2 Договору від 23.07.2008 сторонами погоджено, що після закінчення строку вкладу визначеному в п.1.2 цього Договору, Банк повертає Вкладнику суму вкладу на його поточний рахунок зазначений в п.8 цього Договору.
31.07.2008 між Позивачем (Вкладник) та Відповідачем (Банк) укладено договір №1 строкового банківського вкладу (депозиту) (далі -Договір від 31.07.2008), відповідно до п.1.1 якого Вкладник перераховує на вкладний рахунок №26522005639004 в Центральному відділенні філії ВАТ КБ «Надра»Київське РУ, МФО 320564, відкритий у відповідності з договором про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку №08/980-234 від 31.07.2008, грошові кошти в сумі 3 000 000 грн.
Відповідно до п.1.2 Договору від 31.07.2008, строк вкладу - 6 місяців і 3 дні. Дата повернення вкладу -03.02.2009.
Відповідно до п.2.2 Договору від 31.07.2008 сторонами погоджено, що після закінчення строку вкладу визначеному в п.1.2 цього Договору, Банк повертає Вкладнику сум вкладу на його поточний рахунок зазначений в п.8 цього Договору.
Пунктом 4.5 Договору від 31.07.2008 сторони погодили, що у разі дострокового розірвання дії цього Договору або дострокового повернення частини вкладу за ініціативою Вкладника, Вкладний зобов'язаний повідомити про це Банк шляхом подання заяви в двох примірниках не пізніше ніж за 5 (п'ять) календарних днів, по закінченні яких, протягом одного дня, банк зобов'язується повернути вклад або його частину.
06.10.2008 Позивач звернувся до Відповідача з листом №4228 та просив, у зв'язку з виробничою необхідністю терміново достроково повернути розміщений банківський строковий вклад (депозит) згідно Договору від 31.07.2008.
Станом на день звернення Позивача до суду Відповідач, в порушення умов Договору, свої зобов'язання не виконав, кошти на поточний рахунок Позивачу в сумі 4 200 000 грн. не повернув.
У ході проведення судового засідання Позивач повідомив суд про те, що Відповідач часткового повернув йому суму депозитного вкладу:
За Договором від 28.07.2008 Відповідач повернув Позивачу грошові кошти в сумі 1 000 000 (один мільйон), що підтверджується платіжним дорученням №6 від 04.11.2008;
за Договором від 29.07.2008 Відповідач повернув Позивачу грошові кошти в сумі 100 000 (сто тисяч) грн., що підтверджується платіжним дорученням №1 від 03.11.2008;
за Договором від 23.07.2008 Відповідач повернув Позивачу грошові кошти в сумі 100 000 (сто тисяч) грн., що підтверджується платіжним дорученням №1 від 31.10.2008.
У пункті 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.05.2006 №01-8/2351 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006»зазначалось, зокрема, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
Відповідно до ч. 1. ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 1058 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) визначено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Відповідно до частини 3 статті 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
Згідно частини 1 статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.
Що ж стосується посилання Третьої особи на Постанову №319 та №413 НБУ, суд не приймає їх до уваги в силу наступного.
Постанова НБУ «Про додаткові заходи щодо діяльності банків»№ 319 від 11.10.08, не була належним чином зареєстрована в Міністерстві Юстиції України та у зв'язку з чим не набула чинності.
Згідно статті 1 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.
Відповідно до ч.1 статті 2 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю здійснює Міністерство юстиції України.
Статтею 3 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»передбачено, що нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.
Крім того, постановою Правління Національного банку України «Про окремі питання діяльності банків»№ 413 від 04.12.2008 вищезазначена постанова втратила чинність.
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про Національний банк України»від 20.05.99 за № 679-XIV Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб. Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом'якшують або скасовують відповідальність. Нормативно-правові акти Національного банку підлягають обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства України.
ЦК України після Конституції України є другим по юридичній силі актом, який стосується спірних відносин, відповідно до ч. 2 ст. 4 ЦК України, основним актом цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.
При цьому, суд зауважує, що зазначена Постанова №413 також не зареєстрована у Міністерстві юстиції України.
Пунктом 1 статті 85 Закону з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.
Згідно з п.3 ст.85 Закону передбачено, що протягом дії мораторію:
1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України;
2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Матеріали справи містять довідку №19987 від 24.11.2008 за підписом Начальника управління обслуговування корпоративних клієнтів головного банку, відповідно до якої за період з 14.10.2008 до 21.11.2008 кошти в сумі 3 000 000 (три мільйони) від філії ВАТ КБ «Надра»Київське РУ, МФО 320564 згідно Договору від 31.07.2008 не надходили на поточний рахунок №3650401300976, відкритий у ТОВ «Укрпромбанк», МФО 321228.
Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.
Факт наявності боргу у Відповідача в сумі 3 000 000 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем на спростований, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позивач також просив стягнути з Відповідача 192 064 (сто дев'яносто дві тисячі шістдесят чотири) грн. 67 коп. неустойки.
Статтями 610, ст. 612 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне зобов'язання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до 5.3 Договорів від 28.07.2008, 29.07.2008, 23.07.2008 та від 31.07.2008 при несвоєчасному поверненні суми вкладу та нарахованих по ньому процентів Банк сплачує пеню вкладнику у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми переказу за кожний день прострочення.
Відтак, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 192 064,67 грн. пені визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та нормам чинного законодавства.
При цьому, суд зауважує, що пеня Позивачем нараховувалась до моменту введення мораторію на задоволення вимог кредиторів Банку.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456, з вкладного рахунку №26522005639004 в Центральному відділенні філії ВАТ КБ «Надра»Київське РУ, МФО 320564 під час виконання рішення суду) на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-Гарант»(01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 32382598, р/р №2650401300976 у ТОВ «Укрпромбанк», м. Київ, МФО 321228) 3 000 000 (три мільйони) грн. основного боргу, 192 064 (сто дев'яносто дві тисячі шістдесят чотири) грн. 67 коп. пені, а також 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. витрат на оплату державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Суддя
Сташків Р.Б.
Повний текст рішення підписано 10.03.2009