ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
03.10.2008 р. № 13/245
Окружний адміністративний суд міста Києва
у складі головуючого -судді Степанюка А.Г.
при секретарі Федоровій О.В.
розглянувши справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Еріо»до Київського міського бюро технічної інвентаризації м.Київ про зобов'язання зареєструвати як власність позивача квартири за №№2,3,8,10,11,12,14,15,17,18, а також дві кімнати у трикімнатній квартирі №7 та однієї кімнати розміром 18 кв.м. у квартирі №АДРЕСА_1 та видати на вказані об'єкти довідку-характеристику,
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 03.10.2008 року о 10 год 15 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Приватне підприємство «Еріо»звернулося до суду з позовом до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності про зобов'язання вчинити дії щодо належних на праві власності квартир по вул.Полупанова, 9 у м.Києві.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 28.01.2001 року ПП «Еріо»за договором купівлі-продажу придбало у ліквідаційної комісії Товарної біржі «Українська біржа нерухомості»нежитловий триповерховий будинок загальною площею 908,10 кв.м., який розташований по вул.Полупанова, 9 у м.Києві. Рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 25.05.2005 року було визнано частково недійсним договір купівлі-продажу згаданого вище будинку. На даний час у власності позивача залишено квартири №№2,3,8,10,11,12,14,15,17,18, а також дві кімнати у трикімнатній квартирі №7 та однієї кімнати розміром 18 кв.м. у квартирі №АДРЕСА_1. З метою реалізації права власності позивач звертався до відповідача про видачу довідок-характеристик та реєстрацію права власності на згадані вище об'єкти нерухомого майна. Однак відповідач в порушення вимог чинного законодавства безпідставно відмовляє у реєстрації вказаного майна та не надає мотивованої, обґрунтованої відмови, що в свою чергу призводить до порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача. А тому просив зобов'язати відповідача вчинити дії щодо належних на праві власності квартир по вул.Полупанова, 9 у м.Києві.
Відповідач своїми процесуальними правами не скористався -письмового заперечення проти на позову не надав, явку своїх представників у судове засідання не забезпечив.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
Приватне підприємство «Еріо»зареєстроване Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області 25.10.1999 року, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності та зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ №2459.
За договором купівлі-продажу нежитлового будинку від 28.09.2001 року приватне підприємство «Еріо»придбало у ліквідаційної комісії Товарної біржі «Українська біржа нерухомості»нежитловий триповерховий будинок загальною площею 908,10 кв.м., який розташований по вул. Полупанова, №9, в м. Києві.
29.09.2001 року ПП «Еріо», в особі директора ОСОБА_1., прийняло від Голови ліквідаційної комісії Товарної біржі «Українська біржа нерухомості»ОСОБА_2 зазначену будівлю за актом прийому-передачі нежитлового будинку по вул. Полупанова, 9, в м. Києві.
Як вбачається з рішення Оболонського районного суду м. Києва від 25.05.2005 року у справі № 2-98/05 за позовом заступника прокурора Оболонського району м. Києва в інтересах громадян ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7, за участю третіх осіб Оболонської районної у м.Києві державної адміністрації та представництва Фонду Державного майна України у Оболонському районі м.Києва до ПП «Еріо»про визнання договору купівлі-продажу будинку недійсним, позивачу належить на праві власності частина квартир у будинку по вул.Полупанова, 9 у м.Києві. Рішення першої інстанції було залишено без змін ухвалою Колегії суддів Судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м.Києва від 28.12.2005 року.
Даним рішенням, яке роз'яснено з виправленням описки ухвалою цього ж суду від 10.08.2005 року, позов задоволено частково. Договір купівлі-продажу будинку №9 по вул. Полупанова в м. Києві, укладений 28.09.2001 року між ліквідаційною комісією Товарної біржі «Українська біржа нерухомості»та приватним підприємством «Еріо»визнано частково недійсним в частині купівлі, а саме:
трикімнатної квартири №1 житловою площею 40,3 кв.м., де мешкає сім'я ОСОБА_3;
трикімнатної квартири №4 житловою площею 40,3 кв.м., де мешкає сім'я ОСОБА_7;
двокімнатної квартири №5 житловою площею 28 кв.м., де мешкає сім'я ОСОБА_5;
однокімнатної квартири №6 житловою площею 22,2 м.кв, де мешкає сім'я ОСОБА_6;
однокімнатної квартири № 9, житловою площею 22,3 м.кв, де живе ОСОБА_8
кімнати площею 12 м.кв. у трикімнатній квартирі №7, де проживає ОСОБА_9 який має житлову площу 40,3 кв.м.;
кімнати площею 11,8 м.кв у двокімнатній квартирі №16 житловою площею 29,4 кв.м., де проживає ОСОБА_5;
двокімнатної квартири № 13 житловою площею 29.4 кв.м., яка належить на праві приватної власності ОСОБА_10 з передачею цих приміщень у комунальну власність територіальної громади Оболонського району.
В іншій частині позову відмовлено, а саме в частині купівлі:
- двокімнатної квартири №2 житловою площею 28 кв.м.;
- однокімнатної квартири №3, житловою площею 22 кв.м.;
- двокімнатної квартири №8, житловою площею 28 кв.м.;
- двокімнатної квартири №10, жилою площею 28,4 кв.м.;
- однокімнатної квартири №11 житловою площею 22,2 кв.м.;
- двокімнатної квартири № 12, житловою площею 29 кв.м.;
- однокімнатної квартири №14 житловою площею 22,2 кв.м.;
- однокімнатної квартири №15 житловою площею 29 кв.м.;
- однокімнатної квартири №17 житловою площею 22,2 кв.м.;
- двокімнатної квартири №18 житловою площею 29 кв.м.;
- двох кімнат у трикімнатній квартирі №7 (за виключенням кімнати, де живе ОСОБА_9 який займає кімнату житловою площею 12 м.кв.) житловою площею 28,3 кв.м.;
- однієї кімнати житловою площею 17,6 м.кв у двокімнатній квартирі №16, де живе позивачка ОСОБА_5, які знаходяться у будинку №9 по вул..Полупанова в м. Києві.
Ці житлові приміщення залишені у власності приватного підприємства «Еріо».
Таким чином, судом встановлено, що у власності позивача знаходяться квартири за №№2,3,8,10,11,12,14,15,17,18, а також дві кімнати у трикімнатній квартирі №7 та одна кімната розміром 18 кв.м. у квартирі №АДРЕСА_1
З матеріалів справи вбачається, що позивач, в особі директора ОСОБА_1. неодноразово звертався до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна з приводу реєстрації права власності на житлові приміщення по вул. Полупанова, б. №9 м. Києва та отримання довідок-характеристик (витягу з реєстру прав власників) для реалізації прав власника.
Однак, як зазначив позивач, жодної відповіді відповідач не надав.
За Рішення Конституційного суду України від 01.12.2004 року N 18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба ' розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядуванні, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Приписом ч. З ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь -у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій з приводу вирішення питань щодо належних на праві власності позивачу квартир по вул.Полупанова, 9 у м.Києві.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Київське міське бюро технічної інвентаризації м.Київа зареєструвати як власність Приватного підприємства «Еріо»квартири за №№2, 3, 8, 10, 11, 12, 14, 15, 17, 18, а також дві кімнати у трикімнатній квартирі №7 та однієї кімнати розміром 18 кв.м. у квартирі №АДРЕСА_1 та видати на вказані об'єкти довідки-характеристики.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Еріо»(адреса: АДРЕСА_1) 3,40 грн. (три гривні 40 коп.) відшкодування сплаченого судового збору.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А.Степанюк
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -03.10.2008 року.