79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
12.03.09 Справа№ 21/177А
Господарський суд Львівської області у складі:
Судді Масловська Л.З.
при секретарі Зубачик Н.
За позовом: відкритого акціонерного товариства “Західенерго», м. Львів,
до відповідача: виконавчого комітету Ладижинської міської ради, м. Ладижин, Вінницька область,
про визнання протиправним і скасування рішення виконавчого комітету Ладижинської міської ради №144 від 28.02.2008 р. “Про безхазяйне нерухоме майно»; визнання протиправною бездіяльності виконавчого комітету Ладижинської міської ради щодо неоформлення права власності на об'єкти нерухомого майна відкритого акціонерного товариства “Західенерго», зобов'язання виконавчого комітету Ладижинської міської ради оформити право власності з видачю свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна: будівлю цеху квасильно-засолювального в м. Ладижин, вул. Хлібозаводська, 11 загальною площею 745,4 кв.м. інв. номер 85012; будівлю складу змішаних товарів в м. Ладижин, вул. Хлібозаводська, 13 загальною площею 2350,7 кв.м., інв. номер 85011; будівлю конюшні в м. Ладижин, вул. Радянська, 8 загальною площею 223,2 кв.м., інв. номер 71649.
за участю представників сторін:
від позивача - Чорній О.Б. -ю/к 1 кат.
від відповідача -не з'явився
Суть спору: Позовну заяву подано відкритим акціонерним товариством “Західенерго», м. Львів, до виконавчого комітету Ладижинської міської ради, м. Ладижин, Вінницька область, про визнання протиправним і скасування рішення виконавчого комітету Ладижинської міської ради №144 від 28.02.2008 р. “Про безхазяйне нерухоме майно»; визнання протиправною бездіяльності виконавчого комітету Ладижинської міської ради щодо неоформлення права власності на об'єкти нерухомого майна відкритого акціонерного товариства “Західенерго», зобов'язання виконавчого комітету Ладижинської міської ради оформити право власності з видачю свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна: будівлю цеху квасильно-засолювального в м. Ладижин, вул. Хлібозаводська, 11 загальною площею 745,4 кв.м. інв. номер 85012; будівлю складу змішаних товарів в м. Ладижин, вул. Хлібозаводська, 13 загальною площею 2350,7 кв.м., інв. номер 85011; будівлю конюшні в м. Ладижин, вул. Радянська, 8 загальною площею 223,2 кв.м., інв. номер 71649.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 25.06.2008 р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд на 02.09.2008 р.. Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 02.09.2008 р., 09.10.2008 р., 11.11.2008 р., 16.12.2008 р., 15.01.2009 р., 05.02.2009 р., 26.02.09р..
Представникам роз'яснено їх права згідно зі ст. ст. 49, 51 КАС України. У відповідності до ст. 71 КАС України справа слухається за наявними у ній доказами.
У судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, заяві про зміну (доповнення) позовних вимог, додаткових поясненнях. Ствердив, зокрема, що позивачу належать об'єкти нерухомого майна: будівлю цеху квасильно-засолювального в м. Ладижин, вул. Хлібозаводська, 11 загальною площею 745,4 кв.м. інв. номер 85012; будівлю складу змішаних товарів в м. Ладижин, вул. Хлібозаводська, 13 загальною площею 2350,7 кв.м., інв. номер 85011; будівлю конюшні в м. Ладижин, вул. Радянська, 8 загальною площею 223,2 кв.м., інв. номер 71649, які увійшли до Переліку об'єктів нерухомого майна (будівлі і споруди), що увійшли до статутного фонду ВАТ “Західенерго» під час корпоратизації станом на 01.07.1995 р.. Зазначений перелік є правовстановлюючим документом. Однак, звернувшись до відповідача за оформленням права власності на вказане майно, позивачу було безпідставно відмовлено. Натомість, відповідач прийняв оспорюване рішення, яким визнав зазначене майно безхазяйним. Просить позов задовольнити.
У судових засіданнях представник відповідача позов заперечив за безпідставністю. Посилається на неподання позивачем усіх необхідних документів для оформлення права власності. Ствердив також, що рішенням виконавчого комітету Ладижинської міської ради №915 від 15.09.2008 р. “Про скасування рішення виконавчого комітету Ладижинської міської ради №144 “Про безхазяйне нерухоме майно» від 28.02.2007 року», зазначене рішення було скасоване, оскільки виконавчий комітет не наділений повноваженнями визнавати об'єкти нерухомого майна безхазяйними. Просить справу в цій частині закрити.
Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
У відповідності до Переліку об'єктів нерухомого майна (будівлі і споруди), що увійшли до статутного фонду ВАТ “Західенерго» під час корпоратизації станом на 01.07.1995 р., затвердженого Міністерством палива та енергетики України 27.12.2002 р., об'єкти нерухомого майна: будівля цеху квасильно-засолювального в м. Ладижин, вул. Хлібозаводська, 11 загальною площею 745,4 кв.м. інв. номер 85012; будівля складу змішаних товарів в м. Ладижин, вул. Хлібозаводська, 13 загальною площею 2350,7 кв.м., інв. номер 85011; будівля конюшні в м. Ладижин, вул. Радянська, 8 загальною площею 223,2 кв.м., інв. номер 71649 увійшли до статутного фонду позивача. Доказів неналежності вказаного майна позивачу, чи його належності іншим особам суду не надано.
У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. У відповідності до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Однак, такі вимоги позивачем не заявлялись.
