18.03.2009 Справа№ 16/146-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Павловського П.П. (доповідач)
суддів: Швеця В.В., Чус О.В.
при секретарі судового засідання Марунич Н.В.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.08 р. у справі № 16/146-08
за позовом Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю “ІКП-Київ-1», м. Дніпропетровськ
про визнання недійсним договору оренди землі від 07.11.07р. № 7392.
У квітні 2008 року Дніпропетровська міська рада звернулась в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “ІКП-Київ-1», м. Дніпропетровськ про визнання недійсним договору оренди землі від 07.11.2007р. №7392 (кадастровий номер 1210100000:02:400:0012), яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса між вулицями Леніна та Артема (Бабушкінський район), укладеного між позивачем та відповідачем.
19.06.2008р. Дніпропетровська міська рада звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про забезпечення позову в порядку статті 66 ГПК України, шляхом заборони відповідачу та будь-яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на проектування та будівництво підземного торговельного комплексу за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса між вулицями Леніна та Артема.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2008р. по справі № 16/146-08 (суддя Загинайко Т.В.) відмовлено Дніпропетровській міській раді в задоволенні заяви про забезпечення позову.
При винесені оскаржуваної ухвали господарський суд Дніпропетровської області виходив з положень ст.ст. 66, 67 ГПК України та інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. №01-8/2776, а саме визнав вимоги заявника щодо забезпечення позову не обґрунтованими і не адекватними, оскільки відсутній зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Не погодившись з зазначеною ухвалою господарського суду першої інстанції, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу та заборонити відповідачу та будь-яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на проектування та будівництво підземного торговельного комплексу за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса між вулицями Леніна та Артема, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального і процесуального права.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.03.09 р. провадження у справі № 16/146-08 поновлено, розгляд справи призначений в судовому засіданні на 18.03.09 р.
В судове засідання 18.03.09 р. не з'явились представники сторін, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Від відповідача відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. 11.03.09р. від ТОВ “ІКП-КИЇВ-1» 11.03.09р. до Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності їх представника в зв»язку з неможливістю його прибуття до судового засідання.
Враховуючи те, що залучені до матеріалів справи докази дозволяють визначитись відносно законності оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності представників сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
В судовому засіданні прийнято постанову.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду заслухавши доповідь судді -доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з огляду на наступне:
Відповідно до статті 66 ГПК України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони або з ініціативи господарського суду, як гарантія реального виконання рішення суду.
Заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Зі змісту заяви про вжиття заходів щодо забезпечення позову вбачається, що позивач просив заборонити відповідачу та будь-яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на проектування та будівництво підземного торговельного комплексу за адресою: м. Дніпропетровськ, по пр. Карла Маркса між вулицями Леніна та Артема.
Аналізуючи подану заяву та предмет спору по справі № 16/146-08 судова колегія дійшла до висновку, що зазначені заходи до забезпечення позову за своїм змістом не є доцільними заявленим позовним вимогам, оскільки предметом спору по справі є лише визнання недійсним договору оренди земельної ділянки. До того ж, заявник не обґрунтував, яким чином імовірне утруднення або неможливе виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Крім того, відповідно до п.п. 5, 9 ст.31 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, щодо визначення у встановленому законодавством порядку відповідно до рішень ради території, вибір, вилучення (викуп) і надання землі для містобудівних потреб, визначених містобудівною документацією та надання відповідно до законодавства дозволу на спорудження об'єктів містобудування незалежно від форм власності. Тобто Дніпропетровська міська рада має право своїм рішенням не давати дозволу на проектні і будівельні роботи у м. Дніпропетровську по пр. Карла Маркса між вулицями Леніна та Артема.
Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі про те, що відповідач на теперішній час почав геологорозвідувальні роботи на земельній ділянці, яка не була передана у встановленому законом порядку та те, що відповідач приймає спроби укласти договори суборенди земельної ділянки не підтверджуються жодними доказами та матеріалами справи, тоді як відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Таким чином, вимоги апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви щодо забезпечення позову, оскільки при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснив правильну оцінку доводів заявника на підставі чого визнав не обґрунтованими вимоги заявника.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що правові підстави для скасування ухвали господарського суду відсутні. Ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи і при її прийнятті судом не порушено норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 101-106 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2008р. по справі №16/146-08 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2008р. по справі №16/146-08 залишити без змін.
Головуючий суддя П.П. Павловський
Суддя О.В. Чус
Суддя В.В.Швець