У відповідності до п. 2.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 р. “Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням, зокрема, у відповідності до п. 2.3. Тимчасового положення, для здійснення реєстрації права власності на нерухоме майно власник (власники) або належним чином уповноважена ним (ними) особа подає заяву встановленої форми. Згідно із п. 6.1. Тимчасового положення, оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, зокрема, юридичним особам у разі внесення до статутного фонду об'єктів нерухомого майна їх засновниками.
Згідно із п. 6.2. Тимчасового положення, підготовку документів для видачі свідоцтв про право власності можуть за дорученням органів місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації та інших органів відповідно до законодавства проводити БТІ.
У відповідності до вказаного пункту, рішенням виконавчого комітету Ладижинської міської ради №156 від 21.04.1999 р. “Про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна», доручено Тульчинському бюро технічної інвентаризації за заявками власників об'єктів нерухомого майна, підготовляти матеріали і проект рішення виконкому міської ради про оформлення права власності на об'єкт нерухомості. У відповідності до листа комунального підприємства “Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» №599 від 11.03.2008 р., зазначене підприємство підготувало за заявою позивача проект відповідного рішення, однак, таке рішення не було прийнято відповідачем.
Згідно із п. 15 додатку №1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно -Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, до таких документів віднесено, зокрема, рішення засновника про створення державної (національної) акціонерної компанії, державної (національної) холдингової компанії, відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі приватизації (корпоратизації), та акт приймання-передавання нерухомого майна або перелік зазначеного майна, наданий засновником чи державним органом приватизації.
Як вбачається з заяви позивача, для оформлення права власності на спірне майно ним було подано статут, положення, довідку про включення до єдиного державного реєстру, акт державної комісії та технічний паспорт. Доказів подання рішення засновника про створення відкритого акціонерного товариства у процесі приватизації та переліку об'єктів нерухомого майна, що увійшли до статутного фонду ВАТ “Західенерго» станом на дату такого звернення, суду не надано. Витяг із зазначеного переліку був наданий позивачем лише із листом №16-8644 від 30.12.2008 р. під час розгляду справи судом. Листом відповідача №1-51-210 від 29.01.2009 р. позивача було повідомлено про ненадання рішення засновника про створення відкритого акціонерного товариства, створеного у процесі приватизації (корпоратизації) і доказів такого надання суду надано не було. Водночас, щодо посилань відповідача у зазначеному листі на невідповідність заяв та переліку майна, яке було надано засновником, вимогам п. 2.1. Тимчасового положення, не знаходить підтвердження у матеріалах справи та не було доведено суду у встановленому порядку належними доказами. Згідно із ст. 33 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. З урахуванням наведеного, не зважаючи на наявність у позивача підстав для оформлення права власності на зазначене майно, позивачем не було подано необхідних для оформлення права власності документів, у зв'язку із чим позовна вимога про визнання незаконною бездіяльності відповідача щодо не оформлення права власності не підлягає задоволенню.
Відповідно, не підлягає задоволенню також вимога про зобов'язання відповідача оформити право власності на зазначене майно, оскільки для вчинення такої дії позивачем не було подано рішення про створення засновника про створення державної (національної) акціонерної компанії, державної (національної) холдингової компанії, відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі приватизації (корпоратизації), та акт приймання-передавання нерухомого майна або повний перелік зазначеного майна, наданий засновником чи державним органом приватизації. Позивач не позбавлений права повторно звернутись до відповідача із наданням повного необхідного переліку документів, передбачених законодавством, для оформлення права власності на зазначене майно.
Рішенням виконавчого комітету Ладижинської міської ради №144 від 28.02.2007 р. “Про безхазяйне нерухоме майно», було вирішено, зокрема, визнати безхазяйними, зокрема, будівлю квасильно-засолювального цеху, будівлю складу змішаних товарів, по вул. Хлібозаводській та будівлю конюшні по вул. Радянській. Позивач оспорює дане рішення. Однак, рішенням виконавчого комітету Ладижинської міської ради №915 від 15.09.2008 р. “Про скасування рішення виконавчого комітету Ладижинської міської ради №144 “Про безхазяйне нерухоме майно» від 28.02.2007 року», зазначене рішення було скасоване, оскільки виконавчий комітет не наділений повноваженнями визнавати об'єкти нерухомого майна безхазяйними.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції. Згідно із ч. 10 ст. 59 вказаного закону, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, адміністративний суд перевіряє не лише вчинення дії чи бездіяльності на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й чи вчинені вони з використанням повноважень з тією метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, добросовісно, розсудливо і своєчасно. Матеріали справи свідчать про дотримання відповідачем зазначених вимог.
Однак, відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України, суд визнає незаконним та скасовує, чи визнає недійсним тільки той правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, який суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Враховуючи скасування оспорюваного рішення, його вплив на права та охоронювані законом інтереси позивача припинився, у зв'язку із чим відсутні передбачені законом підстави для задоволення зазначеної позовної вимоги. Крім того, скасування оспорюваного рішення не передбачено у ст. 157 КАС України як підстава для закриття провадження у справі, як про це просить відповідач.
Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України, лише у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень; зобов'язання відповідача вчинити певні дії; тощо. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що у позові слід відмовити. Керуючись ст.19 Конституції України, ст.20 ГК України, ст.ст.21,328 ЦК України, ст.24 Закону України “Про самоврядування в Україні», ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 161-163, 245-247, 252, 253 КАС України, суд
У позові відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили у відповідності із ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України.
Суддя Масловська Л.З.